Цифрові колекції
Об'єктів - 282
Бабин Яр. 1943

Babyn Yar. 1943

Бабин Яр – урочище в Києві, якому судилося стати одним із найстрашніших прикладів жорстокості нацистської окупаційної влади, символом Голокосту в Україні. Тільки 29 та 30 вересня 1941 р., упродовж двох діб, у Бабиному Яру було вбито майже 34 тис. київських євреїв. Згодом в урвищі нацисти розстрілювали військовополонених, заручників із числа мирних мешканців, учасників радянського руху Опору, представників українського визвольного руху. Упродовж двох років тут було страчено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та представників інших національ ...

Ольга Іванцова. 1927

Olha Ivantsova. 1927

До нацистської окупації Києва працювала вчителем у школі. Чоловік Ольги, український вчений історик-археолог Іван Іванцов, у липні 1941 р. пішов на фронт, потрапив у оточення під Полтавою, повернувся до Києва, де 30 жовтня 1941 р. був розстріляний у Бабиному Яру. Ольга товаришувала із сусідкою, єврейкою Іриною Висоцькою, бабусею пізніше відомого актора і поета, виконавця власних пісень Володимира Висоцького. Ірина не була схожа на єврейку, але знищила свої документи. У грудні 1941 р. за доносом її викликали до гестапо, де вимагали документально ...

Подружжя Ольга та Костянтин Омельченки. 1938

Olha and Kostiantyn Omelchenko. 1938

Напередодні німецько-радянської війни родина переїхала на околицю м. Києва у власний, ще недобудований будинок. Наприкінці вересня 1941 р. Ольга помітила, що в будинку навпроти хтось живе, а через деякий час у двері постукала нова сусідка – Етель Опенгейм, яка з двома маленькими дітьми та старою мамою дивом врятувалася від розстрілу в Бабиному Яру. Жінка важко перенесла втрату старшого сина, якого загубила в натовпі, що йшов на смерть. Подружжя Омельченків опікувалося єврейською родиною до кінця нацистської окупації. По війні сім’ї підтримували ...

Східна околиця Печерська. 1938

Eastern outskirts of Pechersk (Kyiv). 1938

У цьому недобудованому будинку під час нацистської окупації переховувалася Етель Опенгейм із двома маленькими дітьми та старою мамою. Долею єврейської родини опікувалося подружжя Омельченків. По війні сім’ї підтримували дружні стосунки. У 1999 р. Ольга і Костянтин Омельченко отримали почесне звання Праведник Бабиного Яру

Etel Openheim, her two small children and old mother hid in this unfinished house during the Nazi occupation. The Omelchenkos took care by the fate of the Jewish family. They maintained friendly relations after the wa ...

Вихованці Васильківського спеціалізованого дитячого будинку. 1944

Pupils of Vasylkiv specialized orphanage. 1944

Надзвичайно болючим наслідком війни було масове сирітство та дитяча безпритульність. Супровідно витісненню гітлерівців із СРСР відбувалося відновлення та реорганізація радянської системи опіки над безбатченками. Одним із нововведень стала розбудова мережі спеціальних закладів для дітей загиблих червоноармійців та партизанів, які поступово починають функціонувати на українських теренах. Один із таких сиротинців у 1944 р. організовано з ініціативи Військової Ради 2-го Українського фронту у Василькові (Київщина)

Mass orphanhood and child ...

Ніна Стрикиця серед учнів 4 класу Сіннянської середньої школи після іспитів з усної арифметики. 27.05.1946

Nina Strykytsia with the 4th form pupils of secondary school in Sinne village after the oral exams in maths. 27.05.1946

Ніна – учениця цього класу. Вже за рік у живих залишилося лише 14 дітей. Решта стали жертвами Голодомору 1946–1947 рр., улаштованого сталінським режимом. Мати дівчинки шість разів вимушено їздила за продуктами харчування з Харківщини до Західної України. Це врятувало родину від голодної смерті. Потому Ніна Гейко (Стрикиця) – вчитель української мови та літератури у м. Стаханов (нині м. Кадіївка Луганської області), що з квітня 2014 р. перебуває в тимчасовій окупації. Вимушена переселенка через сьогоденну російсько-українську війну

Nin ...

