Цифрові колекції
Об'єктів - 979
Василь Білий. 1960-ті

Vasyl Bilyi. 1960-s

Василь Білий дружив із євреєм Іллею Фішманом. Після того як у 1937 Фішмана як «ворога народу» було засуджено радянською владою, Василь опікувався його родиною: дружиною, двома синами та батьками. Під час нацистської окупації в підвалі своєї фотомайстерні переховував Лізу Фішман із синами та сестер Рейтблат, яким допоміг втекти з Олевського гетто. Коли нацисти прийшли з обшуком, батьків Василя, Лізу Фішман та сестер Рейтблат розстріляли. Йому дивом вдалося втекти. Приєднався до партизанського загону, звідти був мобілізований у Червону армію. Син ...

Василь Крокіс. 1939
Vasylʹ Krokis. 1939

Уродженець Львівщини. У 1938 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив до полону, був звільнений. У 1942 р. вивезений на примусові роботи до Німеччини. По війні мешкав у м. Стрий (Львівщина)

From Lviv region. In 1938 he was mobilized in the Polish Army, participated in the battles against the Wehrmacht. In 1939 he became a prisoner of war and was released. In 1942 he was deported to Germany for forced labor. He lived in Stryy (Lviv region) after the war

Василь Назаренко. 1941

Vasyl Nazarenko. 1941

Син Мойсея та Лукерії Назаренків. Під час нацистської окупації разом із батьками та сестрами врятував від знищення єврейську родину Ядушвілерів. Майже 2,5 роки Етей Ядушвілер та її дочка Бетя залишалися на обійсті Назаренків. Коли в селі траплялися облави, то їм доводилося тижнями жити серед поля в копиці сіна. В обов’язки 11-річного Василя входило дізнаватися про ситуацію в селі й непомітно носити в поле воду та харчі. Так продовжувалося до приходу Червоної армії в березні 1944. У 1995 родина Назаренків удостоєна звання «Праведник народів світ ...

Василь Назаренко. 1941

Vasyl Nazarenko. 1941

Під час нацистської окупації рідного села Війтівці, його родина врятували від знищення Етей Ядушлівер та її доньку Бетю. Майже 2,5 роки Назаренки переховували маму з донькою в своєму обійсті. Залежно від пори року і обставин – то на горищі, то в погребі, то у хліві. Коли у селі траплялися облави, то їм доводилося по кілька тижнів жити серед поля у копиці сіна. В обов’язки Василя входило дізнаватися про ситуацію у селі і непомітно носити у поле воду та харчі. У 1995 р. родина Назаренків удостоєна звання «Праведник народів світу»

During ...

Василь Сарабун. 1935

Vasyl Sarabun. 1935

Василь Сарабун із дружиною Анастасією та сином Степаном під час нацистської окупації рятував від знищення єврейські родини. Помер від тифу в 1946. У 1995 родина удостоєна звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Vasyl Sarabun and his wife Anastasiia and their son Stepan saved the Jewish families. He died of typhus in 1946. In 1995, the Sarabun family was awarded the title of “Righteous Among the Nations”

Василь та Софія Капусти з дітьми (копія).1930-ті

Vasyl and Sofiia Kapusta with their children (copy). 1930s

Під час нацистської окупації Тернопільщини Софія та Василь Капусти переховували в оселі єврейське подружжя Зельцерів, яке врятувалося після ліквідації гетто в м. Теребовля в червні 1943 р. У 2000 р. удостоєні почесного звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Ternopil region, Sofiia and Vasyl Kapusta hid the Jewish couple of Zeltsers, who escaped after the liquidation of the ghetto in Terebovlia in June 1943. In 2000, Sofiia and Vasyl Kapusta were awarded the honorary title of "Righteous Among the Nations"

Василь Ялинський. 1945.

Vasyl Yalynskyi. 1945

Під час нацистської окупації Василь Ялинський проживав зі своєю матір’ю Ганною в с. Шестеринці на Черкащині. Мати й син урятували життя єврейській жінці Ципі Векслер, переховуючи її у своєму будинку. У 1944 р. Василь був мобілізований до Червоної армії. У складі 178-го окремого дивізіону протиповітряної оборони Тихоокеанського флоту брав участь у радянсько-японській війні. Після війни продовжив службу у складі ВМФ СРСР. Звільнений у запас у 1961 р. У 2013 р. Ганна й Василь Ялинські удостоєні звання «Праведник народів світу».

