Цифрові колекції
Об'єктів - 671
Окуляри. І пол. ХХ ст.

Glasses. The 1st half of the XXth century

Особиста річ однієї із жертв масових розстрілів мирного населення в м. Київ. Окуляри знайдені жителем м. Київ підлітком Іллею Левітасом у Бабиному Яру в перші повоєнні місяці

Personal belonging of one of the victims of mass executions of civilians in Kyiv. In early postwar months glasses were found by Kyiv resident, teenager Illia Levitas at Babyn Yar

Оксана Антипчук (Дейнеко). 1945

Oksana Antypchuk (Deineko). 1945

Оксана Антипчук (Дейнеко) – донька Марка та Лідії Дейнеків. У роки Другої світової війни дівчина допомагала батькам переховувати від нацистської розправи членів єврейської родини Кесельманів у с. Ужачин на Житомирщині. Українська сім’я врятувала життя Зіні Кесельман та її синові Науму. У 2014 Маркові та Лідії Дейнекам, а також їхній доньці Оксані присвоєно звання «Праведник народів світу». Нагородження відбулося у 2016 в Залі Пам’яті Національного музею історії України у Другій світовій війні

Oksana Antypchuk (Deineko) was a daughter ...

Оголошення міського комісара Беау щодо будівництва єврейського житлового району в м. Станіслав (нині – м. Івано-Франківськ) та пересування транспорту й людей між житловими районами арійців та євреїв. 16.12.1941

Announcement by the city commissioner Beau about the construction of a Jewish residential area in Stanislav (current Ivano-Frankivsk) and about the movement of transport and people between the residential areas of Aryans and Jews. 16.12.1941

Масове винищення євреїв у м. Станіслав (нині – м. Івано-Франківськ) розпочалося в серпні 1941 р. Лише за шість перших днів гітлерівці розстріляли 2 865 осіб. Найбільша акція знищення сталася 12 жовтня 1941 р. Тієї «чорної неділі» на єврейському цвинтарі розстріляно від 6 до 12 тис. осіб. У грудні 1941 р. німецька окупаційна влада міста створила гетто. Сюди від квітня 1942 р. звозили євреїв із інших місць примусового утримування, більшість із яких відразу відправляли до Янівського табору в м. Львів, концентраційних таборів на території Польщі ( ...

Оголошення голови міста Києва В. Багазія. 02.11.1941

Announcement of Mayor of Kyiv V. Bahazii. 02.11.1941

Уродженець Хмельниччини Володимир Багазій на передодні німецько-радянської війни викладав математику у школі, одночасно навчався в аспірантурі Київського державного університету. Належав до мельниківського крила Організації українських націоналістів. Від перших днів нацистської окупації Києва був заступником бургомістра, а від 29.10.1941 р. – головою Київської міської управи. За його участю формувався департамент муніципалітету, був створений Український червоний хрест, функціонувала Українська національна рада – представницький орган, що репре ...

Оголошення гебітскомісара м. Бердичів щодо єврейського населення. 1942

Announcement of Gebietskommissar of Berdychiv regarding the Jewish population. 1942

Геноцид проти місцевого й нетутешнього єврейства відбувався одночасно зі встановленням німецької окупаційної влади в м. Бердичів (Житомирщина). Так, у серпні 1941 р. розпочався процес примусового відселення до гетто, створеного в районі міського базару, а вже у вересні 1941 р. стався розстріл – «Бердичівська трагедія» – одна з перших акцій із масового знищення євреїв. За час нацистської займанщини міста (липень 1941 р. – січень 1944 р.), тут було вбито понад 29 тис. євреїв. Незважаючи на загрозу смерті, близько 30 мешканців м. Бердичів було удо ...

Оголошення гебітскомісара Луцької округи Г. Лінднера. 13.12.1941

Announcement of Lutsk Gebietskommissar H. Lindner. 13.12.1941

У грудні 1941 р. гітлерівцями було створене Луцьке гетто. Там утримували 17–25 тис. євреїв з міста й довколишніх сіл. Їх використовували на важких фізичних роботах, будь-які контакти із зовнішнім світом заборонялися під загрозою розстрілу. 19–20 червня 1942 р., під час першої каральної акції в гетто розстріляно 2 тис. осіб. 19 – 23 серпня 1942 р. більшість мешканців Луцького гетто (15–16 тис. євреїв, у тому числі 5 тис. із навколишніх населених пунктів) розстріляно в с. Гнідава (нині – у складі м. Луцьк). Зберігся персональний список лише 584 о ...

