Цифрові колекції
Об'єктів - 979
Посвідчення до медалі «За відвагу» Анатолія Бєляєва. 02.04.1946

Anatoliy Bieliaev’s medal certificate “For Courage”. 02.04.1946

Із родини репресованого кадрового військового. З початком бойових дій у Східній Європі, долучився до радянської підпільної організації в м. Лисянка. З 1943 р. – розвідник та зв’язківець місцевого партизанського загону, згодом – 27 армії 1-го Українського фронту. Брав участь у диверсійних операціях, де під час одного з боїв отримав важке поранення. Після одужання був направлений військкоматом до школи юнг Північного флоту на Соловецькі острови

His father was a repressed serviceman. With the beginning of hostilities in Eastern Europe, h ...

Посвідчення до медалі «За бойові заслуги» Казимира Гапоненка. 17.06.1965

Kazymyr Haponenko’s award certificate for the medal “For Battle Merit”. 17.06.1965

До початку бойовища на східноєвропейському театрі Другої світової війни Казимир встиг закінчити три класи київської школи. У 1941–1942 рр. – зв’язковий радянської розвідувально-диверсійної групи під командуванням Івана Кудрі, що діяла в окупованому нацистами Києві. У листопаді 1942 р. заарештований гестапо та розстріляний, ймовірно, у Бабиному Яру. 17 червня 1965 р. посмертно нагороджений медаллю «За бойові заслуги»

Before the beginning of the battles in the Eastern European Theater, Kazymyr managed to finish three forms of school in ...

Посвідчення до медалі «Братерство по зброї» Миколи Янишевського. 25.11.1969
The certificate for the medal "Brotherhood of arms" of Mykola Yanyshevsʹkyy. 25.11.1969

Уродженець Житомирщини. У лавах Червоної армії від 1929 р., зв’язківець. Учасник радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник Ленінградської битви, боїв на території Естонії в 1944 р. У листопаді 1944 р. підполковник М. Янишевський направлений на посаду начальника школи радистів Польського партизанського штабу. Упродовж листопада 1944 р. – січня 1945 р. на прискорених курсах зв’язку під його керівництвом було підготовлено 156 молодших командирів-зв’язківців. Від січня 1945 р. – начальник школи офіцерських курсів Гол ...

Посвідчення до золотої відзнаки «За заслуги перед Краківською землею» Євгена Березняка. 13.08.1970
The certificate for the gold medal "For services to the Krakow land" of Yevhen Bereznyak. 13.08.1970

Уродженець м. Катеринослав (нині – м. Дніпро), Герой України (2001). У 1944 р. на чолі розвідувальної групи «Голос» десантований у передмістя м. Краків. За 165 днів діяльності групі вдалося розвідати Краківський укріплений район, фортифікації, споруджені гітлерівцями на р. Вісла, й дістати план мінування міста, що врятувало його від зруйнування. Відзначений вищою бойовою нагородою Польщі – орденом Військової доблесті («Virtuti Militari»). Почесний громадянин м. Краків. По війні зазнав радянських репресій, реабілітований. Мешкав у м. Київ
< ...

Посвідчення до знака 2-ї Чехословацької партизанської бригади «За свободу слов'ян» Євгена Волянського. 08.1974
The certificate for the badge of the 2nd Czechoslovak partisan brigade "For the freedom of Slavic people" of Yevhen Volyansʹkyy. 08.1974

Народився в м. Одеса. Від вересня 1941 р. служив у розвідці, а від листопада 1942 р. в розпорядженні Українського штабу партизанського руху (УШПР). У серпні 1944 р. десантований на території Чехословаччини у складі розвiдувально-диверсiйної групи, згодом – командир 2-ї Чехословацької партизанської бригади «За свободу слов'ян». Відзначений нагородами ЧСР. Почесний громадянин м. Зволен

He was born in Odessa. Since September 1941 he served as an intelligence officer. From November 1942 he served in the ranks of the Ukrainian Headquarter ...

Посвідчення до відзнаки «Срібний Хрест Заслуги» Миколи Янишевського. 30.07.1959
The certificate for the award "Silver Cross of Merit" of Mykola Yanyshevsʹkyy. 30.07.1959

Уродженець Житомирщини. У лавах Червоної армії від 1929 р., зв’язківець. Учасник радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник Ленінградської битви, боїв на території Естонії в 1944 р. У листопаді 1944 р. підполковник М. Янишевський направлений на посаду начальника школи радистів Польського партизанського штабу. Упродовж листопада 1944 р. – січня 1945 р. на прискорених курсах зв’язку під його керівництвом було підготовлено 156 молодших командирів-зв’язківців. Від січня 1945 р. – начальник школи офіцерських курсів Голо ...

