Цифрові колекції
Об'єктів - 671
Феодосія Чорновол (копія). 1920-ті

Feodosiia Chornovol (copy). 1920s

Феодосія Чорновол із чоловіком Микитою виховувала трьох дітей. У 1930-х родину було розкуркулено. Рятуючись від депортації в Сибір, голова сімейства відправив дружину й дітей у смт Новоархангельськ на Кіровоградщині, а сам подався на заробітки. Феодосія померла від голоду в 1933. Діти потрапили до притулку

Feodosiia Chornovol and her husband Mykyta had three children. In the 1930s, the family was dispossessed. Escaping deportation to Siberia, the husband sent Feodosiia and children to the town of Novoarkhanhelsk in the Kirovohrad regi ...

Володимир Чорновол з учнями 7 класу Зеленівської неповної середньої школи. 1950

Volodymyr Chornovol with 7th grade students of Zelenivka incomplete secondary school. 1950

Володимир Чорновол народився в с. Водяне на Кіровоградщині. Заможна родина батьків була розкуркулена. У 1930-х, після їхньої смерті, Володимир із братом потрапили до дитячого будинку. Після школи Володимир закінчив учительські курси і пов’язав своє життя з освітянською нивою. Під час німецької окупації врятував Григорія Ланцмана, радянського льотчика, який утік із німецького полону. У 1996 Володимир Чорновол визнаний Праведником народів світу

Volodymyr Chornovol was born in Vodiane village, in the Kirovohrad region. His wealthy famil ...

Володимир Чорновол із родиною та Григорієм Ланцманом (копія). 1950

Volodymyr Chornovol with his family and Hryhorii Lantsman (copy). 1950

Заможна родина Володимира Чорновола була розкуркулена. У 1930-х, після смерті батьків, Володимир із братом потрапили до дитячого будинку. Після школи Володимир закінчив учительські курси і пов’язав своє життя з освітянською нивою. Під час німецької окупації врятував Григорія Ланцмана, радянського льотчика, який утік із німецького полону. У 1996 Володимир Чорновол визнаний Праведником народів світу

Volodymyr Chornovol was born in Vodiane village, in the Kirovohrad region. His wealthy family was dispossessed. In the 1930s, after the de ...

Портфель Володимира Чорновола. 1930-ті

Volodymyr Chornovol's briefcase. 1930s

Після війни Володимир Чорновол закінчив Кіровоградський педагогічний інститут і пов’язав своє життя з освітянською нивою. Портфелем, купленим у 1946, користувався впродовж трудової діяльності

After the war, Volodymyr Chornovol graduated from the Kirovohrad Pedagogical Institute and made a career in education. The briefcase, purchased in 1946, was used during his professional life

Петро Ільницький із донькою Катериною. 1952

Petro Ilnytskyi with his daughter Kateryna. 1952

Під час Другої світової війни вдівець Петро Ільницький разом із п’ятьма дітьми врятував 16 євреїв із Болехівського гетто на Івано-Франківщині. За участь старшого сина, Василя, в українському визвольному русі всю родину депортували до Казахстану. В Україну повернулися лише в 1974. Згодом відновили зв’язки з врятованими, які емігрували за кордон. У 1994 Петра, Василя, Степана, Кароля, Михайла та Катерину визнали Праведниками народів світу

During the Second World War, the widower Petro Ilnytskyi and his five children rescued 16 Jews from ...

Брати Ільницькі – Степан і Кароль. 1950

The Ilnytskyi brothers, Stepan and Karol. 1950

Під час проживання на поселенні в м. Караганда

While living in a special settlement in Karaganda

Володимир Шеремета й Катерина Ільницька з родичами та друзями в день весілля. 1956

Volodymyr Sheremeta and Kateryna Ilnytska with relatives and friends on their wedding day. 1956

Володимир Шеремета – учасник українського визвольного руху на Рівненщині. У 1944 був призваний до Червоної армії, проходив службу на Далекому Сході. За доносом про участь в УПА в 1946 заарештований і засуджений до розстрілу. Вирок змінено на 25 років виправно-трудових робіт. Покарання відбував у Хабаровському краї. У 1953 звільнений. Проживав на спецпоселенні в Казахстані. Катерина Шеремета (Ільницька) з батьком та братами під час Другої світової війни рятувала євреїв. Після війни радянська влада депортувала родину до Казахстану за підтримку ...

