Цифрові колекції
Об'єктів - 267
Члени молодіжної нацистської воєнізованої організації «Гітлер’югенд». 1939

Members of the Nazi paramilitary youth organization “Hitler Youth”. 1939

Головним напрямком роботи «Гітлер'югенду» під час війни стає залучення молоді до підтримки Вермахту. Націонал-соціалістичний молодіжний рух охоплював німецьку молодь віком від 10 до 18 років. Вони проводили пропагандистські марші, паради, змагання, міжнародні зустрічі з членами молодіжних фашистських об’єднань Італії та інших країн. Важливу увагу займали такі теми як расова теорія, політика народонаселення, німецька історія

The main direction of the Hitler Youth's activity during the war was to involve young people in supporting the ...

Марія Зеліско. 1970-ті

Mariia Zelisko. 1970s

Зеліско Марія під час румунської окупації, маючи шестеро дітей, надала притулок єврейській родині Габерів. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейська родина уникнула страти, але до кінця війни перебувала в таборах на території Трансністрії. У 2001 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Марію Зеліско почесним званням "Праведник народів світу".

During the Romanian occupation, ...

Марія Зеліско із сином Віктором (копія). 1980-ті

Mariia Zelisko with her son Viktor (copy). 1980s

Зеліско Марія під час румунської окупації, маючи шестеро дітей, надала притулок єврейській родині Габерів. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейська родина уникнула страти, але до кінця війни перебувала в таборах на території Трансністрії. У 2001 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Марію Зеліско почесним званням "Праведник народів світу".

During the Romanian occupation, ...

Онук Марії Зеліско з Дорою Фіш-Габер та її чоловіком Едвардом. 2003

Mariia Zelisko's grandson with Dora Fish-Haber and her husband Edvard. 2003

Під час румунської окупації Зеліско Марія, маючи шестеро дітей, надала притулок Дорі Габер та ще шести членам її родини: її батькам, брату, батькам і тітці матері. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейська родина уникнула страти, але до кінця війни перебувала в таборах на території Трансністрії. У 2001 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Марію Зеліско почесним званням "Праведник нар ...

У Чернівецькому гетто. 1941

In the Chernivtsi ghetto. 1941

У жовтні 1941 р. в м. Чернівці румунська окупаційна влада створила найбільше тимчасове гетто на теренах губернаторства «Буковина», де перебувало близько 50 тис. євреїв. Звідси їх мали депортувати до «Трансністрії». У жовтні – листопаді 1941 р. було вивезено понад 28 тис осіб. Близько 16 тис. чернівецького єврейства, завдяки так званій авторизації залишилося на місці

In October 1941 in Chernivtsi the Romanian occupation authorities organized the largest temporary ghetto in Bukovyna Governorate, where there were about 50,000 Jews. They ...

Дора Кардовська (Гіммельштейн). 1940

Dora Kardovska (Himmelshtein). 1940

Родина Гіммельштейнів, батьки, сестра та близькі родичі Дори Кардовської, була розстріляна нацистами на околицях м. Херсон у 1942 р. Сама ж вона пройшла через концентраційні табори Аушвіц (Польща) та Равенсбрюк (Німеччина). У червні 1945 р. повернулася додому

The Himmelstein family, Dora Kardowska's parents, sister and close relatives were shot dead by the Nazis on the outskirts of Kherson in 1942. She passed through the Auschwitz (Poland) and the Ravensbrück (Germany) concentration camps. In June 1945 she returned home

Тільда Аккерман (Галперт) – робітниця Мукачівської трикотажної фабрики «Ромо». 1943

Tilda Akkerman (Halpert) – a worker of the Mukachevo knitwear factory “Romo”. 1943

Проживала в м. Мукачево на Закарпатті. Від 19 березня 1944 р. разом із родиною перебувала в міському гетто. 20 травня 1944 р. вся сім’я Аккерманів прибула до концтабору Аушвіц (Польща). Шість членів родини були знищені в газових камерах та спалені в крематорії. Від 21 серпня 1944 р. до 8 травня 1945 р. Тільда працювала на радіозаводі «Гагенук» (м. Райхенбах, Німеччина). 10 червня 1945 р. повернулася на батьківщину

She lived in Mukachevo in Transcarpathia. From March 19, 1944 she was in the city ghetto with her family. On May 20, 1944, ...