During ...

Веніамін Борисковський із дружиною Аллою. 1960-ті

Veniamin Boryskovskyi and his wife Alla. 1960s

Під час нацистської окупації м. Маріуполь Веніамін Борисковський, будучи восьмирічним хлопчиком, вижив під час масового розстрілу місцевих євреїв. Його прихистила українська родина Олейниченків: Поліна, її чоловік Яким та їхні дорослі діти Віктор і Валентина. Близько року Веніамін провів у рятівників, ховаючись у старовинному піаніно. У 1998 р. Яд Вашем удостоїв Поліну, Якима, Віктора та Валентину Олейниченків звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Mariupol, an 8-year-old Veniamin Boryskovskyi survived the mass ...

Весільна сукня Катерини Шеремети (Ільницької). 1956

Wedding dress of Kateryna Sheremeta (Ilnytska). 1956

Праведник народів світу Катерина Шеремета (Ільницька) пошила сукню власноруч для весілля з Володимиром Шереметою

The Righteous Among the Nations Kateryna Sheremeta (Ilnytska) sewed a dress by herself for a wedding with Volodymyr Sheremeta

Вигнання гітлерівців із Києва. 1943

The Expulsion of the Nazis from Kyiv. 1943

Малюнок Валентина Жалка-Титаренка – чотирнадцятирічного киянина, який під час війни мешкав на околиці міста. По війні – вчений-мікробіолог, доктор медичних наук (1989)

Drawing depicted by Valentyna Zhalka-Tytarenko, a fourteen-year-old Kievite who lived on the outskirts of the city during the war. After the war he was a microbiologist, Doctor of Medical Science (1989)

Випис архівний № Ч-2408 Державного архіву Кіровоградської області «Протокол засідання райтрійки Добровеличківського району по розкуркуленню від 24.03.1930 р.» щодо Микити Чорновола. 20.04.1994

Extract № Ч-2408 of the State Archives of the Kirovohrad region “Minutes of the meeting of the Special three of the Dobrovelychkivskyi district on desposession from 24.03.1930” concerning Mykyta Chornovol. 20.04.1994

Містить інформацію про матеріальні статки Микити Чорновола до 1917 та станом на 1930, зазначається його вороже ставлення до радянської влади, наводиться ухвала від 24.03.1930: «Розкуркулити і вислати за межі СОЗУ» (товариство спільного обробітку землі)

Contains information about the wealth status of Mykyta Chornovol until 1917 and as of 1930, states his hostile attitude to the Soviet authorities, includes the verdict of 24.03.1930: "To dispossess and expel from the SOZ" (Association for Joint Cultivation of Land)

Випис про народження № 213 Зінаїди Чорновол. 17.05.1927

Birth certificate № 213 of Zinaida Chornovol. 17.05.1927

Містить підтвердження, що Зінаїда Чорновол народилася 02.11.1912. Зінаїда – старша донька Микити й Феодосії Чорноволів. Після розкуркулення родини в 1930 поневірялася по заробітках. Вийшла заміж за осетина й разом із чоловіком переїхала на Кавказ

Testifies that Zinaida Chornovol was born on November 2, 1912. Zinaida was the eldest daughter of Mykyta and Feodosiia Chornovol. After the family was dispossessed in 1930, she wandered to earn money. She married an Ossetian and moved to the Caucasus with her husband

Витяг із наказу міністра національної оборони Польщі № 978. 12.08.1947
The excerpt from the order of the minister of national defense of Poland № 978. 12.08.1947

Уродженець Хмельниччини. Від 1939 р. – в лавах Червоної армії, від липня 1941 р. – на штабних посадах дивізійного, згодом армійського рівня. Учасник оборонних боїв на Півдні України, битви за Кавказ, вигнання нацистів із Центральної та Південної України. Від червня 1944 р. – у Війську Польському, від жовтня 1944 р. – в Головному штабі Вiйська Польського. Учасник боїв на території Польщі та Німеччини, битви за Берлін. У складі парадного розрахунку Вiйська Польського 24 червня 1945 р. брав участь у Параді Перемоги в м. Москва. У 1945–1951 рр. пр ...

