Юрій Нечипоренко – уродженець Черкащини. Від червня 1941 р. – на фронті. У березні 1943 р. пораненим потрапив у полон, згодом – до робочого табору в м. Салоніки (Греція), звідки втік. Від січня 1944 р. – боєць інтернаціонального підрозділу Народно-визвольної армії Греції (ЕЛАС). Активний учасник рейдів, бойових засідок на п-ові Халкідікі. По війні мешкав у м. Київ

Ангелікакіс Панаетіс – колишній відповідальний за матеріальне-технічне забезпечення партизанських загонів Народно-визвольної армії Греції (ЕЛАС)

Yuriy Nechyporenko ...

Юрій Нечипоренко – уродженець Черкащини. Від червня 1941 р. – на фронті. У березні 1943 р. пораненим потрапив у полон, згодом – до робочого табору в м. Салоніки (Греція), звідки втік. Від січня 1944 р. – боєць інтернаціонального підрозділу Народно-визвольної армії Греції (ЕЛАС). Активний учасник рейдів, бойових засідок на п-ові Халкідікі. По війні мешкав у м. Київ

Ангелікакіс Панаетіс – колишній відповідальний за матеріальне-технічне забезпечення партизанських загонів Народно-визвольної армії Греції (ЕЛАС)

Yuriy Nechyporenk ...

Киянин. На фронті – від першого дня війни. У грудні 1941 р. його бомбардувальник збито в районі м. Ростов-на-Дону. Пораненим потрапив у полон. Перебував у нацистських таборах на території Польщі, Франції та Італії, чотири рази втікав. Після останньої втечі приєднався до руху ґарібальдійців. Під час однієї з бойових операцій загинув. Побратими не знали прізвища героя, тому на меморіальній дошці, відкритій у комуні Гонзага (Італія), зазначено: «Русский гарибальдиец Алессандро. Погиб 22.12.44». Лише в 1984 р. вдалося встановити, що це українець Ол ...

Киянин. На фронті – від першого дня війни. У грудні 1941 р. його бомбардувальник збито в районі м. Ростов-на-Дону. Пораненим потрапив у полон. Перебував у нацистських таборах на території Польщі, Франції та Італії, чотири рази втікав. Після останньої втечі приєднався до руху ґарібальдійців. Під час однієї з бойових операцій загинув. Побратими не знали прізвища героя, тому на меморіальній дошці, відкритій у комуні Гонзага (Італія), зазначено: «Русский гарибальдиец Алессандро. Погиб 22.12.44». Лише в 1984 р. вдалося встановити, що це українець Ол ...

Киянин. На фронті – від першого дня війни. У грудні 1941 р. його бомбардувальник збито в районі м. Ростов-на-Дону. Пораненим потрапив у полон. Перебував у нацистських таборах на території Польщі, Франції та Італії, чотири рази втікав. Після останньої втечі приєднався до руху ґарібальдійців. Під час однієї з бойових операцій загинув. Побратими не знали прізвища героя, тому на меморіальній дошці, відкритій у комуні Гонзага (Італія), зазначено: «Русский гарибальдиец Алессандро. Погиб 22.12.44». Лише в 1984 р. вдалося встановити, що це українець Ол ...

Зоя Іванова та Микола М’яделець одружилися в листопаді 1941 р. У травні 1942 р. чоловіка відправили на фронт, проте ешелон було розбомблено, Микола загинув. У серпні – народилася донька Лідія, але нервові стреси відбилися на здоров’ї матері та дитини: через 26 днів немовля померло. Зоя більше не виходила заміж, дітей не мала

Zoia Ivanova and Mykola Miadelets were married in November 1941. In May 1942 a man was recalled and sent to the front. But the train was bombed and Mykola died. In August 1942 his daughter Lidiya was born. Nervous ...

19 жовтня 1941 р. нацисти під час окупації м. Бердянськ розстріляли понад 800 цивільних осіб у місцевості Мерлікова балка. Більшість із них – євреї. Серед розстріляних було 316 дітей. Масові знищення містян відбувалися впродовж усього періоду німецької окупації. Малюнок виконаний художницею Вірою Єніною під час її перебування у відпустці на рідній Бердянщині та мандрівки місцями боїв військ Південного (4-го Українського) фронту

On October 19, 1941, more than 800 civilians were shot by the Nazis in Merlikova Balka during the occupatio ...

Знімок зроблено Георгієм Ліпскеровим – фотокореспондентом політуправління 2 Українського фронту, який хронікував скоєні нацистами на теренах України злочини

Photo was taken by Heorhiy Lipskerov, a newspaper photographer of the Political Department of the 2nd Ukrainian Front, who chronicled the crimes committed by the Nazis in Ukraine

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (с. 7–42). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (5 ілюстрацій використані в цьому номері) підготував графік Сава Бродськи ...

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (с. 15–46). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (2 ілюстрації використані в цьому номері) підготував графік Сава Бродськ ...

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (c. 23–51). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (5 ілюстрацій використані в цьому номері) підготував графік С ...

