Цифрові колекції
Об'єктів - 267
Оля Перевертун із мамою Ганною. 1930-ті

Olia Perevertun with her mother Hanna. 1930s

Батько Олі, Григорій Перевертун, за часів нацистської окупації був одним із керівників Всеукраїнської кооперативної спілки – легальної організації й, водночас, осередку діяльності мельниківської ОУН у м. Київ. У березні 1943 р. її члени заарештовані гестапо та розстріляні. Заразом із Григорієм гітлерівцями було знищено доньку та дружину. Місцем їхнього останнього спочинку визначено Бабин Яр. Від осені 1941 р. до лютого 1943 р. родина Перевертунів переховувала рідного брата Григорія – Петра, підполковника Червоної армії, якому вдалося звільнитис ...

Онук Марії Зеліско з Дорою Фіш-Габер та її чоловіком Едвардом. 2003

Mariia Zelisko's grandson with Dora Fish-Haber and her husband Edvard. 2003

Під час румунської окупації Зеліско Марія, маючи шестеро дітей, надала притулок Дорі Габер та ще шести членам її родини: її батькам, брату, батькам і тітці матері. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейська родина уникнула страти, але до кінця війни перебувала в таборах на території Трансністрії. У 2001 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Марію Зеліско почесним званням "Праведник нар ...

Остап Боярчук із товаришами по службі. 1938
Ostap Boyarchuk with his brothers-in-arms. 1938

Уродженець Рівненщини. У 1937 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив у полон. У 1940 р. після втечі з табору повернувся до рідного с. Здовбиця (нині – Здолбунівський район Рівненської області). Учасник українського визвольного руху. Загинув у березні 1944 р. у збройній сутичці з представниками радянських спецпідрозділів

Ostap Boyarchuk was born at Rivne region. In 1937 he was recruited for military service to the Polish Army. In 1939 he participated in the battles against Wehrmacht an ...

Остап Боярчук серед вояків 12-го піхотного полку Війська Польського. 08.03.1938
Ostap Boyarchuk among soldiers of the 12th Infantry Regiment of the Polish Army. 08.03.1938

Уродженець Рівненщини. У 1937 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив у полон. У 1940 р. після втечі з табору повернувся до рідного с. Здовбиця (нині – Здолбунівський район Рівненської області). Учасник українського визвольного руху. Загинув у березні 1944 р. у збройній сутичці з представниками радянських спецпідрозділів

Ostap Boyarchuk was born at Rivne region. In 1937 he was recruited for military service to the Polish Army. In 1939 he participated in the battles against Wehrmacht an ...

Остап Боярчук. 1938
Ostap Boyarchuk. 1938

Уродженець Рівненщини. У 1937 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив у полон. У 1940 р. після втечі з табору повернувся до рідного с. Здовбиця (нині – Здолбунівський район Рівненської області). Учасник українського визвольного руху. Загинув у березні 1944 р. у збройній сутичці з представниками радянських спецпідрозділів

Ostap Boyarchuk was born at Rivne region. In 1937 he was recruited for military service to the Polish Army. In 1939 he participated in the battles against Wehrmacht an ...

Підсобне господарство родини Герасимчуків. 1950-ті

The Herasymshuk’s family household. 1950s

Павло та Любов Герасимчуки разом зі своїми дітьми Галиною, Клавдією та Миколою проживали в с. Шубків на Рівненщині. Під час нацистської окупації вони врятували єврейську сім’ю Хомутів із м. Тучин: Ісака, його дружину Поліну та 8-річну доньку Лауру. У 1990 Павло та Любов Герасимчуки удостоєні звання «Праведник народів світу». У 1999 це звання отримали їхні діти

Pavlo and Liubov Herasymchuk, together with their children Halyna, Klavdiia and Mykola, lived in the village of Shubkiv in the Rivne region. During the Nazi occupation, they res ...

Павлина Старцева (Сандуленко). 1940

Pavlyna Startseva (Sandulenko). 1940

Ромська родина Старцевих-Сандуленків мешкала в Києві на вул. Глибочицькій. Від початку німецько-радянської війни син Павлини Старцевої – Борис – мобілізований на фронт, а вона з невісткою та двома внуками переховувалася від переслідування нацистами в тунелях Подолу. Один з онуків тяжко захворів і помер, а невістці з другою дитиною вдалося втекти з міста. Павлина Старцева розстріляна в Бабиному Яру

Romany family of Startseva-Sandulenko lived in Hlybochytska Street, Kyiv. Since the beginning of the German-Soviet War, the son of Pavlyna ...

