Цифрові колекції
Об'єктів - 267
Павлина Старцева (Сандуленко). 1940

Pavlyna Startseva (Sandulenko). 1940

Ромська родина Старцевих-Сандуленків мешкала в Києві на вул. Глибочицькій. Від початку німецько-радянської війни син Павлини Старцевої – Борис – мобілізований на фронт, а вона з невісткою та двома внуками переховувалася від переслідування нацистами в тунелях Подолу. Один з онуків тяжко захворів і помер, а невістці з другою дитиною вдалося втекти з міста. Павлина Старцева розстріляна в Бабиному Яру

Romany family of Startseva-Sandulenko lived in Hlybochytska Street, Kyiv. Since the beginning of the German-Soviet War, the son of Pavlyna ...

Підсобне господарство родини Герасимчуків. 1950-ті

The Herasymshuk’s family household. 1950s

Павло та Любов Герасимчуки разом зі своїми дітьми Галиною, Клавдією та Миколою проживали в с. Шубків на Рівненщині. Під час нацистської окупації вони врятували єврейську сім’ю Хомутів із м. Тучин: Ісака, його дружину Поліну та 8-річну доньку Лауру. У 1990 Павло та Любов Герасимчуки удостоєні звання «Праведник народів світу». У 1999 це звання отримали їхні діти

Pavlo and Liubov Herasymchuk, together with their children Halyna, Klavdiia and Mykola, lived in the village of Shubkiv in the Rivne region. During the Nazi occupation, they res ...

Остап Боярчук. 1938
Ostap Boyarchuk. 1938

Уродженець Рівненщини. У 1937 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив у полон. У 1940 р. після втечі з табору повернувся до рідного с. Здовбиця (нині – Здолбунівський район Рівненської області). Учасник українського визвольного руху. Загинув у березні 1944 р. у збройній сутичці з представниками радянських спецпідрозділів

Ostap Boyarchuk was born at Rivne region. In 1937 he was recruited for military service to the Polish Army. In 1939 he participated in the battles against Wehrmacht an ...

Остап Боярчук серед вояків 12-го піхотного полку Війська Польського. 08.03.1938
Ostap Boyarchuk among soldiers of the 12th Infantry Regiment of the Polish Army. 08.03.1938

Уродженець Рівненщини. У 1937 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив у полон. У 1940 р. після втечі з табору повернувся до рідного с. Здовбиця (нині – Здолбунівський район Рівненської області). Учасник українського визвольного руху. Загинув у березні 1944 р. у збройній сутичці з представниками радянських спецпідрозділів

Ostap Boyarchuk was born at Rivne region. In 1937 he was recruited for military service to the Polish Army. In 1939 he participated in the battles against Wehrmacht an ...

Остап Боярчук із товаришами по службі. 1938
Ostap Boyarchuk with his brothers-in-arms. 1938

Уродженець Рівненщини. У 1937 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив у полон. У 1940 р. після втечі з табору повернувся до рідного с. Здовбиця (нині – Здолбунівський район Рівненської області). Учасник українського визвольного руху. Загинув у березні 1944 р. у збройній сутичці з представниками радянських спецпідрозділів

Ostap Boyarchuk was born at Rivne region. In 1937 he was recruited for military service to the Polish Army. In 1939 he participated in the battles against Wehrmacht an ...

Онук Марії Зеліско з Дорою Фіш-Габер та її чоловіком Едвардом. 2003

Mariia Zelisko's grandson with Dora Fish-Haber and her husband Edvard. 2003

Під час румунської окупації Зеліско Марія, маючи шестеро дітей, надала притулок Дорі Габер та ще шести членам її родини: її батькам, брату, батькам і тітці матері. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейська родина уникнула страти, але до кінця війни перебувала в таборах на території Трансністрії. У 2001 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Марію Зеліско почесним званням "Праведник нар ...

Оля Перевертун із мамою Ганною. 1930-ті

Olia Perevertun with her mother Hanna. 1930s

Батько Олі, Григорій Перевертун, за часів нацистської окупації був одним із керівників Всеукраїнської кооперативної спілки – легальної організації й, водночас, осередку діяльності мельниківської ОУН у м. Київ. У березні 1943 р. її члени заарештовані гестапо та розстріляні. Заразом із Григорієм гітлерівцями було знищено доньку та дружину. Місцем їхнього останнього спочинку визначено Бабин Яр. Від осені 1941 р. до лютого 1943 р. родина Перевертунів переховувала рідного брата Григорія – Петра, підполковника Червоної армії, якому вдалося звільнитис ...

