Цифрові колекції
Об'єктів - 282
Маленькі в’язні нацистського табору Саласпілс. 1944

Little prisoners of the Salaspils camp. 1944

У роки Другої світової війни близько 2,5 млн. дітей утримувалося в нацистських таборах. Серед них – Саласпілс в окупованій нацистською Німеччиною Латвії, неподалік від Риги. Сумнозвісний через значну кількість маленьких бранців, а також їхню високу смертність від важких інфекційних хвороб. За твердженнями радянської «Надзвичайної державної комісії зі встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників» у таборі постійно відбувався забір для поранених німецьких військовослужбовців дитячої крові, що першочергово призводило до ...

Віра Лебедєва – вихованка київського спеціального дитячого будинку № 13. 1946

Vira Lebedieva – a pupil of the Kyiv special orphanage No. 13. 1946

У жовтні 1943 р. Віра з матір’ю, братом та трьома сестрами відправлена до нацистського концтабору Аушвіц (Польща). Табірний № 65905. Мати та найменша сестра загинули. Дівчинка, разом із сестрами Тетяною, Ніною та братом Олексієм, які вижили, по війні виховувалася у київському спеціальному дитячому будинку № 13 для маленьких табірників-сиріт

In October 1943 Vira, her mother, brother and three sisters were sent to the Auschwitz concentration camp in Poland. The prisoner number 65905. Her mother and the youngest sister died. After the wa ...

Заарештовані євреї. 1941

Arrested Jews. 1941

Упродовж 5–9 липня 1941 р. німецька зондеркоманда 10б разом із румунськими солдатами в м. Чернівці та його околицях знищила понад 2 300 євреїв (цей злочин отримав назву «кривавий липень – 1941»). Так, у рамках цієї «акції», 7–8 липня близько 400 осіб зігнали до місцевого палацу культури, де їх упродовж двох днів катували, а потім, провівши бічними вулицями до військового стрільбища (с. Біла), змусили викопати яму й розстріляли. Із серпня 1941 р. румунська адміністрація почала використовувати єврейське населення Чернівців на примусових роботах. ...

Юрій Нечипоренко з бійцями інтернаціонального підрозділу Народно-визвольної армії Греції (ЕЛАС). 08.1944

Yuriy Nechyporenko with soldiers of the international unit of the Greek People's Liberation Army (ELAS). 08.1944

Уродженець Черкащини. Від червня 1941 р. – на фронті. У березні 1943 р. пораненим потрапив у полон, згодом – до робочого табору в м. Салоніки (Греція), звідки втік. Від січня 1944 р. – боєць інтернаціонального підрозділу Народно-визвольної армії Греції (ЕЛАС). Активний учасник рейдів, бойових засідок на п-ові Халкідікі. По війні мешкав у м. Київ

Yuriy Nechyporenko was born at Cherkasy region. Since June 1941 – at the battlefront. In March 1943 he was injured and became a prisoner of war. The prisoner of the labor camp in Thessaloniki, ...

Юрій Нечипоренко серед бійців інтернаціонального підрозділу Народно-визвольної армії Греції (ЕЛАС). 08.1944
Yuriy Nechyporenko among soldiers of the international unit of the Greek People's Liberation Army (ELAS). 08.1944

Уродженець Черкащини. Від червня 1941 р. – на фронті. У березні 1943 р. пораненим потрапив у полон, згодом – до робочого табору в м. Салоніки (Греція), звідки втік. Від січня 1944 р. – боєць інтернаціонального підрозділу Народно-визвольної армії Греції (ЕЛАС). Активний учасник рейдів, бойових засідок на п-ові Халкідікі. По війні мешкав у м. Київ

Yuriy Nechyporenko was born at Cherkasy region. Since June 1941 – at the battlefront. In March 1943 he was injured and became a prisoner of war. The prisoner of the labor camp in Thessaloniki, ...

Фото Ангелікакіса Панаєтіса, подароване Юрієві Нечипоренку. 1945
The photo of Anhelikakis Panaetis, which was gifted to Yuriy Nechyporenko. 1945

Юрій Нечипоренко – уродженець Черкащини. Від червня 1941 р. – на фронті. У березні 1943 р. пораненим потрапив у полон, згодом – до робочого табору в м. Салоніки (Греція), звідки втік. Від січня 1944 р. – боєць інтернаціонального підрозділу Народно-визвольної армії Греції (ЕЛАС). Активний учасник рейдів, бойових засідок на п-ові Халкідікі. По війні мешкав у м. Київ

Ангелікакіс Панаетіс – колишній відповідальний за матеріальне-технічне забезпечення партизанських загонів Народно-визвольної армії Греції (ЕЛАС)

Yuriy Nechyporenk ...

