Напередодні німецько-радянської війни Неоніла Білостоцька з батьком та бабусею проживала в с. Ворзель (нині – смт Ворзель) на Київщині. З початком війни батька Бориса мобілізували на фронт. У домівці Білостоцьких підпілля організувало явочну квартиру. Бабуся Марія і тітка Ніна доставляли партизанам зброю та медикаменти, доправляли до них військовополонених, допомагали втікачам. У березні 1942 р. до їхнього будинку привели чотирирічну Енвеліну Гершман. Відтак 15-річна Неоніла доглядала її. Восени 1943 р. за доносом заарештували бабусю й тітку. Згодом їх розстріляли. Неоніла та Еля до кінця окупації переховувалися в хаті лісника – дядька Степана. У 1999 р. Марія і Ніна (посмертно), Неоніла та Степан Білостоцькі удостоєні звання «Праведник народів світу»

Before the war, Neonila Bilostotska lived with her father and grandmother in the village of Vorzel (now the city of Vorzel) in the Kyiv region. When the war began, father Borys was mobilized to the army. The underground organized a secret address in the Bilostotskyi’s house. Grandmother Mariia and aunt Nina delivered weapons and medicine to the partisans, took prisoners of war to them, and helped the fugitives. In March 1942, four-year-old Envelina Hershman was brought to their house. The 15-year-old Neonila took care of her. In the autumn of 1943, a grandmother and aunt were denounced and arrested. Later they were executed. Until the end of the occupation, Neonila and Envelina hid in the forest house of uncle Stepan. In 1999, Mariia and Nina (posthumously), Neonila and Stepan Bilostotskyi were awarded the title of “Righteous Among the Nations”