Оля Перевертун із батьком Григорієм Перевертуном. 1930-ті

Olia Perevertun with his father Hryhoriy Perevertun. 1930s

Батько Олі Григорій Перевертун за часів нацистської окупації був одним із керівників Всеукраїнської кооперативної спілки – легальної організації й, водночас, осередку діяльності мельниківської ОУН у м. Київ. У березні 1943 р. її члени заарештовані гестапо та розстріляні. Заразом із Григорієм гітлерівцями було знищено доньку Олю та дружину Ганну. Місцем їхнього останнього спочинку визначено Бабин Яр. Від осені 1941 р. до лютого 1943 р. родина Перевертунів переховувала рідного брата Григорія – Петра, підполковника Червоної армії, якому вдалося зв ...

Ольга Омельченко. 1939

Olha Omelchenko. 1939

До початку німецько-радянської війни Ольга Омельченко разом із чоловіком та дітьми мешкала в м. Києві. Саме тут їх застала нацистська окупація у ході якої подружжя врятувало життя єврейській жінці Етель Опенгайм із дітьми. У 2000 році Ольга Омельченко із чоловіком отримали почесне звання Праведник народів світу

Before the beginning of the German-Soviet War, Olha Omelchenko, together with her husband and children, lived in Kyiv. It was here that they were caught by Nazi occupation, during which they saved lives for the Jewish woman Ete ...

Ольга Милорадович. 1917

Olha Myloradovych. 1917

Мешканка окупованого Києва, тітка Ірини Хорошунової - господарки явочної квартири міської підпільної антифашистської групи, що діяла в окупованому Києві. Ольга була залучена племінницею до підпільної боротьби. У березні 1943 р. разом із іншими членами родини розстріляна в Бабиному Яру

A resident of occupied Kyiv, the aunt of Iryna Khoroshunova who was the hostess of the apartment of secret address of urban underground anti-fascist group that operated in occupied Kyiv. Olga was involved to the underground struggle by her niece. In ...

Ольга Іванцова. 1927

Olha Ivantsova. 1927

До нацистської окупації Києва працювала вчителем у школі. Чоловік Ольги, український вчений історик-археолог Іван Іванцов, у липні 1941 р. пішов на фронт, потрапив у оточення під Полтавою, повернувся до Києва, де 30 жовтня 1941 р. був розстріляний у Бабиному Яру. Ольга товаришувала із сусідкою, єврейкою Іриною Висоцькою, бабусею пізніше відомого актора і поета, виконавця власних пісень Володимира Висоцького. Ірина не була схожа на єврейку, але знищила свої документи. У грудні 1941 р. за доносом її викликали до гестапо, де вимагали документально ...

Олена Пустовалова (Бобовик). 1945

Olena Pustovalova (Bobovyk). 1945

Під час нацистської окупації Києва Олена зі своєю матір’ю Євгенією та братом Віктором упродовж двох років переховували в підвалі свого будинку по вул. Горького двох єврейських хлопчаків – Олександра й Георгія Склянських. Щоби відвести підозру, дітей охрестили в костелі Св. Олександра та одягнули на них католицькі хрестики. По війні сім’ї Бобовиків та Склянських підтримували дружні стосунки. У 2002 р. Яд Вашем удостоїв Олену, Євгенію та Віктора Бобовиків звання «Праведник народів світу». Родина також увійшла до переліку Праведників Бабиного Яру ...

Олена Малова-Завадська та Сара Перельман із дітьми.1958 р.

Olena Malova-Zavadska and Sara Perelman with children.1958.

Під час нацистської окупації Олена Завадська та її мати Констанція переховували у своєму домі єврейську сім’ю Лірнерів. Українська родина також надавала сховок Семену й Цилі Перельманам та їхнім дітям Сарі й Олександру. Восени 1941 р. Семен Перельман помер від тифу, а Циля з молодшим сином Олександром перейшла жити до гетто. Сара до кінця окупації переховувалася в будинку Завадських. У 1996 р. Олена та Констанція Завадські удостоєні звання «Праведник народів світу».

During the Nazi occupation, Olena Zavadska and her mother Konstant ...