Боря Кулешин під час завантаження техніки та озброєння на борт корабля лідерa «Ташкент». 26.06.1942

Borya Kuleshyn while loading of equipment and weapons aboard the destroyer “Tashkent”. 26.06.1942

Донеччанин, батько якого загинув на зав’язку бойовища у Східній Європі, а мати – примушена до робіт у Німеччині. Покинув домівку разом із відступаючими частинами Червоної армії, доєднався до моряків Чорноморського флоту, юнга бойових кораблів лідер “Ташкент”, крейсер “Красный Кавказ”. У 1942–1943 рр. учасник баталій за Крим, Кавказ, поранений, відзначений бойовими нагородами. Надалі навчався у військово-морському училищі в м. Тбілісі (Грузія). Фото зроблене військовим фотокореспондентом Олексієм Межуєвим, який хронікував фронтове будення чорном ...

Залишки «печей» для ліквідації тіл, ексгумованих у Бабиному Яру. 1943–1944

Remains of “funeral pyres” for the disposal of dead bodies exhumed in Babyn Yar. 1943–1944

Залишки конструкцій «відкритих печей», де спалювалися ексгумовані тіла жертв Бабиного Яру у серпні – вересні 1943 р. з метою ліквідації слідів злочинів нацистів під час окупації м. Київ. У складі «зондеркоманди 1005» в’язні Сирецького табору розкопували трупи і знищували їх на «печах», які будували із огорожі Лук’янівського та надгробків Єврейського кладовищ. «Трупна команда» складала тіла та дрова на «печі» штабелями. Потім усе спалювалося. За свідченням колишніх бранців, таких «печей» було побудовано до тридцяти й на кожній знищено від 2 тис. ...

Будівля на вул. Мельникова. 1970-ті

Building in Melnykova Street. 1970s

Під час нацистської окупації м. Київ у серпні – вересні 1943 р. в цій будівлі квартирувався німецький контингент «зондеркоманди 1005», яка під час спеціальної акції «1005» (нім. «Sonderaktion 1005») займалася ліквідацією масштабних слідів скоєних нацистами воєнних злочинів та геноциду, зокрема розкопкою та спалюванням решток тіл жертв Бабиного Яру

In August-September 1943, during the Nazi occupation of Kyiv, the members of German "Sondercommando 1005" were housed in this building. During special action “1005” (“Sonderaktion 1005”) the ...

Петро Філоненко. 1944

Petro Filonenko. 1944

На фронт потрапив у 11-річному віці, закінчивши лише 4 класи школи. Учасник боїв на теренах України, Білорусі, в Польщі, Угорщині, Чехословаччині. Перемогу зустрів у Берліні. Під час війни Петра двічі ледве не поховали живцем, а рідні – двічі отримували сповіщення про його загибель. Через чисельні поранення переніс 12 операцій. Інвалід 2 групи Лише в 1968 р. нагороджений медаллю «За відвагу»

He joined the front line when he was 11 years old, having finished only the 4th form. He took part in battles in Ukraine, Belarus, Poland, Hunga ...

Василь Білий. 1960-ті

Vasyl Bilyi. 1960-s

Василь Білий дружив із євреєм Іллею Фішманом. Після того як у 1937 Фішмана як «ворога народу» було засуджено радянською владою, Василь опікувався його родиною: дружиною, двома синами та батьками. Під час нацистської окупації в підвалі своєї фотомайстерні переховував Лізу Фішман із синами та сестер Рейтблат, яким допоміг втекти з Олевського гетто. Коли нацисти прийшли з обшуком, батьків Василя, Лізу Фішман та сестер Рейтблат розстріляли. Йому дивом вдалося втекти. Приєднався до партизанського загону, звідти був мобілізований у Червону армію. Син ...

Аркадій Фішман із батьками. 1937

Arkadii Fishman with his parents. 1937

Ліза та Ілля Фішмани виховували двох синів – Семена й Аркадія. У 1937 Ілля Фішман як «ворог народу» був засуджений радянською владою. Його друг Василь Білий опікувався родиною Фішманів. Під час нацистської окупації переховував Лізу Фішман із синами в підвалі своєї фотомайстерні. Ліза Фішман загинула під час Голокосту, її сини – вижили. У повоєнний час підтримували зв’язки зі своїм рятівником. У 1996 Василь Білий удостоєний звання «Праведник народів світу»

Lisa and Illia Fishman had two sons, Semen and Arkadii. In 1937, Illia Fishman w ...

Брати Семен і Аркадій Фішмани. 1945

Brothers Semen and Arkadii Fishman. 1945

Під час нацистської окупації діти «ворога народу» Іллі Фішмана, Семен та Аркадій, були врятовані Василем Білим. Їхня мати Ліза Фішман, дідусь Мендель і бабуся Ревека Рейтблати загинули під час Голокосту. У 1996 Василь Білий удостоєний звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, the children of “enemy of the people” Illia Fishman, Semen and Arkadii, were rescued by Vasyl Bilyi. Their mother, Lisa Fishman, grandfather Mendel, and grandmother Reveka Reitblat perished during the Holocaust. In 1996, Vasyl Bilyi was awarded ...