Ганна Балаклицька із сином Леонідом. 1940

Hanna Balaklytska with her son Leonid. 1940

Учителювала в с. Засулля на Сумщині. У листопаді 1941 р. родина Балаклицьких уперше заарештована, проте розстрілу вдалося уникнути. У 1942 р. жінку разом із 6-рiчними синами Вадимом та Леонідом знову затримали, кинули до в’язниці. Федір, чоловік-українець, постiйно шукав можливостi звiльнення дружини та дітей. 26 червня 1942 р. Ганна разом із синами була розстрiляна в місцевому кар’єрi

She taught in Zasullia village in Sumy region. In November 1941, the Balaklytska family was arrested for the first time, but the execution was avoided ...

Мовзеш Кац – водій у колгоспі с. Кошельово (нині – Хустський район Закарпатської області). 1946

Movzesh Kats – a driver on a collective farm in Koshelovo village (current Khust district, Transcarpathian region). 1946

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після визволення повернувся додому. Із родини залишилася лише сестра Гіта

In May 1944, together with his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) he was transferred to the ghetto in Khust, and then deported to Poland. From May 29, 1944 to April 11, 1945, h ...

Доба Польова (Кодрянська). 1930-ті

Doba Polova (Kodrianska). 1930s

У вересні 1941 р. під час нацистської окупації Києва розстріляна у Бабиному Яру. Матеріали родини Польових були зібрані під час проведення акції в рамках гуманітарного музейного проекту «Непрочитані листи 41-го»

During the Nazi occupation of Kyiv she was shot dead in Babyn Yar in September 1941. The materials of the Polovyi family were collected during the humanitarian museum project “Unread Letters of 41st”

Ольга Іванцова. 1927

Olha Ivantsova. 1927

До нацистської окупації Києва працювала вчителем у школі. Чоловік Ольги, український вчений історик-археолог Іван Іванцов, у липні 1941 р. пішов на фронт, потрапив у оточення під Полтавою, повернувся до Києва, де 30 жовтня 1941 р. був розстріляний у Бабиному Яру. Ольга товаришувала із сусідкою, єврейкою Іриною Висоцькою, бабусею пізніше відомого актора і поета, виконавця власних пісень Володимира Висоцького. Ірина не була схожа на єврейку, але знищила свої документи. У грудні 1941 р. за доносом її викликали до гестапо, де вимагали документально ...

Подружжя Ольга та Костянтин Омельченки. 1938

Olha and Kostiantyn Omelchenko. 1938

Напередодні німецько-радянської війни родина переїхала на околицю м. Києва у власний, ще недобудований будинок. Наприкінці вересня 1941 р. Ольга помітила, що в будинку навпроти хтось живе, а через деякий час у двері постукала нова сусідка – Етель Опенгейм, яка з двома маленькими дітьми та старою мамою дивом врятувалася від розстрілу в Бабиному Яру. Жінка важко перенесла втрату старшого сина, якого загубила в натовпі, що йшов на смерть. Подружжя Омельченків опікувалося єврейською родиною до кінця нацистської окупації. По війні сім’ї підтримували ...

Східна околиця Печерська. 1938

Eastern outskirts of Pechersk (Kyiv). 1938

У цьому недобудованому будинку під час нацистської окупації переховувалася Етель Опенгейм із двома маленькими дітьми та старою мамою. Долею єврейської родини опікувалося подружжя Омельченків. По війні сім’ї підтримували дружні стосунки. У 1999 р. Ольга і Костянтин Омельченко отримали почесне звання Праведник Бабиного Яру

Etel Openheim, her two small children and old mother hid in this unfinished house during the Nazi occupation. The Omelchenkos took care by the fate of the Jewish family. They maintained friendly relations after the wa ...

Вихованці Васильківського спеціалізованого дитячого будинку. 1944

Pupils of Vasylkiv specialized orphanage. 1944

Надзвичайно болючим наслідком війни було масове сирітство та дитяча безпритульність. Супровідно витісненню гітлерівців із СРСР відбувалося відновлення та реорганізація радянської системи опіки над безбатченками. Одним із нововведень стала розбудова мережі спеціальних закладів для дітей загиблих червоноармійців та партизанів, які поступово починають функціонувати на українських теренах. Один із таких сиротинців у 1944 р. організовано з ініціативи Військової Ради 2-го Українського фронту у Василькові (Київщина)

Mass orphanhood and child ...

