Цифрові колекції
Об'єктів - 282
Вадим Шулежко. 1941

Vadym Shulezhko. 1941

Вадим Шулежко – старший син Олександри Шулежко. Після закінчення Черкаської середньої школи вступив до Золотоніської педагогічної школи. Із початком німецько-радянської війни мобілізований Золотоніським РВК. Вадим Шулежко загинув 07.01.1942 на березі р. Волхов (Новгородська область, РФ).

Vadym Shulezhko was the eldest son of Oleksandra Shulezhko. After graduating from the Cherkasy secondary school he entered the Zolotonosha pedagogical school. When the German-Soviet war started he was drafted by the Zolotonosha regional military comm ...

Олександра Шулежко з доньками Аллою і Ларисою та колегою. 1943

Oleksandra Shulezhko with her daughters Alla and Larysa and her colleague. 1943

Із початком німецько-радянської війни Олександра Шулежко проживала в м. Черкаси. Під час окупації обіймала посаду завідувача дитячого будинку, у якому переховувала дітей різних національностей, серед яких були євреї. Серед вихованців дитбудинку були і її доньки – Лариса та Алла.

When the German-Soviet war started, Oleksandra Shulezhko lived in Cherkasy. During the occupation, she was the head of the orphanage, where she hid children of different nationalities, including Jews. Among the residents of the orphanage were her daughters L ...

Оксана Антипчук (Дейнеко). 1945

Oksana Antypchuk (Deineko). 1945

Оксана Антипчук (Дейнеко) – донька Марка та Лідії Дейнеків. У роки Другої світової війни дівчина допомагала батькам переховувати від нацистської розправи членів єврейської родини Кесельманів у с. Ужачин на Житомирщині. Українська сім’я врятувала життя Зіні Кесельман та її синові Науму. У 2014 Маркові та Лідії Дейнекам, а також їхній доньці Оксані присвоєно звання «Праведник народів світу». Нагородження відбулося у 2016 в Залі Пам’яті Національного музею історії України у Другій світовій війні

Oksana Antypchuk (Deineko) was a daughter ...

Лідія Дейнеко. Перша половина ХХ ст.

Lidia Deineko. The first half of the XXth century

Лідія Дейнеко разом із чоловіком Марком та донькою Оксаною мешкали в с. Ужачин Житомирської області. Під час нацистської окупації сім’я Дейнеків переховувала та врятувала членів єврейської родини Кесельманів. Лідія Дейнеко померла в 1963 р. У 2014 р. їй посмертно присвоєно звання Праведника народів світу

Lidia Deineko and her husband Mark and daughter Oksana lived in the village of Uzhaсhyn, Zhytomyr region. During the Nazi occupation, the Deinek family hid and rescued members of the Keselmann Jewish family. Lidia Deineko died in ...

Марк Дейнеко. Перша половина ХХ ст.

Mark Deineko. The first half of the ХХth century

Марк Дейнеко разом із дружиною Лідією та донькою Оксаною мешкали в с. Ужачин Житомирської області. Упродовж нацистської окупації вони переховували членів єврейської родини Кесельманів – матір Зіну із сином Наумом. Марк Дейнеко помер від туберкульозу в 1961 р. У 2014 р. йому присвоєно звання Праведника народів світу (посмертно)

Mark Deineko, together with his wife Lidia and daughter Oksana, lived in the village of Uzhachyn, Zhytomyr region. During the Nazi occupation, they hid the members of the Jewish Keselmans family – Zina ...

Наум (Анатолій) Кесельман із дружиною. 2013

Naum (Anatoliy) Keselman with his wife. 2013

Наум (Анатолій) Кесельман 1940 р.н., єврей. У дворічному віці був врятований від загибелі разом із матір’ю Зіною Кесельман українською родиною Дейнеків – Марком, Лідією та їхньою тринадцятирічною донькою Оксаною, за що всі вони удостоєні почесного звання Праведник народів світу

Naum (Anatoliy) Keselman 1940, Jew. At the age of two, he and his mother, Zina Keselman, were rescued by the Ukrainian family of Deineko – Mark, Lidia and their thirteen-year-old daughter Oksana. Deineko family got «Righteous Among the Nations» award

Подружжя Марчуків – Євтихій і Ганна (копія). 1940

The Marchuk Spouses – Yevtykhii and Hanna (copy). 1940

Євтихій і Ганна одружилися в 1934. Невдовзі Євтихій пішов служити до польського війська, звідки через три роки повернувся. У 1942 в сім’ї Марчуків уже було троє синів – Микола, Іван та Павло. У рідному с. Щитинська Воля на Волині Марчуки користувалися повагою односельців, товаришували з єврейською родиною Оремляндів. Під час нацистської окупації Марчуки врятували життя багатьом євреям, зокрема і членам цієї сім’ї. У 1996 Євтихій і Ганна Марчуки були удостоєні звання «Праведник народів світу»

Yevtykhii and Hanna got married in 1934. So ...

