Цифрові колекції
Об'єктів - 671
Микола Янюк з братами Андрієм і Григорієм. 1956

Mykola Yaniuk with his brothers Andrii and Hryhorii. 1956

Фото зроблено в день весілля Миколи Янюка. Сільська хата, що зображена на знімку, стала притулком для сестер-єврейок Марії та Євгенії Трибун, яких родина Янюків переховувала під час Голокосту в с. Котелянка на Хмельниччині. У 1994 р. Микола Янюк та його батько Родіон визнані Праведниками народів світу

The photo was taken on the wedding day of Mykola Yaniuk. The depicted house became a shelter for Jewish sisters Mariia and Yevheniia Trybun whom the Yaniuk family hid during the Holocaust at their place in the village of Kotelianka in t ...

Мирон Ковалишин із Майклом (Мунеком) Едельштейном під час зустрічі. 1998

Myron Kovalyshyn with Michael (Munek) Edelshtein during the meeting. 1998

У 1943–1944 рр. Олена Ковалишин із сином Мироном прихистила у своєму будинку трьох євреїв: Шолома та Мунека Едельштейнів (батько й син) та Леоніда (прізвище невідоме). У 1998 р. Майкл (Мунек) Едельштейн, громадянин США, відвідав родину своїх рятівників у смт Скала-Подільська на Тернопільщині. У 2004 р. Яд Вашем визнав (посмертно) Олену Ковалишин Праведником народів світу. Незважаючи на активну участь у процесі порятунку єврейських сусідів, Мирон Ковалишин цього звання не отримав

From 1943 till 1944, Olena Kovalyshyn and her son Myron ...

Михайло Василишин. 1939
Mykhaylo Vasylyshyn. 1939

Уродженець Івано-Франківщини. Герой України (2006). У 1939 р. служив у Війську Польському. Після вигнання нацистів із його рідного села був призваний до Червоної армії. Відзначився в боях за Польщу. Одним із перших форсував р. Одер і закріпився на плацдармі. Був представлений до звання Героя Радянського Союзу. Проте через помилку нагороду отримав його земляк, який мав такі самі прізвище, ім’я та по батькові. Михайло Василишин помер від ран 20 березня 1945 р. Похований у Польщі

From Ivano-Frankivsk region, he is a Hero of Ukraine (2 ...

Михайло Вовчанський із рідними. 1952

Mykhailo Vovchanskyi with his relatives. 1952

Тато Михайла, Семен Цебак, червоноармієць, учасник бойовища на теренах України та Чехословаччини. Разом із товаришами здійснив групову втечу. Повернувшись додому, долучився до лав УПА (псевдо «Старий»). У 1948 р. заарештований та покараний 25-роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Через те, що родина перебувала під підозрою радянських органів держбезпеки, мати Катерина Цебак, яка в цей час перебувала на нелегальному положенні та вимушено переховувалася по повстанських криївках, віддала хлопчика на виховання до знайомої сім’ї Вовчанських. У 19 ...

Михайло Гава. 1940-ві

Mykhailo Hava. 1940s

Під час нацистської окупації Михайло з дружиною Агафією та дітьми Феодосією і Василем прихистив у своєму будинку єврейську родину Ровинських. Разом вони пережили кілька облав. Щоб урятувати 13-річного Якова Ровинського, Михайло змайстрував подвійне дно в яслах для худоби, де під час облав переховували хлопця. У 2000 членів сім’ї Гав удостоєно звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Mykhailo with his wife Ahafiia and children Feodosiia and Vasyl sheltered the Jewish family of Rovynskyi in their house. They survived ...

Михайло Гойсак серед вихованців приватного дитячого садка у Дашаві. Галичина, Польща (нині смт Дашава, Стрийський район, Львівська обл.) 1934

Mykhailo Hoisak – among the pupils of a private kindergarten in Dashava. Galicia, Poland (now Dashava town, Stryj district, Lviv region). 1934

Підлітком Михайло Гойсак вступив до лав ОУН. У 1944 р. врятувався втечею від примусового вивезення до Німеччини. Того ж року мобілізований до лав Червоної армії, учасник боїв у Європі. Із 1945 р. – зв’язковий мережі ОУН на Стрийщині, за що заарештований та покараний 10-ма роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Активний діяч табірного підпілля. Учасник Норильського повстання в’язнів. Звільнений у 1954 р. Реабілітований у 1990-х рр.

Being a teenager, Mykhailo Hoisak joined the Organization of Ukrainian Nationalists (OUN). In 1944 he ...

