Цифрові колекції
Об'єктів - 267
Михайло Вовчанський із рідними. 1952

Mykhailo Vovchanskyi with his relatives. 1952

Тато Михайла, Семен Цебак, червоноармієць, учасник бойовища на теренах України та Чехословаччини. Разом із товаришами здійснив групову втечу. Повернувшись додому, долучився до лав УПА (псевдо «Старий»). У 1948 р. заарештований та покараний 25-роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Через те, що родина перебувала під підозрою радянських органів держбезпеки, мати Катерина Цебак, яка в цей час перебувала на нелегальному положенні та вимушено переховувалася по повстанських криївках, віддала хлопчика на виховання до знайомої сім’ї Вовчанських. У 19 ...

Михайло Василишин. 1939
Mykhaylo Vasylyshyn. 1939

Уродженець Івано-Франківщини. Герой України (2006). У 1939 р. служив у Війську Польському. Після вигнання нацистів із його рідного села був призваний до Червоної армії. Відзначився в боях за Польщу. Одним із перших форсував р. Одер і закріпився на плацдармі. Був представлений до звання Героя Радянського Союзу. Проте через помилку нагороду отримав його земляк, який мав такі самі прізвище, ім’я та по батькові. Михайло Василишин помер від ран 20 березня 1945 р. Похований у Польщі

From Ivano-Frankivsk region, he is a Hero of Ukraine (2 ...

Мирон Ковалишин із Майклом (Мунеком) Едельштейном під час зустрічі. 1998

Myron Kovalyshyn with Michael (Munek) Edelshtein during the meeting. 1998

У 1943–1944 рр. Олена Ковалишин із сином Мироном прихистила у своєму будинку трьох євреїв: Шолома та Мунека Едельштейнів (батько й син) та Леоніда (прізвище невідоме). У 1998 р. Майкл (Мунек) Едельштейн, громадянин США, відвідав родину своїх рятівників у смт Скала-Подільська на Тернопільщині. У 2004 р. Яд Вашем визнав (посмертно) Олену Ковалишин Праведником народів світу. Незважаючи на активну участь у процесі порятунку єврейських сусідів, Мирон Ковалишин цього звання не отримав

From 1943 till 1944, Olena Kovalyshyn and her son Myron ...

Микола Янюк з братами Андрієм і Григорієм. 1956

Mykola Yaniuk with his brothers Andrii and Hryhorii. 1956

Фото зроблено в день весілля Миколи Янюка. Сільська хата, що зображена на знімку, стала притулком для сестер-єврейок Марії та Євгенії Трибун, яких родина Янюків переховувала під час Голокосту в с. Котелянка на Хмельниччині. У 1994 р. Микола Янюк та його батько Родіон визнані Праведниками народів світу

The photo was taken on the wedding day of Mykola Yaniuk. The depicted house became a shelter for Jewish sisters Mariia and Yevheniia Trybun whom the Yaniuk family hid during the Holocaust at their place in the village of Kotelianka in t ...

Микола Пальчевський із сестрою Марією. 05.09.1930
Mykola Palʹchevsʹkyy with his sister Mariya. 05.09.1930

Уродженець Рівненщини. У 1930-х рр. служив у лавах Вiйська Польського, навчався в ремiсничо-будiвельнiй школi у м. Кременець, згодом – у м. Львів на iнженера-будiвельника. Із початком німецько-польської війни був повторно призваний до польської армiї, зник безвiсти

From Rivne region. In the 1930s he served in the Polish Army, studied at a technical-industrial school in Kremenets, and later he studied engineering in Lviv. He was mobilized in the Polish army when the German-Polish war started. He is missing in action

Микола Донцов, командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського, ставить підлеглим бойове завдання. 1944
Mykola Dontsov, commander of the 10th partisan brigade "Victory" of the Polish Army, sets a combat mission to subordinates. 1944