Василь Білий з Аркадієм Фішманом та його племінницею. 1960-ті

Vasyl Bilyi with Arkadii Fishman and his niece. 1960s

Василь Білий дружив із євреєм Іллею Фішманом. Після того як у 1937 Фішмана як «ворога народу» було засуджено радянською владою, Василь опікувався його родиною: дружиною, двома синами та батьками. Під час нацистської окупації в підвалі своєї фотомайстерні переховував Лізу Фішман із синами та сестер Рейтблат, яким допоміг втекти з Олевського гетто. Коли нацисти прийшли з обшуком, батьків Василя, Лізу Фішман та сестер Рейтблат розстріляли. Йому дивом вдалося втекти. Приєднався до партизанського загону, звідти був мобілізований у Червону армію. Син ...

Панас і Уляна Кобиші (копія). 1940-ві

Panas and Uliana Kobysh (copy). 1940s

Під час Другої світової війни Панас і Уляна Кобиші врятували єврейську дівчинку Галину Бараш. Після війни подружжя офіційно удочерило її. У 1995 Панас і Уляна Кобиші удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Panas and Uliana Kobysh rescued a Jewish girl, Halyna Barash. After the war, the couple officially adopted her. In 1995, Panas and Uliana Kobysh were awarded the title of "Righteous Among the Nations"

Естер Бараш із донькою Галиною (копія). 1941

Ester Barash with her daughter Halyna (copy). 1941

Естер Бараш із родиною проживала в м. Ромни на Сумщині. Із початком німецько-радянської війни її чоловіка мобілізували на фронт. У місті розпочалося переслідування євреїв. Німецький солдат допоміг Естер із новонародженою донечкою втекти з місця збору євреїв. У тому натовпі залишилися її батьки та сестри. Жінка попросила притулку для дитини в родини Кобишів, а сама втекла. Вважається знищеною в період Голокосту. Після війни Панас і Уляна Кобиші офіційно удочерили врятовану Галинку. У 1995 подружжя удостоєне звання «Праведник народів світу»
...

Галина Кобиш (копія). 1952

Halyna Kobysh (copy). 1952

Галину Кобиш (уроджена Бараш) під час нацистської окупації врятували Панас і Уляна Кобиші. Мама дівчинки знищена під час Голокосту, тато – загинув на фронті. Після війни подружжя Кобишів офіційно удочерило єврейську дівчинку. В українській родині Галина проживала до заміжжя. Із чоловіком емігрувала до Німеччини

During the Nazi occupation, Halyna Kobysh (née Barash) was rescued by Panas and Uliana Kobysh. The girl's mother was killed during the Holocaust, and her father died at the front. After the war, the Kobyshes officially adopted ...

Родина Кобишів (копія). 1946

The Kobysh family (copy). 1946

Під час Другої світової війни Панас і Уляна Кобиші врятували єврейську дівчинку Галину Бараш. Після війни подружжя офіційно удочерило її. Рідна тітка Галини, яка вижила під час Голокосту, пропонувала племінниці переїхати в м. Київ, але Галина звикла до прийомних батьків і проживала з ними до заміжжя. У 1995 Панас і Уляна Кобиші удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Panas and Uliana Kobysh rescued a Jewish girl, Halyna Barash. After the war, the couple officially adopted her. Halyna's aunt, who survive ...

Галина Кобиш (копія). 1957

Halyna Kobysh (copy). 1957

Галину Кобиш (уроджена Бараш) під час нацистської окупації врятували Панас і Уляна Кобиші. Після війни подружжя офіційно удочерило єврейську дівчинку. В українській родині Галина проживала до заміжжя. Із чоловіком емігрувала до Німеччини

During the Nazi occupation, Halyna Kobysh (née Barash) was rescued by Panas and Uliana Kobysh. After the war, the couple officially adopted the Jewish girl. Halyna had been living with the Ukrainian family until she got married. She emigrated to Germany with her husband

Тетяна Маркус. 1940

Tetiana Markus. 1940

Під час нацистської окупації Києва була зв'язковою міськкому та членкинею диверсійно-винищувальної групи, брала активну участь у діяльності радянського антинацистського підпілля. За підробленими документами на прізвище Маркусідзе, за легендою доньки розстріляного більшовиками грузинського князя, Тетяна працювала в німецькій офіцерській їдальні. Маючи привабливу зовнішність, вона легко входила у довіру, збирала інформацію про співробітників гестапо, була причетна до отруєння та вбивства декількох нацистських вояків. У серпні 1942 р. заарештована ...