Оголошення віцепрезидента єврейської ради (юденрату) м. Львів д-ра Генріка Ландесберга. 12.11.1941

Announcement of the Vice President of Jewish Council (Judenrat) of Lviv Dr. Henrik Landesberh. 12.11.1941

Львівське єврейське гетто було третім за розмірами в Європі (восени 1941 р. тут перебувало 138 700 осіб). У гетто не вистачало води та харчів, медикаментів, житла тощо. Це спричинило масове голодування та знесилення, восени 1942 р. поширилась епідемія тифу. Працездатне населення гетто виконувало трудову повинність у Янівському таборі, а непрацездатних систематично знищували. Нацисти регулярно проводили «акції», коли людей відстрілювали цілими будинками й часто просто на вулицях. У червні 1943 р. м. Львів було проголошено «юденфрай» – вільним ві ...

Обірване дитинство. 1941

Lost childhood. 1941

На фото – брати Володя та Шура Клименки. Вові 5, а Шурі – 7 років. Що з ними сталося?

In the photo – brothers Volodymyr and Oleksandr Klymenko. What happened to them?

Обійстя родини Костюшків. 1940

The front yard of the Kostiushko family’s house. 1940

Після розкуркулення в 1930-х рр. родина Костюшків оселилася в м. Біла Церква. Жили в недобудованій дерев'яній хаті на дві кімнати. Саме в ній українська родина переховувала євреїв Леоніда Горобцова та його племінника Григорія Мясковського під час нацистської окупації м. Біла Церква. У 1997 р. Олександр і Марія Костюшки та їхній старший син Петро були удостоєні звання «Праведник народів світу»

After the Kostiushko family had been dispossessed in the 1930s, they settled in Bila Tserkva. The family lived in an unfinished wooden house wit ...

Носовичок «Люби та пам’ятай!». I пол. ХХ століття

Handkerchief "Love and Remember!". The 1st half of the XXth century

Особиста річ однієї із жертв масових розстрілів мирного населення в м. Київ. Носовичок знайдений жителем м. Київ підлітком Іллею Левітасом у Бабиному Яру в перші повоєнні місяці

Personal belonging of one of the victims of mass executions of civilians in Kyiv. In early postwar months a handkerchief was found by Kyiv resident, teenager Illia Levitas at Babyn Yar

Неоніла Білостоцька з колегами та вихованцями ворзельського Будинку дитини. 1948

Neonila Bilostotska with colleagues and pupils of the Vorzel Orphanage. 1948

Під час нацистської окупації с. Ворзель (нині – смт Ворзель) Київської області разом із родичами врятувала від знищення єврейську дівчинку Енвеліну Гершман. Після війни працювала медсестрою у ворзельському Будинку дитини ім. Н.К. Крупської (нині – Київський міський будинок дитини імені М.М. Городецького). Туди потрапляли малолітні сироти – діти фронтовиків, «ворогів народу», а також малюки, покинуті батьками

During the Nazi occupation of the Vorzel village (now the city of Vorzel) in the Kyiv region, Neonila together with her relative ...

Неоніла Білостоцька з братом Петром. 1940

Neonila Bilostotska with her brother Petro. 1940

Напередодні німецько-радянської війни Неоніла Білостоцька з батьком та бабусею проживала в с. Ворзель (нині – смт Ворзель) на Київщині. З початком війни батька Бориса мобілізували на фронт. У домівці Білостоцьких підпілля організувало явочну квартиру. Бабуся Марія і тітка Ніна доставляли партизанам зброю та медикаменти, доправляли до них військовополонених, допомагали втікачам. У березні 1942 р. до їхнього будинку привели чотирирічну Енвеліну Гершман. Відтак 15-річна Неоніла доглядала її. Восени 1943 р. за доносом заарештували бабусю й тітку. З ...

