Огляд належить до звітної документації від низового апарату Андрія Михалевича

Review refers to the reporting documentation from the grassroots organization of Andrii Mykhalevych

Огляд належить до поточної та звітної документації з діловодного архіву Андрія Михалевича

The review refers to the current and reporting documentation from the record keeping archive of Andrii Mykhalevych

Огляд належить до поточної та звітної документації з діловодного архіву Андрія Михалевича

Review refers to current and reporting documentation from the archive of Andrii Mykhalevych

Огляд належить до поточної та звітної документації з діловодного архіву Андрія Михалевича

The review refers to the current and reporting documentation from the record keeping archive of Andrii Mykhalevych

Огляд належить до поточної та звітної документації з діловодного архіву Андрія Михалевича

The review refers to the current and reporting documentation from the record keeping archive of Andrii Mykhalevych

Огляд належить до поточної та звітної документації з діловодного архіву Андрія Михалевича

The review refers to the current and reporting documentation from the record keeping archive of Andrii Mykhalevych

Огляд належить до поточної та звітної документації з діловодного архіву Андрія Михалевича

The review refers to the current and reporting documentation from the record keeping archive of Andrii Mykhalevych

Огляд належить до звітної документації від низового апарату Андрія Михалевича

Review refers to the reporting documentation from the grass-roots organization of Andrii Mykhalevych

Львівське єврейське гетто було третім за розмірами в Європі (восени 1941 р. тут перебувало 138 700 осіб). У гетто не вистачало води та харчів, медикаментів, житла тощо. Це спричинило масове голодування та знесилення, восени 1942 р. поширилась епідемія тифу. Працездатне населення гетто виконувало трудову повинність у Янівському таборі, а непрацездатних систематично знищували. Нацисти регулярно проводили «акції», коли людей відстрілювали цілими будинками й часто просто на вулицях. У червні 1943 р. м. Львів було проголошено «юденфрай» – вільним ві ...

У грудні 1941 р. гітлерівцями було створене Луцьке гетто. Там утримували 17–25 тис. євреїв з міста й довколишніх сіл. Їх використовували на важких фізичних роботах, будь-які контакти із зовнішнім світом заборонялися під загрозою розстрілу. 19–20 червня 1942 р., під час першої каральної акції в гетто розстріляно 2 тис. осіб. 19 – 23 серпня 1942 р. більшість мешканців Луцького гетто (15–16 тис. євреїв, у тому числі 5 тис. із навколишніх населених пунктів) розстріляно в с. Гнідава (нині – у складі м. Луцьк). Зберігся персональний список лише 584 о ...

Геноцид проти місцевого й нетутешнього єврейства відбувався одночасно зі встановленням німецької окупаційної влади в м. Бердичів (Житомирщина). Так, у серпні 1941 р. розпочався процес примусового відселення до гетто, створеного в районі міського базару, а вже у вересні 1941 р. стався розстріл – «Бердичівська трагедія» – одна з перших акцій із масового знищення євреїв. За час нацистської займанщини міста (липень 1941 р. – січень 1944 р.), тут було вбито понад 29 тис. євреїв. Незважаючи на загрозу смерті, близько 30 мешканців м. Бердичів було удо ...

Уродженець Хмельниччини Володимир Багазій на передодні німецько-радянської війни викладав математику у школі, одночасно навчався в аспірантурі Київського державного університету. Належав до мельниківського крила Організації українських націоналістів. Від перших днів нацистської окупації Києва був заступником бургомістра, а від 29.10.1941 р. – головою Київської міської управи. За його участю формувався департамент муніципалітету, був створений Український червоний хрест, функціонувала Українська національна рада – представницький орган, що репре ...

Містить інформацію про 50 осіб, засуджених на смерть за злочини перед німецькою владою в Генеральній Губернії. Зазначено, що вирок виконано щодо згаданих під номерами 1 – 30. Під номером 27 (Суш Настя) зазначена Анастасія Сушко, яка таємно переховувала єврейського хлопчика. У 2006 р. Анастасія Сушко була посмертно відзначена званням «Праведник народів світу».

