Цифрові колекції / Голокост
Holocaust
Об'єктів - 159
Лист Гітель Самітер до Євгенії Світозенської (Репіцької). 31.08.2005

The letter from Hitel Samiter to Yevheniia Svitozenska (Repitska). 31.08.2005

Напередодні війни Іцхак і Сара Самітери з донькою Гітель та сином Ісроелем проживали у м. Радивилів на Рівненщині. У 1941 р. сім’я потрапила до місцевого гетто й була знищена під час його ліквідації в 1942 р. Урятувалася лише Гітель, яку напередодні винищення батьки зуміли вивести з гетто. Гітель Самітер прихистила в себе родина Єрофея та Горпини Репіцьких. У 2013 р. подружжя Репіцьких удостоєне звання Праведника народів світу (посмертно)

On the eve of the war, Itskhak and Sara Samiter lived with their daughter Hitel and son Isroel in ...

Лист Бориса Кехмана до дружини Марії. 1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Borys Kehman’s letter to his wife Mariya. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Родина Кехманів до війни мешкала в смт Нова Ушиця на Поділлі. Борис Кехман мобілізований на фронт у червні 1941 р. Учасник німецько-радянської війни від першого до останнього дня. 20 серпня 1942 р. в урочищі Трихів Ліс нацисти розстріляли понад 700 євреїв Новоушицького гетто, серед яких були дружина й троє дітей Бориса Кехмана

Before the war, the Kekhmans lived in Nova Ushytsia village in Podilia. Borys Kehman was mobilized on the frontline in June 1941. He participated in the German-Soviet war from the beginning to the end. On August ...

Лист Беби Співак до батька – Шмуля Співака. 03.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Beba Spivak to his father – Shmul Spivak. 03.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Самуїл (Шмуль) Співак проживав в с. Білилівка (Житомирщина), працював пекарем. Знищений гітлерівцями під час однієї з каральних акцій у 1943 р. Беба Співак – медична сестра хірургічного польового пересувного госпіталю в Червоній армії. По війні мешкала в рідному селі

Samuil (Shmul) Spivak lived in Bilylivka village (Zhytomyr Region), worked as a baker. Killed by the Nazis during one of the punitive actions in 1943. Beba Spivak – a nurse at a surgical field mobile hospital in the Red Army. After the war she lived in her native village ...

Лист Арона Кірцмана до родини. 01.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Aron Kirzman to his family. 01.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Арон та Песя Кірцмани проживали в м. Кам’янець-Подільський. З початком облав на євреїв подружжя намагалося втекти з міста, але не встигло. Наприкінці серпня 1941 р. було страчено. Три сини Кірцманів загинули на фронті. За підрахунками їхніх доньок – Бели Стуль та Фрими Сидоренко – під час Голокосту нацисти розстріляли близько 30 родичів

Aron and Pesia Kirzman lived in Kamianets-Podilskyi. When the raids on Jews began, the couple tried to leave the city, but they didn’t have time. At the end of August 1941 they were executed. Three son ...

Лист Абрама Фефермана до Хайки Ткач. 1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Abram Feferman to Khaika Tkach. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Хайка Ткач проживала в м. Дунаївці (Поділля). Знищена нацистами під час окупації. Абрам Феферман – військовослужбовець Червоної армії, загинув на території Німеччини

Khaika Tkach lived in Dunaivtsi (Podillia). She was killed by the Nazis during the occupation. Abram Feferman was a Red Army soldier and was killed in action in Germany

Лист І. Тектиля до Рувина Шпіальтера. 1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

I. Tektyl's letter to Ruvyn Shpialter. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Родина Рувина та Рахіль Шпіальтерів проживала в м. Зіньків на Поділлі. Їхня донька – Ента Гемейнерман була розстріляна нацистами в 1942 р.