Витяг зі звіту про діяльність 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського, командиром якої був Микола Донцов. 10.01.1945
The excerpt from the report on the activities of the 10th partisan brigade "Victory" of the Polish Army, which commander was Mykola Dontsov. 10.01.1945

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Витяг про звірства і злодіяння нацистів у Кіровоградській області. [1944]

Extract of brutality and atrocities of the Nazis in Kirovohrad region. [1944]

Перша акція Голокосту на Кіровоградщині відбулася 23 серпня 1941 р., коли німецька зондеркоманда 4б у м. Кіровоград (нині – м. Кропивницький) у спеціально підготовленому таборі на Кущівці розстріляла кілька сотень чоловіків-євреїв. Шерег актів масового винищення в місті відбувся упродовж наступного місяця. Так, 19 вересня на Кущівці каральний підрозділ 1-ї мотопіхотної бригади СС знищив 290 євреїв-чоловіків. 30 вересня у протитанкових ровах за містом було розстріляно 4 200 євреїв, зокрема 600 військовополонених. Такі діяння нацистами були вчине ...

Вихованці Васильківського спеціалізованого дитячого будинку. 1944

Pupils of Vasylkiv specialized orphanage. 1944

Надзвичайно болючим наслідком війни було масове сирітство та дитяча безпритульність. Супровідно витісненню гітлерівців із СРСР відбувалося відновлення та реорганізація радянської системи опіки над безбатченками. Одним із нововведень стала розбудова мережі спеціальних закладів для дітей загиблих червоноармійців та партизанів, які поступово починають функціонувати на українських теренах. Один із таких сиротинців у 1944 р. організовано з ініціативи Військової Ради 2-го Українського фронту у Василькові (Київщина)

Mass orphanhood and child ...

Вишиванка Василя Синишина. 1949

Vasyl Synyshyn's embroidered shirt. 1949

Рано залишився без матері. Батько – учасник боїв у Європі в лавах Червоної армії, у повоєння покараний 10-ма роками таборів ГУЛАГу за зв’язки з українським збройним підпіллям. У 1949 р. всі мешканці с. Русилів, що на Тернопільщині, у вирі боротьби радянської влади з українським визвольним рухом, були примусово виселені на Дніпропетровщину. Василь, разом із мачухою, братом та сестрами, замешкали в одній зі спорожнілих після Голоду 1946–1947 рр. хат. Однією з речей, що підліток забрав із собою, стала вишиванка – глибоко особистісна частка поперед ...

Вишита серветка Дарії Боровик (Корчак). 1943

Embroidered napkin of Dariya Borovyk (Korchak). 1943

Із родини греко-католицького священника, виховувалася в національно-свідомому дусі. У підлітковому віці Дарія – членкиня молодіжної організації ОУН «Сонце» на Дрогобиччині (Львівщина). Із 1948 р. брала участь у складанні текстів та розповсюдженні антирадянських листівок, за що заарештована та покарана 25-ма роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Звільнена 1955 р.

She was brought up in the family of a Greek Catholic priest constantly developing national consciousness. Being a teenager, Dariya was a member of the OUN youth organizatio ...

Вишитий рушник Уляни Носенко. 1930-ті

Uliana Nosenko's embroidered towel. 1930s

Вишитий Праведником народів світу Уляною Носенко

The towel was embroidered by the Righteous Among the Nations Uliana Nosenko

Вишитий рушник Хівронії Озернюк.

Embroidered towel of Khivroniia Ozerniuk.

Рушник був вишитий Хівронією Озернюк для доньки Поліни. Під час нацистської окупації Хівронія та Йосип Озернюки разом зі своєю донькою Поліною врятували єврейську дівчинку Раїсу Ойберман. Українська родина записала Раю на своє прізвище як племінницю і переховувала до кінця окупації. 27 грудня 2008 р. Яд Вашем удостоїв родину Озернюків званням «Праведник народів світу».

The towel was embroidered by Khivroniia Ozerniuk for her daughter Polina. During the Nazi occupation, Khivroniia and Yosyp Ozerniuk together with their daughter Po ...