Contains information about 50 people who were sentenced to death for crimes committed against the German authorities in the General Government. It is noted that those menti ...

Масове винищення євреїв у м. Станіслав (нині – м. Івано-Франківськ) розпочалося в серпні 1941 р. Лише за шість перших днів гітлерівці розстріляли 2 865 осіб. Найбільша акція знищення сталася 12 жовтня 1941 р. Тієї «чорної неділі» на єврейському цвинтарі розстріляно від 6 до 12 тис. осіб. У грудні 1941 р. німецька окупаційна влада міста створила гетто. Сюди від квітня 1942 р. звозили євреїв із інших місць примусового утримування, більшість із яких відразу відправляли до Янівського табору в м. Львів, концентраційних таборів на території Польщі ( ...

З поверненням на українські терени радянської влади для цивільного населення вводилася обов’язкова трудова повинність, за недотримання якої передбачалася відповідальність за законами воєнного часу. У жовтні 1943 р. 15-річна жителька Київщини Валентина Вербицька була залучена до сільськогосподарських робіт у місцевому колгоспі. Пізніше брала участь у відбудові Києва

After the return of the Soviets to the Ukrainian territories the compulsory labor was introduced for the civilian population non-compliance with which the responsibility ...

Народився в м. Одеса. Від вересня 1941 р. служив у розвідці, а від листопада 1942 р. в розпорядженні Українського штабу партизанського руху (УШПР). У серпні 1944 р. десантований на території Чехословаччини у складі розвiдувально-диверсiйної групи, згодом – командир 2-ї Чехословацької партизанської бригади «За свободу слов'ян». Відзначений нагородами ЧСР. Почесний громадянин м. Зволен

He was born in Odessa. Since September 1941 he served as an intelligence officer. From November 1942 he served in the ranks of the Ukrainian Headquarter ...

Уродженець Закарпаття. У 1937 р. вступив до Комуністичної партії Чехословаччини. Упродовж 1937–1939 рр. проходив строкову службу в чехословацькій армії. Щоб уникнути репресій угорських окупантів, у ніч на 7 травня 1940 р. нелегально перетнув кордон із СРСР. Був заарештований і засуджений до п'яти років виправних таборів. Покарання відбував на шахтах Печори (північ європейської частини Росії). У грудні 1942 р. потрапив під спеціально оголошену амністію для охочих вступити до 1-го Чехословацького окремого піхотного батальйону, сформованого 5 січн ...

Уродженець Житомирщини. Від 1941 р. на фронті, учасник оборонних боїв на території України. У травні 1942 р. пораненим опинивсь у полоні. Бранець низки нацистських таборів. У серпні 1944 р. визволений із табору в Словаччині в результаті антигітлерівського повстання. Приєднався до місцевого руху Опору, командир 3-го загону партизанської бригади ім. Яношика. Учасник Словацького національного повстання. По війні мешкав на Рівненщині, заслужений учитель України

From Zhytomyr region. Since 1941 he was at the battlefront, he participated in ...

У 1945 р. Варвара Малофій отримала паспорт громадянина СРСР, що було рідкісним винятком, адже більшість українських селян до 1974 р. не мали цього документа, залишаючись таким чином прикріпленими до місця проживання

In 1945, Varvara Malofii got a passport of a citizen of the USSR. It was a rare exception because most Ukrainian peasants did not have such a document until 1974, thus remaining bound to the place of their residence

Належав Анастасії Сушко, яка була знищена нацистами у 1943 р. за переховування євреїв на Львівщині. 1 березня 2006 р. посмертно удостоєна звання Праведника народів світу.

It belonged to Anastasia Sushko, who was killed by the Nazis in 1943 for hiding Jews in the Lviv region. On March 1, 2006 she was posthumously awarded the title of Righteous Among the Nations.