Петро Ільницький із донькою Катериною, зятем Володимиром та онуками. 1963

Petro Ilnytskyi with his daughter Kateryna, son-in-law Volodymyr and grandchildren. 1963

Під час проживання на спецпоселенні. Під час Другої світової війни вдівець Петро Ільницький разом із п’ятьма дітьми врятував 16 євреїв із Болехівського гетто на Івано-Франківщині. За участь старшого сина, Василя, в українському визвольному русі всю родину депортували до Казахстану. В Україну повернулися лише в 1974. Згодом відновили зв’язки з врятованими, які емігрували за кордон. У 1994 Петра, Василя, Степана, Кароля, Михайла та Катерину визнали Праведниками народів світу

While living in a special settlement. During the Second Worl ...

Шкатулка Петра Ільницького. 1950-ті

Petro Ilnytskyi's box. 1950s

Праведник народів світу Петро Ільницький виготовив шкатулку на спецпоселенні в Казахстані

The box was made by the Righteous Among the Nations Petro Ilnytskyi at a special settlement in Kazakhstan

Валіза Петра Ільницького. 1960-ті

Suitcase of Petro Ilnytskyi. 1960s

Виготовлена Праведником народів світу Петром Ільницьким на спецпоселенні в Казахстані. Із валізою родина повернулася в Україну в 1974

The suitcase was made by the Righteous Among the Nations Petro Ilnytskyi at the special settlement in Kazakhstan. In 1974, his family with this suitcase returned to Ukraine

Весільна сукня Катерини Шеремети (Ільницької). 1956

Wedding dress of Kateryna Sheremeta (Ilnytska). 1956

Праведник народів світу Катерина Шеремета (Ільницька) пошила сукню власноруч для весілля з Володимиром Шереметою

The Righteous Among the Nations Kateryna Sheremeta (Ilnytska) sewed a dress by herself for a wedding with Volodymyr Sheremeta

«Сталінський шоколад». 1942

“Stalin’s Chocolate”. 1942

Військовослужбовець Вермахту – автор світлини, – назвав так соняшникове насіння, яким смакували діти на одній із київських вулиць

Author of a photo, who was a soldier of the Wehrmacht, called so sunflower seeds which children tasted in one of the streets in Kyiv

50 злотих Польської Республіки. 1929

50 zlotys of the Republic of Poland. 1929

У фінансовій системі Генеральної губернії (німецька адміністративно-територіальна одиниця на польських та українських теренах у 1939–1945 рр.) супутньо з нововведеними гітлерівською адміністрацією платіжними засобами певний час мали обіг доокупаційні грошові знаки. Анексійний характер таких банкнот підкреслювався спеціальними печатками. Злоті Польської Республіки також використовувалися для розрахунків у єврейському гетто, яке функціонувало в м. Варшава від 1940 р. до повної збройної (через масове повстання) його ліквідації в 1943 р. Останніх й ...

Токарно-гвинторізний верстат моделі СН 162. 1930-ті

Screw-cutting lathe. Model CH 162. 1930s

За цим верстатом у роки Другої світової війни працювали учні київського ремісничого училища № 1, евакуйованого до м. Челкар (нині м. Шалкар, Казахстан). Підлітки невисокого зросту задля зручності у роботі з обладнанням використовували ящики, як підставки

Pupils of the Kyiv vocational school No. 1, evacuated to Chelkar (current Shalkar, Kazakhstan), worked at this machine tool during the Second World War. Teenagers of short stature used boxes as stands for convenient working with equipment