Михайло Корхун із друзями. 12.07.1939

Mykhailo Korkhun with his friends. 12.07.1939

Усі хлопці мешкали в буд. № 47/17 на вул. Ярославській у м. Київ. Михайло Корхун у 1944 р. мобілізований на фронт. Яків Файнштейн розстріляний у Бабиному Яру. Валентин Дашевський загинув на фронті. Леонід Каганович разом із сестрами: 6-річною Раєю та 4-річною Миррою розстріляний у Бабиному Яру. Леонід Корхун разом із матір’ю та 19-річною сестрою розстріляний у Бабиному Яру. Олександр Супрунович – учасник оборони Одеси, поранений.

All the boys lived in house in Yaroslavska Street, 47/17 in Kyiv. Mykhailo Korkhun was mobilized to the fr ...

Михайло Пржонський з ординарцем. 1945
Mykhaylo Przhonsʹkyy with an orderly. 1945

Уродженець Хмельниччини. Від 1939 р. – в лавах Червоної армії, від липня 1941 р. – на штабних посадах дивізійного, згодом армійського рівня. Учасник оборонних боїв на Півдні України, битви за Кавказ, вигнання нацистів із Центральної та Південної України. Від червня 1944 р. – у Війську Польському, від жовтня 1944 р. – в Головному штабі Вiйська Польського. Учасник боїв на території Польщі та Німеччини, битви за Берлін. У складі парадного розрахунку Вiйська Польського 24 червня 1945 р. брав участь у Параді Перемоги в м. Москва. У 1945–1951 рр. про ...

Михайло Сорока із сином Богданом. 1948

Mykhailo Soroka with his son Bohdan. 1948

Батько Богдана один із провідних діячів ОУН. Тричі заарештований органами радянської держбезпеки. Організатор і керівник підпільної табірної мережі українських політв’язнів. Мати, Катерина Зарицька – очільниця Українського Червоного Хреста. Особиста зв’язкова Головного командира УПА Романа Шухевича. Хлопця виховував його дід Мирон Зарицький, видатний український математик, професор Львівського державного університету. Сам Богдан, випускник Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. Пізніше – живописець-монументаліс ...

Мовзеш Кац – водій у колгоспі с. Кошельово (нині – Хустський район Закарпатської області). 1946

Movzesh Kats – a driver on a collective farm in Koshelovo village (current Khust district, Transcarpathian region). 1946

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після визволення повернувся додому. Із родини залишилася лише сестра Гіта

In May 1944, together with his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) he was transferred to the ghetto in Khust, and then deported to Poland. From May 29, 1944 to April 11, 1945, h ...

Мойсей Назаренко з бойовими товаришами. 1945.

Moisei Nazarenko with fellow soldiers. 1945

Під час нацистської окупації проживав в с. Війтівці на Вінниччині. Разом з дружиною Лукерією та дітьми Єфросинією, Надією та Василем врятував від знищення єврейську родину Ядушвілерів. Майже 2,5 роки Етей Ядушвілер та її дочка Бетя залишалися на обійсті Назаренків, ховаючись то на горищі, то в погребі, то у хліві. Так продовжувалося до приходу Червоної армії у березні 1944 р. Того ж року Мойсей Назаренко був мобілізований на фронт. 2 січня 1995 р. родина Назаренків удостоєна звання «Праведник народів світу».

During the Nazi occupati ...

Мойсей та Лукерія Назаренки з дітьми. 1940-ві

Moisei and Lukeriia Nazarenko with their children. 1940s

Під час нацистської окупації Мойсей і Лукерія Назаренки, їхні діти – Ефросинія, Надія та Василь врятували від знищення Етей Ядушлівер та її доньку Бетю. Майже 2,5 роки Ядушвілери залишалися на обійсті Назаренків, ховаючись то на горищі, то в погребі, то у хліві. Коли у селі траплялися облави, то їм доводилося по кілька тижнів жити серед поля у копиці сіна. Так продовжувалося до приходу Червоної армії у березні 1944 р. У 1995 р. родина Назаренків удостоєна звання «Праведник народів світу».

During the Nazi occupation, Moisei and Luk ...

Молоток чоботарський. І пол. ХХ ст.