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Микола Донцов, командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського, серед партизанів. 10.1944
Mykola Dontsov, commander of the 10th partisan brigade "Victory" of the Polish Army, among partisans. 10.1944

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Микола Донцов зі штабом 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. 10.1944
Mykola Dontsov with the headquarter of the 10th partisan brigade "Victory" of the Polish Army. 10.1944

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Микита Чорновол (копія). 1920-ті

Mykyta Chornovol (copy). 1920s

Микита Чорновол із дружиною Феодосією виховував трьох дітей. У 1930-х родину було розкуркулено. Рятуючись від депортації в Сибір, Микита відправив дружину й дітей у смт Новоархангельськ на Кіровоградщині, а сам подався на заробітки. Помер від виснаження в 1935

Mykyta Chornovol and his wife Feodosiia had three children. In the 1930s, the family was dispossessed. Escaping deportation to Siberia, Mykyta sent his wife and children to the village of Novoarkhanhelsk in the Kirovohrad region, while he was looking for some work. He starved to ...

Мечислав Багинський. 24.10.1944
Mechyslav Bahynsʹkyy. 24.10.1944

Поляк. Уродженець Житомирщини. У 1941 р. 16-річний юнак не був призваний до Червоної армії. Від червня 1942 р. учасник руху Опору на окупованих територіях Білорусі, Росії та України, відзначився як мінер-підривник, очолював підривні групи. 8 серпня 1944 р. десантований до Чехословаччини, упродовж серпня 1944 р. – лютого 1945 р. очолював 1-й батальйон 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна. По війні мешкав у м. Львів

Pole. From Zhytomyr region. In 1941, a 16-years-old teenager wasn’t mobilized to the Red Army. Since June 1942, he parti ...

Марк Дейнеко. Перша половина ХХ ст.

Mark Deineko. The first half of the ХХth century

Марк Дейнеко разом із дружиною Лідією та донькою Оксаною мешкали в с. Ужачин Житомирської області. Упродовж нацистської окупації вони переховували членів єврейської родини Кесельманів – матір Зіну із сином Наумом. Марк Дейнеко помер від туберкульозу в 1961 р. У 2014 р. йому присвоєно звання Праведника народів світу (посмертно)

Mark Deineko, together with his wife Lidia and daughter Oksana, lived in the village of Uzhachyn, Zhytomyr region. During the Nazi occupation, they hid the members of the Jewish Keselmans family – Zina ...

Марія Новаківська з донькою Людмилою (копія). 1941

Mariia Novakivska together with her daughter Liudmyla (copy). 1941

Під час нацистської окупації Марія Новаківська з донькою та свекрухою проживали в м. Харків, чоловік Борис Новаківський пішов на фронт. Наражаючи себе й родину на смертельну небезпеку, Марія впродовж усієї окупації рятувала від нацистської розправи хвору на астму Алісу Френкель, доньку Якова Френкеля та Наталії Швачко. Після війни родини Новаківських та Френкелів підтримували дружні стосунки. У 2002 Марія Новаківська удостоєна звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Mariia Novakivska together with her daughter and ...

Марія Мосійчук (Слободюк) із чоловіком та дітьми. 27.12.1954

Mariia Mosiichuk (Slobodiuk) with her husband and children. 27.12.1954

Під час Другої світової війни Марія разом із батьками врятувала від загибелі свою шкільну подругу Софію Горштейн. Після війни вийшла заміж за Павла Мосійчука. У 1950 родина була розкуркулена та виселена до Хабаровського краю. Лише в 1974 Мосійчуки повернулися в Україну до рідної домівки, яку вдалося відсудити. У 1992 Марія Мосійчук (Слободюк) та її батьки удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Mariia and her parents rescued her school friend Sofiia Horstein. After the war, she married Pavlo Mosiichuk. ...

