Напередодні німецько-радянської війни родина переїхала на околицю м. Києва у власний, ще недобудований будинок. Наприкінці вересня 1941 р. Ольга помітила, що в будинку навпроти хтось живе, а через деякий час у двері постукала нова сусідка – Етель Опенгейм, яка з двома маленькими дітьми та старою мамою дивом врятувалася від розстрілу в Бабиному Яру. Жінка важко перенесла втрату старшого сина, якого загубила в натовпі, що йшов на смерть. Подружжя Омельченків опікувалося єврейською родиною до кінця нацистської окупації. По війні сім’ї підтримували дружні стосунки. У 1999 р. Ольга і Костянтин Омельченко отримали почесне звання Праведник Бабиного Яру

On the eve of the German-Soviet war, the family moved to the outskirts of Kyiv in their own, still unfinished house. At the end of September 1941, Olha noticed that someone was living in the opposite house. After a while a new neighbor Etel Openheim knocked on the door. She miraculously escaped the shooting in Babyn Yar with her two small children and an old mother. The woman suffered a difficult loss of her eldest son who was lost in the crowd that went to die. The Omelchenkos cared for the Jewish family until the end of the Nazi occupation. After the war the families maintained friendly relations. In 1999 Olha and Kostiantyn Omelchenko received the honorary title of Righteous of Babyn Yar