Наум (Анатолій) Кесельман із дружиною. 2013

Naum (Anatoliy) Keselman with his wife. 2013

Наум (Анатолій) Кесельман 1940 р.н., єврей. У дворічному віці був врятований від загибелі разом із матір’ю Зіною Кесельман українською родиною Дейнеків – Марком, Лідією та їхньою тринадцятирічною донькою Оксаною, за що всі вони удостоєні почесного звання Праведник народів світу

Naum (Anatoliy) Keselman 1940, Jew. At the age of two, he and his mother, Zina Keselman, were rescued by the Ukrainian family of Deineko – Mark, Lidia and their thirteen-year-old daughter Oksana. Deineko family got «Righteous Among the Nations» award

Наталія та Богдан Мачили. 1948

Nataliia and Bohdan Machylo. 1948

У жовтні 1947 р. в ході операції «Захід», проведеної радянськими органами держбезпеки, Наталка та її менший брат Богдан разом із сім’єю були примусово депортовані на спецпоселення до Західного Уралу за зв’язки родини з українським націоналістичним підпіллям (четверо членів родини загинули в збройних сутичках або були замордовані радянськими репресивно-каральними органами, решта покарані виправно-трудовими таборами ГУЛАГу, згодом – забороною повернутися до рідних осель. Дев’ятеро Мачилів, переважно старі, жінки, діти, перебували на спецпоселенні ...

Настільний календар Віктора Хоменка. 1942

Victor Khomenko's desktop calendar. 1942

Закінчив сім класів. Восени 1941 р. увійшов до складу радянської підпільної групи м. Миколаїв. Від травня 1942 р. виконував завдання керівника спеціальної розвідувально-диверсійної групи Головного розвідувального управління Генерального штабу Червоної армії. Страчений гітлерівцями в грудні 1942 р.

He graduated from seven classes. In the autumn of 1941, he became a member of the Soviet underground group in Mykolayiv. From May 1942, he carried out of the head of the special reconnaissance and sabotage group of the Main Intelligence Drec ...

Наказ № 57 командування округу № 3 Війська Польського про призначення офіцерів на командні посади. 13.09.1944
The order № 57 of the Command of the District № 3 of the Polish Army on the appointment of officers to command positions. 13.09.1944

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Наказ № 35 цивільного губернатора Трансністрії проф. Георге Алексяну. 02.01.1942

Order No. 35 of Civil Governor of Transnistria professor Gheorghe Alexianu. 02.01.1942

Восени 1941 р. та взимку 1942 р. румунська окупаційна влада під керівництвом цивільного губернатора Трансністрії Георге Алексяну провела низку каральних акцій проти єврейства м. Одеса. Перші розстріли почалися вже в жовтні 1941 р. (у жовтні – листопаді 1941 р. тут загинуло близько 30 тис. осіб). 24 жовтня 1941 р. кілька сотень одеських євреїв було розстріляно в с. Дальник на Одещині. З листопада 1941 р. єврейське населення міста почали відправляти до таборів, облаштованих румунами в сільській місцевості, насамперед у с. Богданівка (Миколаївщина ...

Наказ міністра національної оборони Чехословаччини про звільнення Федора Іванчова з військової служби. 03.04.1948
The order of a Minister of National Defense of Czechoslovakia on the dismissal from military service of Fedir Ivanchov. 03.04.1948

Уродженець Закарпаття. У другій половині 1930-х рр. учителював, писав художні твори, публікувався в місцевих газетах. У грудні 1938 р. – березні 1939 р., в час становлення Карпатської України, був ув’язнений у таборі Думен, неподалік м. Рахів. Щоб уникнути репресій угорських окупантів, у ніч на 3 листопада 1939 р. нелегально перетнув кордон із СРСР. Був заарештований і засуджений до п'яти років виправних таборів. Покарання відбував на території Комі АРСР (північ європейської частини Росії). У лютому 1943 р. потрапив під спеціально оголошену амн ...

Наказ Головнокомандувача Війська Польського №54 з нагоди святкування 28-ї річниці створення Червоної армії. 23.02.1946
The order of the Commander-in-Chief of the Polish Army №54 on the occasion of the celebration of the 28th anniversary of the Red Army. 23.02.1946

Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ

From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...

Назар Толстолип. 1946
Nazar Tolstolyp. 1946

Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ

From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...