Цифрові колекції / Українці – Праведники народів світу
Ukrainians – Righteous Аmong the Nations
Об'єктів - 272
Ольга Омельченко з донькою Оленою. 1940

Olha Omelchenko with her daughter Olena. 1940

Костянтин та Ольга Омельченки з донькою Оленою проживали в м. Київ, на Печерську. Напередодні німецько-радянської війни сім’я отримала земельну ділянку для будівництва житла в новому районі міста. Певний час Омельченки мешкали там в тимчасовій будівлі. Під час нацистської окупації молоде подружжя переховувало в сусідніх недобудовах єврейську жінку Етель Опенгейм, її дітей та маму, які врятувалися від розстрілів у Бабиному Яру. У 2000 Костянтин та Ольга Омельченки удостоєні звання «Праведник народів світу».Також їм присвоєно звання «Праведник Ба ...

Ольга Омельченко. 1939

Olha Omelchenko. 1939

До початку німецько-радянської війни Ольга Омельченко разом із чоловіком та дітьми мешкала в м. Києві. Саме тут їх застала нацистська окупація у ході якої подружжя врятувало життя єврейській жінці Етель Опенгайм із дітьми. У 2000 році Ольга Омельченко із чоловіком отримали почесне звання Праведник народів світу

Before the beginning of the German-Soviet War, Olha Omelchenko, together with her husband and children, lived in Kyiv. It was here that they were caught by Nazi occupation, during which they saved lives for the Jewish woman Ete ...

Онук Марії Зеліско з Дорою Фіш-Габер та її чоловіком Едвардом. 2003

Mariia Zelisko's grandson with Dora Fish-Haber and her husband Edvard. 2003

Під час румунської окупації Зеліско Марія, маючи шестеро дітей, надала притулок Дорі Габер та ще шести членам її родини: її батькам, брату, батькам і тітці матері. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейська родина уникнула страти, але до кінця війни перебувала в таборах на території Трансністрії. У 2001 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Марію Зеліско почесним званням "Праведник нар ...

Орден «За заслуги» ІІІ ст. Неоніли Білостоцької. 2006

Neonila Bilostotska’s Order of Merit of the III class. 2006

За мужність і самопожертву, виявлені в роки війни під час урятування осіб єврейської національності Неоніла Білостоцька отримала орден особисто з рук третього Президента України Віктора Ющенка під час урочистої церемонії в Маріїнському палаці в м. Київ 27 вересня 2006 р.

Neonila Bilostotska was awarded for courage and self-sacrifice shown during the war and rescuing Jews; received the Order personally from the third President of Ukraine Viktor Yushchenko during a solemn ceremony at the Mariinskyi Palace in Kyiv on September 27, 2006

Орден «За мужність» ІІІ ст. № 167718 Миколи Янюка. 2010

The Order for Courage, 3rd class. № 167718 of Mykola Yaniuk. 2010

В Указі Президента України № 64/2010 від 27 січня 2010 р. зазначено, що Микола Янюк отримав нагороду «за мужність і самопожертву, виявлені у роки Другої світової війни у врятуванні осіб єврейської національності від фашистського геноциду»

Decree of the President of Ukraine № 64/2010 of January 27, 2010, states that Mykola Yaniuk received the award "for courage and self-sacrifice shown during World War II by saving Jews from fascist genocide"

Піаніно родини Олейниченків. 1905

A piano of the Oleinychenko family. 1905

Виготовлене мануфактурою німецьких майстрів Карла Юбеля та Пауля Лехляйтера. Придбане в спеціалізованій крамниці Вольдемара Неймана в Катеринославі (нині – м. Дніпро) маріупольською родиною Олейниченків. Під час нацистської окупації піаніно стало надійним сховком для єврейського хлопчика Веніаміна Борисковського, якого Олейниченки протягом року переховували у своєму будинку. У 1998 р. Яд Вашем удостоїв Поліну та Якима Олейниченків, а також їхніх дітей Віктора й Валентину звання «Праведник народів світу»

The Piano was produced by the m ...

Підсобне господарство родини Герасимчуків. 1950-ті

The Herasymshuk’s family household. 1950s

Павло та Любов Герасимчуки разом зі своїми дітьми Галиною, Клавдією та Миколою проживали в с. Шубків на Рівненщині. Під час нацистської окупації вони врятували єврейську сім’ю Хомутів із м. Тучин: Ісака, його дружину Поліну та 8-річну доньку Лауру. У 1990 Павло та Любов Герасимчуки удостоєні звання «Праведник народів світу». У 1999 це звання отримали їхні діти

Pavlo and Liubov Herasymchuk, together with their children Halyna, Klavdiia and Mykola, lived in the village of Shubkiv in the Rivne region. During the Nazi occupation, they res ...

