Уродженець Житомирщини. Від 1941 р. на фронті, учасник оборонних боїв на території України. У травні 1942 р. пораненим опинивсь у полоні. Бранець низки нацистських таборів. У серпні 1944 р. визволений із табору в Словаччині в результаті антигітлерівського повстання. Приєднався до місцевого руху Опору, командир 3-го загону партизанської бригади ім. Яношика. Учасник Словацького національного повстання. По війні мешкав на Рівненщині, заслужений учитель України

From Zhytomyr region. Since 1941 he was at the battlefront, he participated in ...

Картина Бориса Костецького. Уродженець Черкащини. У 1933–1938 рр. проходив строкову й понадстрокову службу в Червоній армії. У переддень німецько-радянської війни навчався в Київському художньому інституті (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), працював художником в агітпункті вокзалу. Улітку 1941 р. не був мобілізований за станом здоров'я. Зводив укріплення довкола м. Київ, створював плакати. У вересні 1941 р. покинув місто з червоноармійцями, які відступали. Потрапив у оточення. Був заарештований органами німець ...

Малюнок Бориса Костецького. Уродженець Черкащини. У 1933–1938 рр. проходив строкову й понадстрокову службу в Червоній армії. У переддень німецько-радянської війни навчався в Київському художньому інституті (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), працював художником в агітпункті вокзалу. Улітку 1941 р. не був мобілізований за станом здоров'я. Зводив укріплення довкола м. Київ, створював плакати. У вересні 1941 р. покинув місто з червоноармійцями, які відступали. Потрапив у оточення. Був заарештований органами німець ...

Поляк. Уродженець Житомирщини. У 1941 р. 16-річний юнак не був призваний до Червоної армії. Від червня 1942 р. учасник руху Опору на окупованих територіях Білорусі, Росії та України, відзначився як мінер-підривник, очолював підривні групи. 8 серпня 1944 р. десантований до Чехословаччини, упродовж серпня 1944 р. – лютого 1945 р. очолював 1-й батальйон 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна. По війні мешкав у м. Львів

Pole. From Zhytomyr region. In 1941, a 16-years-old teenager wasn’t mobilized to the Red Army. Since June 1942, he partic ...

Поляк. Уродженець Житомирщини. У 1941 р. 16-річний юнак не був призваний до Червоної армії. Від червня 1942 р. учасник руху Опору на окупованих територіях Білорусі, Росії та України, відзначився як мінер-підривник, очолював підривні групи. 8 серпня 1944 р. десантований до Чехословаччини, упродовж серпня 1944 р. – лютого 1945 р. очолював 1-й батальйон 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна. По війні мешкав у м. Львів

Pole. From Zhytomyr region. In 1941, a 16-years-old teenager wasn’t mobilized to the Red Army. Since June 1942, he partic ...

Поляк. Уродженець Житомирщини. У 1941 р. 16-річний юнак не був призваний до Червоної армії. Від червня 1942 р. учасник руху Опору на окупованих територіях Білорусі, Росії та України, відзначився як мінер-підривник, очолював підривні групи. 8 серпня 1944 р. десантований до Чехословаччини, упродовж серпня 1944 р. – лютого 1945 р. очолював 1-й батальйон 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна. По війні мешкав у м. Львів

Pole. From Zhytomyr region. In 1941, a 16-years-old teenager wasn’t mobilized to the Red Army. Since June 1942, he partic ...

Уродженець Закарпаття. У 1937 р. вступив до Комуністичної партії Чехословаччини. Упродовж 1937–1939 рр. проходив строкову службу в чехословацькій армії. Щоб уникнути репресій угорських окупантів, у ніч на 7 травня 1940 р. нелегально перетнув кордон із СРСР. Був заарештований і засуджений до п'яти років виправних таборів. Покарання відбував на шахтах Печори (північ європейської частини Росії). У грудні 1942 р. потрапив під спеціально оголошену амністію для охочих вступити до 1-го Чехословацького окремого піхотного батальйону, сформованого 5 січн ...

Панас та Василина Минюки мешкали з дітьми в м. Костопіль на Рівненщині. Під час нацистської окупації прихистили єврейського хлопчика Аріє Коплика, родина якого була розстріляна в серпні 1942 в гетто м. Березне. Українська сім’я переховувала йоговпродовж року. Таневдовзі була виказана окупаційній владі. Під час обшуку Аріє втік, а після війни емігрував до Ізраїлю, однак підтримував зв’язок зі своїми рятівниками. У 2014 Панас та Василина Минюки удостоєні звання «Праведник народів світу»

Panas and Vasylyna Myniuk lived with their childre ...

Під час Другої світової війни Панас і Уляна Кобиші врятували єврейську дівчинку Галину Бараш. Після війни подружжя офіційно удочерило її. У 1995 Панас і Уляна Кобиші удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Panas and Uliana Kobysh rescued a Jewish girl, Halyna Barash. After the war, the couple officially adopted her. In 1995, Panas and Uliana Kobysh were awarded the title of "Righteous Among the Nations"

Під час нацистської окупації родина Мовчанів прихистила 12-річну єврейську дівчинку Раїсу Держанську, мати й брат якої загинули під час масових розстрілів навесні 1942 р. Українська сім'я видавала її за племінницю на ім'я Софія. До завершення окупації дівчина не покидала обійстя Мовчанів і постійно носила хустку, аби приховати чорні кучері. У 1994 р. Яд Вашем удостоїв Павла й Тетяну Мовчанів звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, the Movchan family sheltered a 12-year-old Jewish girl Raisa Derzhanska, whose mothe ...

