Цифрові колекції
Об'єктів - 267
Данило Бурлаков, начальник центральної автобази міської оптової торгівлі, з водієм біля службового авто. 1930-ті

Danylo Burlakov, а head of the central motor transport base of Kyiv wholesale trade with his personal driver Mykola – near the service car. 1930s

Данило Бурлаков разом із дружиною й двома малолітніми доньками мешкав у Києві на вул. Саксаганського, 34. Від початку німецько-радянської війни обороняв Київ у складі загону народного ополчення. Під час нацистської окупації переховувався у знайомих за містом. Час від часу навідував родину, яка через хворобу молодшої доньки залишилась у Києві. У лютому 1942 р. за доносом двірника був схоплений гестапівцями. Розстріляний у Бабиному Яру

Danylo Burlakov, his wife and two little daughters lived in Saksahanskoho Street, 34 in Kyiv. At ...

Дем'ян Вознюк (праворуч) із бойовим товаришем. [1944–1945]
Dem'yan Voznyuk (from the right side) with his brother-in-arms. [1944–1945]

Уродженець Житомирщини. Від 1941 р. на фронті, учасник оборонних боїв на території України. У травні 1942 р. пораненим опинивсь у полоні. Бранець низки нацистських таборів. У серпні 1944 р. визволений із табору в Словаччині в результаті антигітлерівського повстання. Приєднався до місцевого руху Опору, командир 3-го загону партизанської бригади ім. Яношика. Учасник Словацького національного повстання. По війні мешкав на Рівненщині, заслужений учитель України

From Zhytomyr region. Since 1941 he was at the battlefront, he participated in ...

Дем'ян Вознюк. [1944–1945]
Dem'yan Voznyuk. [1944–1945]

Уродженець Житомирщини. Від 1941 р. на фронті, учасник оборонних боїв на території України. У травні 1942 р. пораненим опинивсь у полоні. Бранець низки нацистських таборів. У серпні 1944 р. визволений із табору в Словаччині в результаті антигітлерівського повстання. Приєднався до місцевого руху Опору, командир 3-го загону партизанської бригади ім. Яношика. Учасник Словацького національного повстання. По війні мешкав на Рівненщині, заслужений учитель України

From Zhytomyr region. Since 1941 he was at the battlefront, he participated i ...

Дмитро Аршанський. 1930-ті

Dmytro Arshanskyi. 1930s

Дмитро Аршанський та його дружина Сара загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти Жанна і Фріна були врятовані родиною Боганчів. Більш ніж тиждень вони переховувалися в будинку цієї сім’ї. Пізніше Євдокії Боганчі вдалось отримати підробні документи на сестер та перевезти їх до м. Полтава, а потім до дитячого будинку в м. Кременчук. По війні сестри Аршанські емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. отримали почесне звання «Праведник народів світу»

Dmytro Arshanskyi and his wife Sarah died during the Holocaust ...

Дмитро Пузь.12.1944
Dmytro Puzʹ. 12.1944

Уродженець Кіровоградщини. В жовтні 1941 р. евакуйований на Південний Урал ( м. Магнітогорськ), де працював електромонтажником. Із жовтня 1942 р навчався у радіороті спецшколи Українського штабу партизанського руху (м. Саратов). У серпні 1943 р. десантувався на Житомирщині та був направлений до польського партизанського з’єднання «Jeszcze Polska nie zginęła» «Ще Польща не згинула» під командуванням підполковника Роберта Сатановського. З’єднання діяло на теренах Волині та сучасного Люблінського воєводства Польщі до серпня 1944 р. Подальша у ...

Доба Польова (Кодрянська). 1930-ті

Doba Polova (Kodrianska). 1930s

У вересні 1941 р. під час нацистської окупації Києва розстріляна у Бабиному Яру. Матеріали родини Польових були зібрані під час проведення акції в рамках гуманітарного музейного проекту «Непрочитані листи 41-го»

During the Nazi occupation of Kyiv she was shot dead in Babyn Yar in September 1941. The materials of the Polovyi family were collected during the humanitarian museum project “Unread Letters of 41st”

Дора Кардовська (Гіммельштейн). 1940

Dora Kardovska (Himmelshtein). 1940

Родина Гіммельштейнів, батьки, сестра та близькі родичі Дори Кардовської, була розстріляна нацистами на околицях м. Херсон у 1942 р. Сама ж вона пройшла через концентраційні табори Аушвіц (Польща) та Равенсбрюк (Німеччина). У червні 1945 р. повернулася додому

