Цифрові колекції
Об'єктів - 671
Медаль «Праведник народів світу» Родіона та Миколи Янюків. 1994

Rodion and Mykola Yaniuk’s medal of the «Righteous Among the Nations». 1994

Під час нацистської окупації в с. Котелянка на Хмельниччині родина Янюків урятувала єврейок Марію та Євгенію Трибун, улаштувавши на обійсті таємне укриття. У 1994 р. Родіон Янюк та його син Микола визнані Праведниками народів світу

During the Nazi occupation of the Kotelianka village in the Khmelnytskyi region, the Yaniuk family rescued Jews Mariia and Yevheniia Trybun by setting up a secret shelter at their place. In 1994, Rodion Yaniuk and his son Mykola were recognized as Righteous Among the Nations

Медаль «Праведник народів світу» Неоніли Білостоцької. 1999

Neonila Bilostotska’s medal of the «Righteous Among the Nations». 1999

Під час нацистської окупації с. Ворзель (нині – смт Ворзель) Київської області Неоніла Білостоцька разом із родичами врятувала від знищення єврейську дівчинку Енвеліну Гершман

During the Nazi occupation of the village of Vorzel (now city of Vorzel) in the Kyiv region, Neonila Neonila Bilostotska together with her relatives saved a Jewish girl Envelina Hershman

Медаль «Праведник народів світу» Ганни та Василя Ялинських. 2013.

Medal “Righteous Among the Nations” of Hanna and Vasyl Yalynskyi. 2013

Під час нацистської окупації Ганна Ялинська із сином Василем проживала в с. Шестеринці на Черкащині. Вони врятували життя єврейській жінці Ципі Векслер, яку переховували у своєму будинку. У 2013 р. Ганну й Василя Ялинських удостоєно звання «Праведник народів світу».

During the Nazi occupation, Hanna Yalynska and her son Vasyl lived in in Shesteryntsi village in Cherkasy region. They saved the life of a Jewish woman, Tsypa Veksler, whom they were hiding in their house. In 2013, Hanna and Vasyl Yalynskyi were awarded the title of “Rig ...

Медаль «Перемога і Свобода» Миколи Янишевського. 1946–1952
The medal "Victory and Freedom" of Mykola Yanyshevsʹkyy.1946–1952

Уродженець Житомирщини. У лавах Червоної армії від 1929 р., зв’язківець. Учасник радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник Ленінградської битви, боїв на території Естонії в 1944 р. У листопаді 1944 р. підполковник М. Янишевський направлений на посаду начальника школи радистів Польського партизанського штабу. Упродовж листопада 1944 р. – січня 1945 р. на прискорених курсах зв’язку під його керівництвом було підготовлено 156 молодших командирів-зв’язківців. Від січня 1945 р. – начальник школи офіцерських курсів Гол ...

Медаль «За участь у боях за Берлін» Миколи Янишевського. 1973
The medal "For participation in the battles for Berlin" of Mykola Yanyshevsʹkyy. 1973

Уродженець Житомирщини. У лавах Червоної армії від 1929 р., зв’язківець. Учасник радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник Ленінградської битви, боїв на території Естонії в 1944 р. У листопаді 1944 р. підполковник М. Янишевський направлений на посаду начальника школи радистів Польського партизанського штабу. Упродовж листопада 1944 р. – січня 1945 р. на прискорених курсах зв’язку під його керівництвом було підготовлено 156 молодших командирів-зв’язківців. Від січня 1945 р. – начальник школи офіцерських курсів Гол ...

Медаль «За участь в оборонній війні 1939 року» Василя Крокоса. 1997
The medal "For participation in the defense war of 1939" of Vasyl' Krokis. 1997

Уродженець Львівщини. У 1938 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив до полону, був звільнений. У 1942 р. вивезений на примусові роботи до Німеччини. По війні мешкав у м. Стрий (Львівщина)

From Lviv region. In 1938 he was mobilized in the Polish Army, participated in the battles against the Wehrmacht. In 1939 he became a prisoner of war and was released. In 1942 he was deported to Germany for forced labor. He lived in Stryy (Lviv region) after the war

Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» Неоніли Білостоцької. 1948

Neonila Bilostotska’s Medal “For Valiant Labour in the Great Patriotic War 1941–1945”. 1948

Нагороджена в 1948 р. як учасниця війни за добросовісну працю та дбайливе ставлення до поранених червоноармійців. У 1944–1945 рр. Неоніла Білостоцька, за сумісництвом з основною роботою в Будинку дитини, працювала у військовому шпиталі в с. Ворзель Київської області, який згодом був затверджений як перший місцевий будинок відпочинку, а в 1947 р. переріс у перший санаторій загального типу (нині – санаторій «Україна»)

She was awarded in 1948 as a participant in the war for dedicated work and careful treatment of wounded Red Army soldier ...