Павло Мовчан із онукою та Раїсою Цодіковою (Держанською) (копія). 2000

Pavlo Movchan with his granddaughter and Raisa Tsodykova (Derzhanska) (copy). 2000

Під час нацистської окупації родина Мовчанів прихистила 12-річну єврейську дівчинку Раїсу Держанську, мати й брат якої загинули під час масових розстрілів навесні 1942 р. Українська сім'я видавала її за племінницю на ім'я Софія. До завершення окупації дівчина не покидала обійстя Мовчанів і постійно носила хустку, щоб приховати чорні кучері. У 1994 р. Яд Вашем удостоїв Павла й Тетяну Мовчанів звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, the Movchan family sheltered a 12-year-old Jewish girl Raisa Derzhanska, whose mothe ...

Павло Мовчан із послом Ізраїлю в Україні Анною Азарі (копія). 2003

Pavlo Movchan with the Ambassador of Israel to Ukraine Anna Azari (copy). 2003

Під час нацистської окупації родина Мовчанів прихистила 12-річну єврейську дівчинку Раїсу Держанську, мати й брат якої загинули під час масових розстрілів навесні 1942 р. Українська сім'я видавала її за племінницю на ім'я Софія. До завершення окупації дівчина не покидала обійстя Мовчанів і постійно носила хустку, аби приховати чорні кучері. У 1994 р. Яд Вашем удостоїв Павла й Тетяну Мовчанів звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, the Movchan family sheltered a 12-year-old Jewish girl Raisa Derzhanska, whose mothe ...

Панас і Уляна Кобиші (копія). 1940-ві

Panas and Uliana Kobysh (copy). 1940s

Під час Другої світової війни Панас і Уляна Кобиші врятували єврейську дівчинку Галину Бараш. Після війни подружжя офіційно удочерило її. У 1995 Панас і Уляна Кобиші удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Panas and Uliana Kobysh rescued a Jewish girl, Halyna Barash. After the war, the couple officially adopted her. In 1995, Panas and Uliana Kobysh were awarded the title of "Righteous Among the Nations"

Панас Минюк (перший у першому ряду) з товаришами по службі. 1936

Panas Myniuk (first in the front row) with fellow officers. 1936

Панас та Василина Минюки мешкали з дітьми в м. Костопіль на Рівненщині. Під час нацистської окупації прихистили єврейського хлопчика Аріє Коплика, родина якого була розстріляна в серпні 1942 в гетто м. Березне. Українська сім’я переховувала йоговпродовж року. Таневдовзі була виказана окупаційній владі. Під час обшуку Аріє втік, а після війни емігрував до Ізраїлю, однак підтримував зв’язок зі своїми рятівниками. У 2014 Панас та Василина Минюки удостоєні звання «Праведник народів світу»

Panas and Vasylyna Myniuk lived with their childre ...

Паспорт ІV-ГК № 516518 Варвари Малофій. 02.11.1945

Varvara Malofii’s passport IV- ГК № 516518. 02.11.1945

У 1945 р. Варвара Малофій отримала паспорт громадянина СРСР, що було рідкісним винятком, адже більшість українських селян до 1974 р. не мали цього документа, залишаючись таким чином прикріпленими до місця проживання

In 1945, Varvara Malofii got a passport of a citizen of the USSR. It was a rare exception because most Ukrainian peasants did not have such a document until 1974, thus remaining bound to the place of their residence

Паспорт Анастасії Сушко. смт. Голованівськ, Кіровоградська область. 12.03.1939.

Anastasia Sushko’s passport. Holovanivsk, Kirovohrad region. 12.03.1939

Належав Анастасії Сушко, яка була знищена нацистами у 1943 р. за переховування євреїв на Львівщині. 1 березня 2006 р. посмертно удостоєна звання Праведника народів світу.

It belonged to Anastasia Sushko, who was killed by the Nazis in 1943 for hiding Jews in the Lviv region. On March 1, 2006 she was posthumously awarded the title of Righteous Among the Nations.

