Цифрові колекції
Об'єктів - 282
Поліна Олейниченко. 1913

Polina Oleinychenko. 1913

Під час нацистської окупації м. Маріуполь Поліна Олейниченко, її чоловік Яким та їхні дорослі діти Віктор і Валентина у своїй квартирі переховували єврейського хлопчика Веніаміна Борисковського, родина якого була розстріляна. Близько року Веніамін провів у рятівників, ховаючись у старовинному піаніно. У 1998 р. Яд Вашем удостоїв Поліну, Якима, Віктора та Валентину Олейниченків звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Mariupol, Polina Oleinychenko her husband Yakym and their adult children Viktor and Valentyna hid ...

Подружжя Омельченків – Костянтин та Ольга. 1938

The Omelchenko Spouses – Kostiantyn and Olha. 1938

Костянтин та Ольга Омельченки з донькою Оленою проживали в м. Київ, на Печерську. Напередодні німецько-радянської війни сім’я отримала земельну ділянку для будівництва житла в новому районі міста. Певний час Омельченки мешкали там в тимчасовій будівлі. Під час нацистської окупації молоде подружжя переховувало в сусідніх недобудовах єврейську жінку Етель Опенгейм, її дітей та маму, які врятувалися від розстрілів у Бабиному Яру. У 2000 Костянтин та Ольга Омельченки удостоєні звання «Праведник народів світу». Також їм присвоєно звання «Праведник Б ...

Подружжя Ольга та Костянтин Омельченки. 1938

Olha and Kostiantyn Omelchenko. 1938

Напередодні німецько-радянської війни родина переїхала на околицю м. Києва у власний, ще недобудований будинок. Наприкінці вересня 1941 р. Ольга помітила, що в будинку навпроти хтось живе, а через деякий час у двері постукала нова сусідка – Етель Опенгейм, яка з двома маленькими дітьми та старою мамою дивом врятувалася від розстрілу в Бабиному Яру. Жінка важко перенесла втрату старшого сина, якого загубила в натовпі, що йшов на смерть. Подружжя Омельченків опікувалося єврейською родиною до кінця нацистської окупації. По війні сім’ї підтримували ...

Подружжя Марчуків – Євтихій і Ганна (копія). 1940

The Marchuk Spouses – Yevtykhii and Hanna (copy). 1940

Євтихій і Ганна одружилися в 1934. Невдовзі Євтихій пішов служити до польського війська, звідки через три роки повернувся. У 1942 в сім’ї Марчуків уже було троє синів – Микола, Іван та Павло. У рідному с. Щитинська Воля на Волині Марчуки користувалися повагою односельців, товаришували з єврейською родиною Оремляндів. Під час нацистської окупації Марчуки врятували життя багатьом євреям, зокрема і членам цієї сім’ї. У 1996 Євтихій і Ганна Марчуки були удостоєні звання «Праведник народів світу»

Yevtykhii and Hanna got married in 1934. So ...

Подружжя Боганчів. 1960-ті

The Bohancha Spouses. 1960s

Під час нацистської окупації м. Харків Євдокія і Прокіп Боганчі та їхній син Микола врятували від знищення сестер-єврейок Жанну та Фріну Аршанських. Тиждень сестри жили в будинку Боганчів. Однак надалі переховувати їх було небезпечно. Євдокії Боганчі вдалося отримати підроблені документи й відправити сестер до м. Кременчук, де їх прийняли до дитячого будинку. Боганчі пішли з життя, не знаючи, що врятовані ними дівчата вижили, після війни емігрували до США, де стали відомими піаністками. У 2007 р. Прокіп і Євдокія Боганчі удостоєні почесного зва ...

Подружжя Іллі та Варвари Малофіїв на домашньому подвір’ї. 1961

The spouses of Illia and Varvara Malofii in the backyard. 1961

Хлів, частину якого зображено на фото, під час нацистської окупації був прихистком для втікача з полону, єврея Бориса Міндіча. Ілля та Варвара Малофії допомогли йому, надавши притулок і харчі. У 1996 р. Яд Вашем визнав їх Праведниками народів світу

During the Nazi occupation, the barn, part of which is shown in the photo, was a shelter for a fugitive Jew Boris Mindich. Illia and Varvara Malofii helped him by providing shelter and food. In 1996, Yad Vashem recognized them as Righteous Among the Nations

Письменник Анатолій Кузнєцов, автор роману «Бабин Яр», залишає автограф шанувальникам. 1960-ті

Writer of Babi Yar: A Document in the Form of a Novel Anatolii Kuznietsov is putting the signature for his fans. 1960s

12-річний киянин Анатолій Кузнєцов із початком нацистської окупації міста у вересні 1941р. став свідком трагічних подій, що відбувалися в окупованому Києві. Дитячі враження від пережитого за часів нацистської окупації стали основою відомого роману-документа «Бабин Яр», надрукованого в журналі «Юность» у 1966р. та брутально пошматованого радянською цензурою. У серпні 1969р., перебуваючи у вiдрядженнi в Лондоні, Кузнєцов попросив політичного притулку у Великобританії, де в 1970р. опублікував повний текст роману «Бабин Яр». Працював ведучим щотиж ...