Олександр Накорчемний. 1941
Oleksandr Nakorchemnyy. 1941

Киянин. На фронті – від першого дня війни. У грудні 1941 р. його бомбардувальник збито в районі м. Ростов-на-Дону. Пораненим потрапив у полон. Перебував у нацистських таборах на території Польщі, Франції та Італії, чотири рази втікав. Після останньої втечі приєднався до руху ґарібальдійців. Під час однієї з бойових операцій загинув. Побратими не знали прізвища героя, тому на меморіальній дошці, відкритій у комуні Гонзага (Італія), зазначено: «Русский гарибальдиец Алессандро. Погиб 22.12.44». Лише в 1984 р. вдалося встановити, що це українець Ол ...

Жертви нацизму. 1943

Victims of Nazism. 1943

Знімок зроблено Георгієм Ліпскеровим – фотокореспондентом політуправління 2 Українського фронту, який хронікував скоєні нацистами на теренах України злочини

Photo was taken by Heorhiy Lipskerov, a newspaper photographer of the Political Department of the 2nd Ukrainian Front, who chronicled the crimes committed by the Nazis in Ukraine

Григорій Перевертун із донькою Олею. 1930-ті

Hryhorii Perevertun with his daughter Olia. 1930s

Григорій Перевертун за часів нацистської окупації був одним із керівників Всеукраїнської кооперативної спілки – легальної організації й, водночас, осередку діяльності мельниківської ОУН у м. Київ. У березні 1943 р. її члени заарештовані гестапо та розстріляні. Заразом із Григорієм гітлерівцями було знищено доньку Олю та дружину Ганну. Місцем їхнього останнього спочинку визначено Бабин Яр. Від осені 1941 р. до лютого 1943 р. родина Перевертунів переховувала рідного брата Григорія – Петра, підполковника Червоної армії, якому вдалося звільнитися з ...

Оля Перевертун із мамою Ганною. 1930-ті

Olia Perevertun with her mother Hanna. 1930s

Батько Олі, Григорій Перевертун, за часів нацистської окупації був одним із керівників Всеукраїнської кооперативної спілки – легальної організації й, водночас, осередку діяльності мельниківської ОУН у м. Київ. У березні 1943 р. її члени заарештовані гестапо та розстріляні. Заразом із Григорієм гітлерівцями було знищено доньку та дружину. Місцем їхнього останнього спочинку визначено Бабин Яр. Від осені 1941 р. до лютого 1943 р. родина Перевертунів переховувала рідного брата Григорія – Петра, підполковника Червоної армії, якому вдалося звільнитис ...

Євген Березняк (1-й ліворуч) із членами розвідувальної групи «Голос». 22.02.1945
Yevhen Bereznyak (the 1st from the left) with members of the intelligence group ''Holos". 22.02.1945

Уродженець м. Катеринослав (нині – м. Дніпро), Герой України (2001). У 1944 р. на чолі розвідувальної групи «Голос» десантований у передмістя м. Краків. За 165 днів діяльності групі вдалося розвідати Краківський укріплений район, фортифікації, споруджені гітлерівцями на р. Вісла, й дістати план мінування міста, що врятувало його від зруйнування. Відзначений вищою бойовою нагородою Польщі – орденом Військової доблесті («Virtuti Militari»). Почесний громадянин м. Краків. По війні зазнав радянських репресій, реабілітований. Мешкав у м. Київ
< ...

Оля Перевертун із батьком Григорієм Перевертуном. 1930-ті

Olia Perevertun with his father Hryhoriy Perevertun. 1930s

Батько Олі Григорій Перевертун за часів нацистської окупації був одним із керівників Всеукраїнської кооперативної спілки – легальної організації й, водночас, осередку діяльності мельниківської ОУН у м. Київ. У березні 1943 р. її члени заарештовані гестапо та розстріляні. Заразом із Григорієм гітлерівцями було знищено доньку Олю та дружину Ганну. Місцем їхнього останнього спочинку визначено Бабин Яр. Від осені 1941 р. до лютого 1943 р. родина Перевертунів переховувала рідного брата Григорія – Петра, підполковника Червоної армії, якому вдалося зв ...

Іван Висоцький із товаришем Миколою. 1943

Ivan Vysotskyi with his friend Mykola. 1943

У 1942 р. 15-річний Іван був вивезений на примусові роботи до Західної Європи. Робітник бельгійської шахти «Берингем», німецької фабрики з переробки капусти, приватного фермерського господарства. По війні повернувся додому, брав участь у відбудові шахт Донбасу

In 1942, a 15-year-old Ivan was deported to Western Europe for forced labor. A worker of the Belgian mine "Beringham", German cabbage processing plant, a private farm. After the war, he returned home, participated in the reconstruction of the mines of Donbas. The field cap was g ...