The family of Ruvyn and Rakhil Shpialter lived in Zinkiv in Podillia Their daughter, Enta Hemeinerman, was shot by the Nazis in 1942

Лазар Брагінський. 1940

Lazar Brahinskyi. 1940

Директор Київського центрального телеграфу. З перших днів війни забезпечував зв’язок радянських військ та виконував завдання з оповіщення цивільного населення. 17 вересня 1941 р. разом із підрозділами Червоної армії евакуювався з м. Київ. Під час відступу був контужений, потрапив у полон. Наприкінці вересня 1941 р. – розстріляний гітлерівцями (за одними даними – у Бабиному Яру, за іншими – на подвір’ї Київського центрального телеграфу)

Director of the Kyiv Central Telegraph. From the first days of the war, he provided communications f ...

Куртка в’язня концтабору Майданек. 1940-ві

Jacket of a prisoner of the Majdanek concentration camp. 1940s

Належала невідомому бранцю концентраційного табору Майданек, ймовірно, єврейського походження (первісно на ній були нашиті вінкель «Зірка Давида» та номер 4394). За час існування концтабору (1941–1945), розташованого поблизу польського м. Люблін, через нього пройшло близько 300 тис. осіб, за різними підрахунками, тут було знищено 80–300 тис. в’язнів (зокрема, близько 60 тис. євреїв)

It belonged to an unknown prisoner of the Majdanek concentration camp, probably of Jewish origin (Winkel “Star of David” and number 4394 were originally s ...

Ключ від дверного внутрішнього замка. І пол. ХХ ст.

Key of internal door lock. The 1st half of the XXth century

Особиста річ однієї із жертв масових розстрілів мирного населення в м. Київ. Ключ знайдений жителем м. Київ підлітком Іллею Левітасом у Бабиному Яру в перші повоєнні місяці

Personal belonging of one of the victims of mass executions of civilians in Kyiv. In early postwar months a key was found by Kyiv resident, teenager Illia Levitas at Babyn Yar

Клара та Софія Зельгенсон. 1930-ті

Klara and Sofiia Zelhenson. 1930s

Єврейська родина Зельгенсонів мешкала в м. Київ. Клара та її сім’я були розстріляні в Бабиному Яру. Софія, дружина військовослужбовця Георгія Єлевова, у 1941 р. разом із сином Борисом евакуювалася в тил. Георгій був учасником оборони України, потрапив у полон. У 1944 р. загинув у нацистському таборі для військовополонених

The Zelhensons were the Jewish family lived in Kyiv. Klara and her family were killed in Babyn Yar. Sofiia, the wife of military serviceman Heorhii Yelevov, and his son Borys were evacuated to the rear in 1941. Heorh ...

Значок «75 Бабин Яр». 2016 р.

Badge “75 Babyn Yar”. 2016

29 вересня 2016 р. у Києві відбулися загальнодержавні жалобні заходи з нагоди 75 річниці трагедії Бабиного Яру, де у 1941 р. лише за один день було страчено 22 тис. київських євреїв. За два роки нацистської окупації Києва в Бабиному Яру було розстріляно понад 100 тисяч осіб. Одним із символів пам’яті про страшну трагедію єврейського народу є значок «75 Бабин Яр»

On September 29, 2016 nationwide mourning events were held in Kyiv on the occasion of the 75th anniversary of the Babyn Yar tragedy, where only for one day in 1941, 22,000 Kyi ...

Звернення до єврейського населення президента єврейської ради (юденрату) м. Львів д-ра Адольфа Ротфельда. 12.11.1941

An appeal of the President of the Jewish Council (Judenrat) of Lviv Dr. Adolf Rotfeld to Jewish population. 12.11.1941

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. В ньому зібрали 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941–1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. євреїв ...

Заява мешканців вул. Ярославської, 47, м. Київ, про загибель родини червоноармійця Михайла Корхуна у вересні 1941 р.

