Уродженець Київщини. У 1937–1940 рр. служив у лавах Червоної армії, учасник радянсько-польської та радянсько-фінляндської воєн. Із початком німецько-радянської війни повторно мобілізований до РСЧА, учасник оборони м. Київ, вигнання нацистів зі Сходу та Півдня України. Від вересня 1944 р. – у складі 2-ї армії Війська Польського, брав участь у боях та розмінуванні міст на території Польщі й Чехословаччини, відзначений двома польськими орденами «Хрест Грюнвальда». По війні мешкав у м. Київ

From Kyiv region. In 1937–1940 he served in the ...

Уродженець Київщини. У 1937–1940 рр. служив у лавах Червоної армії, учасник радянсько-польської та радянсько-фінляндської воєн. Із початком німецько-радянської війни повторно мобілізований до РСЧА, учасник оборони м. Київ, вигнання нацистів зі Сходу та Півдня України. Від вересня 1944 р. – у складі 2-ї армії Війська Польського, брав участь у боях та розмінуванні міст на території Польщі й Чехословаччини, відзначений двома польськими орденами «Хрест Грюнвальда». По війні мешкав у м. Київ

From Kyiv region. In 1937–1940 he served in the ...

Уродженець Київщини. У 1937–1940 рр. служив у лавах Червоної армії, учасник радянсько-польської та радянсько-фінляндської воєн. Із початком німецько-радянської війни повторно мобілізований до РСЧА, учасник оборони м. Київ, вигнання нацистів зі Сходу та Півдня України. Від вересня 1944 р. – у складі 2-ї армії Війська Польського, брав участь у боях та розмінуванні міст на території Польщі й Чехословаччини, відзначений двома польськими орденами «Хрест Грюнвальда». По війні мешкав у м. Київ

From Kyiv region. In 1937–1940 he served in the ...

Уродженець Львівщини. У 1939 р. служив у Війську Польському. У вересні 1939 р. потрапив до німецького полону, згодом направлений на роботи у фермерське господарство до анексованої Німеччиною Судетської області (нині – територія Чехії). У грудні 1941 р., маючи при собі робочу картку, прибув додому в Україну та, виготовивши нові фіктивні документи, назад не повернувся. Після вигнання нацистів із його рідного с. Дашава (нині – Стрийський район Львівської області) був призваний до лав Червоної армії. 16 квітня 1945 р. під час битви за м. Берлін отр ...

Дмитро Аршанський та його дружина Сара загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти Жанна і Фріна були врятовані родиною Боганчів. Більш ніж тиждень вони переховувалися в будинку цієї сім’ї. Пізніше Євдокії Боганчі вдалось отримати підробні документи на сестер та перевезти їх до м. Полтава, а потім до дитячого будинку в м. Кременчук. По війні сестри Аршанські емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. отримали почесне звання «Праведник народів світу»

Dmytro Arshanskyi and his wife Sarah died during the Holocaust ...

Сара та її чоловік Дмитро Аршанський загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти Жанна і Фріна були врятовані родиною Боганчів. Більше ніж тиждень вони переховувалися в будинку цієї сім’ї. Пізніше Євдокії Боганчі вдалось отримати підробні документи на сестер та перевезти їх до м. Полтава, а потім до дитячого будинку в м. Кременчук. По війні сестри Аршанські емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. отримали почесне звання «Праведник народів світу»

Sarah and her husband Dmytro Arshanskyi died during the Holocau ...

Батько Богдана один із провідних діячів ОУН. Тричі заарештований органами радянської держбезпеки. Організатор і керівник підпільної табірної мережі українських політв’язнів. Мати, Катерина Зарицька – очільниця Українського Червоного Хреста. Особиста зв’язкова Головного командира УПА Романа Шухевича. Хлопця виховував його дід Мирон Зарицький, видатний український математик, професор Львівського державного університету. Сам Богдан, випускник Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. Пізніше – живописець-монументаліс ...

Виготовлена на Катеринославському цегельному заводі, власником якого був представник місцевої єврейської громади Іона Майданський, відомий інженер та архітектор. У 1930 рр. працював у проєктних організаціях м. Дніпропетровськ (нині – м. Дніпро). У жовтні 1941 р., ймовірно, розстріляний нацистами в міському ботанічному саду. Його племінник Наум Майданський був знищений гітлерівцями в м. Дніпропетровськ в 1942 р.

It was made at the Katerynoslav Brick Factory, owned by a representative of the local Jewish community, Iona Maidanskyi, a we ...

У 1942 р. п’ятнадцятирічна дівчина з Полтавщини примусово була вивезена на роботи до Німеччини. Працювала на військово-хімічному заводі в м. Кассель, де займалася виготовленням комплектуючих для снарядів та авіабомб, на такому самому заводі в с. Клаун, що на околицях м. Ганновер. Після звільнення в 1945 р. самотужки дісталася домівки, пройшла державну перевірку. Виданий на виробництві, казанок увесь цей час слугував дівчині як посуд. Потому використовувався в господарстві для зберігання солі

In 1942, a fifteen-year-old girl from Polta ...