Євтихій Марчук під час служби в польській армії (копія). 1936

Yevtykhii Marchuk during his service in the Polish army (copy). 1936

Під час нацистської окупації Євтихій Марчук разом із дружиною Ганною в рідному с. Щитинська Воля на Волині, у спеціально облаштованому в лісі укритті, переховував 14 євреїв. У 1996 Євтихій і Ганна Марчуки були удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Yevtykhii Marchuk and his wife Hanna hid 14 Jews in a specially constructed shelter in the woods in his native village of Shchytynska Volia in Volyn. In 1996, Yevtykhii and Hanna Marchuk were awarded the title of "Righteous Among the Nations”

Ольга Омельченко. 1939

Olha Omelchenko. 1939

До початку німецько-радянської війни Ольга Омельченко разом із чоловіком та дітьми мешкала в м. Києві. Саме тут їх застала нацистська окупація у ході якої подружжя врятувало життя єврейській жінці Етель Опенгайм із дітьми. У 2000 році Ольга Омельченко із чоловіком отримали почесне звання Праведник народів світу

Before the beginning of the German-Soviet War, Olha Omelchenko, together with her husband and children, lived in Kyiv. It was here that they were caught by Nazi occupation, during which they saved lives for the Jewish woman Ete ...

Подружжя Омельченків – Костянтин та Ольга. 1938

The Omelchenko Spouses – Kostiantyn and Olha. 1938

Костянтин та Ольга Омельченки з донькою Оленою проживали в м. Київ, на Печерську. Напередодні німецько-радянської війни сім’я отримала земельну ділянку для будівництва житла в новому районі міста. Певний час Омельченки мешкали там в тимчасовій будівлі. Під час нацистської окупації молоде подружжя переховувало в сусідніх недобудовах єврейську жінку Етель Опенгейм, її дітей та маму, які врятувалися від розстрілів у Бабиному Яру. У 2000 Костянтин та Ольга Омельченки удостоєні звання «Праведник народів світу». Також їм присвоєно звання «Праведник Б ...

Ольга Омельченко з донькою Оленою. 1940

Olha Omelchenko with her daughter Olena. 1940

Костянтин та Ольга Омельченки з донькою Оленою проживали в м. Київ, на Печерську. Напередодні німецько-радянської війни сім’я отримала земельну ділянку для будівництва житла в новому районі міста. Певний час Омельченки мешкали там в тимчасовій будівлі. Під час нацистської окупації молоде подружжя переховувало в сусідніх недобудовах єврейську жінку Етель Опенгейм, її дітей та маму, які врятувалися від розстрілів у Бабиному Яру. У 2000 Костянтин та Ольга Омельченки удостоєні звання «Праведник народів світу».Також їм присвоєно звання «Праведник Ба ...

Костянтин Омельченко. 1940-ві

Kostantin Omelchenko. 1940s

До початку німецько-радянської війни Костянтин Омельченко разом із дружиною та донькою мешкали в м. Києві. Саме тут їх застала нацистська окупація у ході якої подружжя врятувало життя єврейській жінці Етель Опенгайм із дітьми. У 2000 році Костянтин Омельченко з дружиною отримали почесне звання Праведник народів світу

Before the beginning of the German-Soviet War, Kostantin Omelchenko, together with his wife and children, lived in Kyiv. It was here that they were caught by Nazi occupation, during which they saved lives for the Jewish w ...

Східна околиця Печерська. 1930-ті

Eastern outskirts of the Pechersk district. 1930s

До початку німецько-радянської війни Костянтин та Ольга Омельченки з донькою Оленою проживали в м. Київ, на східній околиці Печерська. Сім’я була переселена у зв’язку із планами спорудження Наводницького мосту через р. Дніпро. Омельченкиотримали земельну ділянку для будівництва житла в новому районі міста. Певний час мешкали там в тимчасовій будівлі. Під час нацистської окупації молоде подружжя переховувало в сусідніх недобудовах єврейську жінку Етель Опенгейм, її дітей та маму, які врятувалися від розстрілів у Бабиному Яру. У 2000 Костянтин та ...

