Василь і Марія Андрієвські одружились у 1917. Займалися сільським господарством, виховували чотирьох дітей. У 1930-х родину було розкуркулено. Під час Другої світової війни подружжя переховувало на своєму обійсті єврейську родину Чмеликів. Упродовж 30 місяців восьмеро українців і п’ятеро євреїв жили під одним дахом у постійному страху бути викритими. У 2006 Маріюта Василя удостоєно звання «Праведник народів світу»

Vasyl and Mariia Andriievskyi got married in 1917. They were engaged in agriculture and brought up four children. In the 1 ...

Дмитро та Сара Аршанські загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти, Жанна та Фріна Аршанські, були врятовані родиною Боганчів. Після війни дівчата емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. удостоєні почесного звання «Праведник народів світу».

Dmytro and Sara Arshanskyi perished during the Holocaust in Kharkiv. Their children, Zhanna and Frina Arshanskyi, were rescued by the Bohancha family. After the war, the girls emigrated to the United States. On December 5, 2007, Prokip and Yevdokiia Bohancha were awarde ...

Під час нацистської окупації м. Харків Євдокія і Прокіп Боганчі та їхній син Микола врятували від знищення сестер-єврейок Жанну та Фріну Аршанських. Тиждень сестри жили в будинку Боганчів. Однак надалі переховувати їх було небезпечно. Євдокії Боганчі вдалося отримати підроблені документи й відправити сестер до м. Кременчук, де їх прийняли до дитячого будинку. Боганчі пішли з життя, не знаючи, що врятовані ними дівчата вижили, після війни емігрували до США, де стали відомими піаністками. У 2007 р. Прокіп і Євдокія Боганчі удостоєні почесного зва ...

Павло та Любов Герасимчуки разом зі своїми дітьми Галиною, Клавдією та Миколою проживали в с. Шубків на Рівненщині. Під час нацистської окупації вони врятували єврейську сім’ю Хомутів із м. Тучин: Ісака, його дружину Поліну та 8-річну доньку Лауру. Старша донька Ханеле загинула під час ліквідації Тучинського гетто в 1942. Єврейська родина залишалася на обійсті волинських селян до кінця окупації, ховаючись в облаштованому сховку під підлогою в сіннику. У 1990 Павло та Любов Герасимчуки удостоєні звання «Праведник народів світу». У 1999 це звання ...

Під час Другої світової війни Панас і Уляна Кобиші врятували єврейську дівчинку Галину Бараш. Після війни подружжя офіційно удочерило її. Рідна тітка Галини, яка вижила під час Голокосту, пропонувала племінниці переїхати в м. Київ, але Галина звикла до прийомних батьків і проживала з ними до заміжжя. У 1995 Панас і Уляна Кобиші удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Panas and Uliana Kobysh rescued a Jewish girl, Halyna Barash. After the war, the couple officially adopted her. Halyna's aunt, who survive ...

Під час нацистської окупації родина Мовчанів прихистила 12-річну єврейську дівчинку Раїсу Держанську, мати й брат якої загинули під час масових розстрілів навесні 1942 р. Українська сім'я видавала її за племінницю на ім'я Софія. До завершення окупації дівчина не покидала обійстя Мовчанів і постійно носила хустку, щоб приховати чорні кучері. У 1994 р. Яд Вашем удостоїв Павла й Тетяну Мовчанів звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, the Movchan family sheltered a 12-year-old Jewish girl Raisa Derzhanska, whose mothe ...

У період нацистської окупації на Рівненщині родина Репіцьких урятувала єврейську дівчинку Гітель Самітер, батьки якої загинули під час ліквідації гетто в м. Радивилів у травні 1942 р. У 2013 р. Єрофей та Горпина Репіцькі посмертно удостоєні почесного звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of the Rivne region, the Repitskyi family rescued a Jewish girl Hitel Samiter, whose family was executed during the liquidation of the ghetto in Radyvyliv in May 1942. In 2013, Yerofei and Horpyna Repitskyi were posthumously awar ...

У 1920-х родина Шулежків проживала в с. Леськи на Черкащині. Батько родини, священнослужитель УАПЦ Федір Шулежко, був репресований. Це позначилося на подальшій долі всієї сім’ї. Із початком німецько-радянської війни його дружина Олександра Шулежко проживала в м. Черкаси. Після окупації міста нацистами вона організувала дитячий будинок для безпритульних дітей. Спочатку в ньому було десятеро дітей, восени 1942 кількість збільшилася до 102, із них 25 – діти євреїв, чиї батьки були розстріляні. Упродовж усієї окупації Олександра Шулежко рятувала єв ...

