Цифрові колекції / Голокост
Holocaust
Об'єктів - 102
Лист подружжя Винокурів до сина. 1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of the Vynokur couple to their son. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Мордхей та Лея-Двойре Винокури до війни мешкали в м. Кам’янець-Подільський. Із початком бойових дій переїхали до м. Бар на Вінниччині. 19 серпня 1942 р. подружжя Винокурів разом із родичами розстріляне нацистами в місцевому гетто. Їхній син Мейер Винокур, військовослужбовець Червоної армії, пройшов усю війну

Mordkhei and Leia-Dvoire Vynokur lived in Kamianets-Podilskyi before the war. With the beginning of hostilities they moved to Bar town in Vinnytsia region. On August 19, 1942, the Vynokur couple and their relatives were shot by th ...

Лист подружжя Ципесів до сина Ісаака. 01.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of the Tsypes to their son Isaak. 01.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Ісаак Ципес із дружиною Кларою Прешман і трьома дітьми напередодні німецько-радянської війни проживав у м. Харків. У липні 1941 р. в них народився син Леонід. Родина евакуювалася до м. Нижній Тагіл (нині – Свердловська область, РФ). Батько Ісаака Меєр Ципес із дружиною та іншими членами родини знищений гітлерівцями у серпні 1941 р. в м. Кам’янець-Подільський

Isaak Tsypes, his wife Klara Preshman and three children lived in Kharkiv on the eve of the German-Soviet war. In July 1941, their son Leonid was born. The family was evacuated ...

Лист політрука Миколи Душутіна – військового комісара 6-го танкового батальйону Північно-Кавказького військового округу. 15.12.1941

Letter of political instructor Mykola Dushutin, the Military Commissioner of the 6th Tank Battalion of the North Caucasus Military District. 15.12.1941

У листі повідомляє рідним про розстріл 52 тис. євреїв у м. Київ. Висловлює сподівання на дальше мирне життя та повернення до улюбленого міста

In the letter he informs family about the shooting of 52 thousand of Jews in Kyiv. He expresses the hope for further peaceful life and his returning to beloved city

Лист Рахілі (Рухл) Крейдельман чоловікові Мейєру Крейдельману. 01.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Rakhil (Ruhl) Kreidelman to her husband Meiier Kreidelman. 01.07.1941 (From the collection "Unread Letters of 1941")

Родина Крейдельманів напередодні німецько-радянської війни проживала у м. Кам’янець-Подільський. Мейєр перебував на лікуванні в м. Київ. У вересні 1941 р. розстріляний нацистами. Можна припустити, що місцем останнього спочинку чоловіка став Бабин Яр. Рахіль разом із донькою Молкою встигла евакуюватися до м. Кисловодськ (нині – Ставропольський край, Російська Федерація), проте там їх також спіткала доля батька

The Kreidelman family lived in Kamianets-Podilskyi on the eve of the German-Soviet war. Meyer was receiving medical treatment i ...

Лист родини Рікіних до Зейди Убермана (Зайда Губерман). 1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of the Rikin family to Zeida Uberman (Zaida Huberman). 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Зайда та Вікторія Губермани проживали в с. Купіль на Поділлі. Під час німецької окупації переміщені до Теофіпольського гетто й там були страчені. За підрахунками їхньої онуки Раїси Кравець. під час Голокосту нацисти винищили 16 членів родини

Zaida and Victoriya Huberman lived in Kupil village in Podillia. During the German occupation they were taken to ghetto in Teofipol town (current Khmelnytska region), where they were executed. Their granddaughter Raisa Kravets estimates that the Nazis killed 16 members of their family during the H ...

Лист Романа Зекеля дружині Риві. 07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Roman Zekel to his wife Rуva. 07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Подружжя Зекелів з двома дітьми та батьками чоловіка проживало у м. Зіньків на Поділлі. У 1942 р. вся родина була розстріляна. За підрахунками Софії Грезман-Кипіллер – племінниці Романа Зекеля, під час Голокосту нацисти розстріляли 78 їхніх родичів

The Zekels, their two children and husband’s parents lived in Zinkiv town in Podillia. In 1942, the whole family was shot dead. According to estimates by Sofiya Hrezman-Kypiller, Roman Zekel's niece, the Nazis shot down 78 their relatives during the Holocaust

Лист Сруля (Ізраеля) Гойхмана до дружини. 01.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Srul (Izrael) Hoikhman to his wife. 01.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

До війни Сруль та Гітя Гойхмани проживали у с. Зіньків на Поділлі. Улітку 1943 р. під час нацистської окупації жінка впіймана в місцевому лісі й розстріляна. Військовослужбовець Червоної армії І. Гойхман зник безвісти в 1941 р.

