Цифрові колекції
Об'єктів - 979
Петро Філоненко. 1944

Petro Filonenko. 1944

На фронт потрапив у 11-річному віці, закінчивши лише 4 класи школи. Учасник боїв на теренах України, Білорусі, в Польщі, Угорщині, Чехословаччині. Перемогу зустрів у Берліні. Під час війни Петра двічі ледве не поховали живцем, а рідні – двічі отримували сповіщення про його загибель. Через чисельні поранення переніс 12 операцій. Інвалід 2 групи Лише в 1968 р. нагороджений медаллю «За відвагу»

He joined the front line when he was 11 years old, having finished only the 4th form. He took part in battles in Ukraine, Belarus, Poland, Hunga ...

Петро Лисак серед партизанів загону Александра Дотріша. 1944
Petro Lysak among the partisans of Aleksandr Dotrish partisan detachment. 1944

Уродженець Київщини. У середині 1930-х рр. учителював на Харківщині. У 1938 р. призваний до лав Червоній армії. Учасник радянсько-фінляндської війни. Під час німецько-радянської війни брав участь в обороні Києва, організації підпільної боротьби на Київщині. Заарештований у червні 1942 р., в'язень нацистських таборів на території Німеччини та Франції. Один із організаторів групової втечі 16 лютого 1943 р. з табору Пастер (м. Ланс). Обіймав керівні посади в партизанських загонах, сформованих із колишніх радянських військовополонених у Франції. По ...

Петро Костюшко. 1948

Petro Kostiushko. 1948

Під час нацистської окупації м. Біла Церква Петро Костюшко з батьками переховував у своєму будинку Леоніда Горобцова та його племінника Григорія Мясковського. У 1997 р. Олександр і Марія Костюшки та їхній старший син Петро були удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Bila Tserkva, Petro Kostiushko together with his parents hid Leonid Horobtsov and his nephew Hryhorii Miaskovskyi in their house. In 1997, Oleksandr and Mariia Kostiushko and their eldest son Petro were awarded the honorary title of "Right ...

Петро Костюшко з матір'ю Марією. 1949

Petro Kostiushko with his mother Mariia. 1949

Під час нацистської окупації м. Біла Церква родина Костюшків переховувала у своєму будинку Леоніда Горобцова та його племінника Григорія Мясковського. У 1997 р. Олександр і Марія Костюшки та їхній старший син Петро були удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Bila Tserkva, the Kostiushko family hid Leonid Horobtsov and his nephew Hryhorii Miaskovskyi in their house. In 1997, Oleksandr and Mariia Kostiushko and their eldest son Petro were awarded the honorary title of "Righteous Among the Nations"

Петро Гойсак. 1939
Petro Hoysak. 1939

Уродженець Львівщини. У 1939 р. служив у Війську Польському. У вересні 1939 р. потрапив до німецького полону, згодом направлений на роботи у фермерське господарство до анексованої Німеччиною Судетської області (нині – територія Чехії). У грудні 1941 р., маючи при собі робочу картку, прибув додому в Україну та, виготовивши нові фіктивні документи, назад не повернувся. Після вигнання нацистів із його рідного с. Дашава (нині – Стрийський район Львівської області) був призваний до лав Червоної армії. 16 квітня 1945 р. під час битви за м. Берлін отр ...

Петро Ільницький із донькою Катериною. 1952

Petro Ilnytskyi with his daughter Kateryna. 1952

Під час Другої світової війни вдівець Петро Ільницький разом із п’ятьма дітьми врятував 16 євреїв із Болехівського гетто на Івано-Франківщині. За участь старшого сина, Василя, в українському визвольному русі всю родину депортували до Казахстану. В Україну повернулися лише в 1974. Згодом відновили зв’язки з врятованими, які емігрували за кордон. У 1994 Петра, Василя, Степана, Кароля, Михайла та Катерину визнали Праведниками народів світу

During the Second World War, the widower Petro Ilnytskyi and his five children rescued 16 Jews from ...

Петро Ільницький із донькою Катериною, зятем Володимиром та онуками. 1963

Petro Ilnytskyi with his daughter Kateryna, son-in-law Volodymyr and grandchildren. 1963

Під час проживання на спецпоселенні. Під час Другої світової війни вдівець Петро Ільницький разом із п’ятьма дітьми врятував 16 євреїв із Болехівського гетто на Івано-Франківщині. За участь старшого сина, Василя, в українському визвольному русі всю родину депортували до Казахстану. В Україну повернулися лише в 1974. Згодом відновили зв’язки з врятованими, які емігрували за кордон. У 1994 Петра, Василя, Степана, Кароля, Михайла та Катерину визнали Праведниками народів світу

While living in a special settlement. During the Second Worl ...