Уродженець Київщини. На фронті – від перших днів війни. Наприкінці липня 1941 р. у боях за Вінницю пораненим потрапив у полон, згодом – до робочого табору в провінції Лігурія (Італія), звідки здійснив утечу. Від 1944 р. – учасник руху Опору в Італії, командир партизанського загону бригади «Ugo Muccini» гарібальдійської дивізії «Liguria»

From Kyiv region. Since the first day of the war – at the battlefront. During the last days of July 1941, he was wounded during the battle for Vinnytsia and became a prisoner of war. He became a priso ...

Під час румунської окупації українських теренів подружжя Костянтина та Олени Левченків проживало в с. Зброжківка Березівського повіту губернаторства Трансністрії (нині – Одеська область). У жовтні 1942 р. у них народився син Сергій, який помер за нез’ясованих обставин через рік після народження

During the Romanian occupation of Ukraine, the couple of Kostiantyn and Olena Levchenko lived in Zbrozhkivka village, Berezivka County, Transnistria Governorate (now Odesa region). In October 1942, they gave birth to a son, Serhii, who died und ...

Під час румунської окупації українських теренів подружжя Костянтина та Олени Левченків проживало в с. Зброжківка Березівського повіту губернаторства Трансністрії (нині – Одеська область). У жовтні 1942 р. у них народився син Сергій, який помер за нез’ясованих обставин через рік після народження

During the Romanian occupation of Ukraine, the couple of Kostiantyn and Olena Levchenko lived in Zbrozhkivka village, Berezivka County, Transnistria Governorate (now Odesa region). In October 1942, they gave birth to a son, Serhii, who died und ...

Робота народного художника України Ісаака Тартаковського. Учасник Другої світової війни. У 1941 р. потрапив у полон, із якого вдалося вирватися. Під час нацистської окупації перебував у м. Вінниця, де його переховувала українська родина Савчуків. Після вигнання гітлерівців із міста знову мобілізований до Червоної армії. По війні одружився із донькою рятівників – Лідією Савчук. У 1995 р. сім’я Степана і Надії Савчуків та їхня дочка удостоєні звання «Праведник народів світу». В 1988–1991 рр. створив серію полотен на тему Голокосту: «Світова скорб ...

Рано залишився без матері. Батько – учасник боїв у Європі в лавах Червоної армії, у повоєння покараний 10-ма роками таборів ГУЛАГу за зв’язки з українським збройним підпіллям. У 1949 р. всі мешканці с. Русилів, що на Тернопільщині, у вирі боротьби радянської влади з українським визвольним рухом, були примусово виселені на Дніпропетровщину. Василь, разом із мачухою, братом та сестрами, замешкали в одній зі спорожнілих після Голоду 1946–1947 рр. хат. Однією з речей, що підліток забрав із собою, стала вишиванка – глибоко особистісна частка поперед ...

Закінчив сім класів. Восени 1941 р. увійшов до складу радянської підпільної групи м. Миколаїв. Від травня 1942 р. виконував завдання керівника спеціальної розвідувально-диверсійної групи Головного розвідувального управління Генерального штабу Червоної армії. Страчений гітлерівцями в грудні 1942 р.

He graduated from seven classes. In the autumn of 1941, he became a member of the Soviet underground group in Mykolayiv. From May 1942, he carried out of the head of the special reconnaissance and sabotage group of the Main Intelligence Drec ...

Григорій Перевертун за часів нацистської окупації був одним із керівників Всеукраїнської кооперативної спілки – легальної організації й, водночас, осередку діяльності мельниківської ОУН у м. Київ. У березні 1943 р. її члени заарештовані гестапо та розстріляні. Заразом із Григорієм гітлерівцями було знищено доньку Олю та дружину Ганну. Місцем їхнього останнього спочинку визначено Бабин Яр. Від осені 1941 р. до лютого 1943 р. родина Перевертунів переховувала рідного брата Григорія – Петра, підполковника Червоної армії, якому вдалося звільнитися з ...

Батько Олі, Григорій Перевертун, за часів нацистської окупації був одним із керівників Всеукраїнської кооперативної спілки – легальної організації й, водночас, осередку діяльності мельниківської ОУН у м. Київ. У березні 1943 р. її члени заарештовані гестапо та розстріляні. Заразом із Григорієм гітлерівцями було знищено доньку та дружину. Місцем їхнього останнього спочинку визначено Бабин Яр. Від осені 1941 р. до лютого 1943 р. родина Перевертунів переховувала рідного брата Григорія – Петра, підполковника Червоної армії, якому вдалося звільнитис ...

Виготовлена на заводі Іони Зайцева, цегла використовувалася під час зведення контори єврейського кладовища. У вересні 1941 р. повз цю будівлю прямували до Бабиного Яру приречені на смерть євреї. Упродовж серпня – вересня 1943 р. тут квартирувався німецький контингент «зондеркоманди 1005», яка під час спеціальної акції «1005» (нім. «Sonderaktion 1005») займалася ліквідацією масштабних слідів скоєних нацистами військових злочинів та геноцидів, зокрема розкопкою та спалюванням решток тіл жертв київського урочища. У 1962 р. єврейське кладовище закр ...