Петро Філоненко. 1944

Petro Filonenko. 1944

На фронт потрапив у 11-річному віці, закінчивши лише 4 класи школи. Учасник боїв на теренах України, Білорусі, в Польщі, Угорщині, Чехословаччині. Перемогу зустрів у Берліні. Під час війни Петра двічі ледве не поховали живцем, а рідні – двічі отримували сповіщення про його загибель. Через чисельні поранення переніс 12 операцій. Інвалід 2 групи Лише в 1968 р. нагороджений медаллю «За відвагу»

He joined the front line when he was 11 years old, having finished only the 4th form. He took part in battles in Ukraine, Belarus, Poland, Hunga ...

Петро Лисак серед партизанів загону Александра Дотріша. 1944
Petro Lysak among the partisans of Aleksandr Dotrish partisan detachment. 1944

Уродженець Київщини. У середині 1930-х рр. учителював на Харківщині. У 1938 р. призваний до лав Червоній армії. Учасник радянсько-фінляндської війни. Під час німецько-радянської війни брав участь в обороні Києва, організації підпільної боротьби на Київщині. Заарештований у червні 1942 р., в'язень нацистських таборів на території Німеччини та Франції. Один із організаторів групової втечі 16 лютого 1943 р. з табору Пастер (м. Ланс). Обіймав керівні посади в партизанських загонах, сформованих із колишніх радянських військовополонених у Франції. По ...

Петро Костюшко. 1948

Petro Kostiushko. 1948

Під час нацистської окупації м. Біла Церква Петро Костюшко з батьками переховував у своєму будинку Леоніда Горобцова та його племінника Григорія Мясковського. У 1997 р. Олександр і Марія Костюшки та їхній старший син Петро були удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Bila Tserkva, Petro Kostiushko together with his parents hid Leonid Horobtsov and his nephew Hryhorii Miaskovskyi in their house. In 1997, Oleksandr and Mariia Kostiushko and their eldest son Petro were awarded the honorary title of "Right ...

Петро Костюшко з матір'ю Марією. 1949

Petro Kostiushko with his mother Mariia. 1949

Під час нацистської окупації м. Біла Церква родина Костюшків переховувала у своєму будинку Леоніда Горобцова та його племінника Григорія Мясковського. У 1997 р. Олександр і Марія Костюшки та їхній старший син Петро були удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Bila Tserkva, the Kostiushko family hid Leonid Horobtsov and his nephew Hryhorii Miaskovskyi in their house. In 1997, Oleksandr and Mariia Kostiushko and their eldest son Petro were awarded the honorary title of "Righteous Among the Nations"

Петро Гойсак. 1939
Petro Hoysak. 1939

Уродженець Львівщини. У 1939 р. служив у Війську Польському. У вересні 1939 р. потрапив до німецького полону, згодом направлений на роботи у фермерське господарство до анексованої Німеччиною Судетської області (нині – територія Чехії). У грудні 1941 р., маючи при собі робочу картку, прибув додому в Україну та, виготовивши нові фіктивні документи, назад не повернувся. Після вигнання нацистів із його рідного с. Дашава (нині – Стрийський район Львівської області) був призваний до лав Червоної армії. 16 квітня 1945 р. під час битви за м. Берлін отр ...

Петро Ільницький із донькою Катериною. 1952

Petro Ilnytskyi with his daughter Kateryna. 1952

Під час Другої світової війни вдівець Петро Ільницький разом із п’ятьма дітьми врятував 16 євреїв із Болехівського гетто на Івано-Франківщині. За участь старшого сина, Василя, в українському визвольному русі всю родину депортували до Казахстану. В Україну повернулися лише в 1974. Згодом відновили зв’язки з врятованими, які емігрували за кордон. У 1994 Петра, Василя, Степана, Кароля, Михайла та Катерину визнали Праведниками народів світу

During the Second World War, the widower Petro Ilnytskyi and his five children rescued 16 Jews from ...

Петро Ільницький із донькою Катериною, зятем Володимиром та онуками. 1963

Petro Ilnytskyi with his daughter Kateryna, son-in-law Volodymyr and grandchildren. 1963

Під час проживання на спецпоселенні. Під час Другої світової війни вдівець Петро Ільницький разом із п’ятьма дітьми врятував 16 євреїв із Болехівського гетто на Івано-Франківщині. За участь старшого сина, Василя, в українському визвольному русі всю родину депортували до Казахстану. В Україну повернулися лише в 1974. Згодом відновили зв’язки з врятованими, які емігрували за кордон. У 1994 Петра, Василя, Степана, Кароля, Михайла та Катерину визнали Праведниками народів світу

While living in a special settlement. During the Second Worl ...