Медаль «За Варшаву. 1939–1945» Миколи Янишевського. 1959
The medal "For Warsaw. 1939–1945" of Mykola Yanyshevsʹkyy. 1959

Уродженець Житомирщини. У лавах Червоної армії від 1929 р., зв’язківець. Учасник радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник Ленінградської битви, боїв на території Естонії в 1944 р. У листопаді 1944 р. підполковник М. Янишевський направлений на посаду начальника школи радистів Польського партизанського штабу. Упродовж листопада 1944 р. – січня 1945 р. на прискорених курсах зв’язку під його керівництвом було підготовлено 156 молодших командирів-зв’язківців. Від січня 1945 р. – начальник школи офіцерських курсів Голо ...

Медаль «Братерство по зброї» Миколи Янишевського. 1969
The medal "Brotherhood of arms" of Mykola Yanyshevsʹkyy. 1969

Уродженець Житомирщини. У лавах Червоної армії від 1929 р., зв’язківець. Учасник радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник Ленінградської битви, боїв на території Естонії в 1944 р. У листопаді 1944 р. підполковник М. Янишевський направлений на посаду начальника школи радистів Польського партизанського штабу. Упродовж листопада 1944 р. – січня 1945 р. на прискорених курсах зв’язку під його керівництвом було підготовлено 156 молодших командирів-зв’язківців. Від січня 1945 р. – начальник школи офіцерських курсів Гол ...

Марк Дейнеко. Перша половина ХХ ст.

Mark Deineko. The first half of the ХХth century

Марк Дейнеко разом із дружиною Лідією та донькою Оксаною мешкали в с. Ужачин Житомирської області. Упродовж нацистської окупації вони переховували членів єврейської родини Кесельманів – матір Зіну із сином Наумом. Марк Дейнеко помер від туберкульозу в 1961 р. У 2014 р. йому присвоєно звання Праведника народів світу (посмертно)

Mark Deineko, together with his wife Lidia and daughter Oksana, lived in the village of Uzhachyn, Zhytomyr region. During the Nazi occupation, they hid the members of the Jewish Keselmans family – Zina ...

Марія Новаківська з донькою Людмилою (копія). 1941

Mariia Novakivska together with her daughter Liudmyla (copy). 1941

Під час нацистської окупації Марія Новаківська з донькою та свекрухою проживали в м. Харків, чоловік Борис Новаківський пішов на фронт. Наражаючи себе й родину на смертельну небезпеку, Марія впродовж усієї окупації рятувала від нацистської розправи хвору на астму Алісу Френкель, доньку Якова Френкеля та Наталії Швачко. Після війни родини Новаківських та Френкелів підтримували дружні стосунки. У 2002 Марія Новаківська удостоєна звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Mariia Novakivska together with her daughter and ...

Марія Мосійчук (Слободюк) із чоловіком та дітьми. 27.12.1954

Mariia Mosiichuk (Slobodiuk) with her husband and children. 27.12.1954

Під час Другої світової війни Марія разом із батьками врятувала від загибелі свою шкільну подругу Софію Горштейн. Після війни вийшла заміж за Павла Мосійчука. У 1950 родина була розкуркулена та виселена до Хабаровського краю. Лише в 1974 Мосійчуки повернулися в Україну до рідної домівки, яку вдалося відсудити. У 1992 Марія Мосійчук (Слободюк) та її батьки удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Mariia and her parents rescued her school friend Sofiia Horstein. After the war, she married Pavlo Mosiichuk. ...

Марія Мосійчук (Слободюк) із дітьми та свекрухою. 05.06.1954

Mariia Mosiichuk (Slobodiuk) with her children and mother-in-law. 05.06.1954

Під час Другої світової війни Марія разом із батьками врятувала від загибелі свою шкільну подругу Софію Горштейн. Після війни вийшла заміж за Павла Мосійчука. У 1950 родина була розкуркулена та виселена до Хабаровського краю. Лише в 1974 Мосійчуки повернулися в Україну до рідної домівки, яку вдалося відсудити. У 1992 Марія Мосійчук (Слободюк) та її батьки удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Mariia and her parents rescued her school friend Sofiia Horstein. After the war, she married Pavlo Mosiichuk. ...