Марія Мосійчук (Слободюк) із дітьми та свекрухою. 05.06.1954

Mariia Mosiichuk (Slobodiuk) with her children and mother-in-law. 05.06.1954

Під час Другої світової війни Марія разом із батьками врятувала від загибелі свою шкільну подругу Софію Горштейн. Після війни вийшла заміж за Павла Мосійчука. У 1950 родина була розкуркулена та виселена до Хабаровського краю. Лише в 1974 Мосійчуки повернулися в Україну до рідної домівки, яку вдалося відсудити. У 1992 Марія Мосійчук (Слободюк) та її батьки удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Mariia and her parents rescued her school friend Sofiia Horstein. After the war, she married Pavlo Mosiichuk. ...

Марія Кутнич із донькою та синами. 1938

Mariia Kutnych with her daughter and sons. 1938

Марія, залишившись удовою, сама виховувала трьох дітей і доглядала хворого свекра. Не відмовила у прихистку єврейському хлопцеві Єшуа Грінфельду, родина якого була вивезена до Аушвіцу. Після вигнання нацистів із регіону він пішов на фронт. Після війни емігрував до Аргентини. У 2015 Марію Кутнич удостоєно звання «Праведник народів світу»

Mariia, being a widow, brought up three children and cared for her sick father-in-law. She agreed to shelter a Jewish boy Yeshua Hrinfeld whose family was taken to Auschwitz. After the expulsion of the ...

Марія Кутнич із дітьми та онуками. 1965

Mariia Kutnych with her children and grandchildren. 1965

Марія, залишившись удовою, сама виховувала трьох дітей і доглядала хворого свекра. Не відмовила у прихистку єврейському хлопцеві Єшуа Грінфельду, родина якого була вивезена до Аушвіцу. Після вигнання нацистів із регіону він пішов на фронт. Після війни емігрував до Аргентини. У 2015 Марію Кутнич удостоєно звання «Праведник народів світу»

Mariia, being a widow, brought up three children and cared for her sick father-in-law. She agreed to shelter a Jewish boy Yeshua Hrinfeld whose family was taken to Auschwitz. After the expulsion of the ...

Марія Костюшко. 1956

Mariia Kostiushko. 1956

Під час нацистської окупації м. Біла Церква Марія Костюшко з чоловіком Олександром та старшим сином Петром переховувала у своєму будинку Леоніда Горобцова та його племінника Григорія Мясковського. У 1997 р. Олександр і Марія Костюшки та їхній старший син Петро були удостоєні почесного звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Bila Tserkva, Mariia Kostiushko together with her husband Oleksandr and her son Petro hid Leonid Horobtsov and his nephew Hryhorii Miaskovskyi in their house. In 1997, Oleksandr and Mariia Ko ...

Марія Корхун. 31.08.1932

Mariia Korkhun. 31.08.1932

У вересні 1941 р. Марія Корхун разом із матір’ю Єлизаветою Корхун та 12-річним братом Леонідом були розстріляні в Бабиному Яру. Із родини вціліли її батько Йосип Корхун та брат Михайло

Mariia Korkhun, her mother Yelyzaveta Korkhun and her 12-year-old brother Leonid were shot in Babyn Yar in September 1941. Her father Yosyp Korkhun and her brother Mykhailo survived

Марія Зеліско. 1970-ті

Mariia Zelisko. 1970s

Зеліско Марія під час румунської окупації, маючи шестеро дітей, надала притулок єврейській родині Габерів. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейська родина уникнула страти, але до кінця війни перебувала в таборах на території Трансністрії. У 2001 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Марію Зеліско почесним званням "Праведник народів світу".

During the Romanian occupation, ...

Марія Зеліско із сином Віктором (копія). 1980-ті

Mariia Zelisko with her son Viktor (copy). 1980s

Зеліско Марія під час румунської окупації, маючи шестеро дітей, надала притулок єврейській родині Габерів. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейська родина уникнула страти, але до кінця війни перебувала в таборах на території Трансністрії. У 2001 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Марію Зеліско почесним званням "Праведник народів світу".

During the Romanian occupation, ...