Улітку 1941 р. радянський льотчик Григорій Ланцман потрапив у полон, звідки йому вдалося втекти. Кілька днів переховувався в лісах і перелісках Кіровоградщини. Під час цих поневірянь зустрів мешканця с. Водяне Володимира Чорновола, який запропонував допомогу й прихисток (у 1996 р. рятівник удостоєний почесного звання «Праведник народів світу»). З березня 1944 р. – у лавах Червоної армії. Уся родина Григорія Ланцмана, яка проживала в с. Кам’яна Криниця (Кіровоградщина), розстріляна гітлерівцями під час Голокосту

In the summer of 1941, ...

Володимир Чорновол народився в с. Водяне на Кіровоградщині. Заможна родина батьків була розкуркулена. У 1930-х, після їхньої смерті, Володимир із братом потрапили до дитячого будинку. Після школи Володимир закінчив учительські курси і пов’язав своє життя з освітянською нивою. Під час німецької окупації врятував Григорія Ланцмана, радянського льотчика, який утік із німецького полону. У 1996 Володимир Чорновол визнаний Праведником народів світу

Volodymyr Chornovol was born in Vodiane village, in the Kirovohrad region. His wealthy famil ...

Володимир Шеремета – учасник українського визвольного руху на Рівненщині. У 1944 був призваний до Червоної армії, проходив службу на Далекому Сході. За доносом про участь в УПА в 1946 заарештований і засуджений до розстрілу. Вирок змінено на 25 років виправно-трудових робіт. Покарання відбував у Хабаровському краї. У 1953 звільнений. Проживав на спецпоселенні в Казахстані. Катерина Шеремета (Ільницька) з батьком та братами під час Другої світової війни рятувала євреїв. Після війни радянська влада депортувала родину до Казахстану за підтримку ...

Уродженець Житомирщини. У 1940 р. закінчив Коростенський медтехнікум і був призваний до Червоної армії. Під час німецько-радянської війни брав участь в оборонних боях у районі Перекопського перешийку (нині – АР Крим), битві за Кавказ, вигнанні нацистів із Херсонщини, де в грудні 1943 р. зазнав поранення. До квітня 1944 р. лікувався в госпіталі, ймовірно, паралельно проходячи навчання. Відтак був направлений до 1-ї інженерно-саперної бригади 1-ї армії Війська Польського. Учасник боїв на території Польщі й Німеччини, битв за Варшаву та Берлін. Пі ...

Уродженець Житомирщини. У 1940 р. закінчив Коростенський медтехнікум і був призваний до Червоної армії. Під час німецько-радянської війни брав участь в оборонних боях у районі Перекопського перешийку (нині – АР Крим), битві за Кавказ, вигнанні нацистів із Херсонщини, де в грудні 1943 р. зазнав поранення. До квітня 1944 р. лікувався в госпіталі, ймовірно, паралельно проходячи навчання. Відтак був направлений до 1-ї інженерно-саперної бригади 1-ї армії Війська Польського. Учасник боїв на території Польщі й Німеччини, битв за Варшаву та Берлін. Пі ...

Уродженець Житомирщини. У 1940 р. закінчив Коростенський медтехнікум і був призваний до Червоної армії. Під час німецько-радянської війни брав участь в оборонних боях у районі Перекопського перешийку (нині – АР Крим), битві за Кавказ, вигнанні нацистів із Херсонщини, де в грудні 1943 р. зазнав поранення. До квітня 1944 р. лікувався в госпіталі, ймовірно, паралельно проходячи навчання. Відтак був направлений до 1-ї інженерно-саперної бригади 1-ї армії Війська Польського. Учасник боїв на території Польщі й Німеччини, битв за Варшаву та Берлін. Пі ...

Містить спогади колишнього бранця Сирецького табору, який поряд із іншими в’язнями був задіяний у ліквідації слідів злочинів нацистів у Києві, а саме займався ексгумацією тіл розстріляних у Бабиному Яру та знищенням їх на спеціально зведених печах

Contains memoirs of the Syrets camp’s former prisoner. He and other prisoners were involved in the elimination of traces of Nazi crimes in Kyiv, namely the exhumation of the bodies shot in Babyn Yar and their burning in the cremation chambers

Росіянин. Залізничник. У 1939 р. відмовився від броні й був призваний до Червоної армії. Від початку німецько-радянської війни учасник боїв на території Білорусі, потрапив у оточення, зумів уникнути полону. Від жовтня 1941 р. до квітня 1944 р. учасник радянського руху Опору на території України та Білорусі. Пройшов курс спецпідготовки спецшколи Українського штабу партизанського руху. 28 серпня 1944 р. десантований у Чехословаччині, обіймав командні посади в партизанських з’єднаннях. 2 травня 1945 р. удостоєний звання Героя Радянського Союзу. По ...

Киянин. У 1940 р. призваний до Червоної армії. Учасник оборони м. Київ 1941 р., потрапив у київське оточення, уникнув полону. Упродовж 1942–1943 рр. учасник руху Опору на території Черкащини. У лютому 1944 р. в складі спецзагону «За Батьківщину» десантований у Румунії. У вересні 1944 р. – в Польщі. Передислокувавшись, загін діяв на території Чехословаччини. Від жовтня 1944 р. Анатолій Горницький очолив спецзагін «Батьківщина», що згодом перетворився на партизанську бригаду. По війні мешкав у рідному місті, служив у прокуратурі, пізніше викладав ...