Посвідчення до відзнаки «Партизанський хрест» Миколи Янишевського. 04.08.1959
The certificate for the award "Partisan Cross" of Mykola Yanyshevsʹkyy. 04.08.1959

Уродженець Житомирщини. У лавах Червоної армії від 1929 р., зв’язківець. Учасник радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник Ленінградської битви, боїв на території Естонії в 1944 р. У листопаді 1944 р. підполковник М. Янишевський направлений на посаду начальника школи радистів Польського партизанського штабу. Упродовж листопада 1944 р. – січня 1945 р. на прискорених курсах зв’язку під його керівництвом було підготовлено 156 молодших командирів-зв’язківців. Від січня 1945 р. – начальник школи офіцерських курсів Гол ...

Посвідчення до відзнаки «Золотий Хрест Заслуги» Миколи Янишевського. 30.07.1959
The certificate for the award "Gold Cross of Merit" of Mykola Yanyshevsʹkyy. 30.07.1959

Уродженець Житомирщини. У лавах Червоної армії від 1929 р., зв’язківець. Учасник радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник Ленінградської битви, боїв на території Естонії в 1944 р. У листопаді 1944 р. підполковник М. Янишевський направлений на посаду начальника школи радистів Польського партизанського штабу. Упродовж листопада 1944 р. – січня 1945 р. на прискорених курсах зв’язку під його керівництвом було підготовлено 156 молодших командирів-зв’язківців. Від січня 1945 р. – начальник школи офіцерських курсів Голо ...

Посвідчення до відзнаки «Грюнвальд» Миколи Янишевського. 29.06.1946
The certificate for the award "Grunwald" of Mykola Yanyshevsʹkyy. 29.06.1946

Уродженець Житомирщини. У лавах Червоної армії від 1929 р., зв’язківець. Учасник радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник Ленінградської битви, боїв на території Естонії в 1944 р. У листопаді 1944 р. підполковник М. Янишевський направлений на посаду начальника школи радистів Польського партизанського штабу. Упродовж листопада 1944 р. – січня 1945 р. на прискорених курсах зв’язку під його керівництвом було підготовлено 156 молодших командирів-зв’язківців. Від січня 1945 р. – начальник школи офіцерських курсів Голо ...

Посвідчення до бронзової медалі «Збройні сили на службі Батьківщині» Миколи Янишевського. 12.10.1951
The certificate for The Bronze Medal of the Armed Forces in the Service of the Motherland of Mykola Yanyshevsʹkyy. 12.10.1951

Уродженець Житомирщини. У лавах Червоної армії від 1929 р., зв’язківець. Учасник радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник Ленінградської битви, боїв на території Естонії в 1944 р. У листопаді 1944 р. підполковник М. Янишевський направлений на посаду начальника школи радистів Польського партизанського штабу. Упродовж листопада 1944 р. – січня 1945 р. на прискорених курсах зв’язку під його керівництвом було підготовлено 156 молодших командирів-зв’язківців. Від січня 1945 р. – начальник школи офіцерських курсів Голо ...

Посвідчення Дмитра Пузя. 15.08.1944
The ID of Dmytro Puzʹ. 15.08.1944

Уродженець Кіровоградщини. В жовтні 1941 р. евакуйований на Південний Урал ( м. Магнітогорськ), де працював електромонтажником. Із жовтня 1942 р навчався у радіороті спецшколи Українського штабу партизанського руху (м. Саратов). У серпні 1943 р. десантувався на Житомирщині та був направлений до польського партизанського з’єднання «Jeszcze Polska nie zginęła» «Ще Польща не згинула» під командуванням підполковника Роберта Сатановського. З’єднання діяло на теренах Волині та сучасного Люблінського воєводства Польщі до серпня 1944 р. Подальша участ ...

Посвідчення Василя Борейка – військтехніка 2 рангу, командира взводу технiчного забезпечення вiддiлу фондiв та майна Пiвденно-Захiдного фронту. 04.08.1941

Certificate of Vasyl Boreiko, the Military Technician of 2nd Rank, the Platoon Commander of Technical Support of Department of the Funds and Property of Western-Southern Front

Василь Борейко – учасник оборони столиці України. З початком окупацiї Києва – член мiської пiдпiльної організації "Арсеналець", господар явочної квартири Київського пiдпiльного мiськкому КП(б)У. Родина Борейків під час нацистської окупації Києва врятувала від загибелі багатьох євреїв, переховуючи їх. У 2001р. йому було присвоєно звання «Праведник Бабиного Яру» (посмертно)

Vasyl Boreiko was the defender of the capital of Ukraine. Since the beginning of the occupation of Kyiv he was the member of the city underground Party organizatio ...