Application of the inhabitants of Yaroslavska Street, 47, Kyiv about the death of the family of the Red Army soldier Mykhailo Korkhun in September 1941

Під час нацистської окупації м. Київ у вересні 1941 р. у Бабиному Яру загинули рiднi Михайла Корхуна – мати Єлизавета Йосипiвна Корхун, сестра Марiя Корхун, студентка 2 курсу інституту, та молодший брат – 12-річний Леонід Корхун. Це засвідчують їхні сусіди – кияни С.Є. Кравченко та А.І. Супранович

During the Nazi occupation of Kyiv in September 1941 the relatives of Mykhailo Korkhun were killed at Babyn Yar – his mother Yelyzaveta Yosypivna Korkhun, his sister Mariia Korkhun, the student of the 2nd Level Master course of the Institute ...

Записник Абрама Езріля. 1940–1950

Notebook of Abram Ezril. 1940–1950

Доки Абрам Езріль перебував на фронті, його сім’я знаходилася в окупованому нацистами м. Київ і розділила трагічну долю єврейського населення міста. Найемоційніші нотатки були зроблені Абрамом під впливом смерті його рідних

While Abram Ezril was at the front, his family was in Nazi-occupied Kyiv and shared the tragic fate of the city's Jewish population. The most emotional notes were made by Abram under the influence of the death of his family

Залишки взуття розстріляних нацистами громадян. Бабин Яр. м. Київ. 1943

Remains of shoes of murdered people by Nazis. Babyn Yar. Kyiv. 1943

Урочище Бабин Яр у м. Київ стало одним із найстрашніших прикладів жорстокості карально-репресивного механізму нацистської окупаційної влади, символом Голокосту в Україні. Від 29 вересня 1941 р. впродовж п’яти діб у ньому було знищено близько 52 тис. київських євреїв. Згодом нацисти розстрілювали там військовополонених, заручників – мирних мешканців, учасників руху Опору. Упродовж двох років в урочищі було страчено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та представників інших національностей

The Babyn Yar is a ravine in Kyiv which was ...

Залишки «печей» для ліквідації тіл, ексгумованих у Бабиному Яру. 1943–1944

Remains of “funeral pyres” for the disposal of dead bodies exhumed in Babyn Yar. 1943–1944

Залишки конструкцій «відкритих печей», де спалювалися ексгумовані тіла жертв Бабиного Яру у серпні – вересні 1943 р. з метою ліквідації слідів злочинів нацистів під час окупації м. Київ. У складі «зондеркоманди 1005» в’язні Сирецького табору розкопували трупи і знищували їх на «печах», які будували із огорожі Лук’янівського та надгробків Єврейського кладовищ. «Трупна команда» складала тіла та дрова на «печі» штабелями. Потім усе спалювалося. За свідченням колишніх бранців, таких «печей» було побудовано до тридцяти й на кожній знищено від 2 тис. ...

Заарештовані євреї. 1941

Arrested Jews. 1941

Упродовж 5–9 липня 1941 р. німецька зондеркоманда 10б разом із румунськими солдатами в м. Чернівці та його околицях знищила понад 2 300 євреїв (цей злочин отримав назву «кривавий липень – 1941»). Так, у рамках цієї «акції», 7–8 липня близько 400 осіб зігнали до місцевого палацу культури, де їх упродовж двох днів катували, а потім, провівши бічними вулицями до військового стрільбища (с. Біла), змусили викопати яму й розстріляли. Із серпня 1941 р. румунська адміністрація почала використовувати єврейське населення Чернівців на примусових роботах. ...

Журнал. Юность. № 9. 09.1966

Magazine. Youth. № 9. 09.1966

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (с. 15–46). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (2 ілюстрації використані в цьому номері) підготував графік Сава Бродськ ...

Журнал. Юность. № 8. 08.1966

Magazine. Youth. № 8. 08.1966

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (с. 7–42). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (5 ілюстрацій використані в цьому номері) підготував графік Сава Бродськи ...

Журнал. Юность. № 10. 10.1966

Magazine. Youth. № 10. 10.1966

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (c. 23–51). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (5 ілюстрацій використані в цьому номері) підготував графік С ...