Під час нацистської окупації Олексій Домущей разом із батьками переховував Іту Терлецьку (Медіберг) та її дітей Анатолія і Наталію. У 2004 р. рятівників удостоєно звання «Праведник народів світу». Нагороду Олексієві Домущею вручила врятована Наталія Святна (Терлецька) у день його 80-річчя

During the Nazi occupation, Oleksii Domushchei and his parents hid Ita Terletska (Mediberh) and her children Anatolii and Nataliia. In 2004, the rescuers were awarded the title of “Righteous Among the Nations”. The award was presented to Oleksii Domu ...

Встановлення німецької окупаційної влади у м. Львів супроводжувалося мародерством, грабунками, масовими арештами та вбивствами. Найбільшим трагізмом прихід нацистів обернувся для єврейської громади, що налічувала тут близько 160 тис. осіб. Відбулися масові погроми, розстріли, виселення до спеціально відведених районів у північній частині міста – гетто. У липні 1941 р. окупаційна адміністрація видала спеціальні розпорядження, що забороняли місцевим жителям м. Львів самовільно займати житла євреїв. За порушення цих заборон було передбачено смертн ...

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. У ньому було зібрано 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941 – 1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. ...

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. У ньому було зібрано 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941 – 1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. ...

Згідно з розпорядженням губернатора дистрикту з 1 вересня 1941 р. єврейському населенню «Галицької області» заборонялося залишати, навіть тимчасово, місце свого постійного проживання. 13 вересня наказ було доведено через представника нацистської окупаційної адміністрації, керівника округи (крайсгауптмана) фон Ребая, жителям м. Кам’янки-Струмилова (нині – м. Кам’янка-Бузька Львівської області)

According to the order of the Governor of the district from September 1, 1941, the Jewish population of the “Galician region” was forbidden to l ...

Установлення німецької окупаційної влади у м. Львів супроводжувалося мародерством, грабунками, масовими арештами та вбивствами. Найбільшим трагізмом прихід гітлерівців обернувся для єврейської громади, що налічувала тут близько 160 тис. осіб. Відбулися масові погроми, розстріли, виселення до спеціально відведених районів у північній частині міста – гетто. У грудні 1941 р. окупаційна адміністрація видала спеціальне розпорядження про реєстрацію чужинців, до яких було віднесено і місцевих євреїв

The establishment of German occupation in ...

Роман і Ганна Макари жили в м. Борислав на Львівщині. Виховували доньку Володимиру та сина Ореста. У підвалі власного будинку обладнали сховок, де впродовж нацистської окупації переховували 13 євреїв. Серед урятованих – львівські лікарі Рита Браунер, Хана Брюненграбер, Елькан, Регіна та Рауль Хармеліни. Після війни всі емігрували до Австралії, однак підтримували зв’язки з рятівниками. У 2015 Роман і Ганна Макари удостоєні звання «Праведник народів світу»

Roman and Hanna Makar lived in Boryslav, Lviv region. They brought up their daugh ...

29 вересня 1941 р. 15-річний Рувим із мамою Рахіллю та сестрою Марією, як і всі київські євреї, вирушив до Бабиного Яру. Відчувши смертельну загрозу, мати наказала синові тікати. Хлопець стрибнув у водостічну трубу біля дороги, в якій просидів до пізньої ночі. Мама та сестричка були розстріляні. Декілька тижнів Рувим переховувався на околицях міста, збирав картоплю, ночував по горищах та сараях. Притулок підлітку надала знайома родина Бобровських – Марія та її сини Михайло і Микола. Вони допомогли зробити юнакові свідоцтво про народження на ім’ ...

Належав Анастасії Сушко, яка була знищена нацистами у 1943 р. за переховування євреїв на Львівщині. 1 березня 2006 р. посмертно удостоєна звання Праведника народів світу.

It belonged to Anastasia Sushko, who was killed by the Nazis in 1943 for hiding Jews in the Lviv region. On March 1, 2006 she was posthumously awarded the title of Righteous Among the Nations.

Рушник вишитий Праведником народів світу Христиною Рудюк

The towel was embroidered by the Righteous Among the Nations Khrystyna Rudiuk

Рушник вишитий власноруч (Праведницею народів світу) Оксаною Антипчук

Towel embroidered by Oksana Antypchuk (Righteous Among the Nations)