Песя Ляміна (Хуріна) з Ніною Сидорович (Носенко). 2000

Pesia Liamina (Khurina) with Nina Sydorovych (Nosenko). 2000

Під час нацистської окупації Уляна Носенко надала притулок єврейській дівчинці Песі Хуріній, родина якої була вбита нацистами під час антиєврєйської акції в м. Сталіно (нині – м. Донецьк) у квітні 1942 р. Уляна видавала дівчинку за свою осиротілу племінницю-гречанку. Песя проживала в неї до 1946 р. У 2000 р. Песя Ляміна (Хуріна) розшукала доньку Уляни Ніну Сидорович (Носенко) й зустрілася з нею в м. Лисичанськ. У 2002 р. Яд Вашем удостоїв Уляну Носенко звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of the Basan village in ...

Партизани 1-го батальйону 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна, яким командував Мечислав Багинський. 1944
Partisans of the 1st Battalion, which was commanded by Mechyslav Bahynsʹkyy of Stalin the 1st Partisan Brigade.1944

Поляк. Уродженець Житомирщини. У 1941 р. 16-річний юнак не був призваний до Червоної армії. Від червня 1942 р. учасник руху Опору на окупованих територіях Білорусі, Росії та України, відзначився як мінер-підривник, очолював підривні групи. 8 серпня 1944 р. десантований до Чехословаччини, упродовж серпня 1944 р. – лютого 1945 р. очолював 1-й батальйон 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна. По війні мешкав у м. Львів

Pole. From Zhytomyr region. In 1941, a 16-years-old teenager wasn’t mobilized to the Red Army. Since June 1942, he partic ...

Партизани 1-го батальйону 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна, яким командував Мечислав Багинський. 09.1944
Partisans of the 1st Battalion, which was commanded by Mechyslav Bahynsʹkyy of Stalin the 1st Partisan Brigade. 09.1944

Поляк. Уродженець Житомирщини. У 1941 р. 16-річний юнак не був призваний до Червоної армії. Від червня 1942 р. учасник руху Опору на окупованих територіях Білорусі, Росії та України, відзначився як мінер-підривник, очолював підривні групи. 8 серпня 1944 р. десантований до Чехословаччини, упродовж серпня 1944 р. – лютого 1945 р. очолював 1-й батальйон 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна. По війні мешкав у м. Львів

Pole. From Zhytomyr region. In 1941, a 16-years-old teenager wasn’t mobilized to the Red Army. Since June 1942, he partic ...

Партизани 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна під час навчальних стрільб (Чехословаччина). 1944
The partisans of Stalin the 1st Partisan Brigade during training shootings (Czechoslovakia). 1944

Поляк. Уродженець Житомирщини. У 1941 р. 16-річний юнак не був призваний до Червоної армії. Від червня 1942 р. учасник руху Опору на окупованих територіях Білорусі, Росії та України, відзначився як мінер-підривник, очолював підривні групи. 8 серпня 1944 р. десантований до Чехословаччини, упродовж серпня 1944 р. – лютого 1945 р. очолював 1-й батальйон 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна. По війні мешкав у м. Львів

Pole. From Zhytomyr region. In 1941, a 16-years-old teenager wasn’t mobilized to the Red Army. Since June 1942, he partic ...

Панас Минюк (перший у першому ряду) з товаришами по службі. 1936

Panas Myniuk (first in the front row) with fellow officers. 1936

Панас та Василина Минюки мешкали з дітьми в м. Костопіль на Рівненщині. Під час нацистської окупації прихистили єврейського хлопчика Аріє Коплика, родина якого була розстріляна в серпні 1942 в гетто м. Березне. Українська сім’я переховувала йоговпродовж року. Таневдовзі була виказана окупаційній владі. Під час обшуку Аріє втік, а після війни емігрував до Ізраїлю, однак підтримував зв’язок зі своїми рятівниками. У 2014 Панас та Василина Минюки удостоєні звання «Праведник народів світу»

Panas and Vasylyna Myniuk lived with their childre ...

Панас і Уляна Кобиші (копія). 1940-ві

Panas and Uliana Kobysh (copy). 1940s

Під час Другої світової війни Панас і Уляна Кобиші врятували єврейську дівчинку Галину Бараш. Після війни подружжя офіційно удочерило її. У 1995 Панас і Уляна Кобиші удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Panas and Uliana Kobysh rescued a Jewish girl, Halyna Barash. After the war, the couple officially adopted her. In 1995, Panas and Uliana Kobysh were awarded the title of "Righteous Among the Nations"