The Himmelstein family, Dora Kardowska's parents, sister and close relatives were shot dead by the Nazis on the outskirts of Kherson in 1942. She passed through the Auschwitz (Poland) and the Ravensbrück (Germany) concentration camps. In June 1945 she returned home

Естер Бараш із донькою Галиною (копія). 1941

Ester Barash with her daughter Halyna (copy). 1941

Естер Бараш із родиною проживала в м. Ромни на Сумщині. Із початком німецько-радянської війни її чоловіка мобілізували на фронт. У місті розпочалося переслідування євреїв. Німецький солдат допоміг Естер із новонародженою донечкою втекти з місця збору євреїв. У тому натовпі залишилися її батьки та сестри. Жінка попросила притулку для дитини в родини Кобишів, а сама втекла. Вважається знищеною в період Голокосту. Після війни Панас і Уляна Кобиші офіційно удочерили врятовану Галинку. У 1995 подружжя удостоєне звання «Праведник народів світу»
...

Заарештовані євреї. 1941

Arrested Jews. 1941

Упродовж 5–9 липня 1941 р. німецька зондеркоманда 10б разом із румунськими солдатами в м. Чернівці та його околицях знищила понад 2 300 євреїв (цей злочин отримав назву «кривавий липень – 1941»). Так, у рамках цієї «акції», 7–8 липня близько 400 осіб зігнали до місцевого палацу культури, де їх упродовж двох днів катували, а потім, провівши бічними вулицями до військового стрільбища (с. Біла), змусили викопати яму й розстріляли. Із серпня 1941 р. румунська адміністрація почала використовувати єврейське населення Чернівців на примусових роботах. ...

Залишки «печей» для ліквідації тіл, ексгумованих у Бабиному Яру. 1943–1944

Remains of “funeral pyres” for the disposal of dead bodies exhumed in Babyn Yar. 1943–1944

Залишки конструкцій «відкритих печей», де спалювалися ексгумовані тіла жертв Бабиного Яру у серпні – вересні 1943 р. з метою ліквідації слідів злочинів нацистів під час окупації м. Київ. У складі «зондеркоманди 1005» в’язні Сирецького табору розкопували трупи і знищували їх на «печах», які будували із огорожі Лук’янівського та надгробків Єврейського кладовищ. «Трупна команда» складала тіла та дрова на «печі» штабелями. Потім усе спалювалося. За свідченням колишніх бранців, таких «печей» було побудовано до тридцяти й на кожній знищено від 2 тис. ...

Зустріч через 32 роки. 1977

Meeting in 32 years. 1977

У 1977, через 32 роки розлуки, на Херсонщині зустрілися Давид Гершенгорін і Олександр Слободяник. Відтоді відновилася дружба між родинами рятівників і врятованих. Під час нацистської окупації родина Слободяників врятувала Двойру та Давида Гершенгоріних. У 1993 Олексій, Мотрона та Олександр Слободяники удостоєні звання «Праведник народів світу»

In 1977, after 32 years of separation, Davyd Hershenhorin and Oleksandr Slobodianyk met in the Kherson region. Since then, the friendship between the families of rescuers and rescued has been re ...

Клара Грінберг та Ісак Вайнер із нащадками своїх рятівників (копія). 1996

Klara Hrinberh and Isak Vainer with the descendants of their rescuers (copy). 1996

Під час нацистської окупації України родина Варфоломіїв урятувала від знищення Хаїма та Риву Вайнерів, їхнього сина Ісака та небогу Клару Грінберг. Після війни Клара та Ісак одружилися. Упродовж багатьох років Вайнери жили по сусідству з Варфоломіями, підтримуючи дружні стосунки. У 1993 р. Івана та Надію Варфоломіїв визнано Праведниками народів світу

During the Nazi occupation of Ukraine, the Varfolomii family rescued Khaim and Riva Vainer, their son Isak and their niece Klara Hrinberh. After the war, Klara and Isak got married. For m ...

Клара та Софія Зельгенсон. 1930-ті

Klara and Sofiia Zelhenson. 1930s

Єврейська родина Зельгенсонів мешкала в м. Київ. Клара та її сім’я були розстріляні в Бабиному Яру. Софія, дружина військовослужбовця Георгія Єлевова, у 1941 р. разом із сином Борисом евакуювалася в тил. Георгій був учасником оборони України, потрапив у полон. У 1944 р. загинув у нацистському таборі для військовополонених

The Zelhensons were the Jewish family lived in Kyiv. Klara and her family were killed in Babyn Yar. Sofiia, the wife of military serviceman Heorhii Yelevov, and his son Borys were evacuated to the rear in 1941. Heorh ...

