Масове винищення євреїв у м. Станіслав (нині – м. Івано-Франківськ) розпочалося в серпні 1941 р. Лише за шість перших днів гітлерівці розстріляли 2 865 осіб. Найбільша акція знищення сталася 12 жовтня 1941 р. Тієї «чорної неділі» на єврейському цвинтарі розстріляно від 6 до 12 тис. осіб. У грудні 1941 р. німецька окупаційна влада міста створила гетто. Сюди від квітня 1942 р. звозили євреїв із інших місць примусового утримування, більшість із яких відразу відправляли до Янівського табору в м. Львів, концентраційних таборів на території Польщі (Белжець, Майданек). Остання масова акція в гетто відбулася 12 вересня 1942 р., тоді було замучено майже 2 тис. осіб. 23 лютого 1943 р., в день офіційної ліквідації гетто, було розстріляно всіх колишніх членів юденрату, службовців єврейської поліції, його останніх в’язнів. Після цього м. Станіслав оголосили «юденфрай» (вільним від євреїв). За різними підрахунками, впродовж 1941–1943 рр. у місті було знищено до 100 тис. євреїв

Mass extermination of Jews in Stanislav (current Ivano-Frankivsk) began in August 1941. Only for the first six days, the Nazis shot 2,865 people. The largest massacre took place on October 12, 1941. That “Black Sunday” between 6,000 and 12,000 people were shot dead in a Jewish cemetery. In December 1941, the German occupation authorities created a ghetto. From April 1942, Jews were taken there from other places of detention, most of which were immediately sent to the Yaniv camp in Lviv, to concentration camps in Poland (Belzec, Maidanek). The last mass action in the ghetto took place on September 12, 1942, when almost 2,000 people were tortured. On February 23, 1943, in the day of the official liquidation of the ghetto, all former members of the Judenrat, members of the Jewish police, and its last “residents” were shot dead. After that, the city of Stanislav was declared “Judenfrei” (free from Jews). According to various estimates, up to 100,000 Jews were exterminated in the city during 1941–1943