Олена Ковалишин. 1939

Olena Kovalyshyn. 1939

Під час Голокосту в смт Скала-Подільська на Тернопільщині Олена Ковалишин у власному будинку переховувала трьох євреїв: Шолома й Мунека Едельштейнів (батько та син) і Леоніда (прізвище невідоме). У 2004 р. Яд Вашем удостоїв її звання «Праведник народів світу»

During the Holocaust in the village of Skala-Podilska in the Ternopil region, Olena Kovalyshyn hid three Jews, Sholom and Munek Edelshtein (father and son) and Leonid (surname is unknown) in her own house. In 2004, Yad Vashem awarded her the title of “Righteous Among the Nations” ...

Олена Ковалишин із сином Мироном. 1960-ті

Olena Kovalishyn with her son Myron. 1960s

Під час нацистської окупації смт Скала-Подільська Тернопільської області Олена Ковалишин із сином Мироном упродовж 1943–1944 рр. переховувала у своєму будинку трьох євреїв: Шолома й Мунека Едельштейнів та Леоніда (прізвище невідоме). У 2004 р. Олена Ковалишин посмертно визнана Праведником народів світу. Незважаючи на активну участь у процесі порятунку єврейських сусідів, Мирон Ковалишин цього звання не отримав

During the Nazi occupation of Skala-Podilska, Ternopil region, Olena Kovalyshyn and her son Myron hid three Jews, Sholom and M ...

Олександра Шулежко з доньками Аллою і Ларисою та колегою. 1943

Oleksandra Shulezhko with her daughters Alla and Larysa and her colleague. 1943

Із початком німецько-радянської війни Олександра Шулежко проживала в м. Черкаси. Під час окупації обіймала посаду завідувача дитячого будинку, у якому переховувала дітей різних національностей, серед яких були євреї. Серед вихованців дитбудинку були і її доньки – Лариса та Алла.

When the German-Soviet war started, Oleksandra Shulezhko lived in Cherkasy. During the occupation, she was the head of the orphanage, where she hid children of different nationalities, including Jews. Among the residents of the orphanage were her daughters L ...

Олександра та Богдана Цегельські з подругою. 1953

Oleksandra and Bohdana Tsehelska with a girlfriend. 1953

У квітні 1950 р. Олександра та Богдана разом зі старшим братом Андрієм і матір’ю Мартою були виселені зі Львова на спецпоселення до Західного Сибіру як «сім’я посібника ОУН» Артемія Цегельського. Голова родини – священик Української греко-католицької церкви, активний громадський діяч, за відмову переходити на московське православ’я у 1946 р. заарештований і засуджений до 5 років позбавлення волі. Карався у воркутинському та печорському виправно-трудових таборах ГУЛАГу. По звільненні в 1951 р. Артемій Цегельський поєднався зі своєю сім’єю в Томс ...

Олександра Катериненко. 1941

Oleksandra Katerynenko. 1941

Мешканка окупованого м. Київ, племінниця Ірини Хорошунової – господарки явочної квартири міської підпільної антифашистської групи. Трирічна дівчинка була розстріляна разом із батьками Тетяною та Степаном Катериненко і тіткою Ольгою Милорадович, активними учасниками підпільної боротьби, у Бабиному Яру в березні 1943

A resident of occupied Kyiv, the niece of Iryna Khoroshunova who was the hostess of the apartment of secret address of urban underground anti-fascist group. The three-year girl was murdered together with her parents Tetian ...

Олександр, Марія та Євдокія Костюшки із сусідами. 1956

Oleksandr, Mariia and Yevdokiia Kostiushko with their neighbors. 1956

Під час нацистської окупації м. Біла Церква родина Костюшків переховувала у своєму будинку Леоніда Горобцова та його племінника Григорія Мясковського. У 1997 р. Олександр і Марія Костюшки та їхній старший син Петро були удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Bila Tserkva, the Kostiushko family hid Leonid Horobtsov and his nephew Hryhorii Miaskovskyi in their house. In 1997, Oleksandr and Mariia Kostiushko and their eldest son Petro were awarded the honorary title of "Righteous Among the Nations"

Олександр Смолярчук. 1929
Oleksandr Smolyarchuk. 1929

Уродженець Волині. У 1926–1929 рр. служив у Війську Польському. Потім був найманим робітником у сільському господарстві. Із початком Другої світової війни мобілізований до польської армії, потрапив у радянський полон, згодом до трудових таборів. Упродовж 1939–1946 рр. працював на будівництві траси Новоград-Волинський – Рівне – Дубно – Львів, промислових підприємствах м. Челябінськ, Донбасу, м. Чугуїв, м. Харків. У 1946 р., виготовивши фіктивні документи, повернувся до рідного с. Мирин (нині – Ковельський район Волинської області), працював у ко ...