Павло Марусик із другом Іваном Карабановичем. 19.08.1944
Pavlo Marusyk with his friend Ivan Karabanovych. 19.08.1944

Уродженець Івано-Франківщини. У 1939 р. призваний до лав Війська Польського, ймовірно, в бойових діях участі не брав, повернувся до рідного с. Белелуя (нині – Коломийський район Івано-Франківської області). У 1940 р. був мобілізований до Червоної армії, проходив службу на Далекому Сході поблизу м. Владивосток. Брав участь у прийомі й транспортуванні вантажів за програмою ленд-лізу від США. У травні 1943 р. переведений до 1-ї польської піхотної дивізії ім. Тадеуша Костюшка. Учасник боїв на території Білорусі, Польщі, Німеччини, битв за м. Варшав ...

Павло Мовчан із онукою та Раїсою Цодіковою (Держанською) (копія). 2000

Pavlo Movchan with his granddaughter and Raisa Tsodykova (Derzhanska) (copy). 2000

Під час нацистської окупації родина Мовчанів прихистила 12-річну єврейську дівчинку Раїсу Держанську, мати й брат якої загинули під час масових розстрілів навесні 1942 р. Українська сім'я видавала її за племінницю на ім'я Софія. До завершення окупації дівчина не покидала обійстя Мовчанів і постійно носила хустку, щоб приховати чорні кучері. У 1994 р. Яд Вашем удостоїв Павла й Тетяну Мовчанів звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, the Movchan family sheltered a 12-year-old Jewish girl Raisa Derzhanska, whose mothe ...

Павло Мовчан із послом Ізраїлю в Україні Анною Азарі (копія). 2003

Pavlo Movchan with the Ambassador of Israel to Ukraine Anna Azari (copy). 2003

Під час нацистської окупації родина Мовчанів прихистила 12-річну єврейську дівчинку Раїсу Держанську, мати й брат якої загинули під час масових розстрілів навесні 1942 р. Українська сім'я видавала її за племінницю на ім'я Софія. До завершення окупації дівчина не покидала обійстя Мовчанів і постійно носила хустку, аби приховати чорні кучері. У 1994 р. Яд Вашем удостоїв Павла й Тетяну Мовчанів звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, the Movchan family sheltered a 12-year-old Jewish girl Raisa Derzhanska, whose mothe ...

Панас і Уляна Кобиші (копія). 1940-ві

Panas and Uliana Kobysh (copy). 1940s

Під час Другої світової війни Панас і Уляна Кобиші врятували єврейську дівчинку Галину Бараш. Після війни подружжя офіційно удочерило її. У 1995 Панас і Уляна Кобиші удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Panas and Uliana Kobysh rescued a Jewish girl, Halyna Barash. After the war, the couple officially adopted her. In 1995, Panas and Uliana Kobysh were awarded the title of "Righteous Among the Nations"

Панас Минюк (перший у першому ряду) з товаришами по службі. 1936

Panas Myniuk (first in the front row) with fellow officers. 1936

Панас та Василина Минюки мешкали з дітьми в м. Костопіль на Рівненщині. Під час нацистської окупації прихистили єврейського хлопчика Аріє Коплика, родина якого була розстріляна в серпні 1942 в гетто м. Березне. Українська сім’я переховувала йоговпродовж року. Таневдовзі була виказана окупаційній владі. Під час обшуку Аріє втік, а після війни емігрував до Ізраїлю, однак підтримував зв’язок зі своїми рятівниками. У 2014 Панас та Василина Минюки удостоєні звання «Праведник народів світу»

Panas and Vasylyna Myniuk lived with their childre ...

Партизани 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна під час навчальних стрільб (Чехословаччина). 1944
The partisans of Stalin the 1st Partisan Brigade during training shootings (Czechoslovakia). 1944

Поляк. Уродженець Житомирщини. У 1941 р. 16-річний юнак не був призваний до Червоної армії. Від червня 1942 р. учасник руху Опору на окупованих територіях Білорусі, Росії та України, відзначився як мінер-підривник, очолював підривні групи. 8 серпня 1944 р. десантований до Чехословаччини, упродовж серпня 1944 р. – лютого 1945 р. очолював 1-й батальйон 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна. По війні мешкав у м. Львів

Pole. From Zhytomyr region. In 1941, a 16-years-old teenager wasn’t mobilized to the Red Army. Since June 1942, he partic ...

Партизани 1-го батальйону 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна, яким командував Мечислав Багинський. 09.1944
Partisans of the 1st Battalion, which was commanded by Mechyslav Bahynsʹkyy of Stalin the 1st Partisan Brigade. 09.1944

Поляк. Уродженець Житомирщини. У 1941 р. 16-річний юнак не був призваний до Червоної армії. Від червня 1942 р. учасник руху Опору на окупованих територіях Білорусі, Росії та України, відзначився як мінер-підривник, очолював підривні групи. 8 серпня 1944 р. десантований до Чехословаччини, упродовж серпня 1944 р. – лютого 1945 р. очолював 1-й батальйон 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна. По війні мешкав у м. Львів

Pole. From Zhytomyr region. In 1941, a 16-years-old teenager wasn’t mobilized to the Red Army. Since June 1942, he partic ...

