Уродженець Житомирщини. У лавах Червоної армії від 1929 р., зв’язківець. Учасник радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник Ленінградської битви, боїв на території Естонії в 1944 р. У листопаді 1944 р. підполковник М. Янишевський направлений на посаду начальника школи радистів Польського партизанського штабу. Упродовж листопада 1944 р. – січня 1945 р. на прискорених курсах зв’язку під його керівництвом було підготовлено 156 молодших командирів-зв’язківців. Від січня 1945 р. – начальник школи офіцерських курсів Голо ...

Уродженець Житомирщини. У лавах Червоної армії від 1929 р., зв’язківець. Учасник радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник Ленінградської битви, боїв на території Естонії в 1944 р. У листопаді 1944 р. підполковник М. Янишевський направлений на посаду начальника школи радистів Польського партизанського штабу. Упродовж листопада 1944 р. – січня 1945 р. на прискорених курсах зв’язку під його керівництвом було підготовлено 156 молодших командирів-зв’язківців. Від січня 1945 р. – начальник школи офіцерських курсів Голо ...

Уродженець Кіровоградщини. В жовтні 1941 р. евакуйований на Південний Урал ( м. Магнітогорськ), де працював електромонтажником. Із жовтня 1942 р навчався у радіороті спецшколи Українського штабу партизанського руху (м. Саратов). У серпні 1943 р. десантувався на Житомирщині та був направлений до польського партизанського з’єднання «Jeszcze Polska nie zginęła» «Ще Польща не згинула» під командуванням підполковника Роберта Сатановського. З’єднання діяло на теренах Волині та сучасного Люблінського воєводства Польщі до серпня 1944 р. Подальша участ ...

Росіянин. Залізничник. У 1939 р. відмовився від броні й був призваний до Червоної армії. Від початку німецько-радянської війни учасник боїв на території Білорусі, потрапив у оточення, зумів уникнути полону. Від жовтня 1941 р. до квітня 1944 р. учасник радянського руху Опору на території України та Білорусі. Пройшов курс спецпідготовки спецшколи Українського штабу партизанського руху. 28 серпня 1944 р. десантований у Чехословаччині, обіймав командні посади в партизанських з’єднаннях. 2 травня 1945 р. удостоєний звання Героя Радянського Союзу. По ...

Уродженець Черкащини. У 1933–1938 рр. проходив строкову й понадстрокову службу в Червоній армії. У переддень німецько-радянської війни навчався в Київському художньому інституті (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), працював художником в агітпункті вокзалу. Улітку 1941 р. не був мобілізований за станом здоров'я. Зводив укріплення довкола м. Київ, створював плакати. У вересні 1941 р. покинув місто з червоноармійцями, які відступали. Потрапив у оточення. Був заарештований органами німецької окупаційної влади, але в ...

Портьєри, вишиті Праведником народів світу Надією Варфоломій

The curtains were embroidered by the Righteous Among the Nations Nadiia Varfolomii

Після війни Володимир Чорновол закінчив Кіровоградський педагогічний інститут і пов’язав своє життя з освітянською нивою. Портфелем, купленим у 1946, користувався впродовж трудової діяльності

After the war, Volodymyr Chornovol graduated from the Kirovohrad Pedagogical Institute and made a career in education. The briefcase, purchased in 1946, was used during his professional life

Належав Веніамінові Борисковському, який під час нацистської окупації м. Маріуполь, будучи восьмирічним хлопчиком, вижив під час масової страти євреїв, урятувавшись із розстрільної ями. Веніаміна прихистила українська родина Олейниченків: Поліна, її чоловік Яким та їхні дорослі діти Віктор і Валентина. Близько року хлопчик провів у Олейниченків, ховаючись у старовинному піаніно. Перед виїздом в Ізраїль Веніамін подарував портфель на пам'ять родині рятівників. У 1998 р. Яд Вашем удостоїв Поліну, Якима, Віктора та Валентину Олейниченків звання «П ...

Портсигар Якова (Івана) Богорада, якого під час нацистської окупації врятувала українська родина Суботенків

The cigarette case belonged to Yakiv (Ivan) Bohorad, who was rescued by the Ukrainian family of Subotenko during the Nazi occupation

Єврей. Уродженець Вінниччини, пережив Голодомор-геноцид. У 1939 р. призваний до Червоної армії, напередодні німецько-радянської війни закінчив Ростовське загальновійськове училище. Учасник оборони м. Київ у 1941 р. У вересні 1941 р. потрапив у «Київський котел», поранений у боях у районі с. Оржиця (нині – селище міського типу у складі Лубенського району Полтавської області), зумів уникнути полону. У березні 1942 р. – грудні 1943 р. – учасник руху Опору на Черкащині. 10 травня 1944 р. на чолі партизанського загону ім. Пожарського десантований на ...