Песя Ляміна (Хуріна) з Ніною Сидорович (Носенко). 2000

Pesia Liamina (Khurina) with Nina Sydorovych (Nosenko). 2000

Під час нацистської окупації Уляна Носенко надала притулок єврейській дівчинці Песі Хуріній, родина якої була вбита нацистами під час антиєврєйської акції в м. Сталіно (нині – м. Донецьк) у квітні 1942 р. Уляна видавала дівчинку за свою осиротілу племінницю-гречанку. Песя проживала в неї до 1946 р. У 2000 р. Песя Ляміна (Хуріна) розшукала доньку Уляни Ніну Сидорович (Носенко) й зустрілася з нею в м. Лисичанськ. У 2002 р. Яд Вашем удостоїв Уляну Носенко звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of the Basan village in ...

Петро Ільницький із донькою Катериною, зятем Володимиром та онуками. 1963

Petro Ilnytskyi with his daughter Kateryna, son-in-law Volodymyr and grandchildren. 1963

Під час проживання на спецпоселенні. Під час Другої світової війни вдівець Петро Ільницький разом із п’ятьма дітьми врятував 16 євреїв із Болехівського гетто на Івано-Франківщині. За участь старшого сина, Василя, в українському визвольному русі всю родину депортували до Казахстану. В Україну повернулися лише в 1974. Згодом відновили зв’язки з врятованими, які емігрували за кордон. У 1994 Петра, Василя, Степана, Кароля, Михайла та Катерину визнали Праведниками народів світу

While living in a special settlement. During the Second Worl ...

Петро Ільницький із донькою Катериною. 1952

Petro Ilnytskyi with his daughter Kateryna. 1952

Під час Другої світової війни вдівець Петро Ільницький разом із п’ятьма дітьми врятував 16 євреїв із Болехівського гетто на Івано-Франківщині. За участь старшого сина, Василя, в українському визвольному русі всю родину депортували до Казахстану. В Україну повернулися лише в 1974. Згодом відновили зв’язки з врятованими, які емігрували за кордон. У 1994 Петра, Василя, Степана, Кароля, Михайла та Катерину визнали Праведниками народів світу

During the Second World War, the widower Petro Ilnytskyi and his five children rescued 16 Jews from ...

Петро Костюшко з матір'ю Марією. 1949

Petro Kostiushko with his mother Mariia. 1949

Під час нацистської окупації м. Біла Церква родина Костюшків переховувала у своєму будинку Леоніда Горобцова та його племінника Григорія Мясковського. У 1997 р. Олександр і Марія Костюшки та їхній старший син Петро були удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Bila Tserkva, the Kostiushko family hid Leonid Horobtsov and his nephew Hryhorii Miaskovskyi in their house. In 1997, Oleksandr and Mariia Kostiushko and their eldest son Petro were awarded the honorary title of "Righteous Among the Nations"

Петро Костюшко. 1948

Petro Kostiushko. 1948

Під час нацистської окупації м. Біла Церква Петро Костюшко з батьками переховував у своєму будинку Леоніда Горобцова та його племінника Григорія Мясковського. У 1997 р. Олександр і Марія Костюшки та їхній старший син Петро були удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Bila Tserkva, Petro Kostiushko together with his parents hid Leonid Horobtsov and his nephew Hryhorii Miaskovskyi in their house. In 1997, Oleksandr and Mariia Kostiushko and their eldest son Petro were awarded the honorary title of "Right ...

Подружжя Іллі та Варвари Малофіїв на домашньому подвір’ї. 1961

The spouses of Illia and Varvara Malofii in the backyard. 1961

Хлів, частину якого зображено на фото, під час нацистської окупації був прихистком для втікача з полону, єврея Бориса Міндіча. Ілля та Варвара Малофії допомогли йому, надавши притулок і харчі. У 1996 р. Яд Вашем визнав їх Праведниками народів світу

During the Nazi occupation, the barn, part of which is shown in the photo, was a shelter for a fugitive Jew Boris Mindich. Illia and Varvara Malofii helped him by providing shelter and food. In 1996, Yad Vashem recognized them as Righteous Among the Nations

Подружжя Боганчів. 1960-ті

The Bohancha Spouses. 1960s

Під час нацистської окупації м. Харків Євдокія і Прокіп Боганчі та їхній син Микола врятували від знищення сестер-єврейок Жанну та Фріну Аршанських. Тиждень сестри жили в будинку Боганчів. Однак надалі переховувати їх було небезпечно. Євдокії Боганчі вдалося отримати підроблені документи й відправити сестер до м. Кременчук, де їх прийняли до дитячого будинку. Боганчі пішли з життя, не знаючи, що врятовані ними дівчата вижили, після війни емігрували до США, де стали відомими піаністками. У 2007 р. Прокіп і Євдокія Боганчі удостоєні почесного зва ...