Уродженець м. Катеринослав (нині – м. Дніпро), Герой України (2001). У 1944 р. на чолі розвідувальної групи «Голос» десантований у передмістя м. Краків. За 165 днів діяльності групі вдалося розвідати Краківський укріплений район, фортифікації, споруджені гітлерівцями на р. Вісла, й дістати план мінування міста, що врятувало його від зруйнування. Відзначений вищою бойовою нагородою Польщі – орденом Військової доблесті («Virtuti Militari»). Почесний громадянин м. Краків. По війні зазнав радянських репресій, реабілітований. Мешкав у м. Київ
< ...

Уродженець Житомирщини. У лавах Червоної армії від 1929 р., зв’язківець. Учасник радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник Ленінградської битви, боїв на території Естонії в 1944 р. У листопаді 1944 р. підполковник М. Янишевський направлений на посаду начальника школи радистів Польського партизанського штабу. Упродовж листопада 1944 р. – січня 1945 р. на прискорених курсах зв’язку під його керівництвом було підготовлено 156 молодших командирів-зв’язківців. Від січня 1945 р. – начальник школи офіцерських курсів Гол ...

Уродженець Київщини. Від 1933 р. працював у харчовій промисловості м. Ташкент (нині – Узбекистан). Від серпня 1941 р. служив у Червоній армії. Учасник оборони м. Москва 1941 р., битви на Курській дузі 1943 р., Корсунь-Шевченківської битви 1944 р. Того самого року направлений для проходження служби до 1-го Чехословацького армійського корпусу. Учасник боїв на лінії Арпада – німецьких та угорських укріплень у Карпатах, брав участь у боях на території Чехословаччини. По війні мешкав у м. Ташкент

From Kyiv region. From 1933 he worked in th ...

Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Квіти Освенцима». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час його існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Flowers of Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Fron ...

Лев Зісман був учасником вигнання нацистів із території України, боїв за Румунію, Угорщину, Австрію. Упродовж 1942 – 1945рр. надіслав своїм рідним та близьким близько 70 листів, що нині зберігаються у фондозбірні музею. Серед них зокрема лист, написаний під час перебування у визволеному Києві та адресований майбутній дружині Софії, де автор розповідає про злодіяння нацистів у Бабиному Яру

Lev Zisman was a participant of the liberation of Ukraine, the battle for Romania, Hungary and Austria. During 1942– 1945 he has sent to his relat ...

Уродженка Харківщини. Обставини довоєнного життя й участі в німецько-радянській війні впродовж 1941–1942 рр. не відомі достеменно. У 1942 р. закінчила курси радистів у спецшколі Українського штабу партизанського руху. Від березня 1943 р. учасниця радянського руху Опору на території України та Білорусі. У червні 1944 р. направлена для проходження служби до 1-го Чехословацького армійського корпусу. Нагороджена орденами Червоної Зірки в 1944 р. та Вітчизняної війни в 1985 р. Повоєнна доля невідома

From Kharkiv region. The life before th ...

Учасник оборони Києва. З початком нацистської окупації столиці України й до її визволення Василь Борейко був членом міської пiдпiльної органiзацiї «Арсеналець», що діяла в окупованому Києві. Урятував від загибелі багатьох євреїв. Переховуючи їх, він підробляв документи, вносячи до бланків слов'янські прізвища. У виготовленні цих «документів» брала участь його семирічна донька Ольга, яка годинами терла підроблені бланки, аби надати їм ознак «оригінальності». У 2001р. батькові (посмертно) і доньці було присвоєно звання «Праведник Бабиного Яру» < ...

Спеціальне маркування-нашивка на одяг для соціальної стигмації євреїв відповідно до нацистської расової політики. Належав невідомому бранцю за номером 4394 концентраційного табору Майданек (первісно був нашитий на табірну куртку). За час існування концтабору (1941–1945 рр.), розташованого поблизу польського м. Люблін, через нього пройшло близько 300 000 осіб, за різними підрахунками було знищено 80–300 тис. в’язнів (у тому числі близько 60 тис. євреїв)

Special clothing garment patch for social stigma of Jews in accordance with Nazi ra ...

У жовтні 1943 р. Віра з матір’ю, братом та трьома сестрами відправлена до нацистського концтабору Аушвіц (Польща). Табірний № 65905. Мати та найменша сестра загинули. Дівчинка, разом із сестрами Тетяною, Ніною та братом Олексієм, які вижили, по війні виховувалася у київському спеціальному дитячому будинку № 13 для маленьких табірників-сиріт

In October 1943 Vira, her mother, brother and three sisters were sent to the Auschwitz concentration camp in Poland. The prisoner number 65905. Her mother and the youngest sister died. After the wa ...

У листопаді 1941 р. родина Балаклицьких уперше заарештована, проте розстрілу вдалося уникнути. У 1942 р. 6-річного Вадима з матір’ю Ганною та братом-близнюком Леонідом знову затримали й кинули до в’язниці. Розстріляний нацистами 26 червня 1942 р. разом із родиною в гіпсовому кар’єрi с. Засулля на Сумщині (нині – в межах м. Ромни Сумської області)

In November 1941, the family Balaklytskyi was arrested for the first time, but the execution was avoided. In 1942, 6-year-old Vadym, along with his mother Hanna and twin brother Leonid, were ...

