Цифрові колекції / Голокост
Holocaust
Об'єктів - 97
Лист Гітл Дуб до сина – Гедальї Дуба. 01.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Hitl Dub to her son – Hedalia Dub. 01.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Гітл Дуб проживала в м. Кам’янець-Подільський. Розстріляна разом із сином Йосипом та невісткою Двойрою під час однієї з перших каральних акцій у м. Кам’янець-Подільський у серпні 1941 р.

Hitl Dub lived in Kamianets-Podilskyi. She was shot dead along with her son Yosyp and daughter-in-law Dvoira during one of the first punitive actions in Kamianets-Podilskyi in August 1941

Клара та Софія Зельгенсон. 1930-ті

Klara and Sofiia Zelhenson. 1930s

Єврейська родина Зельгенсонів мешкала в м. Київ. Клара та її сім’я були розстріляні в Бабиному Яру. Софія, дружина військовослужбовця Георгія Єлевова, у 1941 р. разом із сином Борисом евакуювалася в тил. Георгій був учасником оборони України, потрапив у полон. У 1944 р. загинув у нацистському таборі для військовополонених

The Zelhensons were the Jewish family lived in Kyiv. Klara and her family were killed in Babyn Yar. Sofiia, the wife of military serviceman Heorhii Yelevov, and his son Borys were evacuated to the rear in 1941. Heorh ...

Значок «75 Бабин Яр». 2016 р.

Badge “75 Babyn Yar”. 2016

29 вересня 2016 р. у Києві відбулися загальнодержавні жалобні заходи з нагоди 75 річниці трагедії Бабиного Яру, де у 1941 р. лише за один день було страчено 22 тис. київських євреїв. За два роки нацистської окупації Києва в Бабиному Яру було розстріляно понад 100 тисяч осіб. Одним із символів пам’яті про страшну трагедію єврейського народу є значок «75 Бабин Яр»

On September 29, 2016 nationwide mourning events were held in Kyiv on the occasion of the 75th anniversary of the Babyn Yar tragedy, where only for one day in 1941, 22,000 Kyi ...

Лист Люсі Гейхман до Національного музею історії України у Другій світовій війні. 16.06.2017

Liusia Heikhman’s letter to the National Museum of the History of Ukraine in the Second World War. 16.06.2017

У червні 1941 р. родина фронтовика Хаїма Гейхмана – мама Сура, молодша сестра Шейндел, дружина Олександра з доньками Люсею та Марією – евакуювалася з смт Народичі до Узбекистану. В окупованому нацистами м. Київ залишилася старша сестра Марія Гейхман, яка була розстріляна в Бабиному Яру. Сам Хаїм Гейхман зник безвісти в липні 1941 р. у м. Кам’янець-Подільський, звідки 30.06.1941 р. написав своє останнє послання рідним. Усі повоєнні роки родина розшукувала Хаїма. Лише влітку 2017 р. доньки, які нині проживають за кордоном, на музейному сайті в ру ...

Лист Злати та Фейги Фукс до Ісаака Фукса. 1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Zlata and Feiha Fuks to Isaak Fuks. 1941. (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Ісаак Фукс – військовослужбовець Червоної армії, пройшов усю війну. Його матір Злата та сестра Фейга проживали у м. Кам’янець-Подільський. У серпні 1942 р. були розстріляні нацистами

Isaak Fuks – a serviceman of the Red Army, he has been through the whole war. His mother Zlata and sister Feiha lived in Kamianets-Podilskyi. In August 1942 they were shot by the Nazis

Лист Беби Співак до батька – Шмуля Співака. 03.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Beba Spivak to his father – Shmul Spivak. 03.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Самуїл (Шмуль) Співак проживав в с. Білилівка (Житомирщина), працював пекарем. Знищений гітлерівцями під час однієї з каральних акцій у 1943 р. Беба Співак – медична сестра хірургічного польового пересувного госпіталю в Червоній армії. По війні мешкала в рідному селі

Samuil (Shmul) Spivak lived in Bilylivka village (Zhytomyr Region), worked as a baker. Killed by the Nazis during one of the punitive actions in 1943. Beba Spivak – a nurse at a surgical field mobile hospital in the Red Army. After the war she lived in her native village ...