Замітка «Дякуємо Червоній армії» (с. 2) містить оповідь-свідчення Л. Ромбома про нацистські злочини проти єврейської громади м. Умань. Йому самому, попри постійні переслідування, табірні жахіття, інші випробування, вдалося врятуватися під час Голокосту на українських теренах

The article “Thanks to the Red Army” (p. 2) contains a story-testimony of L. Rombom about the Nazi crimes against the Jewish community in Uman. He himself, despite the relentless persecution, camp horrors, and other trials, managed to escape during the Holocaust i ...

Галину Кобиш (уроджена Бараш) під час нацистської окупації врятували Панас і Уляна Кобиші. Мама дівчинки знищена під час Голокосту, тато – загинув на фронті. Після війни подружжя Кобишів офіційно удочерило єврейську дівчинку. В українській родині Галина проживала до заміжжя. Із чоловіком емігрувала до Німеччини

During the Nazi occupation, Halyna Kobysh (née Barash) was rescued by Panas and Uliana Kobysh. The girl's mother was killed during the Holocaust, and her father died at the front. After the war, the Kobyshes officially adopted ...

Галину Кобиш (уроджена Бараш) під час нацистської окупації врятували Панас і Уляна Кобиші. Після війни подружжя офіційно удочерило єврейську дівчинку. В українській родині Галина проживала до заміжжя. Із чоловіком емігрувала до Німеччини

During the Nazi occupation, Halyna Kobysh (née Barash) was rescued by Panas and Uliana Kobysh. After the war, the couple officially adopted the Jewish girl. Halyna had been living with the Ukrainian family until she got married. She emigrated to Germany with her husband

З окупованого нацистами м. Києв Галина повернулася до батьківської оселі в с. Козинці Бородянського району Київської області, де її розшукав знайомий Борис Міндіч. Військовополоненого-утікача з Дарницького табору родина переховувала в саморобному сховку упродовж декількох місяців. Надалі Галина та Борис стали одними з організаторів 3-го Бородянського партизанського загону. По війні одружилися. У 1992 р. Галина Корпусенко та її батьки Ілля і Варвара Малофії були удостоєні звання «Праведник Бабиного Яру», а в 1996 р. – звання «Праведник народів с ...

Під час нацистської окупації України Галина Корпусенко з батьками Іллею та Варварою Малофіями у с. Козинці на Київщині врятувала від смерті радянського військовополоненого-втікача, єврея Бориса Міндіча. Після війни Галина та Борис одружилися. У 1996 р. Яд Вашем визнав Галину Корпусенко та її батьків Праведниками народів світу

During the Nazi occupation of Ukraine, Halyna Korpusenko with her parents Illia and Varvara Malofii saved Soviet fugitive prisoner of war, a Jew Borys Mindich in the village of Kozyntsi in the Kyiv region. After ...

Під час нацистської окупації Ганна разом із донькою Феодосією та молодшим сином Анатолієм проживали в с. Рибинськ на Чернігівщині. Чоловік Ганни Іван у червні 1941 був призваний на фронт і зник безвісти. Анатолій був розстріляний нацистами в 1943 в рідному селі під час каральних акцій у відповідь окупантів на диверсії радянських партизанів. Ганна та Феодосія врятували єврейську родину Якубовичів. У 2000 мати й донька були удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Hanna, her daughter Feodosiia and the young ...

Учителювала в с. Засулля на Сумщині. У листопаді 1941 р. родина Балаклицьких уперше заарештована, проте розстрілу вдалося уникнути. У 1942 р. жінку разом із 6-рiчними синами Вадимом та Леонідом знову затримали, кинули до в’язниці. Федір, чоловік-українець, постiйно шукав можливостi звiльнення дружини та дітей. 26 червня 1942 р. Ганна разом із синами була розстрiляна в місцевому кар’єрi

She taught in Zasullia village in Sumy region. In November 1941, the Balaklytska family was arrested for the first time, but the execution was avoided ...

Роман і Ганна Макари жили в м. Борислав на Львівщині. Виховували доньку Володимиру та сина Ореста. У підвалі власного будинку обладнали сховок, де впродовж періоду нацистської окупації переховували 13 євреїв. Серед урятованих – львівські лікарі Рита Браунер, Хана Брюненграбер, Елькан, Регіна та Рауль Хармеліни. Після війни всі емігрували до Австралії, однак підтримували зв’язки з рятівниками. У 2015 Ганну й Романа Макарів удостоєно звання «Праведник народів світу»

Roman and Hanna Makar lived in Boryslav, Lviv region. They brought up t ...

Під час Другої світової війни Ганна з чоловіком Лаврентієм переховувала єврейську родину Самуїла і Сари Ейсів та їхню доньку Майю. У 2018 подружжя Стецівів удостоєне звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Hanna and her husband Lavrentii hid the Jewish family of Samuil and Sara Eis and their daughter Maia. In 2018, the Stetsiv Spouses were awarded the title of "Righteous Among the Nations"

Під час нацистської окупації Ганна Ялинська із сином Василем урятувала життя єврейській жінці Ципі Векслер, переховуючи її у своєму будинку. У 2013 р. Ганну й Василя Ялинських удостоєно звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Hanna Yalynska and her son Vasyl saved the life of a Jewish woman Tsypa Veksler, by hiding her in their home. In 2013, Hanna and Vasyl Yalynskyi were awarded the title of “Righteous Among the Nations”

Близнючки Надія та Віра Кухаренко у 1944–1949 рр. здобували освіту в київській школі № 16 за радянською роздільною системою навчання (хлопчики та дівчатка – окремо). Батьки не мали матеріальної можливості одягнути до школи обох дітей, тому сестри відвідували заняття по черзі. Лампа використовувалася дівчатами під час виконання ними домашніх завдань

In 1944–1949 twins Nadiya and Vira Kukharenko studied at Kyiv school No. 16 that had a single-gender education. Their parents did not have the financial means to buy clothes for both childr ...