Цифрові колекції
Об'єктів - 671
Ніна Гудкова з подругами. 06.02.1931

Nina Hudkova with her friends. 06.02.1931

Ніна Гудкова у 1931 р. закінчила Київський медичний технікум Охматдиту з акушерським відділом. За направленням поїхала працювати в с-ще Білий Бичок (нині – с-ще Чагода Чагодощенського району, Вологодська область, Російська Федерація). У 1933 р. з чоловіком Петром Зайченком повернулася в Україну. У 1940 р. закінчила Київський медичний інститут, працювала лікарем-педіатром у столичній дитячій клінічній лікарні № 7. Під час нацистської окупації м. Київ очолювала дитячий будинок № 2. Протягом двох років опікувалася сиротами та дітьми без батьківськ ...

Ніна Гудкова з подругою Оленою Федуловою. 25.04.1940

Nina Hudkova with her friend Olena Fedulova. 25.04.1940

Ніна Гудкова у 1931 р. закінчила Київський медичний технікум Охматдиту з акушерським відділом, у 1940 р. – Київський медичний інститут, працювала лікарем-педіатром у Київській дитячій клінічній лікарні № 7. Під час нацистської окупації м. Київ очолювала дитячий будинок № 2. Протягом двох років опікувалася сиротами й дітьми без батьківського піклування. Переховувала 12 єврейських дітей. У 1993 р. визнана Праведником Бабиного Яру, у 1995 р. – Праведником народів світу

In 1931, Nina Hudkova graduated from the Kyiv Medical College of Okhm ...

Ніна Гудкова з чоловіком Петром Зайченком. 04.12.1928

Nina Hudkova with her husband Petro Zaichenko. 04.12.1928

Під час нацистської окупації м. Київ Ніна Гудкова очолювала дитячий будинок № 2. Протягом двох років опікувалася сиротами й дітьми без батьківського піклування. Переховувала 12 єврейських дітей. У 1993 р. визнана Праведником Бабиного Яру, у 1995 р. – Праведником народів світу

During the Nazi occupation of Kyiv, Nina Hudkova was the head of the Orphanage № 2. For two years she took care of orphans and children without parental care. She hid 12 Jewish children. In 1993 she was recognized as the Righteous of Babyn Yar, in 1995 the Righte ...

Ніна Гудкова.1950

Nina Hudkova.1950

Ніна Гудкова у 1931 р. закінчила Київський медичний технікум Охматдиту з акушерським відділом, у 1940 р. – Київський медичний інститут, працювала лікарем-педіатром у Київській дитячій клінічній лікарні № 7. Під час нацистської окупації м. Київ очолювала дитячий будинок № 2. Протягом двох років опікувалася сиротами й дітьми без батьківського піклування. Переховувала 12 єврейських дітей. У 1993 р. визнана Праведником Бабиного Яру, у 1995 р. – Праведником народів світу

In 1931, Nina Hudkova graduated from the Kyiv Medical College of Okhm ...

Ніна Стрикиця серед учнів 4 класу Сіннянської середньої школи після іспитів з усної арифметики. 27.05.1946

Nina Strykytsia with the 4th form pupils of secondary school in Sinne village after the oral exams in maths. 27.05.1946

Ніна – учениця цього класу. Вже за рік у живих залишилося лише 14 дітей. Решта стали жертвами Голодомору 1946–1947 рр., улаштованого сталінським режимом. Мати дівчинки шість разів вимушено їздила за продуктами харчування з Харківщини до Західної України. Це врятувало родину від голодної смерті. Потому Ніна Гейко (Стрикиця) – вчитель української мови та літератури у м. Стаханов (нині м. Кадіївка Луганської області), що з квітня 2014 р. перебуває в тимчасовій окупації. Вимушена переселенка через сьогоденну російсько-українську війну

Nin ...