Before the war, Srul and Hitia Hoikhman lived in Zinkiv village in Podillia. During the Nazi occupation a woman was caught in a local forest and shot in the summer of 1943. I. Hoikhman was a Red Army soldier and was missing in action in 1941

Лист Файги Феферман до матері – Хайки Ткач. 02.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Faiha Feferman to her mother Khaika Tkach. 02.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Хайка Ткач із родиною проживала в м. Дунаївці (Поділля). У 1942 р., разом із іншими євреями з Дунаєвецького гетто, розстріляна гітлерівцями в урочищі Солонинчик поблизу міста. Файга Феферман із сім’єю мешкала в м. Кам’янець-Подільський. Знищена під час німецької окупації в 1941 р.

Haika Tkach and her family lived in Dunaivtsi (Podillia). In 1942 she and other Jews from Dunaivtsi ghetto were shot by the Nazis in Solonynchyk ravine near the city. Faiha Feferman lived with her family in Kamianets-Podilskyi and was killed during the Naz ...

Лист Фрайди до Йоса Баренбаума. 02.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Fraida’s letter to Jos Barenbaum. 02.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Йос Баренбаум проживав у м. Дунаївці на Поділлі. Знищений під час Голокосту

Jos Barenbaum lived in Dunaivtsi in Podilia. He was killed during the Holocaust

Лист Хінії Авербух до родичів. 01.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Lettet from Khiniia Averbukh to relatives. 01.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Проживала з чоловіком Шаєю та донькою Сарою у м. Кам’янець-Подільський. Із початком німецької окупації переїхали в м. Фельштин (нині – с. Гвардійське Хмельницької області). У серпні 1942 р. родина Авербухів розстріляна в с. Павликівці Кам’янець-Подільської (нині – Хмельницької) області

She lived with her husband Shaia and daughter Sara in Kamianets-Podilskyi. With the beginning of the German occupation they moved to Felshtyn (current Hvardiiske village, Khmelnytskyi region). In August 1942, the Averbukh family was shot in Pavlykivtsi ...

Лист Ш. Вольфцуна до дружини. 1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Sh. Wolftsun to his wife. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Рива Вольфцун проживала у с. Чемерівці на Поділлі. Знищена нацистами під час окупації. Ш. Вольфцун – військовослужбовець Червоної армії, доля невідома

Rуva Wolftsun lived in Chemerivtsi village in Podillia. She was killed by the Nazis during the occupation. Sh. Wolftsun was a Red Army serviceman, his fate is unknown

Лист Якова (Янкеля) Штейнгарта до сина. 1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Yakiv (Yankel) Shteinhart to his son. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Подружжя Якова та Гені Штейнгартів проживало в м. Кам’янець-Подільський (нині – Хмельницька область). У 1941 р. розстріляне нацистами. Син Михайло, військовослужбовець Червоної армії, пройшов усю війну

Yakiv and Henia Shteinhart lived in Kamianets-Podilskyi (current Khmelnytska region). In 1941 they were shot by the Nazis. Their son Mykhailo was a Red Army soldier and went through the whole war

Листівка «Звірства німецьких катів у радянському місті Вінниця». 1944

Postcard “Atrocities of German executioners in the Soviet city of Vinnytsia”. 1944

У липні – грудні 1941 р. в м. Вінниця німецька окупаційна влада створила єврейські ради й трудові табори для євреїв. Перший розстріл єврейського населення міста відбувся не пізніше 29 липня 1941 р. (146 жертв). У першій половині серпня 1941 р. айнзацкоманда 6 розстріляла 600 місцевих євреїв. У вересні 1941 р. гітлерівці взялися до систематичного винищення єврейства у регіоні. 5 вересня 1941 р. було розстріляно 2 200 осіб, 12 вересня – 1 тис.осіб. У 1942 р. винищення євреїв у місті отримало новий імпульс. 16 квітня ліквідовано міський єврейськи ...

Лялька. 1945

Doll. 1945

Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Квіти Освенцима». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час його існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Flowers of Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Fron ...

