Містить інформацію про те, що рішенням судової колегії Верховного суду УРСР справа родини Мосійчуків закрита з поверненням конфіскованого майна

Contains information that by the decision of the judicial board of the Supreme Court of the Ukrainian SSR the case of the Mosiichuk family was closed with the return of confiscated property

Містить інформацію про те, що рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної ради депутатів, майно, конфісковане в родини Мосійчуків під час переселення, підлягає поверненню у грошовій формі

Contains information that by the decision of the executive committee of the Rivne regional council of deputies, the property confiscated from Mosiichuk family during resettlement, is subject to return in monetary form

Містить прохання про надання дозволу на туристичну поїздку в Ізраїль мешканці смт Мізоч Марії Мосійчук (Слободюк). На запрошення Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем Марія Мосійчук у 1992 відвідала м. Єрусалим, де зустрілася із врятованою під час Голокосту Софією Горштейн та взяла участь в урочистих заходах із нагоди нагородження її та батьків званням «Праведник народів світу»

Contains a request to provide a resident of Mizoch Mariia Mosiichuk (Slobodiuk) with permission for a tourist trip to Israel. In 1992, at the in ...

Під час Другої світової війни Іван переховував єврейську родину Самуїла і Сари Ейсів та їхню доньку Майю. Після війни був послушником Свято-Успенської Почаївської лаври. Про смерть Івана рідні дізналися від сестри милосердя Ольги Калиняк, яка доглядала його останні роки життя. У 2018 удостоєний звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Ivan hid the Jewish family of Samuil and Sara Eis and their daughter Maiia. After the war, he was a novice of the Holy Dormition Pochaiv Lavra. Ivan's relatives learned about his dea ...

Містить підтвердження про перебування Микити Чорновола в інфекційній лікарні м. Умань із 16.07.1935 з діагнозом авітаміноз. Помер 20.07.1935. У 1930 заможна родина Чорноволів із с. Водяне на Кіровоградщині була розкуркулена. Чоловік, рятуючись від депортації в Сибір, відправив дружину й дітей у смт Новоархангельськ, а сам подався на заробітки. Помер від голоду

Testifies the fact of the Mykyta Chornovol’s staying in the infectious diseases hospital in Uman from 16.07.1935 with a diagnosis of beriberi. He died on 20.07.1935. In 1930, ...

Містить інформацію про смерть Феодосії Чорновол 06.03.1933 У 1930 заможна родина Чорноволів із с. Водяне на Кіровоградщині була розкуркулена. Чоловік, рятуючись від депортації в Сибір, відправив дружину й дітей у смт Новоархангельськ на Кіровоградщині, а сам подався на заробітки. Феодосія померла від голоду. Діти потрапили до притулку

Contains information about the death of Feodosiia Chornovol on March 6, 1933. In 1930, a wealthy family of Chornovols from the village of Vodiane, in the Kirovohrad region was dispossessed. The husband ...

Містить підтвердження, що Володимир Чорновол був вихованцем Сахнівської дитячої агроколонії з 11.12.1933 до 01.11.1936

Testifies the fact that Volodymyr Chornovol was a pupil of the Sakhniv Children's Agricultural Colony from December 11, 1933 to November 1, 1936

Містить підтвердження, що Зінаїда Чорновол народилася 02.11.1912. Зінаїда – старша донька Микити й Феодосії Чорноволів. Після розкуркулення родини в 1930 поневірялася по заробітках. Вийшла заміж за осетина й разом із чоловіком переїхала на Кавказ

Testifies that Zinaida Chornovol was born on November 2, 1912. Zinaida was the eldest daughter of Mykyta and Feodosiia Chornovol. After the family was dispossessed in 1930, she wandered to earn money. She married an Ossetian and moved to the Caucasus with her husband

Містить інформацію про матеріальні статки Микити Чорновола до 1917 та станом на 1930, зазначається його вороже ставлення до радянської влади, наводиться ухвала від 24.03.1930: «Розкуркулити і вислати за межі СОЗУ» (товариство спільного обробітку землі)

Contains information about the wealth status of Mykyta Chornovol until 1917 and as of 1930, states his hostile attitude to the Soviet authorities, includes the verdict of 24.03.1930: "To dispossess and expel from the SOZ" (Association for Joint Cultivation of Land)

Володимир Шеремета й Катерина Ільницька познайомилися та одружилися на спецпоселенні в м. Караганда. В Україну родина повернулася в 1974