Песя Ляміна (Хуріна) з Ніною Сидорович (Носенко). 2000

Pesia Liamina (Khurina) with Nina Sydorovych (Nosenko). 2000

Під час нацистської окупації Уляна Носенко надала притулок єврейській дівчинці Песі Хуріній, родина якої була вбита нацистами під час антиєврєйської акції в м. Сталіно (нині – м. Донецьк) у квітні 1942 р. Уляна видавала дівчинку за свою осиротілу племінницю-гречанку. Песя проживала в неї до 1946 р. У 2000 р. Песя Ляміна (Хуріна) розшукала доньку Уляни Ніну Сидорович (Носенко) й зустрілася з нею в м. Лисичанськ. У 2002 р. Яд Вашем удостоїв Уляну Носенко звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of the Basan village in ...

Перехід через Татри. 1945
The crossing of the Tatras. 1945

Картина Бориса Костецького. Уродженець Черкащини. У 1933–1938 рр. проходив строкову й понадстрокову службу в Червоній армії. У переддень німецько-радянської війни навчався в Київському художньому інституті (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), працював художником в агітпункті вокзалу. Улітку 1941 р. не був мобілізований за станом здоров'я. Зводив укріплення довкола м. Київ, створював плакати. У вересні 1941 р. покинув місто з червоноармійцями, які відступали. Потрапив у оточення. Був заарештований органами німець ...

Перехід партизанських з'єднань через Низькі Татри. 1946
The partisan brigades are crossing of the Low Tatras. 1946

Картина Бориса Костецького. Уродженець Черкащини. У 1933–1938 рр. проходив строкову й понадстрокову службу в Червоній армії. У переддень німецько-радянської війни навчався в Київському художньому інституті (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), працював художником в агітпункті вокзалу. Улітку 1941 р. не був мобілізований за станом здоров'я. Зводив укріплення довкола м. Київ, створював плакати. У вересні 1941 р. покинув місто з червоноармійцями, які відступали. Потрапив у оточення. Був заарештований органами німець ...

Перепустка Василя Свєтлова – інженер-капітана 3 рангу, начальника з ремонту та експлуатації технічного відділу Дніпровського загону Пінської військової флотилії. 1941

Admit card to enter into the headquarters of Pinsk Flotilla of Vasyl Svietlov, the Engineer Captain of 3rd Rank, the Head of the Repair and Maintenance of Technical Department of the Dnieper squad Pinsk Flotilla. 1941

Василь Свєтлов – учасник оборони Києва, потрапив до полону, перебував у Дарницькому таборі для військовополонених. Брав участь в організації акцій саботажу та диверсій. Загинув у Бабиному Яру влітку 1942 р.

Vasyl Svietlov was a member of Kyiv defense, was captured, and was in Darnytskyi concentration camp. He participated in the actions of sabotage and subversion. Was killed in Babyn Yar in summer 1942

Перемога. 10.10.1945
Victory. 10.10.1945

Малюнок Бориса Костецького. Уродженець Черкащини. У 1933–1938 рр. проходив строкову й понадстрокову службу в Червоній армії. У переддень німецько-радянської війни навчався в Київському художньому інституті (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), працював художником в агітпункті вокзалу. Улітку 1941 р. не був мобілізований за станом здоров'я. Зводив укріплення довкола м. Київ, створював плакати. У вересні 1941 р. покинув місто з червоноармійцями, які відступали. Потрапив у оточення. Був заарештований органами німець ...

Перелік. Адміністративний поділ терену. 30.06.1948

List. Administrative division of the detachment. June 30, 1948

Перелік належить до поточної та звітної документації з діловодного архіву Андрія Михалевича

List refers to current and reporting documentation from the archive of Andrii Mykhalevych

Перелік дітей – вихованців київських сиротинців за 1945–1961 рр. 19.01.1971

List of children – pupils of Kyiv orphanages in 1945–1961. 19.01.1971

Навесні 1945 р., після часткової медичної реабілітації, до Києва в спеціально облаштовані будинки прибули діти – колишні малолітні в’язні нацистських концентраційних таборів. 283 сироти (142 з Аушвіцу) потрапили до спецбудинку № 13. Створений на базі сиротинцю для дітей загиблих фронтовиків і партизанів, функціонував із весни 1945 р. до літа 1962 р. За цей час його вихованцями стали понад 600 дітей. Документацію по архівних матеріалах Київського міського відділу народної освіти укладено Володимиром Литвиновим – журналістом, невтомним реконструк ...

