Цифрові колекції
Об'єктів - 108
Валіза Петра Ільницького. 1960-ті

Suitcase of Petro Ilnytskyi. 1960s

Виготовлена Праведником народів світу Петром Ільницьким на спецпоселенні в Казахстані. Із валізою родина повернулася в Україну в 1974

The suitcase was made by the Righteous Among the Nations Petro Ilnytskyi at the special settlement in Kazakhstan. In 1974, his family with this suitcase returned to Ukraine

Вінкель «Зірка Давида». 1940-ві

Winkel “Star of David”. 1940s

Спеціальне маркування-нашивка на одяг для соціальної стигмації євреїв відповідно до нацистської расової політики. Належав невідомому бранцю за номером 4394 концентраційного табору Майданек (первісно був нашитий на табірну куртку). За час існування концтабору (1941–1945 рр.), розташованого поблизу польського м. Люблін, через нього пройшло близько 300 000 осіб, за різними підрахунками було знищено 80–300 тис. в’язнів (у тому числі близько 60 тис. євреїв)

Special clothing garment patch for social stigma of Jews in accordance with Nazi ra ...

Берет Тетяни Маркус. 1940-ві

Beret of Tetiana Markus. 1940s

Під час нацистської окупації Києва була зв'язковою міськкому та членкинею диверсійно-винищувальної групи, брала активну участь у діяльності радянського антинацистського підпілля. За підробленими документами на прізвище Маркусідзе, за легендою доньки розстріляного більшовиками грузинського князя, Тетяна працювала в німецькій офіцерській їдальні. Маючи привабливу зовнішність, вона легко входила у довіру, збирала інформацію про співробітників гестапо, була причетна до отруєння та вбивства декількох нацистських вояків. У серпні 1942 р. заарештована ...

Бердо ручного ткацького верстата. Перша половина ХХ ст.

Reed of a hand loom. The first half of the XXth century

Праведник народів світу Марія Кутнич використовувала бердо у ткацькому верстаті для ткання

Righteous Among the Nations Mariia Kutnych used the reed from the loom for weaving

Безкозирка Михайла Сердюка. 1943-1944

Sailor cap of Mykhailo Serdiuk. 1943-1944

У 1941 р. з родиною евакуйований із Луганщини до Куйбишева. Звідти у 15-річному віці направлений вiйськкоматом до школи юнг Північного флоту на Соловецькi острови. По її закiнченню – радист тральщика "Академік Зернов", брав участь у розмінуванні акваторiї Чорного моря. У перiод проведення Ялтинської конференцiї у складі екіпажу човна охороняв пiдступи до Лiвадiйського палацу

In 1941 Mykhailo and his family were evacuated from Luhansk to Kuybyshev. Then at the age of 15, the military commissariat sent him to the cabin boys school of th ...

Барабанно-шаровий млин – «янівська костодробарка». ІІ. пол. ХІХ ст.

Drum-ball mill – “Yaniv bone crusher”. Second half of the XIXth century

Використовувався в Янівському таборі (м. Львів) для перемелювання людських кісток під час «операції 1005» (нім. Aktion 1005, Enterdungsaktion, секретна операція нацистів із ексгумації та знищення трупів на місцях масових убивств задля приховування слідів злочину). Первісно табір був призначений для утримування й дальшого «винищення через фізичний труд» галицького єврейства. Згодом – транзитний табір для примусових працівників на будівництві стратегічної магістралі IV, а також для визначених до відправлення в нацистський концтабір Белжець. Функц ...

Армійський казанок Ольги Лимар. 1930-ті

Army mess tin of Olha Lymar. 1930s

У 1942 р. п’ятнадцятирічна дівчина з Полтавщини примусово була вивезена на роботи до Німеччини. Працювала на військово-хімічному заводі в м. Кассель, де займалася виготовленням комплектуючих для снарядів та авіабомб, на такому самому заводі в с. Клаун, що на околицях м. Ганновер. Після звільнення в 1945 р. самотужки дісталася домівки, пройшла державну перевірку. Виданий на виробництві, казанок увесь цей час слугував дівчині як посуд. Потому використовувався в господарстві для зберігання солі

In 1942, a fifteen-year-old girl from Polta ...

Іграшка «Ведмедик плюшевий». 1930-ті рр.

Toy “Teddy Bear”. 1930s

Широке створення плюшевих ведмедиків розпочалося на початку ХХ ст. Найбільш знаною дизайнеркою м’яких іграшок у тогочассі була Анастасія Ізергіна, донька Миколи Бартрама, колекціонера, засновника музею іграшки. У 1937 р. побачила світ її перша книга «Виробництво м’якої іграшки», де було презентовано викрійки, креслення та докладні описи процесу створення текстильних забавок. За цими патернами шили іграшки в невеликих кількостях, проте вони могли послугувати для створення ведмедиків і в масовому виробництві

Extensive creation of tedd ...