Остап Боярчук. 1938
Ostap Boyarchuk. 1938

Уродженець Рівненщини. У 1937 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив у полон. У 1940 р. після втечі з табору повернувся до рідного с. Здовбиця (нині – Здолбунівський район Рівненської області). Учасник українського визвольного руху. Загинув у березні 1944 р. у збройній сутичці з представниками радянських спецпідрозділів

Ostap Boyarchuk was born at Rivne region. In 1937 he was recruited for military service to the Polish Army. In 1939 he participated in the battles against Wehrmacht an ...

Остап Боярчук серед вояків 12-го піхотного полку Війська Польського. 08.03.1938
Ostap Boyarchuk among soldiers of the 12th Infantry Regiment of the Polish Army. 08.03.1938

Уродженець Рівненщини. У 1937 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив у полон. У 1940 р. після втечі з табору повернувся до рідного с. Здовбиця (нині – Здолбунівський район Рівненської області). Учасник українського визвольного руху. Загинув у березні 1944 р. у збройній сутичці з представниками радянських спецпідрозділів

Ostap Boyarchuk was born at Rivne region. In 1937 he was recruited for military service to the Polish Army. In 1939 he participated in the battles against Wehrmacht an ...

Остап Боярчук із товаришами по службі. 1938
Ostap Boyarchuk with his brothers-in-arms. 1938

Уродженець Рівненщини. У 1937 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив у полон. У 1940 р. після втечі з табору повернувся до рідного с. Здовбиця (нині – Здолбунівський район Рівненської області). Учасник українського визвольного руху. Загинув у березні 1944 р. у збройній сутичці з представниками радянських спецпідрозділів

Ostap Boyarchuk was born at Rivne region. In 1937 he was recruited for military service to the Polish Army. In 1939 he participated in the battles against Wehrmacht an ...

Михайло Василишин. 1939
Mykhaylo Vasylyshyn. 1939

Уродженець Івано-Франківщини. Герой України (2006). У 1939 р. служив у Війську Польському. Після вигнання нацистів із його рідного села був призваний до Червоної армії. Відзначився в боях за Польщу. Одним із перших форсував р. Одер і закріпився на плацдармі. Був представлений до звання Героя Радянського Союзу. Проте через помилку нагороду отримав його земляк, який мав такі самі прізвище, ім’я та по батькові. Михайло Василишин помер від ран 20 березня 1945 р. Похований у Польщі

From Ivano-Frankivsk region, he is a Hero of Ukraine (2 ...

Іван Гайовий. 04.05.1945
Ivan Hayovyy. 04.05.1945

Уродженець Київщини. У 1937–1940 рр. служив у лавах Червоної армії, учасник радянсько-польської та радянсько-фінляндської воєн. Із початком німецько-радянської війни повторно мобілізований до РСЧА, учасник оборони м. Київ, вигнання нацистів зі Сходу та Півдня України. Від вересня 1944 р. – у складі 2-ї армії Війська Польського, брав участь у боях та розмінуванні міст на території Польщі й Чехословаччини, відзначений двома польськими орденами «Хрест Грюнвальда». По війні мешкав у м. Київ

From Kyiv region. In 1937–1940 he served in the ...

Петро Гойсак. 1939
Petro Hoysak. 1939

Уродженець Львівщини. У 1939 р. служив у Війську Польському. У вересні 1939 р. потрапив до німецького полону, згодом направлений на роботи у фермерське господарство до анексованої Німеччиною Судетської області (нині – територія Чехії). У грудні 1941 р., маючи при собі робочу картку, прибув додому в Україну та, виготовивши нові фіктивні документи, назад не повернувся. Після вигнання нацистів із його рідного с. Дашава (нині – Стрийський район Львівської області) був призваний до лав Червоної армії. 16 квітня 1945 р. під час битви за м. Берлін отр ...

Дмитро Аршанський. 1930-ті

Dmytro Arshanskyi. 1930s

Дмитро Аршанський та його дружина Сара загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти Жанна і Фріна були врятовані родиною Боганчів. Більш ніж тиждень вони переховувалися в будинку цієї сім’ї. Пізніше Євдокії Боганчі вдалось отримати підробні документи на сестер та перевезти їх до м. Полтава, а потім до дитячого будинку в м. Кременчук. По війні сестри Аршанські емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. отримали почесне звання «Праведник народів світу»

Dmytro Arshanskyi and his wife Sarah died during the Holocaust ...