Восени 1941 р. та взимку 1942 р. румунська окупаційна влада під керівництвом цивільного губернатора Трансністрії Георге Алексяну провела низку каральних акцій проти єврейства м. Одеса. Перші розстріли почалися вже в жовтні 1941 р. (у жовтні – листопаді 1941 р. тут загинуло близько 30 тис. осіб). 24 жовтня 1941 р. кілька сотень одеських євреїв було розстріляно в с. Дальник на Одещині. З листопада 1941 р. єврейське населення міста почали відправляти до таборів, облаштованих румунами в сільській місцевості, насамперед у с. Богданівка (Миколаївщина). З 20 грудня 1941 р. до 15 січня 1942 р. тут розстріляно близько 55 тис. євреїв, у тому числі одеських. У січні 1942 р. створено гетто в самому м. Одеса, куди було висилено близько 35–40 тис. євреїв, які лишалися в місті. У січні–лютому 1942 р. понад 19 тис. мешканців гетто, що змогли вижити в нелюдських умовах, депортували в райони північніше м. Очаків та південніше м. Березівка на Миколаївщині. Тут до звільнення вдалося дожити лише близько 600 євреям-одеситам. Також вижили кілька сотень євреїв, які переховувалися в самій Одесі (до війни єврейське населення міста становило близько 180 тис. осіб)

In the autumn of 1941 and in winter of 1942, the Romanian occupation authorities, under the leadership of the Transnistrian civilian governor, Gheorghe Alexianu carried out a series of punitive actions against the Jews of Odesa. The first shootings began in October 1941 (about 30 thousand people died there in October–November 1941). On October 24, 1941, several hundred Jews of Odesa were shot in Dalnyk village of Odesa region. From November 1941, the Jewish population of the city began to be sent to camps made by Romanians in the countryside, primarily in Bohdanivka village (Mykolayiv region). From December 20, 1941 to January 15, 1942, about 55,000 Jews were shot there, including those from Odesa. In January 1942, a ghetto was established in the city, where about 35,000 to 40,000 Jews who remained in the city were deported. In January–February 1942, more than 19,000 ghetto residents who managed to survive in inhumane conditions were deported to the northen areas of Ochakiv and the southen areas of Berezivka in Mykolayiv region. Only about 600 Jews from Odesa managed to survive the liberation there together with several hundred Jews who were hiding in the city (before the war the Jewish population of Odesa was about 180 thousand people)