Марія Кутнич із донькою та синами. 1938

Mariia Kutnych with her daughter and sons. 1938

Марія, залишившись удовою, сама виховувала трьох дітей і доглядала хворого свекра. Не відмовила у прихистку єврейському хлопцеві Єшуа Грінфельду, родина якого була вивезена до Аушвіцу. Після вигнання нацистів із регіону він пішов на фронт. Після війни емігрував до Аргентини. У 2015 Марію Кутнич удостоєно звання «Праведник народів світу»

Mariia, being a widow, brought up three children and cared for her sick father-in-law. She agreed to shelter a Jewish boy Yeshua Hrinfeld whose family was taken to Auschwitz. After the expulsion of the ...

Марія Кутнич із дітьми та онуками. 1965

Mariia Kutnych with her children and grandchildren. 1965

Марія, залишившись удовою, сама виховувала трьох дітей і доглядала хворого свекра. Не відмовила у прихистку єврейському хлопцеві Єшуа Грінфельду, родина якого була вивезена до Аушвіцу. Після вигнання нацистів із регіону він пішов на фронт. Після війни емігрував до Аргентини. У 2015 Марію Кутнич удостоєно звання «Праведник народів світу»

Mariia, being a widow, brought up three children and cared for her sick father-in-law. She agreed to shelter a Jewish boy Yeshua Hrinfeld whose family was taken to Auschwitz. After the expulsion of the ...

Марія Костюшко. 1956

Mariia Kostiushko. 1956

Під час нацистської окупації м. Біла Церква Марія Костюшко з чоловіком Олександром та старшим сином Петром переховувала у своєму будинку Леоніда Горобцова та його племінника Григорія Мясковського. У 1997 р. Олександр і Марія Костюшки та їхній старший син Петро були удостоєні почесного звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Bila Tserkva, Mariia Kostiushko together with her husband Oleksandr and her son Petro hid Leonid Horobtsov and his nephew Hryhorii Miaskovskyi in their house. In 1997, Oleksandr and Mariia Ko ...

Марія Корхун. 31.08.1932

Mariia Korkhun. 31.08.1932

У вересні 1941 р. Марія Корхун разом із матір’ю Єлизаветою Корхун та 12-річним братом Леонідом були розстріляні в Бабиному Яру. Із родини вціліли її батько Йосип Корхун та брат Михайло

Mariia Korkhun, her mother Yelyzaveta Korkhun and her 12-year-old brother Leonid were shot in Babyn Yar in September 1941. Her father Yosyp Korkhun and her brother Mykhailo survived

Марія Зеліско. 1970-ті

Mariia Zelisko. 1970s

Зеліско Марія під час румунської окупації, маючи шестеро дітей, надала притулок єврейській родині Габерів. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейська родина уникнула страти, але до кінця війни перебувала в таборах на території Трансністрії. У 2001 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Марію Зеліско почесним званням "Праведник народів світу".

During the Romanian occupation, ...

Марія Зеліско із сином Віктором (копія). 1980-ті

Mariia Zelisko with her son Viktor (copy). 1980s

Зеліско Марія під час румунської окупації, маючи шестеро дітей, надала притулок єврейській родині Габерів. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейська родина уникнула страти, але до кінця війни перебувала в таборах на території Трансністрії. У 2001 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Марію Зеліско почесним званням "Праведник народів світу".

During the Romanian occupation, ...

Марія Бобирьова. 1944
Mariya Bobyrʹova. 1944

Через специфіку діяльності розвідниці певних відомостей із її біографії досі бракує. Уродженка Полтавщини. У 1940 р. закінчила Харківський педагогічний інститут іноземних мов і почала викладати німецьку мову у військовому училищі зв’язку та військово-медичному училищі в м. Харків. Восени 1941 р., залишилась у м. Харків для проведення підпільної діяльності під час окупації. У 1943 р. десантована в м. Вінниця, працювала перекладачкою в місцевій комендатурі, де проводила розвідувальну діяльність. 7 серпня 1944 р. у складі розвідувальної групи «Ава ...