Праведник народів світу Марія Кутнич використовувала бердо у ткацькому верстаті для ткання

Righteous Among the Nations Mariia Kutnych used the reed from the loom for weaving

У 1941 р. з родиною евакуйований із Луганщини до Куйбишева. Звідти у 15-річному віці направлений вiйськкоматом до школи юнг Північного флоту на Соловецькi острови. По її закiнченню – радист тральщика "Академік Зернов", брав участь у розмінуванні акваторiї Чорного моря. У перiод проведення Ялтинської конференцiї у складі екіпажу човна охороняв пiдступи до Лiвадiйського палацу

In 1941 Mykhailo and his family were evacuated from Luhansk to Kuybyshev. Then at the age of 15, the military commissariat sent him to the cabin boys school of th ...

Нацистський табір у м. Львів був призначений для утримування та дальшого знищення євреїв Галичини через примусову працю. Пізніше сюди відправляли цивільних та військовополонених. За час його функціонування через табір пройшло понад 200 тис. осіб. Гітлерівці ліквідували табір у листопаді 1943 р., винищивши більшість його бранців

The Nazi camp in Lviv was intended to hold and further exterminate Galician Jews through forced labor. Later, civilians and prisoners of war were sent there. During its existence, more than 200,000 people passe ...

Малюнок Євгена Кобитєва із серії «До останнього подиху». У 1941 р. червоноармієць потрапив у полон. У нацистському транзитному таборі для радянських військовополонених та цивільного населення «Хорольська яма» (дулаг-160) на Полтавщині, ризикуючи життям, робив портретні замальовки, які надалі стали основою його художніх робіт. Табір діяв від вересня 1941 р. до вересня 1943 р. Тут перебувало від 40 тис. до 100 тис. оточенців-червоноармійців, а також місцеве єврейське населення. За різними даними в «Хорольській ямі» загинуло від близько 37 тис. до ...

Використовувався в Янівському таборі (м. Львів) для перемелювання людських кісток під час «операції 1005» (нім. Aktion 1005, Enterdungsaktion, секретна операція нацистів із ексгумації та знищення трупів на місцях масових убивств задля приховування слідів злочину). Первісно табір був призначений для утримування й дальшого «винищення через фізичний труд» галицького єврейства. Згодом – транзитний табір для примусових працівників на будівництві стратегічної магістралі IV, а також для визначених до відправлення в нацистський концтабір Белжець. Функц ...

Бабин Яр – урочище в Києві, якому судилося стати одним із найстрашніших прикладів жорстокості карально-репресивного механізму нацистської окупаційної влади, символом Голокосту в Україні. Від 29 вересня 1941 р., упродовж п’яти діб, у Бабиному Яру було знищено близько 52 тис. київських євреїв. Згодом в урвищі нацисти розстрілювали військовополонених, заручників із числа мирних мешканців, учасників руху Опору. Упродовж двох років тут було знищено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та представників інших національностей

The Babyn Ya ...

Урочище Бабин Яр в Києві стало одним із найстрашніших прикладів жорстокості карально-репресивного механізму нацистської окупаційної влади, символом Голокосту в Україні. Від 29 вересня 1941 р., упродовж п’яти діб, у Бабиному Яру було знищено близько 52 тис. київських євреїв. Згодом в урвищі нацисти розстрілювали військовополонених, заручників із числа мирних мешканців, учасників руху Опору. Упродовж двох років тут було знищено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та представників інших національностей

The Babyn Yar is a ravine in ...

Бабин Яр – урочище в Києві, якому судилося стати одним із найстрашніших прикладів жорстокості нацистської окупаційної влади, символом Голокосту в Україні. Тільки 29 та 30 вересня 1941 р., упродовж двох діб, у Бабиному Яру було вбито майже 34 тис. київських євреїв. Згодом в урвищі нацисти розстрілювали військовополонених, заручників із числа мирних мешканців, учасників радянського руху Опору, представників українського визвольного руху. Упродовж двох років тут було страчено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та представників інших національ ...

Бабин Яр – урочище в м. Київ, якому судилося стати одним із найстрашніших прикладів жорстокості карально-репресивного механізму нацистської окупаційної влади, символом Голокосту в Україні. Від 29 вересня 1941 р., упродовж п’яти діб, у Бабиному Яру було знищено близько 52 тис. київських євреїв. Згодом в урвищі нацисти розстрілювали військовополонених, заручників із числа мирних мешканців, учасників радянського руху Опору, представників Українського визвольного руху. Упродовж двох років тут було знищено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та ...

Малюнок Юрія Шевченка – трирічного киянина, який під час нацистської окупації проживав у с. Софіївка, що на Київщині (нині – у складі Києва).

Drawing depicted by Yurii Shevchenko, a three-year-old Kievite who lived in Sofiyivka village in Kyiv region (now part of Kyiv) during the Nazi occupation.