Volodymyr Sheremeta and Kateryna Ilnytska met and married at a special settlement in Karaganda. The family returned to Ukraine in 1974

Ніна Гудкова у 1931 р. закінчила Київський медичний технікум Охматдиту з акушерським відділом. За направленням поїхала працювати в с-ще Білий Бичок (нині – с-ще Чагода Чагодощенського району, Вологодська область, Російська Федерація). У 1933 р. з чоловіком Петром Зайченком повернулася в Україну

In 1931, Nina Hudkova graduated from the Kyiv Medical College of Okhmatdyt with an obstetrics department. She went to work in the village of Bilyi Bychok (now the village of Chagoda, Chagoda district, Vologda region, Russian Federation). In 193 ...

По закінченні 1-го Київського медичного інституту працювала лікарем-педіатром у Київській дитячій клінічній лікарні № 7. Під час нацистської окупації м. Київ очолювала дитячий будинок № 2. Протягом двох років опікувалася сиротами та дітьми без батьківського піклування. Переховувала 12 єврейських дітей. У 1993 р. визнана Праведником Бабиного Яру, у 1995 р. – Праведником народів світу

After graduating from the 1st Kyiv Medical Institute, she worked as a pediatrician at the Kyiv Children's Clinical Hospital № 7. During the Nazi occupatio ...

По закінченні 1-го Київського медичного інституту працювала лікарем-педіатром у Київській дитячій клінічній лікарні № 7. Під час нацистської окупації м. Київ очолювала дитячий будинок № 2. Протягом двох років опікувалася сиротами та дітьми без батьківського піклування. Переховувала 12 єврейських дітей. У 1993 р. визнана Праведником Бабиного Яру, у 1995 р. – Праведником народів світу

After graduating from the 1st Kyiv Medical Institute, she worked as a pediatrician at the Kyiv Children's Clinical Hospital № 7. During the Nazi occupatio ...

У 1945 р. Варвара Малофій отримала паспорт громадянина СРСР, що було рідкісним винятком, адже більшість українських селян до 1974 р. не мали цього документа, залишаючись таким чином прикріпленими до місця проживання

In 1945, Varvara Malofii got a passport of a citizen of the USSR. It was a rare exception because most Ukrainian peasants did not have such a document until 1974, thus remaining bound to the place of their residence

Після вручення Іллі Малофію документа донька Галина та врятований військовополонений-утікач, єврей Борис Міндіч, переховувались у Клавдіївському лісі. Із товаришами розшукували зброю, боєприпаси, вербували однодумців у партизани. У середині квітня 1943 р. молоді люди приєдналися до Київського партизанського з’єднання ім. М.С. Хрущова

After receiving the document Illia Malofii, his daughter Halyna and the rescued fugitive prisoner of war, a Jew Borys Mindich, hid in the Klavdiivskyi Forest. They together with comrades searched for weap ...

Ілля Малофій із дружиною Варварою та донькою Галиною проживав у с. Козинці на Київщині. Під час нацистської окупації родина врятувала втікача з полону, єврея Бориса Міндіча

Ilia Malofii together with his wife Varvara and daughter Halyna lived in the village of Kozyntsi in the Kyiv region. During the Nazi occupation, the family rescued a Jewish fugitive Borys Mindich

У період нацистської окупації на Рівненщині родина Репіцьких урятувала єврейську дівчинку Гітель Самітер, батьки якої загинули під час ліквідації гетто в м. Радивилів у травні 1942 р. Після війни Гітель емігрувала до Ізраїлю. У 1990-х рр. відновила дружні стосунки з доньками Репіцьких: Євгенією, Ганною та Марією. У 2013 р. Єрофей та Горпина Репіцькі посмертно удостоєні почесного звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of the Rivne region, the Repitskyi family rescued a Jewish girl Hitel Samiter, whose family was e ...

У період нацистської окупації на Рівненщині родина Репіцьких урятувала єврейську дівчинку Гітель Самітер, батьки якої загинули під час ліквідації гетто в м. Радивилів у травні 1942 р. Після війни Гітель емігрувала до Ізраїлю. У 1990-х рр. відновила дружні стосунки з доньками Репіцьких: Євгенією, Ганною та Марією. У 2013 р. Єрофей та Горпина Репіцькі посмертно удостоєні почесного звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of the Rivne region, the Repitskyi family rescued a Jewish girl Hitel Samiter, whose family was e ...