Складений на основі свідчень жителів м. Кодима Одеської області про знищення близько 1,5 тис. євреїв упродовж липня – грудня 1941 р. Місцем останнього спочинку єврейського населення стало урочище поблизу міста, так званий Кодимський яр

Compiled on the basis of evidence of residents of Kodyma town in Odesa region about the extermination of about 1,5 thousand Jews during July – December 1941. A tract near the city, the so-called Kodyma ravine was the place of the last rest of the Jewish population

Родина Гіммельштейнів, батьки, сестра та близькі родичі Дори Кардовської, була розстріляна нацистами на околицях м. Херсон у 1942 р. Сама ж вона пройшла через концентраційні табори Аушвіц (Польща) та Равенсбрюк (Німеччина). У червні 1945 р. повернулася додому

In 1942 the Himmelstein family – parents, sister and close relatives of Dora Kardovska – were shot dead by the Nazis on the outskirts of Kherson. She passed through the Auschwitz (Poland) and Ravensbrück (Germany) concentration camps. In June 1945 she returned home

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після звільнення повернувся додому. Із родини залишилася тільки сестра Гіта

In May 1944 Movzesh, his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) were taken in the Khust ghetto (current Zakarpatska region, Ukraine). Then he deported to Poland. From May 29, 194 ...

Проживала в м. Мукачево на Закарпатті. Від 19 березня 1944 р. разом із родиною перебувала в міському гетто. 20 травня 1944 р. вся сім’я Аккерманів відправлена до концтабору Аушвіц (Польща). Шість членів родини були знищені в газових камерах та спалені в крематорії. Тільда до 8 травня 1945 р. працювала на радіозаводі «Гагенук» (м. Райхенбах, Німеччина). У червні 1945 р. повернулася на батьківщину

She lived in Mukachevo of Zakarpatska region. From March 19, 1944, she was in the city ghetto with her family. On May 20, 1944, the Ackermans ...

Лазар Брагінський працював директором Київського центрального телеграфу. З перших днів війни забезпечував зв’язок радянських військ та виконував завдання з оповіщення цивільного населення. 17 вересня 1941 р. разом із підрозділами Червоної армії евакуювався з м. Київ. Під час відступу був контужений, потрапив у полон. Наприкінці вересня 1941 р. – розстріляний гітлерівцями (за одними даними – у Бабиному Яру, за іншими – на подвір’ї Київського центрального телеграфу). Дружина Єашия Натанзон з доньками евакуювалася в м. Сталiнград, згодом – у Кир ...

Батько Михайла був мобілізований до лав Червоної армії, загинув під час боїв у Європі. Мати, очільниця осередку «Союзу Українок» у с. Угорники на Прикарпатті, перетворила родинну оселю на прихисток для українських повстанців. Сам хлопець (псевдо «Богун») ззамолоду виконував розвідувально-пропагандивні завдання Станіславської мережі ОУН. У 1949 р. заарештований та покараний 25-ма роками радянських виправно-трудових таборів ГУЛАГу. По звільненні у 1955 р. зміг завершити навчання. Один із засновників Народного Руху України

Mykhailo's f ...

Білорус. Уродженець Вітебщини (нині – Республіка Білорусь). Учасник радянсько-фінляндської війни. Із початком німецько-радянської – брав участь в оборонних боях на території України, потрапив у оточення. Згодом приєднався до радянського підпільного та партизанського руху. Від 1944 р. – учасник руху Опору на теренах Чехословаччини, командир Особливої партизанської бригади ім. К. Ґотвальда. У травні 1945 р. удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Почесний громадянин Чехословаччини. По війні мешкав на Київщині

Belarus. From Vitebsk re ...

Єврей. Уродженець Вінниччини, пережив Голодомор-геноцид. У 1939 р. призваний до Червоної армії, напередодні німецько-радянської війни закінчив Ростовське загальновійськове училище. Учасник оборони м. Київ у 1941 р. У вересні 1941 р. потрапив у «Київський котел», поранений у боях у районі с. Оржиця (нині – селище міського типу у складі Лубенського району Полтавської області), зумів уникнути полону. У березні 1942 р. – грудні 1943 р. – учасник руху Опору на Черкащині. 10 травня 1944 р. на чолі партизанського загону ім. Пожарського десантований на ...

Поляк. Уродженець Житомирщини. У 1941 р. 16-річний юнак не був призваний до Червоної армії. Від червня 1942 р. учасник руху Опору на окупованих територіях Білорусі, Росії та України, відзначився як мінер-підривник, очолював підривні групи. 8 серпня 1944 р. десантований до Чехословаччини, упродовж серпня 1944 р. – лютого 1945 р. очолював 1-й батальйон 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна. По війні мешкав у м. Львів

Pole. From Zhytomyr region. In 1941, a 16-years-old teenager wasn’t mobilized to the Red Army. Since June 1942, he partic ...