Книга належала єврейській родині, яка, йдучи на неминучу загибель до Бабиного Яру у вересні – жовтні 1941 р., залишила її одній з українських родин Києва

The Bible belonged to a Jewish family who was going to inevitable death to Babyn Yar in September – October 1941 and left it to one Ukrainian family of Kyiv

Батько Михайла був мобілізований до лав Червоної армії, загинув під час боїв у Європі. Мати, очільниця осередку «Союзу Українок» у с. Угорники на Прикарпатті, перетворила родинну оселю на прихисток для українських повстанців. Сам хлопець (псевдо «Богун») ззамолоду виконував розвідувально-пропагандивні завдання Станіславської мережі ОУН. У 1949 р. заарештований та покараний 25-ма роками радянських виправно-трудових таборів ГУЛАГу. По звільненні у 1955 р. зміг завершити навчання. Один із засновників Народного Руху України

Mykhailo's f ...

Лазар Брагінський працював директором Київського центрального телеграфу. З перших днів війни забезпечував зв’язок радянських військ та виконував завдання з оповіщення цивільного населення. 17 вересня 1941 р. разом із підрозділами Червоної армії евакуювався з м. Київ. Під час відступу був контужений, потрапив у полон. Наприкінці вересня 1941 р. – розстріляний гітлерівцями (за одними даними – у Бабиному Яру, за іншими – на подвір’ї Київського центрального телеграфу). Дружина Єашия Натанзон з доньками евакуювалася в м. Сталiнград, згодом – у Кир ...

У 1942 р. п’ятнадцятирічна дівчина з Полтавщини примусово була вивезена на роботи до Німеччини. Працювала на військово-хімічному заводі в м. Кассель, де займалася виготовленням комплектуючих для снарядів та авіабомб, на такому самому заводі в с. Клаун, що на околицях м. Ганновер. Після звільнення в 1945 р. самотужки дісталася домівки, пройшла державну перевірку. Виданий на виробництві, казанок увесь цей час слугував дівчині як посуд. Потому використовувався в господарстві для зберігання солі

In 1942, a fifteen-year-old girl from Polta ...

Ліза та Ілля Фішмани виховували двох синів – Семена й Аркадія. У 1937 Ілля Фішман як «ворог народу» був засуджений радянською владою. Його друг Василь Білий опікувався родиною Фішманів. Під час нацистської окупації переховував Лізу Фішман із синами в підвалі своєї фотомайстерні. Ліза Фішман загинула під час Голокосту, її сини – вижили. У повоєнний час підтримували зв’язки зі своїм рятівником. У 1996 Василь Білий удостоєний звання «Праведник народів світу»

Lisa and Illia Fishman had two sons, Semen and Arkadii. In 1937, Illia Fishman w ...

Проживала в м. Мукачево на Закарпатті. Від 19 березня 1944 р. разом із родиною перебувала в міському гетто. 20 травня 1944 р. вся сім’я Аккерманів відправлена до концтабору Аушвіц (Польща). Шість членів родини були знищені в газових камерах та спалені в крематорії. Тільда до 8 травня 1945 р. працювала на радіозаводі «Гагенук» (м. Райхенбах, Німеччина). У червні 1945 р. повернулася на батьківщину

She lived in Mukachevo of Zakarpatska region. From March 19, 1944, she was in the city ghetto with her family. On May 20, 1944, the Ackermans ...

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після звільнення повернувся додому. Із родини залишилася тільки сестра Гіта

In May 1944 Movzesh, his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) were taken in the Khust ghetto (current Zakarpatska region, Ukraine). Then he deported to Poland. From May 29, 194 ...

Родина Гіммельштейнів, батьки, сестра та близькі родичі Дори Кардовської, була розстріляна нацистами на околицях м. Херсон у 1942 р. Сама ж вона пройшла через концентраційні табори Аушвіц (Польща) та Равенсбрюк (Німеччина). У червні 1945 р. повернулася додому

In 1942 the Himmelstein family – parents, sister and close relatives of Dora Kardovska – were shot dead by the Nazis on the outskirts of Kherson. She passed through the Auschwitz (Poland) and Ravensbrück (Germany) concentration camps. In June 1945 she returned home

Киянин. У 1940 р. призваний до Червоної армії. Учасник оборони м. Київ 1941 р., потрапив у київське оточення, уникнув полону. Упродовж 1942–1943 рр. учасник руху Опору на території Черкащини. У лютому 1944 р. в складі спецзагону «За Батьківщину» десантований у Румунії. У вересні 1944 р. – в Польщі. Передислокувавшись, загін діяв на території Чехословаччини. Від жовтня 1944 р. Анатолій Горницький очолив спецзагін «Батьківщина», що згодом перетворився на партизанську бригаду. По війні мешкав у рідному місті, служив у прокуратурі, пізніше викладав ...

Із родини репресованого кадрового військового. З початком бойових дій у Східній Європі, долучився до радянської підпільної організації в м. Лисянка. З 1943 р. – розвідник та зв’язківець місцевого партизанського загону, згодом – 27 армії 1-го Українського фронту. Брав участь у диверсійних операціях, де під час одного з боїв отримав важке поранення. Після одужання був направлений військкоматом до школи юнг Північного флоту на Соловецькі острови

His father was a repressed serviceman. With the beginning of hostilities in Eastern Europe, h ...