Посвідчення (на тканині) Всеволода Клокова. 15.07.1944
ID (in the fabric) of Vsevolod Klokov. 15.07.1944

Росіянин. Залізничник. У 1939 р. відмовився від броні й був призваний до Червоної армії. Від початку німецько-радянської війни учасник боїв на території Білорусі, потрапив у оточення, зумів уникнути полону. Від жовтня 1941 р. до квітня 1944 р. учасник радянського руху Опору на території України та Білорусі. Пройшов курс спецпідготовки спецшколи Українського штабу партизанського руху. 28 серпня 1944 р. десантований у Чехословаччині, обіймав командні посади в партизанських з’єднаннях. 2 травня 1945 р. удостоєний звання Героя Радянського Союзу. По ...

Посвідчення (копія) Бориса Костецького та Ірини Іванової
ID (a copy). 23.06.1945 of Borys Kostetsʹkyy and Iryna Ivanova. 23.06.1945

Уродженець Черкащини. У 1933–1938 рр. проходив строкову й понадстрокову службу в Червоній армії. У переддень німецько-радянської війни навчався в Київському художньому інституті (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), працював художником в агітпункті вокзалу. Улітку 1941 р. не був мобілізований за станом здоров'я. Зводив укріплення довкола м. Київ, створював плакати. У вересні 1941 р. покинув місто з червоноармійцями, які відступали. Потрапив у оточення. Був заарештований органами німецької окупаційної влади, але в ...

Посвідчення (Аusweis) Олександри Шулежко. 29.01.1943

Oleksandra Shulezhko’s ID (Ausweis). 29.01.1943

Містить особисті дані власника. Видане Черкаською районною управою Київської області

Contains owner's personal data. Issued by the Cherkasy District Administrations of the Kyiv Region

Портьєри саморобні. 1950-ті

The self-made curtains. 1950s

Портьєри, вишиті Праведником народів світу Надією Варфоломій

The curtains were embroidered by the Righteous Among the Nations Nadiia Varfolomii

Портфель Володимира Чорновола. 1930-ті

Volodymyr Chornovol's briefcase. 1930s

Після війни Володимир Чорновол закінчив Кіровоградський педагогічний інститут і пов’язав своє життя з освітянською нивою. Портфелем, купленим у 1946, користувався впродовж трудової діяльності

After the war, Volodymyr Chornovol graduated from the Kirovohrad Pedagogical Institute and made a career in education. The briefcase, purchased in 1946, was used during his professional life

Портфель Веніаміна Борисковського. 1970-ті

Veniamin Boryskovskyi's briefcase. 1970s

Належав Веніамінові Борисковському, який під час нацистської окупації м. Маріуполь, будучи восьмирічним хлопчиком, вижив під час масової страти євреїв, урятувавшись із розстрільної ями. Веніаміна прихистила українська родина Олейниченків: Поліна, її чоловік Яким та їхні дорослі діти Віктор і Валентина. Близько року хлопчик провів у Олейниченків, ховаючись у старовинному піаніно. Перед виїздом в Ізраїль Веніамін подарував портфель на пам'ять родині рятівників. У 1998 р. Яд Вашем удостоїв Поліну, Якима, Віктора та Валентину Олейниченків звання «П ...

Портсигар Якова (Івана) Богорада. 1960-ті

Yakiv (Ivan) Bohorad’s cigarette case. 1960s

Портсигар Якова (Івана) Богорада, якого під час нацистської окупації врятувала українська родина Суботенків

The cigarette case belonged to Yakiv (Ivan) Bohorad, who was rescued by the Ukrainian family of Subotenko during the Nazi occupation

Портсигар Леоніда Беренштейна. 10.08.1944
The cigarette case of Leonid Berenshteyn. 10.08.1944

Єврей. Уродженець Вінниччини, пережив Голодомор-геноцид. У 1939 р. призваний до Червоної армії, напередодні німецько-радянської війни закінчив Ростовське загальновійськове училище. Учасник оборони м. Київ у 1941 р. У вересні 1941 р. потрапив у «Київський котел», поранений у боях у районі с. Оржиця (нині – селище міського типу у складі Лубенського району Полтавської області), зумів уникнути полону. У березні 1942 р. – грудні 1943 р. – учасник руху Опору на Черкащині. 10 травня 1944 р. на чолі партизанського загону ім. Пожарського десантований на ...