Зайда та Вікторія Губермани проживали в с. Купіль на Поділлі. Під час німецької окупації переміщені до Теофіпольського гетто й там були страчені. За підрахунками їхньої онуки Раїси Кравець. під час Голокосту нацисти винищили 16 членів родини

Zaida and Victoriya Huberman lived in Kupil village in Podillia. During the German occupation they were taken to ghetto in Teofipol town (current Khmelnytska region), where they were executed. Their granddaughter Raisa Kravets estimates that the Nazis killed 16 members of their family during the H ...

Подружжя Зекелів з двома дітьми та батьками чоловіка проживало у м. Зіньків на Поділлі. У 1942 р. вся родина була розстріляна. За підрахунками Софії Грезман-Кипіллер – племінниці Романа Зекеля, під час Голокосту нацисти розстріляли 78 їхніх родичів

The Zekels, their two children and husband’s parents lived in Zinkiv town in Podillia. In 1942, the whole family was shot dead. According to estimates by Sofiya Hrezman-Kypiller, Roman Zekel's niece, the Nazis shot down 78 their relatives during the Holocaust

До війни Сруль та Гітя Гойхмани проживали у с. Зіньків на Поділлі. Улітку 1943 р. під час нацистської окупації жінка впіймана в місцевому лісі й розстріляна. Військовослужбовець Червоної армії І. Гойхман зник безвісти в 1941 р.

Before the war, Srul and Hitia Hoikhman lived in Zinkiv village in Podillia. During the Nazi occupation a woman was caught in a local forest and shot in the summer of 1943. I. Hoikhman was a Red Army soldier and was missing in action in 1941

Проживала з чоловіком Шаєю та донькою Сарою у м. Кам’янець-Подільський. Із початком німецької окупації переїхали в м. Фельштин (нині – с. Гвардійське Хмельницької області). У серпні 1942 р. родина Авербухів розстріляна в с. Павликівці Кам’янець-Подільської (нині – Хмельницької) області

She lived with her husband Shaia and daughter Sara in Kamianets-Podilskyi. With the beginning of the German occupation they moved to Felshtyn (current Hvardiiske village, Khmelnytskyi region). In August 1942, the Averbukh family was shot in Pavlykivtsi ...

Рива Вольфцун проживала у с. Чемерівці на Поділлі. Знищена нацистами під час окупації. Ш. Вольфцун – військовослужбовець Червоної армії, доля невідома

Rуva Wolftsun lived in Chemerivtsi village in Podillia. She was killed by the Nazis during the occupation. Sh. Wolftsun was a Red Army serviceman, his fate is unknown

Подружжя Якова та Гені Штейнгартів проживало в м. Кам’янець-Подільський (нині – Хмельницька область). У 1941 р. розстріляне нацистами. Син Михайло, військовослужбовець Червоної армії, пройшов усю війну

Yakiv and Henia Shteinhart lived in Kamianets-Podilskyi (current Khmelnytska region). In 1941 they were shot by the Nazis. Their son Mykhailo was a Red Army soldier and went through the whole war

Наказ було видано 28 вересня 1941 р. Того самого дня по місту розклеєно близько 2 тис. примірників. Одночасно поширено дезінформацію про намір провести перепис і переселення євреїв. Тому більшість із них виконали цей наказ, зібравшись у зазначеному місці. Від 29 вересня 1941 р. упродовж п’яти діб в урочищі Бабин Яр було розстріляно близько 52 тис. київських євреїв (переважно дітей, жінок, осіб літнього віку). Протягом двох років нацистської окупації тут було знищено понад 100 тис. осіб, у тому числі, українців, росіян, ромів тощо. Серед розстрі ...

Написана ученицею 6-го класу школи № 9 м. Кам'янець-Подільський. Імовірно, в роботі мовиться про прояви Голокосту в м. Полтава. Тут восени 1941 р. на території місцевого цвинтаря, що поблизу вул. Пушкінської, нацисти розстріляли близько 2 тис. місцевих євреїв

Written by a pupil of the 6th form of the school № 9 in Kamianets-Podilskyi. Probably, it contains the information about the manifestations of the Holocaust in Poltava. Here in the autumn of 1941 on the territory of the local cemetery, near the Pushkin Street, the Nazis shot abou ...

Містить повідомлення про руйнування промисловості, транспорту й комунального господарства Києва та пограбування населення; плюндрування й грабунок культурних та історичних цінностей; масове винищення мирних громадян та радянських військовополонених, зокрема в Бабиному Яру, у Сирецькому та Дарницькому таборах

It contains the information about the destruction of industry, transport and communal services system of Kyiv and looting of the population; devastation and robbery of cultural and historical values; massacres of civilians and S ...

Містить статтю «Кривавий Яр» (с. 3) (спогади очевидиці трагічних подій у Бабиному Яру)

It contains article “Bloody Yar” (p. 3) (memories of an eyewitness of tragic events in Babyn Yar)

Встановлення німецької окупаційної влади у м. Львів супроводжувалося мародерством, грабунками, масовими арештами та вбивствами. Найбільшим трагізмом прихід нацистів обернувся для єврейської громади, що налічувала тут близько 160 тис. осіб. Відбулися масові погроми, розстріли, виселення до спеціально відведених районів у північній частині міста – гетто. У липні 1941 р. окупаційна адміністрація видала спеціальні розпорядження, що забороняли місцевим жителям м. Львів самовільно займати житла євреїв. За порушення цих заборон було передбачено смертн ...