Ніна Суботенко з нареченим Яковом (Іваном) Богорадом (копія). 1946

Nina Subotenko with her fiancé Yakiv (Ivan) Bohorad (copy). 1946

Під час нацистської окупації Ніна Суботенко разом із батьками врятувала єврея Якова (Івана) Богорада. У 1946 Ніна та Яків одружилися. Родина Суботенків удостоєна звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Nina Subotenko and her parents rescued a Jew Yakiv (Ivan) Bohorad. In 1946 Nina and Yakiv got married. The Subotenko family was awarded the title of “Righteous Among the Nations”

Нагрудна нашивка «Зірка Давида». 1942

“Stars of David” badge. 1942

Належала Леонові Бухгольцу, уродженцю Львівщини. До початку Першої світової війни мешкав у м. Париж (Франція), після її закінчення переїхав до Австрії, де заснував власну справу, створив сім’ю. Члени родини дивом не постраждали під час «Кришталевої ночі», але їм заборонили жити у м. Відень, тому вони змушені були знову емігрувати до м. Париж. У період німецької окупації працював у головній канцелярії Союзу французьких євреїв. Від 1942 р. установа займалася вивезенням євреїв, переважно на схід – до «трудових» та концентраційних таборів. Саме з т ...

Надія Варфоломій (у першому ряду праворуч) із дітьми Тетяною, Борисом, Ганною та братом чоловіка (копія). 1950-ті

Nadiia Varfolomii (in the first row on the right) with her children Tetiana, Borys, Hanna and her husband's brother (copy). 1950s

Надія та Іван Варфоломії проживали в м. Хмільник на Вінниччині, виховували чотирьох дітей. Під час нацистської окупації України врятували від знищення Хаїма та Риву Вайнерів із сином Ісаком та їхню небогу Клару Грінберг. У 1993 р. визнані Праведниками народів світу

Nadiia and Ivan Varfolomii lived in Khmilnyk in the Vinnytsia region and had four children. During the Nazi occupation of Ukraine, they rescued Khaim and Riva Vainer, their son Isak and their niece Klara Hrinberh. In 1993, Nadiia and Ivan Varfolomii were recognized as the R ...

Надія Кухаренко серед учениць Київської середньої школи № 16. 1944

Nadiya Kukharenko among the pupils of Kyiv secondary school No. 16. 1944

Близнючки Надія та Віра Кухаренко у 1944–1949 рр. здобували освіту за радянською роздільною системою навчання (хлопчики та дівчатка – окремо). На фото Надія без Віри, адже батьки не мали матеріальної можливості одягнути до школи обох дітей, тому сестри відвідували заняття по черзі

In 1944–1949 twins Nadiya and Vira Kukharenko studied at school that had a single-gender education. In the photo Nadiya is without her twin-sister, as their parents did not have the financial means to buy clothes for both children. That’s why the sisters att ...

Назар Толстолип із товаришами по службі. 1946
Nazar Tolstolyp with his brothers-in-arms. 1946

Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ

From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...

Назар Толстолип серед офіцерів Війська Польського. 1946
Nazar Tolstolyp among the officers of the Polish Army. 1946

Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ

From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...

Назар Толстолип. 1946
Nazar Tolstolyp. 1946

Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ

From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...

Наказ Головнокомандувача Війська Польського №54 з нагоди святкування 28-ї річниці створення Червоної армії. 23.02.1946
The order of the Commander-in-Chief of the Polish Army №54 on the occasion of the celebration of the 28th anniversary of the Red Army. 23.02.1946

Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ

From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...

Наказ міністра національної оборони Чехословаччини про звільнення Федора Іванчова з військової служби. 03.04.1948
The order of a Minister of National Defense of Czechoslovakia on the dismissal from military service of Fedir Ivanchov. 03.04.1948

Уродженець Закарпаття. У другій половині 1930-х рр. учителював, писав художні твори, публікувався в місцевих газетах. У грудні 1938 р. – березні 1939 р., в час становлення Карпатської України, був ув’язнений у таборі Думен, неподалік м. Рахів. Щоб уникнути репресій угорських окупантів, у ніч на 3 листопада 1939 р. нелегально перетнув кордон із СРСР. Був заарештований і засуджений до п'яти років виправних таборів. Покарання відбував на території Комі АРСР (північ європейської частини Росії). У лютому 1943 р. потрапив під спеціально оголошену амн ...