Вадим Шулежко – старший син Олександри Шулежко. Після закінчення Черкаської середньої школи вступив до Золотоніської педагогічної школи. Із початком німецько-радянської війни мобілізований Золотоніським РВК. Вадим Шулежко загинув 07.01.1942 на березі р. Волхов (Новгородська область, РФ).

Vadym Shulezhko was the eldest son of Oleksandra Shulezhko. After graduating from the Cherkasy secondary school he entered the Zolotonosha pedagogical school. When the German-Soviet war started he was drafted by the Zolotonosha regional military comm ...

Виготовлена Праведником народів світу Петром Ільницьким на спецпоселенні в Казахстані. Із валізою родина повернулася в Україну в 1974

The suitcase was made by the Righteous Among the Nations Petro Ilnytskyi at the special settlement in Kazakhstan. In 1974, his family with this suitcase returned to Ukraine

Діти Миколи Тимчака з Бойківщини: Ганна, Катерина, Марія, Михайло та Яна у 30-40-х роках носили в ній до школи своє учбове приладдя. 17 червня 1951 р. у ході «Акції-51» радянськими органами держбезпеки вся родина була примусово переселена з с. Ліскувате (нині Підкарпатське воєводство, Польща) до с. Верхньокам’янське (нині Донецька область)

Mykola Tymchak's children from Boykivshchyna: Hanna, Kateryna, Mariia, Mykhailo and Yana in the 1930s and 1940s took the school supplies to school. On June 17, 1951, during the “Action-51”, the whol ...

Радянська пропагандистська брошура польської письменниці Ванди Василевської про злочини нацизму в перші два роки Другої світової війни. Однією з акцентних сюжетних ліній книжки є публіцистичний опис злодіянь гітлерівців проти євреїв на території Польщі

Soviet propaganda brochure of the Polish writer Wanda Wasylewska about the Nazi crimes in the first two years of the Second World War. The plot has got a description of the atrocities of the Nazis against the Jews in Poland

Із чоловіком Іллею та донькою Галиною проживала в с. Козинці на Київщині. Під час нацистської окупації родина переховувала єврея Бориса Міндіча, втікача з полону. Галина та Борис до війни навчалися разом у м. Київ на індустріальному робітничому факультеті. У воєнні роки долучилися до підпільної боротьби в селі, згодом приєдналися до партизанського загону. По війні одружилися. У 1996 р. Ілля та Варвара Малофії, а також їхня донька Галина Корпусенко удостоєні звання «Праведник народів світу»

Varvara Malofii with her husband Illia and da ...

Василь Білий дружив із євреєм Іллею Фішманом. Після того як у 1937 Фішмана як «ворога народу» було засуджено радянською владою, Василь опікувався його родиною: дружиною, двома синами та батьками. Під час нацистської окупації в підвалі своєї фотомайстерні переховував Лізу Фішман із синами та сестер Рейтблат, яким допоміг втекти з Олевського гетто. Коли нацисти прийшли з обшуком, батьків Василя, Лізу Фішман та сестер Рейтблат розстріляли. Йому дивом вдалося втекти. Приєднався до партизанського загону, звідти був мобілізований у Червону армію. Син ...

Василь Білий дружив із євреєм Іллею Фішманом. Після того як у 1937 Фішмана як «ворога народу» було засуджено радянською владою, Василь опікувався його родиною: дружиною, двома синами та батьками. Під час нацистської окупації в підвалі своєї фотомайстерні переховував Лізу Фішман із синами та сестер Рейтблат, яким допоміг втекти з Олевського гетто. Коли нацисти прийшли з обшуком, батьків Василя, Лізу Фішман та сестер Рейтблат розстріляли. Йому дивом вдалося втекти. Приєднався до партизанського загону, звідти був мобілізований у Червону армію. Син ...

Уродженець Львівщини. У 1938 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив до полону, був звільнений. У 1942 р. вивезений на примусові роботи до Німеччини. По війні мешкав у м. Стрий (Львівщина)

From Lviv region. In 1938 he was mobilized in the Polish Army, participated in the battles against the Wehrmacht. In 1939 he became a prisoner of war and was released. In 1942 he was deported to Germany for forced labor. He lived in Stryy (Lviv region) after the war

Син Мойсея та Лукерії Назаренків. Під час нацистської окупації разом із батьками та сестрами врятував від знищення єврейську родину Ядушвілерів. Майже 2,5 роки Етей Ядушвілер та її дочка Бетя залишалися на обійсті Назаренків. Коли в селі траплялися облави, то їм доводилося тижнями жити серед поля в копиці сіна. В обов’язки 11-річного Василя входило дізнаватися про ситуацію в селі й непомітно носити в поле воду та харчі. Так продовжувалося до приходу Червоної армії в березні 1944. У 1995 родина Назаренків удостоєна звання «Праведник народів світ ...

Під час нацистської окупації рідного села Війтівці, його родина врятували від знищення Етей Ядушлівер та її доньку Бетю. Майже 2,5 роки Назаренки переховували маму з донькою в своєму обійсті. Залежно від пори року і обставин – то на горищі, то в погребі, то у хліві. Коли у селі траплялися облави, то їм доводилося по кілька тижнів жити серед поля у копиці сіна. В обов’язки Василя входило дізнаватися про ситуацію у селі і непомітно носити у поле воду та харчі. У 1995 р. родина Назаренків удостоєна звання «Праведник народів світу»

During ...