У грудні 1941 р. гітлерівцями було створене Луцьке гетто. Там утримували 17–25 тис. євреїв з міста й довколишніх сіл. Їх використовували на важких фізичних роботах, будь-які контакти із зовнішнім світом заборонялися під загрозою розстрілу. 19–20 червня 1942 р., під час першої каральної акції в гетто розстріляно 2 тис. осіб. 19 – 23 серпня 1942 р. більшість мешканців Луцького гетто (15–16 тис. євреїв, у тому числі 5 тис. із навколишніх населених пунктів) розстріляно в с. Гнідава (нині – у складі м. Луцьк). Зберігся персональний список лише 584 осіб. Після наступних обшуків та облав на території гетто було виявлено у схованках ще 2 тис. євреїв, яких розстріляно 3 вересня 1942 р. У жовтні 1942 р. групу з 500 єврейських теслярів і ремісників переведено до новоствореного табору примусових робіт. 12 грудня 1942 р., отримавши звістку про його ліквідацію, робітники підняли повстання, яке було придушено того самого дня. Більшість учасників загинула. За окремими даними, після німецькой окупації в м. Луцьк зосталося лише 150 євреїв

In December 1941, the Nazis created the Lutsk ghetto. There were 17,000–25,000 Jews from the city and surrounding villages. They were used for hard physical work, the contact with the outside world was prohibited under threat of death penalty. On June 19-20, 1942, 2,000 people were shot in the ghetto during the first “punitive action”. On August 19-23, 1942, most of the inhabitants of the Lutsk ghetto (15,000-16,000 Jews, including 5,000 from the surrounding settlements) were shot in Hnidava village (current part of Lutsk). Only 584 personal lists have been preserved. After further searches and raids in the ghetto, another 2,000 Jews were found in hiding, who were shot on September 3, 1942. In October 1942, a group of 500 Jewish carpenters and artisans were taken to the newly created forced labor camp. On December 12, 1942, receiving news of its liquidation, the workers staged an uprising, which was suppressed on the same day. Most of the participants died. According to some data, only 150 Jews remained in Lutsk during the German occupation