Під час нацистської окупації м. Київ у вересні 1941 р. у Бабиному Яру загинули рiднi Михайла Корхуна – мати Єлизавета Йосипiвна Корхун, сестра Марiя Корхун, студентка 2 курсу інституту, та молодший брат – 12-річний Леонід Корхун. Це засвідчують їхні сусіди – кияни С.Є. Кравченко та А.І. Супранович

During the Nazi occupation of Kyiv in September 1941 the relatives of Mykhailo Korkhun were killed at Babyn Yar – his mother Yelyzaveta Yosypivna Korkhun, his sister Mariia Korkhun, the student of the 2nd Level Master course of the Institute ...

Доки Абрам Езріль перебував на фронті, його сім’я знаходилася в окупованому нацистами м. Київ і розділила трагічну долю єврейського населення міста. Найемоційніші нотатки були зроблені Абрамом під впливом смерті його рідних

While Abram Ezril was at the front, his family was in Nazi-occupied Kyiv and shared the tragic fate of the city's Jewish population. The most emotional notes were made by Abram under the influence of the death of his family

Із матеріалів Київської обласної комісії сприяння Надзвичайній державній комісії зі встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників. м. Обухів перебував під нацистською окупацією від кінця липня 1941 р. до початку листопада 1943 р. Трагедія місцевого єврейства тут тісно пов’язана урочищем Розкопана

From the materials of the Kyiv Regional Commission for Assistance to the Extraordinary State Commission for the Establishment and Investigation of the Crimes of the Nazi Invaders. Obukhiv was under the Nazi occupatio ...

У роки нацистської окупації України Галина та її батьки Ілля й Варвара Малофії переховували єврея, військовополоненого-утікача Бориса Міндіча. За його порятунок у 1992 р. члени родини були удостоєні звання «Праведник Бабиного Яру», а в 1996 р. – звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Ukraine Halyna and her parents Illia and Varvara Malofii hid a Jew, a fugitive prisoner of war Borys Mindich. For the rescue, in 1992 the family was awarded the title of "Righteous of Babyn Yar", and in 1996 – the title of "Righteo ...

Перша акція Голокосту на Кіровоградщині відбулася 23 серпня 1941 р., коли німецька зондеркоманда 4б у м. Кіровоград (нині – м. Кропивницький) у спеціально підготовленому таборі на Кущівці розстріляла кілька сотень чоловіків-євреїв. Шерег актів масового винищення в місті відбувся упродовж наступного місяця. Так, 19 вересня на Кущівці каральний підрозділ 1-ї мотопіхотної бригади СС знищив 290 євреїв-чоловіків. 30 вересня у протитанкових ровах за містом було розстріляно 4 200 євреїв, зокрема 600 військовополонених. Такі діяння нацистами були вчине ...

Лазар Брагінський працював директором Київського центрального телеграфу. З перших днів війни забезпечував зв’язок радянських військ та виконував завдання з оповіщення цивільного населення. 17 вересня 1941 р. разом із підрозділами Червоної армії евакуювався з м. Київ. Під час відступу був контужений, потрапив у полон. Наприкінці вересня 1941 р. – розстріляний гітлерівцями (за одними даними – у Бабиному Яру, за іншими – на подвір’ї Київського центрального телеграфу). Дружина Єашия Натанзон з доньками евакуювалася в м. Сталiнград, згодом – у Кир ...

Проживала в м. Мукачево на Закарпатті. Від 19 березня 1944 р. разом із родиною перебувала в міському гетто. 20 травня 1944 р. вся сім’я Аккерманів відправлена до концтабору Аушвіц (Польща). Шість членів родини були знищені в газових камерах та спалені в крематорії. Тільда до 8 травня 1945 р. працювала на радіозаводі «Гагенук» (м. Райхенбах, Німеччина). У червні 1945 р. повернулася на батьківщину

She lived in Mukachevo of Zakarpatska region. From March 19, 1944, she was in the city ghetto with her family. On May 20, 1944, the Ackermans ...

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після звільнення повернувся додому. Із родини залишилася тільки сестра Гіта

In May 1944 Movzesh, his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) were taken in the Khust ghetto (current Zakarpatska region, Ukraine). Then he deported to Poland. From May 29, 194 ...

Родина Гіммельштейнів, батьки, сестра та близькі родичі Дори Кардовської, була розстріляна нацистами на околицях м. Херсон у 1942 р. Сама ж вона пройшла через концентраційні табори Аушвіц (Польща) та Равенсбрюк (Німеччина). У червні 1945 р. повернулася додому

In 1942 the Himmelstein family – parents, sister and close relatives of Dora Kardovska – were shot dead by the Nazis on the outskirts of Kherson. She passed through the Auschwitz (Poland) and Ravensbrück (Germany) concentration camps. In June 1945 she returned home

Складений на основі свідчень жителів м. Кодима Одеської області про знищення близько 1,5 тис. євреїв упродовж липня – грудня 1941 р. Місцем останнього спочинку єврейського населення стало урочище поблизу міста, так званий Кодимський яр

Compiled on the basis of evidence of residents of Kodyma town in Odesa region about the extermination of about 1,5 thousand Jews during July – December 1941. A tract near the city, the so-called Kodyma ravine was the place of the last rest of the Jewish population

Свідчення мешканців с. Бандурівка Вінницької області про знищення в період із жовтня 1941 р. до червня 1942 р. 169 євреїв, депортованих із Бессарабії та Північної Буковини

Testimony of residents of Bandurivka village of Vinnytsia region about the extermination of 169 Jews deported from Bessarabia and Northern Bukovina in the period from October 1941 to June 1942

Містить прізвища дітей, а саме: Е. Сергієнка, М. Савчука, Ж. Неведомого, С. Курсової, які були забрані 14.08.1942 р. із дитячого будинку нацистами через їхнє єврейське походження

It contains the names of children, namely Е. Serhiienko, M. Savchuk, Zh. Nevedomyi, S. Kursova who were taken from an orphanage by Nazis because of their Jewish origin on 14.08.1942

У фінансовій системі Генеральної губернії (німецька адміністративно-територіальна одиниця на польських та українських теренах у 1939–1945 рр.) супутньо з нововведеними гітлерівською адміністрацією платіжними засобами певний час мали обіг доокупаційні грошові знаки. Анексійний характер таких банкнот підкреслювався спеціальними печатками. Злоті Польської Республіки також використовувалися для розрахунків у єврейському гетто, яке функціонувало в м. Варшава від 1940 р. до повної збройної (через масове повстання) його ліквідації в 1943 р. Останніх й ...