Партизани 1-го батальйону 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна, яким командував Мечислав Багинський. 1944
Partisans of the 1st Battalion, which was commanded by Mechyslav Bahynsʹkyy of Stalin the 1st Partisan Brigade.1944

Поляк. Уродженець Житомирщини. У 1941 р. 16-річний юнак не був призваний до Червоної армії. Від червня 1942 р. учасник руху Опору на окупованих територіях Білорусі, Росії та України, відзначився як мінер-підривник, очолював підривні групи. 8 серпня 1944 р. десантований до Чехословаччини, упродовж серпня 1944 р. – лютого 1945 р. очолював 1-й батальйон 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна. По війні мешкав у м. Львів

Pole. From Zhytomyr region. In 1941, a 16-years-old teenager wasn’t mobilized to the Red Army. Since June 1942, he partic ...

Песя Ляміна (Хуріна) з Ніною Сидорович (Носенко). 2000

Pesia Liamina (Khurina) with Nina Sydorovych (Nosenko). 2000

Під час нацистської окупації Уляна Носенко надала притулок єврейській дівчинці Песі Хуріній, родина якої була вбита нацистами під час антиєврєйської акції в м. Сталіно (нині – м. Донецьк) у квітні 1942 р. Уляна видавала дівчинку за свою осиротілу племінницю-гречанку. Песя проживала в неї до 1946 р. У 2000 р. Песя Ляміна (Хуріна) розшукала доньку Уляни Ніну Сидорович (Носенко) й зустрілася з нею в м. Лисичанськ. У 2002 р. Яд Вашем удостоїв Уляну Носенко звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of the Basan village in ...

Петро Ільницький із донькою Катериною, зятем Володимиром та онуками. 1963

Petro Ilnytskyi with his daughter Kateryna, son-in-law Volodymyr and grandchildren. 1963

Під час проживання на спецпоселенні. Під час Другої світової війни вдівець Петро Ільницький разом із п’ятьма дітьми врятував 16 євреїв із Болехівського гетто на Івано-Франківщині. За участь старшого сина, Василя, в українському визвольному русі всю родину депортували до Казахстану. В Україну повернулися лише в 1974. Згодом відновили зв’язки з врятованими, які емігрували за кордон. У 1994 Петра, Василя, Степана, Кароля, Михайла та Катерину визнали Праведниками народів світу

While living in a special settlement. During the Second Worl ...

Петро Ільницький із донькою Катериною. 1952

Petro Ilnytskyi with his daughter Kateryna. 1952

Під час Другої світової війни вдівець Петро Ільницький разом із п’ятьма дітьми врятував 16 євреїв із Болехівського гетто на Івано-Франківщині. За участь старшого сина, Василя, в українському визвольному русі всю родину депортували до Казахстану. В Україну повернулися лише в 1974. Згодом відновили зв’язки з врятованими, які емігрували за кордон. У 1994 Петра, Василя, Степана, Кароля, Михайла та Катерину визнали Праведниками народів світу

During the Second World War, the widower Petro Ilnytskyi and his five children rescued 16 Jews from ...

Петро Гойсак. 1939
Petro Hoysak. 1939

Уродженець Львівщини. У 1939 р. служив у Війську Польському. У вересні 1939 р. потрапив до німецького полону, згодом направлений на роботи у фермерське господарство до анексованої Німеччиною Судетської області (нині – територія Чехії). У грудні 1941 р., маючи при собі робочу картку, прибув додому в Україну та, виготовивши нові фіктивні документи, назад не повернувся. Після вигнання нацистів із його рідного с. Дашава (нині – Стрийський район Львівської області) був призваний до лав Червоної армії. 16 квітня 1945 р. під час битви за м. Берлін отр ...

Петро Костюшко з матір'ю Марією. 1949

Petro Kostiushko with his mother Mariia. 1949

Під час нацистської окупації м. Біла Церква родина Костюшків переховувала у своєму будинку Леоніда Горобцова та його племінника Григорія Мясковського. У 1997 р. Олександр і Марія Костюшки та їхній старший син Петро були удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Bila Tserkva, the Kostiushko family hid Leonid Horobtsov and his nephew Hryhorii Miaskovskyi in their house. In 1997, Oleksandr and Mariia Kostiushko and their eldest son Petro were awarded the honorary title of "Righteous Among the Nations"