Передсмертний лист Миколи Ходича до рідних. 16.09.1943

Death letter of Mykola Khodych to his relatives. 16.09.1943

Дев’ятикласник із Кривого Рогу, під час нацистської окупації рідного міста долучився до діяльності радянської підпільної молодіжної групи під керівництвом Миколи Решетняка. Підлітки виготовляли та розповсюджували листівки, працюючи в радіомайстерні, виводили з ладу армійські радіоприймачі. Заарештований у серпні 1943 р. Розстріляний у вересні 1943 р.

A pupil of the 9th form from Kryvyi Rih. During the Nazi occupation of his native city he joined the activities of a Soviet underground youth group led by Mykola Reshetniak. While working ...

Перевідне посвідчення Анатолія Жовтухи. 22.06.1941

School report card of Anatolii Zhovtukha. 22.06.1941

Безпосередньо перед початком бойових дій на східноєвропейському театрі Другої світової війни встиг закінчити восьмий клас Криворізької середньої школи. У період нацистської окупації – член міської радянської підпільної організації. Розстріляний нацистами в 1943 р.

Just before the beginning of hostilities in the Eastern European Theater of the Second World War he managed to finish the eighth form of high school in Kryvyi Rih. During the Nazi occupation – a member of the city soviet underground organization. Shot by the Nazis in 1943. ...

Патріотичний літопис Пряшівського краю «Нові горизонти», 1959, том І, подарований Леонідові Беренштейну. 06.05.1960
The patriotic chronicle of the Pryashev region "New Horizons", 1959, Volume I, which was presented to Leonid Berenshteyn. 06.05.1960

Єврей. Уродженець Вінниччини, пережив Голодомор-геноцид. У 1939 р. призваний до Червоної армії, напередодні німецько-радянської війни закінчив Ростовське загальновійськове училище. Учасник оборони м. Київ у 1941 р. У вересні 1941 р. потрапив у «Київський котел», поранений у боях у районі с. Оржиця (нині – селище міського типу у складі Лубенського району Полтавської області), зумів уникнути полону. У березні 1942 р. – грудні 1943 р. – учасник руху Опору на Черкащині. 10 травня 1944 р. на чолі партизанського загону ім. Пожарського десантований на ...

Паспорт Анастасії Сушко. смт. Голованівськ, Кіровоградська область. 12.03.1939.

Anastasia Sushko’s passport. Holovanivsk, Kirovohrad region. 12.03.1939

Належав Анастасії Сушко, яка була знищена нацистами у 1943 р. за переховування євреїв на Львівщині. 1 березня 2006 р. посмертно удостоєна звання Праведника народів світу.

It belonged to Anastasia Sushko, who was killed by the Nazis in 1943 for hiding Jews in the Lviv region. On March 1, 2006 she was posthumously awarded the title of Righteous Among the Nations.

Паспорт ІV-ГК № 516518 Варвари Малофій. 02.11.1945

Varvara Malofii’s passport IV- ГК № 516518. 02.11.1945

У 1945 р. Варвара Малофій отримала паспорт громадянина СРСР, що було рідкісним винятком, адже більшість українських селян до 1974 р. не мали цього документа, залишаючись таким чином прикріпленими до місця проживання

In 1945, Varvara Malofii got a passport of a citizen of the USSR. It was a rare exception because most Ukrainian peasants did not have such a document until 1974, thus remaining bound to the place of their residence

Партизанський щоденник Дем'яна Вознюка. 18.09.1944 – 14.06.1945
The partisan diary of Dem'yan Voznyuk. 18.09.1944 – 14.06.1945

Уродженець Житомирщини. Від 1941 р. на фронті, учасник оборонних боїв на території України. У травні 1942 р. пораненим опинивсь у полоні. Бранець низки нацистських таборів. У серпні 1944 р. визволений із табору в Словаччині в результаті антигітлерівського повстання. Приєднався до місцевого руху Опору, командир 3-го загону партизанської бригади ім. Яношика. Учасник Словацького національного повстання. По війні мешкав на Рівненщині, заслужений учитель України

From Zhytomyr region. Since 1941 he was at the battlefront, he participated in ...