Використовувався в Янівському таборі (м. Львів) для перемелювання людських кісток під час «операції 1005» (нім. Aktion 1005, Enterdungsaktion, секретна операція нацистів із ексгумації та знищення трупів на місцях масових убивств задля приховування слідів злочину). Первісно табір був призначений для утримування й дальшого «винищення через фізичний труд» галицького єврейства. Згодом – транзитний табір для примусових працівників на будівництві стратегічної магістралі IV, а також для визначених до відправлення в нацистський концтабір Белжець. Функціонував по вул. Янівська, 132–134 (нині – вул. Шевченка) від 1941 р. до 1943 р. За різними оцінками, тут знищено від 50 тис. до 200 тис. осіб. Ця подрібнювальна машина фігурувала в дізнанні радянської Надзвичайної державної комісії зі встановлення та розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників

It was used in Yaniv camp (Lviv) to cut the human bones during “Operation 1005” (German: Aktion 1005, Enterdungsaktion, a secret Nazi operation to exhume and destroy corpses of mass violence and genocide programme for hiding the traces of crime). Initially, the camp was destined for holding and further “extermination through physical labor” the Galician Jewry. Later, it was a transit camp for forced laborers on the construction of strategic highway IV, as well as for those determined to be sent to Belzec concentration camp. In 1941–1943 it was situated in Yanivska Street, 132–134 (current Shevchenko Street). According to various estimates, from 50,000 until 200,000 people were killed there. This bone crusher was a unit of war crimes in the Soviet “Extraordinary State Commission for the Establishment and Investigation of the Atrocities of the German Fascist Invaders”