Наказ № 35 цивільного губернатора Трансністрії проф. Георге Алексяну. 02.01.1942

Order No. 35 of Civil Governor of Transnistria professor Gheorghe Alexianu. 02.01.1942

Восени 1941 р. та взимку 1942 р. румунська окупаційна влада під керівництвом цивільного губернатора Трансністрії Георге Алексяну провела низку каральних акцій проти єврейства м. Одеса. Перші розстріли почалися вже в жовтні 1941 р. (у жовтні – листопаді 1941 р. тут загинуло близько 30 тис. осіб). 24 жовтня 1941 р. кілька сотень одеських євреїв було розстріляно в с. Дальник на Одещині. З листопада 1941 р. єврейське населення міста почали відправляти до таборів, облаштованих румунами в сільській місцевості, насамперед у с. Богданівка (Миколаївщина ...

Наказ № 57 командування округу № 3 Війська Польського про призначення офіцерів на командні посади. 13.09.1944
The order № 57 of the Command of the District № 3 of the Polish Army on the appointment of officers to command positions. 13.09.1944

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Настільний календар Віктора Хоменка. 1942

Victor Khomenko's desktop calendar. 1942

Закінчив сім класів. Восени 1941 р. увійшов до складу радянської підпільної групи м. Миколаїв. Від травня 1942 р. виконував завдання керівника спеціальної розвідувально-диверсійної групи Головного розвідувального управління Генерального штабу Червоної армії. Страчений гітлерівцями в грудні 1942 р.

He graduated from seven classes. In the autumn of 1941, he became a member of the Soviet underground group in Mykolayiv. From May 1942, he carried out of the head of the special reconnaissance and sabotage group of the Main Intelligence Drec ...

Наталія та Богдан Мачили. 1948

Nataliia and Bohdan Machylo. 1948

У жовтні 1947 р. в ході операції «Захід», проведеної радянськими органами держбезпеки, Наталка та її менший брат Богдан разом із сім’єю були примусово депортовані на спецпоселення до Західного Уралу за зв’язки родини з українським націоналістичним підпіллям (четверо членів родини загинули в збройних сутичках або були замордовані радянськими репресивно-каральними органами, решта покарані виправно-трудовими таборами ГУЛАГу, згодом – забороною повернутися до рідних осель. Дев’ятеро Мачилів, переважно старі, жінки, діти, перебували на спецпоселенні ...

Наум (Анатолій) Кесельман із дружиною. 2013

Naum (Anatoliy) Keselman with his wife. 2013

Наум (Анатолій) Кесельман 1940 р.н., єврей. У дворічному віці був врятований від загибелі разом із матір’ю Зіною Кесельман українською родиною Дейнеків – Марком, Лідією та їхньою тринадцятирічною донькою Оксаною, за що всі вони удостоєні почесного звання Праведник народів світу

Naum (Anatoliy) Keselman 1940, Jew. At the age of two, he and his mother, Zina Keselman, were rescued by the Ukrainian family of Deineko – Mark, Lidia and their thirteen-year-old daughter Oksana. Deineko family got «Righteous Among the Nations» award

Неоніла Білостоцька з братом Петром. 1940

Neonila Bilostotska with her brother Petro. 1940

Напередодні німецько-радянської війни Неоніла Білостоцька з батьком та бабусею проживала в с. Ворзель (нині – смт Ворзель) на Київщині. З початком війни батька Бориса мобілізували на фронт. У домівці Білостоцьких підпілля організувало явочну квартиру. Бабуся Марія і тітка Ніна доставляли партизанам зброю та медикаменти, доправляли до них військовополонених, допомагали втікачам. У березні 1942 р. до їхнього будинку привели чотирирічну Енвеліну Гершман. Відтак 15-річна Неоніла доглядала її. Восени 1943 р. за доносом заарештували бабусю й тітку. З ...