Брошура належить до поточної та звітної документації з діловодного архіву Андрія Михалевича

Brochure refers to current and reporting documentation from the archive of Andrii Mykhalevych

Відомість склала Олександра Шулежко. Після повернення в м. Черкаси її усунули з посади директора дитячого будинку, дітей розкидали по різних сиротинцях СРСР, у м. Черкаси залишилося лише 20. Олександрі Шулежко заборонили працювати в системі освіти та зустрічатися з колишніми вихованцями.

The report was prepared by Oleksandra Shulezhko. After coming back to Cherkasy, she was removed from the post of director of the orphanage, children were sent to different orphanages in the USSR, and only 20 of them stayed in Cherkasy. Oleksandra Shu ...

Уродженець Київщини. Від 1933 р. працював у харчовій промисловості м. Ташкент (нині – Узбекистан). Від серпня 1941 р. служив у Червоній армії. Учасник оборони м. Москва 1941 р., битви на Курській дузі 1943 р., Корсунь-Шевченківської битви 1944 р. Того самого року направлений для проходження служби до 1-го Чехословацького армійського корпусу. Учасник боїв на лінії Арпада – німецьких та угорських укріплень у Карпатах, брав участь у боях на території Чехословаччини. По війні мешкав у м. Ташкент

From Kyiv region. From 1933 he worked in th ...

Уродженка Харківщини. Обставини довоєнного життя й участі в німецько-радянській війні впродовж 1941–1942 рр. не відомі достеменно. У 1942 р. закінчила курси радистів у спецшколі Українського штабу партизанського руху. Від березня 1943 р. учасниця радянського руху Опору на території України та Білорусі. У червні 1944 р. направлена для проходження служби до 1-го Чехословацького армійського корпусу. Нагороджена орденами Червоної Зірки в 1944 р. та Вітчизняної війни в 1985 р. Повоєнна доля невідома

From Kharkiv region. The life before th ...

Містить інформацію про матеріальні статки Микити Чорновола до 1917 та станом на 1930, зазначається його вороже ставлення до радянської влади, наводиться ухвала від 24.03.1930: «Розкуркулити і вислати за межі СОЗУ» (товариство спільного обробітку землі)

Contains information about the wealth status of Mykyta Chornovol until 1917 and as of 1930, states his hostile attitude to the Soviet authorities, includes the verdict of 24.03.1930: "To dispossess and expel from the SOZ" (Association for Joint Cultivation of Land)

Містить підтвердження, що Зінаїда Чорновол народилася 02.11.1912. Зінаїда – старша донька Микити й Феодосії Чорноволів. Після розкуркулення родини в 1930 поневірялася по заробітках. Вийшла заміж за осетина й разом із чоловіком переїхала на Кавказ

Testifies that Zinaida Chornovol was born on November 2, 1912. Zinaida was the eldest daughter of Mykyta and Feodosiia Chornovol. After the family was dispossessed in 1930, she wandered to earn money. She married an Ossetian and moved to the Caucasus with her husband

Уродженець Хмельниччини. Від 1939 р. – в лавах Червоної армії, від липня 1941 р. – на штабних посадах дивізійного, згодом армійського рівня. Учасник оборонних боїв на Півдні України, битви за Кавказ, вигнання нацистів із Центральної та Південної України. Від червня 1944 р. – у Війську Польському, від жовтня 1944 р. – в Головному штабі Вiйська Польського. Учасник боїв на території Польщі та Німеччини, битви за Берлін. У складі парадного розрахунку Вiйська Польського 24 червня 1945 р. брав участь у Параді Перемоги в м. Москва. У 1945–1951 рр. пр ...

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Перша акція Голокосту на Кіровоградщині відбулася 23 серпня 1941 р., коли німецька зондеркоманда 4б у м. Кіровоград (нині – м. Кропивницький) у спеціально підготовленому таборі на Кущівці розстріляла кілька сотень чоловіків-євреїв. Шерег актів масового винищення в місті відбувся упродовж наступного місяця. Так, 19 вересня на Кущівці каральний підрозділ 1-ї мотопіхотної бригади СС знищив 290 євреїв-чоловіків. 30 вересня у протитанкових ровах за містом було розстріляно 4 200 євреїв, зокрема 600 військовополонених. Такі діяння нацистами були вчине ...

У документі зазначається, що комісія з присвоєння звання Праведника народів світу, створена при Національному інституті пам’яті катастрофи й героїзму Яд-Вашем, від 4 вересня 2014 р. на основі представлених свідчень надала Маркові й Лідії Дейнекам та їхній доньці Оксані, які в роки нацистської окупації ризикували життям заради порятунку євреїв, звання Праведників світу і нагородила медаллю Праведника народів світу. У документі також наголошується, що їхні імена будуть викарбувані на Стіні пошани на Алеї праведників Яд-Вашем