Феодосій Суботенко з дружиною Марією (копія). 1944

Feodosii Subotenko with his wife Mariia (copy). 1944

Феодосій Суботенко разом із дружиною Марією та донькою Ніною проживав у с. Лебединці на Житомирщині. Під час нацистської окупації сім’я Суботенків переховувала єврея Якова (Івана) Богорада. Після завершення війни Ніна та Яків одружилися. У 1998 Феодосій і Марія Суботенки удостоєні звання «Праведник народів світу». У 1999 це звання отримала і Ніна Богорад (Суботенко)

Feodosii Subotenko with his wife Mariia and daughter Nina lived in the village of Lebedyntsi, Zhytomyr region. During the Nazi occupation, the Subotenko family hid and res ...

Ніна Богорад (копія). 1940

Nina Bohorad (copy). 1940

Ніна Суботенко разом із батьками Феодосієм і Марією проживала в с. Лебединці на Житомирщині. Під час нацистської окупації сім’я Суботенків переховувала єврея Якова (Івана) Богорада. Після завершення війни Ніна та Яків одружилися. У 1998 Феодосій і Марія Суботенки удостоєні звання «Праведник народів світу». У 1999 це звання отримала і Ніна Богорад (Суботенко)

Nina Subotenko, together with her parents Feodosii and Mariia Subotenko, lived in the village of Lebedyntsi, Zhytomyr region. During the Nazi occupation, the Subotenko family hid ...

Яків (Іван) Богорад (копія). 1939

Yakiv (Ivan) Bohorad (copy). 1939

Іван Богорад (при народженні – Яків) – учасник радянсько-фінляндської та німецько-радянської воєн. Утікаючи з нацистського полону, дістався до Житомирщини, де його врятувала українська родина Суботенків. Після війни Яків одружився на своїй рятівниці Ніні Суботенко

Ivan Bohorad (ne - Yakiv) was a participant in the Winter War and German-Soviet war. In 1941, he fled from the Nazi captivity and reached Zhytomyr region, where he was rescued by the Ukrainian family of Subotenko. After the war, Yakiv married his rescuer Nina Subotenko

Ніна Суботенко з нареченим Яковом (Іваном) Богорадом (копія). 1946

Nina Subotenko with her fiancé Yakiv (Ivan) Bohorad (copy). 1946

Під час нацистської окупації Ніна Суботенко разом із батьками врятувала єврея Якова (Івана) Богорада. У 1946 Ніна та Яків одружилися. Родина Суботенків удостоєна звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Nina Subotenko and her parents rescued a Jew Yakiv (Ivan) Bohorad. In 1946 Nina and Yakiv got married. The Subotenko family was awarded the title of “Righteous Among the Nations”

Данило Бурлаков, начальник центральної автобази міської оптової торгівлі, з водієм біля службового авто. 1930-ті

Danylo Burlakov, а head of the central motor transport base of Kyiv wholesale trade with his personal driver Mykola – near the service car. 1930s

Данило Бурлаков разом із дружиною й двома малолітніми доньками мешкав у Києві на вул. Саксаганського, 34. Від початку німецько-радянської війни обороняв Київ у складі загону народного ополчення. Під час нацистської окупації переховувався у знайомих за містом. Час від часу навідував родину, яка через хворобу молодшої доньки залишилась у Києві. У лютому 1942 р. за доносом двірника був схоплений гестапівцями. Розстріляний у Бабиному Яру

Danylo Burlakov, his wife and two little daughters lived in Saksahanskoho Street, 34 in Kyiv. At ...

Ганна Ананенко з чоловіком та сином (копія). 1930

Hanna Ananenko with her husband and son (copy). 1930

Під час нацистської окупації Ганна разом із донькою Феодосією та молодшим сином Анатолієм проживали в с. Рибинськ на Чернігівщині. Чоловік Ганни Іван у червні 1941 був призваний на фронт і зник безвісти. Анатолій був розстріляний нацистами в 1943 в рідному селі під час каральних акцій у відповідь окупантів на диверсії радянських партизанів. Ганна та Феодосія врятували єврейську родину Якубовичів. У 2000 мати й донька були удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Hanna, her daughter Feodosiia and the young ...

Феодосія Товстоног (Ананенко) з донькою Віри Якубович, Іриною (копія). 1990-ті

Feodosiia Tovstonoh (Ananenko) with the daughter of Vira Yakubovych, Iryna (copy). 1990s

Софія Якубович разом із донькою Вірою змушена була залишити своє житло в м. Корюківка після того, як нацисти розстріляли двох її синів-підлітків, Бориса й Леоніда. Феодосія Ананенко з мамою дозволили їм залишитися, переховували на горищі або в хліві. У січні 1942 Софія та Віра перебралися до партизанського загону, що дислокувався в лісі неподалік с. Журавлева Буда. До визволення регіону Софія працювала поваром загону. Після війни разом із донькою повернулася в м. Корюківка. Протягом життя родина Якубовичів підтримувала зв’язок зі своїми рятівни ...