Ніна Стрикиця серед учнів 4 класу Сіннянської середньої школи після іспитів з усної арифметики. 27.05.1946

Nina Strykytsia with the 4th form pupils of secondary school in Sinne village after the oral exams in maths. 27.05.1946

Ніна – учениця цього класу. Вже за рік у живих залишилося лише 14 дітей. Решта стали жертвами Голодомору 1946–1947 рр., улаштованого сталінським режимом. Мати дівчинки шість разів вимушено їздила за продуктами харчування з Харківщини до Західної України. Це врятувало родину від голодної смерті. Потому Ніна Гейко (Стрикиця) – вчитель української мови та літератури у м. Стаханов (нині м. Кадіївка Луганської області), що з квітня 2014 р. перебуває в тимчасовій окупації. Вимушена переселенка через сьогоденну російсько-українську війну

Nin ...

Боря Кулешин під час завантаження техніки та озброєння на борт корабля лідерa «Ташкент». 26.06.1942

Borya Kuleshyn while loading of equipment and weapons aboard the destroyer “Tashkent”. 26.06.1942

Донеччанин, батько якого загинув на зав’язку бойовища у Східній Європі, а мати – примушена до робіт у Німеччині. Покинув домівку разом із відступаючими частинами Червоної армії, доєднався до моряків Чорноморського флоту, юнга бойових кораблів лідер “Ташкент”, крейсер “Красный Кавказ”. У 1942–1943 рр. учасник баталій за Крим, Кавказ, поранений, відзначений бойовими нагородами. Надалі навчався у військово-морському училищі в м. Тбілісі (Грузія). Фото зроблене військовим фотокореспондентом Олексієм Межуєвим, який хронікував фронтове будення чорном ...

Залишки «печей» для ліквідації тіл, ексгумованих у Бабиному Яру. 1943–1944

Remains of “funeral pyres” for the disposal of dead bodies exhumed in Babyn Yar. 1943–1944

Залишки конструкцій «відкритих печей», де спалювалися ексгумовані тіла жертв Бабиного Яру у серпні – вересні 1943 р. з метою ліквідації слідів злочинів нацистів під час окупації м. Київ. У складі «зондеркоманди 1005» в’язні Сирецького табору розкопували трупи і знищували їх на «печах», які будували із огорожі Лук’янівського та надгробків Єврейського кладовищ. «Трупна команда» складала тіла та дрова на «печі» штабелями. Потім усе спалювалося. За свідченням колишніх бранців, таких «печей» було побудовано до тридцяти й на кожній знищено від 2 тис. ...

Будівля на вул. Мельникова. 1970-ті

Building in Melnykova Street. 1970s

Під час нацистської окупації м. Київ у серпні – вересні 1943 р. в цій будівлі квартирувався німецький контингент «зондеркоманди 1005», яка під час спеціальної акції «1005» (нім. «Sonderaktion 1005») займалася ліквідацією масштабних слідів скоєних нацистами воєнних злочинів та геноциду, зокрема розкопкою та спалюванням решток тіл жертв Бабиного Яру

In August-September 1943, during the Nazi occupation of Kyiv, the members of German "Sondercommando 1005" were housed in this building. During special action “1005” (“Sonderaktion 1005”) the ...

Петро Філоненко. 1944

Petro Filonenko. 1944

На фронт потрапив у 11-річному віці, закінчивши лише 4 класи школи. Учасник боїв на теренах України, Білорусі, в Польщі, Угорщині, Чехословаччині. Перемогу зустрів у Берліні. Під час війни Петра двічі ледве не поховали живцем, а рідні – двічі отримували сповіщення про його загибель. Через чисельні поранення переніс 12 операцій. Інвалід 2 групи Лише в 1968 р. нагороджений медаллю «За відвагу»

He joined the front line when he was 11 years old, having finished only the 4th form. He took part in battles in Ukraine, Belarus, Poland, Hunga ...

Василь Білий. 1960-ті

Vasyl Bilyi. 1960-s

Василь Білий дружив із євреєм Іллею Фішманом. Після того як у 1937 Фішмана як «ворога народу» було засуджено радянською владою, Василь опікувався його родиною: дружиною, двома синами та батьками. Під час нацистської окупації в підвалі своєї фотомайстерні переховував Лізу Фішман із синами та сестер Рейтблат, яким допоміг втекти з Олевського гетто. Коли нацисти прийшли з обшуком, батьків Василя, Лізу Фішман та сестер Рейтблат розстріляли. Йому дивом вдалося втекти. Приєднався до партизанського загону, звідти був мобілізований у Червону армію. Син ...