Дівчина, одна з небагатьох, хто зміг вибратися вночі з Бабиного Яру та знайти порятунок у місцевих жителів. У 1946 р. художниця Зінаїда Волковинська зробила її портрет у потязі під час поїздки з м. Кадіївка до м. Київ

A girl was one of the few who were able to escape at night from Babyn Yar and find salvation at the locals. In 1946 the artist Zinaida Volkovynska took her portrait in train while traveling from Kadiivka to Kyiv

Малюнок Василя Касіяна. Художник-графік, заступник ректора Харківського художнього інституту, евакуйованого в 1942 р. до Узбекистану. В роки війни переважно працював у пропагандно-плакатному жанрі, у створених ним образах доволі часто апелював до України. У повоєнний час – педагог, учений, теоретик українського та світового мистецтва

Drawing by Vasyl Kasiian. Graphic, vice-rector of the Kharkiv Art Institute that was evacuated to Uzbekistan in 1942. During the war he mainly drew the propaganda posters. He often depicted Ukraine in his ...

Малюнок Микити Попенка-Коханого із серії «Помстимося», присвячена нацистським злочинам, зокрема й на теренах України у 1942–1943 рр. Учасник німецько-радянської війни. Автор картин, пропагандистських плакатів, ескізів до фронтових газет. У повоєнний час живописець працював над створенням ескізів для гобеленів, дизайнер багатьох мистецьких виставок в Україні та за кордоном. Заслужений художник УРСР

Drawing from the series "Revenge" by Mykyta Popenko-Kokhanyi dedicated to Nazi crimes including in Ukraine in 1942–1943. A participant of t ...

Малюнок Бориса Костецького. Уродженець Черкащини. У 1933–1938 рр. проходив строкову й понадстрокову службу в Червоній армії. У переддень німецько-радянської війни навчався в Київському художньому інституті (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), працював художником в агітпункті вокзалу. Улітку 1941 р. не був мобілізований за станом здоров'я. Зводив укріплення довкола м. Київ, створював плакати. У вересні 1941 р. покинув місто з червоноармійцями, які відступали. Потрапив у оточення. Був заарештований органами німець ...

Під час нацистської окупації Григорій Цибулько зі своїми батьками – Кіндратом і Софією – та батьками Поліни Озернюк (Цибулько) – Йосипом і Хівронією – переховував єврейську родину Ойберманів – Леонтія, Фаню та їхніх дітей, Юрія та Раїсу. Навесні 1942 р. Леонтій і Фаня Ойберман опинилися в робочому таборі в с. Доманівка. На початку 1944 р. Фаня Ойберман померла в таборі. Решта членів сім'ї дожили до звільнення регіону Червоною армією. Григорій Цибулько також врятував свого друга-однолітка Олександра Вікнянського. 27 грудня 2008 р. Яд Вашем удо ...

Під час нацистської окупації м. Маріуполь Поліна Олейниченко, її чоловік Яким та їхні дорослі діти Віктор і Валентина у своїй квартирі переховували єврейського хлопчика Веніаміна Борисковського, родина якого була розстріляна. Близько року Веніамін провів у рятівників, ховаючись у старовинному піаніно. У 1998 р. Яд Вашем удостоїв Поліну, Якима, Віктора та Валентину Олейниченків звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Mariupol, Polina Oleinychenko her husband Yakym and their adult children Viktor and Valentyna hid ...

Уродженець Житомирщини. У 1940 р. закінчив Коростенський медтехнікум і був призваний до Червоної армії. Під час німецько-радянської війни брав участь в оборонних боях у районі Перекопського перешийку (нині – АР Крим), битві за Кавказ, вигнанні нацистів із Херсонщини, де в грудні 1943 р. зазнав поранення. До квітня 1944 р. лікувався в госпіталі, ймовірно, паралельно проходячи навчання. Відтак був направлений до 1-ї інженерно-саперної бригади 1-ї армії Війська Польського. Учасник боїв на території Польщі й Німеччини, битв за Варшаву та Берлін. Пі ...

Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ

From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...

Костянтин та Ольга Омельченки з донькою Оленою проживали в м. Київ, на Печерську. Напередодні німецько-радянської війни сім’я отримала земельну ділянку для будівництва житла в новому районі міста. Певний час Омельченки мешкали там в тимчасовій будівлі. Під час нацистської окупації молоде подружжя переховувало в сусідніх недобудовах єврейську жінку Етель Опенгейм, її дітей та маму, які врятувалися від розстрілів у Бабиному Яру. У 2000 Костянтин та Ольга Омельченки удостоєні звання «Праведник народів світу». Також їм присвоєно звання «Праведник Б ...

Напередодні німецько-радянської війни родина переїхала на околицю м. Києва у власний, ще недобудований будинок. Наприкінці вересня 1941 р. Ольга помітила, що в будинку навпроти хтось живе, а через деякий час у двері постукала нова сусідка – Етель Опенгейм, яка з двома маленькими дітьми та старою мамою дивом врятувалася від розстрілу в Бабиному Яру. Жінка важко перенесла втрату старшого сина, якого загубила в натовпі, що йшов на смерть. Подружжя Омельченків опікувалося єврейською родиною до кінця нацистської окупації. По війні сім’ї підтримували ...