Лист Лейби Фурмана до батьків Хаїма та Фріди Фурманів. 03.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter from Leiba Furman to the parents of Khaim and Frida Furman. 03.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Подружжя Фурманів проживало в м. Бричани Молдавської РСР (нині – Молдова). Знищені під час Голокосту в липні 1941 р.

The Furmans lived in Brychany of Moldavian SSR (current Moldova). Killed during the Holocaust in July 1941

Лист І. Тектиля до Рувина Шпіальтера. 1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

I. Tektyl's letter to Ruvyn Shpialter. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Родина Рувина та Рахіль Шпіальтерів проживала в м. Зіньків на Поділлі. Їхня донька – Ента Гемейнерман була розстріляна нацистами в 1942 р.

The family of Ruvyn and Rakhil Shpialter lived in Zinkiv in Podillia Their daughter, Enta Hemeinerman, was shot by the Nazis in 1942

Лист Гітель Самітер до Євгенії Світозенської (Репіцької). 31.08.2005

The letter from Hitel Samiter to Yevheniia Svitozenska (Repitska). 31.08.2005

Напередодні війни Іцхак і Сара Самітери з донькою Гітель та сином Ісроелем проживали у м. Радивилів на Рівненщині. У 1941 р. сім’я потрапила до місцевого гетто й була знищена під час його ліквідації в 1942 р. Урятувалася лише Гітель, яку напередодні винищення батьки зуміли вивести з гетто. Гітель Самітер прихистила в себе родина Єрофея та Горпини Репіцьких. У 2013 р. подружжя Репіцьких удостоєне звання Праведника народів світу (посмертно)

On the eve of the war, Itskhak and Sara Samiter lived with their daughter Hitel and son Isroel in ...

Феодосія Товстоног (Ананенко) з донькою Віри Якубович, Іриною (копія). 1990-ті

Feodosiia Tovstonoh (Ananenko) with the daughter of Vira Yakubovych, Iryna. 1990s

Софія Якубович разом із донькою Вірою, синами Борисом і Леонідом проживали у м. Корюківка. У грудні 1941 р. гітлерівці розстріляли хлопчиків, Софії з Вірою вдалося втекти. Кілька днів вони поневірялися лісами, дійшли до с. Рибинськ на Чернігівщині, де їх прихистила сім’я Ананенків (у 2000 р. Ганна Ананенко та її донька Феодосія Товстоног (Ананенко) удостоєні звання Праведника народів світу). По війні родина Якубовичів мешкала в м. Корюківка

Sofiia Yakubovych lived in Koriukivka village with her daughter Vira, sons Borys and Leonid. In ...

Лазар Брагінський. 1940

Lazar Brahinskyi. 1940

Директор Київського центрального телеграфу. З перших днів війни забезпечував зв’язок радянських військ та виконував завдання з оповіщення цивільного населення. 17 вересня 1941 р. разом із підрозділами Червоної армії евакуювався з м. Київ. Під час відступу був контужений, потрапив у полон. Наприкінці вересня 1941 р. – розстріляний гітлерівцями (за одними даними – у Бабиному Яру, за іншими – на подвір’ї Київського центрального телеграфу)

Director of the Kyiv Central Telegraph. From the first days of the war, he provided communications f ...

Архівна довідка № 15/518 дружини Лазара Брагінського Єашиї Натанзон. 11.06.1973

Archivе certificate No. 15/518 of Lazar Brahinskyi.'s wife Yeashyia Natanzon 11.06.1973

Лазар Брагінський працював директором Київського центрального телеграфу. З перших днів війни забезпечував зв’язок радянських військ та виконував завдання з оповіщення цивільного населення. 17 вересня 1941 р. разом із підрозділами Червоної армії евакуювався з м. Київ. Під час відступу був контужений, потрапив у полон. Наприкінці вересня 1941 р. – розстріляний гітлерівцями (за одними даними – у Бабиному Яру, за іншими – на подвір’ї Київського центрального телеграфу). Дружина Єашия Натанзон з доньками евакуювалася в м. Сталiнград, згодом – у Кир ...