Юнги есмінця «Сообразительный» перед бойовим виходом у море. 1943

Cabin boys of the destroyer “Smart” before sea sortie. 1943

У травні 1942 р. на Соловецьких островах за наказом командування ВМС СРСР було організовано школу юнг. У ній навчалися 15-16 річні юнаки, надалі члени екіпажів бойових кораблів. Серед них – есмінець «Сообразительный» у складі радянського Чорноморського флоту. Здійснив 218 бойових виходів у море, брав участь у вогневій і транспортній підтримці Червоної армії під час боїв за Одесу, Крим, виходив на порятунок екіпажів підбитих кораблів, десантував бійців у Керченських та Феодосійських портах з метою проведення операції з деблокування Севастополя, ...

Маленькі в’язні нацистського табору Саласпілс. 1944

Little prisoners of the Salaspils camp. 1944

У роки Другої світової війни близько 2,5 млн. дітей утримувалося в нацистських таборах. Серед них – Саласпілс в окупованій нацистською Німеччиною Латвії, неподалік від Риги. Сумнозвісний через значну кількість маленьких бранців, а також їхню високу смертність від важких інфекційних хвороб. За твердженнями радянської «Надзвичайної державної комісії зі встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників» у таборі постійно відбувався забір для поранених німецьких військовослужбовців дитячої крові, що першочергово призводило до ...

Віра Лебедєва – вихованка київського спеціального дитячого будинку № 13. 1946

Vira Lebedieva – a pupil of the Kyiv special orphanage No. 13. 1946

У жовтні 1943 р. Віра з матір’ю, братом та трьома сестрами відправлена до нацистського концтабору Аушвіц (Польща). Табірний № 65905. Мати та найменша сестра загинули. Дівчинка, разом із сестрами Тетяною, Ніною та братом Олексієм, які вижили, по війні виховувалася у київському спеціальному дитячому будинку № 13 для маленьких табірників-сиріт

In October 1943 Vira, her mother, brother and three sisters were sent to the Auschwitz concentration camp in Poland. The prisoner number 65905. Her mother and the youngest sister died. After the wa ...

Газета «Красное знамя» № 89. 11.03.1944

Newspaper “Red Banner” № 89. 03.11.1944

Замітка «Дякуємо Червоній армії» (с. 2) містить оповідь-свідчення Л. Ромбома про нацистські злочини проти єврейської громади м. Умань. Йому самому, попри постійні переслідування, табірні жахіття, інші випробування, вдалося врятуватися під час Голокосту на українських теренах

The article “Thanks to the Red Army” (p. 2) contains a story-testimony of L. Rombom about the Nazi crimes against the Jewish community in Uman. He himself, despite the relentless persecution, camp horrors, and other trials, managed to escape during the Holocaust i ...

Заарештовані євреї. 1941

Arrested Jews. 1941

Упродовж 5–9 липня 1941 р. німецька зондеркоманда 10б разом із румунськими солдатами в м. Чернівці та його околицях знищила понад 2 300 євреїв (цей злочин отримав назву «кривавий липень – 1941»). Так, у рамках цієї «акції», 7–8 липня близько 400 осіб зігнали до місцевого палацу культури, де їх упродовж двох днів катували, а потім, провівши бічними вулицями до військового стрільбища (с. Біла), змусили викопати яму й розстріляли. Із серпня 1941 р. румунська адміністрація почала використовувати єврейське населення Чернівців на примусових роботах. ...

Помстися за сльози сиріт! 1943

Take revenge for the tears of orphans! 1943

Малюнок Василя Касіяна. Художник-графік, заступник ректора Харківського художнього інституту, евакуйованого в 1942 р. до Узбекистану. В роки війни переважно працював у пропагандно-плакатному жанрі, у створених ним образах доволі часто апелював до України. У повоєнний час – педагог, учений, теоретик українського та світового мистецтва

Drawing by Vasyl Kasiian. Graphic, vice-rector of the Kharkiv Art Institute that was evacuated to Uzbekistan in 1942. During the war he mainly drew the propaganda posters. He often depicted Ukraine in his ...