Hammer for boots. The 1st half of the XXth century

Особиста річ однієї із жертв масових розстрілів мирного населення в м. Київ. Молоток знайдений жителем м. Київ підлітком Іллею Левітасом у Бабиному Яру в перші повоєнні місяці

Personal belonging of one of the victims of mass executions of civilians in Kyiv. In early postwar months a hummer was found by Kyiv resident, teenager Illia Levitas at Babyn Yar

Мундштук «AUSMA» Якова (Івана) Богорада. 1960-ті

Yakiv (Ivan) Bohorad’s “AUSMA” cigarette holder. 1960s

Мундштук Якова (Івана) Богорада, якого під час нацистської окупації врятувала українська родина Суботенків

The cigarette holder belonged to Yakiv (Ivan) Bohorad, who was rescued by the Ukrainian family of Subotenko during the Nazi occupation

Мушкетер. 1943

Musketeer. 1943

Малюнок Георгія Хучуа – десятирічного киянина, поміщеного разом із матір’ю до нацистського табору, де він був замордований. Дивом уціліла одна з робіт хлопця.

Drawing depicted by Heorhii Khuchua, a ten-year-old Kievite who was taken with his mother in a Nazi camp where he was murdered. One of the boy's works was miraculously undamaged.

Ніна Анущенко (Гнатюк) із сестрою Надією Коломийченко (Гнатюк). 1999

Nina Anushchenko (Hnatiuk) with her sister Nadiia Kolomyichenko (Hnatiuk). 1999

Ніна та Надія – доньки Івана й Віри Гнатюків. Родина проживала в с-щі Доманівка. У червні 1941 Івана мобілізували на фронт. Селище нацисти окупували 5 вересня 1941. Там почали створювати гетто для євреїв, переміщених із Бессарабії, Буковини й Одеси. Надія та Ніна не раз бачили, як через населений пункт гітлерівці гнали чергову колону євреїв. Сестри разом із мамою переховували у своїй оселі єврейського хлопчика Фіму Зеленого, а згодом і його родину, одеситку Бетю Штаркман та її дітей Семена, Олену, Еміля і Клару. Таємно передавали харчі в Домані ...

Ніна Анущенко (Гнатюк). 1990-ті

Nina Anushchenko (Hnatiuk). 1990s

Під час нацистської окупації Ніна разом із сестрою Надією та мамою Вірою Гнатюк рятувала євреїв у с-щі Доманівка. Серед урятованих – Фіма Зелений, Бетя Штаркман та її діти Семен, Олена, Еміль і Клара, Ліза Борух. У 1999 Яд Вашем удостоїв членів української родини звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Nina together with her sister Nadiia and mother Vira Hnatiuk, rescued the Jews in Domanivka township. Among rescued, there were Fima Zelenyi, Betia Shtarkman and her children Semen, Olena, Emil and Klara, and Liza B ...

Ніна Білостоцька (копія). 1936

Nina Bilostotska (copy). 1936

Ніна Білостоцька з матір’ю проживала у с. Ворзель (нині – смт Ворзель) на Київщині. Під час нацистської окупації домівка Білостоцьких стала місцем конспіративних зустрічей. Вони доставляли партизанам зброю та медикаменти, доправляли до них військовополонених, допомагали втікачам. У березні 1942 р. до їхнього будинку привели чотирирічну Енвеліну Гершман. Її батько був на фронті, мама переховувалась у м. Київ. Пов’язані з підпіллям, Білостоцькі подвійно ризикували, але прихистили дівчинку. Восени 1943 р. до їхнього будинку вдерлися власовці – сол ...

Ніна Богорад (копія). 1940

Nina Bohorad (copy). 1940

Ніна Суботенко разом із батьками Феодосієм і Марією проживала в с. Лебединці на Житомирщині. Під час нацистської окупації сім’я Суботенків переховувала єврея Якова (Івана) Богорада. Після завершення війни Ніна та Яків одружилися. У 1998 Феодосій і Марія Суботенки удостоєні звання «Праведник народів світу». У 1999 це звання отримала і Ніна Богорад (Суботенко)

Nina Subotenko, together with her parents Feodosii and Mariia Subotenko, lived in the village of Lebedyntsi, Zhytomyr region. During the Nazi occupation, the Subotenko family hid ...

Ніна Герасимова – студентка Київського політехнічного інституту. 1941

Nina Herasymova is a student of Kyiv Polytechnic Institute. 1941

Ніна Герасимова мешкала в Києві на вул. Володимирській, буд. 64. Під час окупації столиці України в жовтні 1941 р. переховувала, ризикуючи власним життям, єврейське подружжя Грінбергів. Відповідно до постанови Фонду «Пам'ять Бабиного Яру» вiд 22 лютого 1998 р. за виявлені християнське милосердя й доброту та врятовані життя приречених на загибель євреїв Ніну нагороджено грамотою «Праведника України»

Nina Herasymova lived in Volodymyrska Street, 64, Kyiv. During the occupation of the capital of Ukraine in October 1941 risking her ow ...