Костянтин Гупало із дружиною Галиною. 1935

Kostiantyn Hupalo and his wife Halyna. 1935

Костянтин Гупало очолив у 1940 р. кафедру російської мови та літератури Львівського державного університету ім. І. Франка. Згодом приєднався до культурної референтури ОУН (м), став активістом національно-визвольного руху. Автор п’єси «Тріумф прокурора Дальського», що викривала більшовицький терор в Україні, зокрема боротьбу проти захисників української національно-визвольної ідеї. На початку 1942 р. прибув до Києва. 9 лютого того ж року заарештований на зібранні Спілки письменників України. За кілька тижнів розстріляний гітлерівцями в Бабиному ...

Лідія Дейнеко. Перша половина ХХ ст.

Lidia Deineko. The first half of the XXth century

Лідія Дейнеко разом із чоловіком Марком та донькою Оксаною мешкали в с. Ужачин Житомирської області. Під час нацистської окупації сім’я Дейнеків переховувала та врятувала членів єврейської родини Кесельманів. Лідія Дейнеко померла в 1963 р. У 2014 р. їй посмертно присвоєно звання Праведника народів світу

Lidia Deineko and her husband Mark and daughter Oksana lived in the village of Uzhaсhyn, Zhytomyr region. During the Nazi occupation, the Deinek family hid and rescued members of the Keselmann Jewish family. Lidia Deineko died in ...

Лаврентій Стеців (копія). 1930-ті

Lavrentii Stetsiv (copy). 1930s

Під час Другої світової війни Лаврентій із дружиною Ганною переховував єврейську родину Самуїла і Сари Ейсів та їхню доньку Майю. У 2018 подружжя Стецівів удостоєне звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Lavrentii and his wife Hanna hid the Jewish family of Samuil and Sara Eis and their daughter Maia. In 2018, the Stetsiv Spouses were awarded the title of "Righteous Among the Nations"

Лазар Брагінський. 1940

Lazar Brahinskyi. 1940

Директор Київського центрального телеграфу. З перших днів війни забезпечував зв’язок радянських військ та виконував завдання з оповіщення цивільного населення. 17 вересня 1941 р. разом із підрозділами Червоної армії евакуювався з м. Київ. Під час відступу був контужений, потрапив у полон. Наприкінці вересня 1941 р. – розстріляний гітлерівцями (за одними даними – у Бабиному Яру, за іншими – на подвір’ї Київського центрального телеграфу)

Director of the Kyiv Central Telegraph. From the first days of the war, he provided communications f ...

Лукія Бойко з дітьми та Манею Голдапель (копія). [1942–1944]

Lukiia Boiko with her children and Mania Holdapel (copy). [1942–1944]

Напередодні Другої світової війни Лукія Бойко з чоловіком та дітьми проживала в с. Маркостав на Волині. У пошуках кращої долі чоловік поїхав до Аргентини на заробітки. Прощаючись у 1939 р., обоє планували, що це ненадовго і згодом Лукія з дітьми до нього приєднається. Але війна внесла свої корективи, і родина розлучилася назавжди. Під час нацистської окупації Лукія Бойко, ризикуючи життям чотирьох малолітніх дітей, два роки переховувала у своїй оселі єврейську дівчину Маню Голдапель. У 2019 р. визнана Праведником народів світу

On the ...

Людмила Прилипко. [1937]

Liudmyla Prylypko. [1937]

12-річна дівчинка разом із мамою (членом комуністичної партії) була розстріляна під час окупації Києва в Бабиному Яру у вереснi 1941

A 12-year-old girl who was murdered at Babyn Yar in September 1941 during the occupation of Kyiv together with her mother (a member of the Communist Party)

Мір’ям Якіра (копія). [1937]

Miriam Yakira (copy). [1937]

Напередодні Другої світової війни єврейська родина Якір мешкала в м. Дубно на Рівненщині. Навесні 1942 р. опинилася в гетто й була знищена нацистами. Наймолодшу дівчинку, дев'ятирічну Мір'ям Якіру, врятували православний священник Ігнатій Грогуль та його рідні. Майже два роки вона прожила у віруючій сім’ї, де вивчала Святе Письмо, відвідувала богослужіння. У 1993 р. Ігнатій Грогуль, його дружина Варвара, діти Степан та Євгенія удостоєні звання «Праведника народів світу»

On the eve of the Second World War, the Jewish family of Yakira l ...