Володимир Чорновол із товаришем Григорієм Ланцманом. 1950

Volodymyr Chornovol with his friend Hryhorii Lantsman. 1950

Улітку 1941 р. радянський льотчик Григорій Ланцман потрапив у полон, звідки йому вдалося втекти. Кілька днів переховувався в лісах і перелісках Кіровоградщини. Під час цих поневірянь зустрів мешканця с. Водяне Володимира Чорновола, який запропонував допомогу й прихисток (у 1996 р. рятівник удостоєний почесного звання «Праведник народів світу»). З березня 1944 р. – у лавах Червоної армії. Уся родина Григорія Ланцмана, яка проживала в с. Кам’яна Криниця (Кіровоградщина), розстріляна гітлерівцями під час Голокосту

In the summer of 1941, ...

Бойовий листок «Мы победим» № 6. 10.09.1942

Combat leaflet "We will win" No. 6. 10.09.1942

Уміщує оповіді-свідчення очевидців, яким удалося врятуватися під час Голокосту на території Рівненщини та приєднатися до спецзагону НКГБ СРСР «Переможці» під командуванням Дмитра Медведєва

Contains stories-testimonies of eyewitnesses who managed to escape during the Holocaust in the Rivne region and join the special detachment of the NKGB of the USSR "Winners" under the command of Dmytro Medvediev

Розпорядження ч. 46 коменданта м. Львів про реєстрацію чужинців. 15.12.1941

Order of Part 46 of Lviv commandant about the registration of strangers. 15.12.1941

Установлення німецької окупаційної влади у м. Львів супроводжувалося мародерством, грабунками, масовими арештами та вбивствами. Найбільшим трагізмом прихід гітлерівців обернувся для єврейської громади, що налічувала тут близько 160 тис. осіб. Відбулися масові погроми, розстріли, виселення до спеціально відведених районів у північній частині міста – гетто. У грудні 1941 р. окупаційна адміністрація видала спеціальне розпорядження про реєстрацію чужинців, до яких було віднесено і місцевих євреїв

The establishment of German occupation in ...

Оголошення гебітскомісара м. Бердичів щодо єврейського населення. 1942

Announcement of Gebietskommissar of Berdychiv regarding the Jewish population. 1942

Геноцид проти місцевого й нетутешнього єврейства відбувався одночасно зі встановленням німецької окупаційної влади в м. Бердичів (Житомирщина). Так, у серпні 1941 р. розпочався процес примусового відселення до гетто, створеного в районі міського базару, а вже у вересні 1941 р. стався розстріл – «Бердичівська трагедія» – одна з перших акцій із масового знищення євреїв. За час нацистської займанщини міста (липень 1941 р. – січень 1944 р.), тут було вбито понад 29 тис. євреїв. Незважаючи на загрозу смерті, близько 30 мешканців м. Бердичів було удо ...

Наказ № 35 цивільного губернатора Трансністрії проф. Георге Алексяну. 02.01.1942

Order No. 35 of Civil Governor of Transnistria professor Gheorghe Alexianu. 02.01.1942

Восени 1941 р. та взимку 1942 р. румунська окупаційна влада під керівництвом цивільного губернатора Трансністрії Георге Алексяну провела низку каральних акцій проти єврейства м. Одеса. Перші розстріли почалися вже в жовтні 1941 р. (у жовтні – листопаді 1941 р. тут загинуло близько 30 тис. осіб). 24 жовтня 1941 р. кілька сотень одеських євреїв було розстріляно в с. Дальник на Одещині. З листопада 1941 р. єврейське населення міста почали відправляти до таборів, облаштованих румунами в сільській місцевості, насамперед у с. Богданівка (Миколаївщина ...