Під час нацистської окупації родина Мовчанів прихистила 12-річну єврейську дівчинку Раїсу Держанську, мати й брат якої загинули під час масових розстрілів навесні 1942 р. Українська сім'я видавала її за племінницю на ім'я Софія. До завершення окупації дівчина не покидала обійстя Мовчанів і постійно носила хустку, щоб приховати чорні кучері. У 1994 р. Яд Вашем удостоїв Павла й Тетяну Мовчанів звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, the Movchan family sheltered a 12-year-old Jewish girl Raisa Derzhanska, whose mothe ...

Уродженець Івано-Франківщини. У 1939 р. призваний до лав Війська Польського, ймовірно, в бойових діях участі не брав, повернувся до рідного с. Белелуя (нині – Коломийський район Івано-Франківської області). У 1940 р. був мобілізований до Червоної армії, проходив службу на Далекому Сході поблизу м. Владивосток. Брав участь у прийомі й транспортуванні вантажів за програмою ленд-лізу від США. У травні 1943 р. переведений до 1-ї польської піхотної дивізії ім. Тадеуша Костюшка. Учасник боїв на території Білорусі, Польщі, Німеччини, битв за м. Варшав ...

Ромська родина Старцевих-Сандуленків мешкала в Києві на вул. Глибочицькій. Від початку німецько-радянської війни син Павлини Старцевої – Борис – мобілізований на фронт, а вона з невісткою та двома внуками переховувалася від переслідування нацистами в тунелях Подолу. Один з онуків тяжко захворів і помер, а невістці з другою дитиною вдалося втекти з міста. Павлина Старцева розстріляна в Бабиному Яру

Romany family of Startseva-Sandulenko lived in Hlybochytska Street, Kyiv. Since the beginning of the German-Soviet War, the son of Pavlyna ...

Подарований восьмирічному хлопцеві командуванням Південно-Західного фронту за те, що під час боїв за Київ 1941 р. допоміг вивести з оточення групу поранених бійців і зберегти бойовий прапор

Presented to an eight-year-old boy by the command of the South-Western Front of the Red Army for helping to withdraw a group of wounded soldiers from the encirclement during the battles for Kyiv in 1941 and to keep the battle flag

Уродженка Харківщини. Обставини довоєнного життя й участі в німецько-радянській війні впродовж 1941–1942 рр. не відомі достеменно. У 1942 р. закінчила курси радистів у спецшколі Українського штабу партизанського руху. Від березня 1943 р. учасниця радянського руху Опору на території України та Білорусі. У червні 1944 р. направлена для проходження служби до 1-го Чехословацького армійського корпусу. Нагороджена орденами Червоної Зірки в 1944 р. та Вітчизняної війни в 1985 р. Повоєнна доля невідома

From Kharkiv region. The life before th ...

Киянин. У 1940 р. призваний до Червоної армії. Учасник оборони м. Київ 1941 р., потрапив у київське оточення, уникнув полону. Упродовж 1942–1943 рр. учасник руху Опору на території Черкащини. У лютому 1944 р. в складі спецзагону «За Батьківщину» десантований у Румунії. У вересні 1944 р. – в Польщі. Передислокувавшись, загін діяв на території Чехословаччини. Від жовтня 1944 р. Анатолій Горницький очолив спецзагін «Батьківщина», що згодом перетворився на партизанську бригаду. По війні мешкав у рідному місті, служив у прокуратурі, пізніше викладав ...

Єврей. Уродженець Вінниччини, пережив Голодомор-геноцид. У 1939 р. призваний до Червоної армії, напередодні німецько-радянської війни закінчив Ростовське загальновійськове училище. Учасник оборони м. Київ у 1941 р. У вересні 1941 р. потрапив у «Київський котел», поранений у боях у районі с. Оржиця (нині – селище міського типу у складі Лубенського району Полтавської області), зумів уникнути полону. У березні 1942 р. – грудні 1943 р. – учасник руху Опору на Черкащині. 10 травня 1944 р. на чолі партизанського загону ім. Пожарського десантований на ...

У 1942 р. 15-річний юнак був вивезений на примусові роботи до Західної Європи. Робітник бельгійської шахти «Берингем», німецької фабрики з переробки капусти, приватного фермерського господарства. По війні повернувся додому, брав участь у відбудові шахт Донбасу. Пілотка подарована Іванові одним із радянських військовослужбовців під час ведення Червоною армією боїв у Європі

In 1942, a 15-year-old boy was deported to Western Europe for forced labor. A worker of the Belgian mine "Beringham", German cabbage processing plant, a private farm ...

Народився в м. Одеса. Від вересня 1941 р. служив у розвідці, а від листопада 1942 р. в розпорядженні Українського штабу партизанського руху (УШПР). У серпні 1944 р. десантований на території Чехословаччини у складі розвiдувально-диверсiйної групи, згодом – командир 2-ї Чехословацької партизанської бригади «За свободу слов'ян». Відзначений нагородами ЧСР. Почесний громадянин м. Зволен

He was born in Odessa. Since September 1941 he served as an intelligence officer. From November 1942 he served in the ranks of the Ukrainian Headquarter ...

Павло та Любов Герасимчуки разом зі своїми дітьми Галиною, Клавдією та Миколою проживали в с. Шубків на Рівненщині. Під час нацистської окупації вони врятували єврейську сім’ю Хомутів із м. Тучин: Ісака, його дружину Поліну та 8-річну доньку Лауру. У 1990 Павло та Любов Герасимчуки удостоєні звання «Праведник народів світу». У 1999 це звання отримали їхні діти

Pavlo and Liubov Herasymchuk, together with their children Halyna, Klavdiia and Mykola, lived in the village of Shubkiv in the Rivne region. During the Nazi occupation, they res ...