Згідно з розпорядженням губернатора дистрикту з 1 вересня 1941 р. єврейському населенню «Галицької області» заборонялося залишати, навіть тимчасово, місце свого постійного проживання. 13 вересня наказ було доведено через представника нацистської окупаційної адміністрації, керівника округи (крайсгауптмана) фон Ребая, жителям м. Кам’янки-Струмилова (нині – м. Кам’янка-Бузька Львівської області)

According to the order of the Governor of the district from September 1, 1941, the Jewish population of the “Galician region” was forbidden to l ...

Молитовник належав єврейській родині, яка, йдучи на неминучу загибель до Бабиного Яру у вересні – жовтні 1941 р., залишила його разом з іншими книгами релігійного змісту одній з українських родин м. Київ. У 2007 р. книги на довічне зберігання до музею передав Гілярій Лапицький

The prayer book belonged to a Jewish family who was going to inevitable death to Babyn Yar in September – October 1941 and left it together with other books to one Ukrainian family of Kyiv. Hiliarii Lapytskyi gave the books to internal storage to the muse ...

Молитовник належав єврейській родині, яка, йдучи на неминучу загибель до Бабиного Яру у вересні – жовтні 1941 р., залишила його разом з іншими книгами релігійного змісту одній з українських родин м. Київ. У 2007 р. книги на довічне зберігання до музею передав Гілярій Лапицький

The prayer book belonged to a Jewish family who was going to inevitable death to Babyn Yar in September – October 1941 and left it together with other books to one Ukrainian family of Kyiv. Hiliarii Lapytskyi gave the books to internal storage to the museum i ...

Складений для засвідчення злочинів нацистів у с. Ясениця-Замкова, що перебувало під німецькою окупацією від червня 1941 р. до вересня 1944 р.

Compiled to testify to the crimes of the Nazis in Yasenytsia-Zamkova village which was under German occupation from June 1941 to September 1944

Із матеріалів Київської міської комісії сприяння Надзвичайній державній комісії зі встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників, створеної відразу після визволення Києва. Документ надійшов до музею у 2000 р. від сина Ніни Буриченко, яку в листопаді 1943 р. було призначено відповідальним секретарем Київської міської комісії сприяння Надзвичайній державній комісії зі встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників

From the materials of Kyiv City Commission for the Promotion of the ...

Проживала в м. Мукачево на Закарпатті. Від 19 березня 1944 р. разом із родиною перебувала в міському гетто. 20 травня 1944 р. вся сім’я Аккерманів прибула до концтабору Аушвіц (Польща). Шість членів родини були знищені в газових камерах та спалені в крематорії. Від 21 серпня 1944 р. до 8 травня 1945 р. Тільда працювала на радіозаводі «Гагенук» (м. Райхенбах, Німеччина). 10 червня 1945 р. повернулася на батьківщину

She lived in Mukachevo in Transcarpathia. From March 19, 1944 she was in the city ghetto with her family. On May 20, 1944, ...

Від жовтня 1941 р. до вересня 1943 р. Ірина Хорошунова працювала в центральній бібліотеці м. Київ, відкритій нацистськими окупантами на базі бібліотеки Академії наук УРСР, де разом з іншими співробітниками намагалася врятувати книжкові фонди від пограбування та знищення. Господарка явочної квартири міської підпільної антифашистської групи під керівництвом М. Матеюка. У березні 1943 р. у Бабиному Яру за підпільну діяльність було розстріляно всю її родину. У період окупації м. Київ (а саме від 25 червня 1941 р. до квітня 1944 р.) Ірина Хорошунова ...

Учасник Київської оборонної операції. Наприкінці вересня 1941 р. потрапив у полон під м. Переяслав. Перебував у таборах для радянських військовополонених у м. Переяслав, Бориспіль (Київщина), с. Дарниця, на вул. Керосинній у м. Київ, а також у м. Житомир. Після втечі з Житомирського табору наприкінці жовтня 1941 р. повернувся до м. Київ. У грудні 1941 р. влаштувався до технічної артілі «Будівник», яку очолив підпільник В. Письменний. Брав участь у розповсюдженні листівок із повідомленнями Радінформбюро. У березні 1943 р. був затриманий українсь ...

Талмуд належав єврейській родині, яка, йдучи на неминучу загибель до Бабиного Яру у вересні – жовтні 1941 р., залишила його одній з українських родин м. Київ. У 2007 р. книгу на довічне зберігання до музею передав Гілярій Лапицький

The Talmud belonged to a Jewish family who was going to inevitable death to Babyn Yar in September – October 1941 and left it to one of the Ukrainian families of Kyiv. Hiliarii Lapytskyi gave the books to internal storage to the museum in 2007