Марія Корхун. 31.08.1932

Mariia Korkhun. 31.08.1932

У вересні 1941 р. Марія Корхун разом із матір’ю Єлизаветою Корхун та 12-річним братом Леонідом були розстріляні в Бабиному Яру. Із родини вціліли її батько Йосип Корхун та брат Михайло

Mariia Korkhun, her mother Yelyzaveta Korkhun and her 12-year-old brother Leonid were shot in Babyn Yar in September 1941. Her father Yosyp Korkhun and her brother Mykhailo survived

Мерлікова балка – місце розстрілів. 1944

Merlikova Balka – a place of execution. 1944

19 жовтня 1941 р. нацисти під час окупації м. Бердянськ розстріляли понад 800 цивільних осіб у місцевості Мерлікова балка. Більшість із них – євреї. Серед розстріляних було 316 дітей. Масові знищення містян відбувалися впродовж усього періоду німецької окупації. Малюнок виконаний художницею Вірою Єніною під час її перебування у відпустці на рідній Бердянщині та мандрівки місцями боїв військ Південного (4-го Українського) фронту

On October 19, 1941, more than 800 civilians were shot by the Nazis in Merlikova Balka during the occupatio ...

Михайло Корхун із друзями. 12.07.1939

Mykhailo Korkhun with his friends. 12.07.1939

Усі хлопці мешкали в буд. № 47/17 на вул. Ярославській у м. Київ. Михайло Корхун у 1944 р. мобілізований на фронт. Яків Файнштейн розстріляний у Бабиному Яру. Валентин Дашевський загинув на фронті. Леонід Каганович разом із сестрами: 6-річною Раєю та 4-річною Миррою розстріляний у Бабиному Яру. Леонід Корхун разом із матір’ю та 19-річною сестрою розстріляний у Бабиному Яру. Олександр Супрунович – учасник оборони Одеси, поранений.

All the boys lived in house in Yaroslavska Street, 47/17 in Kyiv. Mykhailo Korkhun was mobilized to the fr ...

Нагрудна нашивка «Зірка Давида». 1942

“Stars of David” badge. 1942

Належала Леонові Бухгольцу, уродженцю Львівщини. До початку Першої світової війни мешкав у м. Париж (Франція), після її закінчення переїхав до Австрії, де заснував власну справу, створив сім’ю. Члени родини дивом не постраждали під час «Кришталевої ночі», але їм заборонили жити у м. Відень, тому вони змушені були знову емігрувати до м. Париж. У період німецької окупації працював у головній канцелярії Союзу французьких євреїв. Від 1942 р. установа займалася вивезенням євреїв, переважно на схід – до «трудових» та концентраційних таборів. Саме з т ...

Наказ № 35 цивільного губернатора Трансністрії проф. Георге Алексяну. 02.01.1942

Order No. 35 of Civil Governor of Transnistria professor Gheorghe Alexianu. 02.01.1942

Восени 1941 р. та взимку 1942 р. румунська окупаційна влада під керівництвом цивільного губернатора Трансністрії Георге Алексяну провела низку каральних акцій проти єврейства м. Одеса. Перші розстріли почалися вже в жовтні 1941 р. (у жовтні – листопаді 1941 р. тут загинуло близько 30 тис. осіб). 24 жовтня 1941 р. кілька сотень одеських євреїв було розстріляно в с. Дальник на Одещині. З листопада 1941 р. єврейське населення міста почали відправляти до таборів, облаштованих румунами в сільській місцевості, насамперед у с. Богданівка (Миколаївщина ...

Оголошення віцепрезидента єврейської ради (юденрату) м. Львів д-ра Генріка Ландесберга. 12.11.1941

Announcement of the Vice President of Jewish Council (Judenrat) of Lviv Dr. Henrik Landesberh. 12.11.1941

Львівське єврейське гетто було третім за розмірами в Європі (восени 1941 р. тут перебувало 138 700 осіб). У гетто не вистачало води та харчів, медикаментів, житла тощо. Це спричинило масове голодування та знесилення, восени 1942 р. поширилась епідемія тифу. Працездатне населення гетто виконувало трудову повинність у Янівському таборі, а непрацездатних систематично знищували. Нацисти регулярно проводили «акції», коли людей відстрілювали цілими будинками й часто просто на вулицях. У червні 1943 р. м. Львів було проголошено «юденфрай» – вільним ві ...