Під час нацистської окупації рідного села Війтівці, його родина врятували від знищення Етей Ядушлівер та її доньку Бетю. Майже 2,5 роки Назаренки переховували маму з донькою в своєму обійсті. Залежно від пори року і обставин – то на горищі, то в погребі, то у хліві. Коли у селі траплялися облави, то їм доводилося по кілька тижнів жити серед поля у копиці сіна. В обов’язки Василя входило дізнаватися про ситуацію у селі і непомітно носити у поле воду та харчі. У 1995 р. родина Назаренків удостоєна звання «Праведник народів світу»

During ...

Народився у м. Інта (Комі АРСР) у родині політв'язнів. Батько Ростислава, Любомир Полюга (псевдо «Богдан») – охоронець Головного командира УПА Романа Шухевича. У вереснi 1947 р. заарештований та покараний 25-ма роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Під час перебування на спецпоселенні одружився з Дариною Масюк (псевдо «Оксана»), медсестрою Українського Червоного Хреста, засудженою на 10 років радянських таборів. Сім’ї було заборонено повертатися до рідної Галичини, тому оселилися на Херсонщині, вели активне громадське життя, створили просвіт ...

Тато Михайла, Семен Цебак, червоноармієць, учасник бойовища на теренах України та Чехословаччини. Разом із товаришами здійснив групову втечу. Повернувшись додому, долучився до лав УПА (псевдо «Старий»). У 1948 р. заарештований та покараний 25-роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Через те, що родина перебувала під підозрою радянських органів держбезпеки, мати Катерина Цебак, яка в цей час перебувала на нелегальному положенні та вимушено переховувалася по повстанських криївках, віддала хлопчика на виховання до знайомої сім’ї Вовчанських. У 19 ...

У жовтні 1947 р. в ході операції «Захід», проведеної радянськими органами держбезпеки, Наталка та її менший брат Богдан разом із сім’єю були примусово депортовані на спецпоселення до Західного Уралу за зв’язки родини з українським націоналістичним підпіллям (четверо членів родини загинули в збройних сутичках або були замордовані радянськими репресивно-каральними органами, решта покарані виправно-трудовими таборами ГУЛАГу, згодом – забороною повернутися до рідних осель. Дев’ятеро Мачилів, переважно старі, жінки, діти, перебували на спецпоселенні ...

У жовтні 1947 р. у ході операції «Захід», проведеної радянськими органами держбезпеки, Наталка та її менший брат Богдан разом із сім’єю були примусово депортовані до Західного Уралу на спецпоселення за зв’язки родини з українським націоналістичним підпіллям (четверо членів родини загинули в збройних сутичках або були замордовані радянськими репресивно-каральними органами, решта покарані виправно-трудовими таборами ГУЛАГу, згодом – забороною повернутися до рідних осель. Дев’ятеро Мачилів, переважно старі, жінки, діти, перебували на спецпоселенні ...

У 13 років долучився до антинацистського радянського підпілля в м. Коростень. Здійснив неодноразові виходи до Києва та Житомира, займаючись збором та передачею інформації. З червня 1943 р. зв’язковий-розвідник Житомирського партизанського з’єднання. Учасник боїв на теренах України, в Європі, тричі поранений

At the age of 13 he joined the anti-Nazi Soviet underground in Korosten (current Zhytomyr region, Ukraine). He had got some reconnaissance missions in Kyiv and Zhytomyr, collecting and transmitting information. From June 1943 he wa ...

У 13 років долучився до антинацистського радянського підпілля в м. Коростень. Здійснив неодноразові виходи до Києва та Житомира, займаючись збором та передачею інформації. З червня 1943 р. зв’язковий-розвідник Житомирського партизанського з’єднання. Учасник боїв на теренах України, в Європі, тричі поранений

At the age of 13 he joined the anti-Nazi Soviet underground in Korosten (current Zhytomyr region, Ukraine). He had got some reconnaissance missions in Kyiv and Zhytomyr, collecting and transmitting information. From June 1943 he wa ...

У 13 років долучився до антинацистського радянського підпілля в м. Коростень. Здійснив неодноразові виходи до мм. Київ та Житомир, займаючись збором та передачею інформації. З червня 1943 р. зв’язковий-розвідник Житомирського партизанського з’єднання. Учасник боїв на теренах України, в Європі, тричі поранений

At the age of 13, he joined the anti-Nazi Soviet underground in Korosten. He made several trips to Kyiv and Zhytomyr while gathering and transmitting information. From June 1943, he was a reconnaissance liaison officer of the Zhy ...

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Використовувався в Янівському таборі (м. Львів) для перемелювання людських кісток під час «операції 1005» (нім. Aktion 1005, Enterdungsaktion, секретна операція нацистів із ексгумації та знищення трупів на місцях масових убивств задля приховування слідів злочину). Первісно табір був призначений для утримування й дальшого «винищення через фізичний труд» галицького єврейства. Згодом – транзитний табір для примусових працівників на будівництві стратегічної магістралі IV, а також для визначених до відправлення в нацистський концтабір Белжець. Функц ...

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після звільнення повернувся додому. Із родини залишилася тільки сестра Гіта

In May 1944, Movzesh, his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) were transferred in Khust ghetto, and then they were taken to Poland. From May 29, 1944 until April 11, 1945, he ...