На фото – брати Володя та Шура Клименки. Вові 5, а Шурі – 7 років. Що з ними сталося?

In the photo – brothers Volodymyr and Oleksandr Klymenko. What happened to them?

Після розкуркулення в 1930-х рр. родина Костюшків оселилася в м. Біла Церква. Жили в недобудованій дерев'яній хаті на дві кімнати. Саме в ній українська родина переховувала євреїв Леоніда Горобцова та його племінника Григорія Мясковського під час нацистської окупації м. Біла Церква. У 1997 р. Олександр і Марія Костюшки та їхній старший син Петро були удостоєні звання «Праведник народів світу»

After the Kostiushko family had been dispossessed in the 1930s, they settled in Bila Tserkva. The family lived in an unfinished wooden house wit ...

Особиста річ однієї із жертв масових розстрілів мирного населення в м. Київ. Носовичок знайдений жителем м. Київ підлітком Іллею Левітасом у Бабиному Яру в перші повоєнні місяці

Personal belonging of one of the victims of mass executions of civilians in Kyiv. In early postwar months a handkerchief was found by Kyiv resident, teenager Illia Levitas at Babyn Yar

Під час нацистської окупації с. Ворзель (нині – смт Ворзель) Київської області разом із родичами врятувала від знищення єврейську дівчинку Енвеліну Гершман. Після війни працювала медсестрою у ворзельському Будинку дитини ім. Н.К. Крупської (нині – Київський міський будинок дитини імені М.М. Городецького). Туди потрапляли малолітні сироти – діти фронтовиків, «ворогів народу», а також малюки, покинуті батьками

During the Nazi occupation of the Vorzel village (now the city of Vorzel) in the Kyiv region, Neonila together with her relative ...

Напередодні німецько-радянської війни Неоніла Білостоцька з батьком та бабусею проживала в с. Ворзель (нині – смт Ворзель) на Київщині. З початком війни батька Бориса мобілізували на фронт. У домівці Білостоцьких підпілля організувало явочну квартиру. Бабуся Марія і тітка Ніна доставляли партизанам зброю та медикаменти, доправляли до них військовополонених, допомагали втікачам. У березні 1942 р. до їхнього будинку привели чотирирічну Енвеліну Гершман. Відтак 15-річна Неоніла доглядала її. Восени 1943 р. за доносом заарештували бабусю й тітку. З ...

Наум (Анатолій) Кесельман 1940 р.н., єврей. У дворічному віці був врятований від загибелі разом із матір’ю Зіною Кесельман українською родиною Дейнеків – Марком, Лідією та їхньою тринадцятирічною донькою Оксаною, за що всі вони удостоєні почесного звання Праведник народів світу

Naum (Anatoliy) Keselman 1940, Jew. At the age of two, he and his mother, Zina Keselman, were rescued by the Ukrainian family of Deineko – Mark, Lidia and their thirteen-year-old daughter Oksana. Deineko family got «Righteous Among the Nations» award

У жовтні 1947 р. в ході операції «Захід», проведеної радянськими органами держбезпеки, Наталка та її менший брат Богдан разом із сім’єю були примусово депортовані на спецпоселення до Західного Уралу за зв’язки родини з українським націоналістичним підпіллям (четверо членів родини загинули в збройних сутичках або були замордовані радянськими репресивно-каральними органами, решта покарані виправно-трудовими таборами ГУЛАГу, згодом – забороною повернутися до рідних осель. Дев’ятеро Мачилів, переважно старі, жінки, діти, перебували на спецпоселенні ...

Закінчив сім класів. Восени 1941 р. увійшов до складу радянської підпільної групи м. Миколаїв. Від травня 1942 р. виконував завдання керівника спеціальної розвідувально-диверсійної групи Головного розвідувального управління Генерального штабу Червоної армії. Страчений гітлерівцями в грудні 1942 р.

He graduated from seven classes. In the autumn of 1941, he became a member of the Soviet underground group in Mykolayiv. From May 1942, he carried out of the head of the special reconnaissance and sabotage group of the Main Intelligence Drec ...

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Восени 1941 р. та взимку 1942 р. румунська окупаційна влада під керівництвом цивільного губернатора Трансністрії Георге Алексяну провела низку каральних акцій проти єврейства м. Одеса. Перші розстріли почалися вже в жовтні 1941 р. (у жовтні – листопаді 1941 р. тут загинуло близько 30 тис. осіб). 24 жовтня 1941 р. кілька сотень одеських євреїв було розстріляно в с. Дальник на Одещині. З листопада 1941 р. єврейське населення міста почали відправляти до таборів, облаштованих румунами в сільській місцевості, насамперед у с. Богданівка (Миколаївщина ...

Наказ було видано 28 вересня 1941 р. Того самого дня по місту розклеєно близько 2 тис. примірників. Одночасно поширено дезінформацію про намір провести перепис і переселення євреїв. Тому більшість із них виконали цей наказ, зібравшись у зазначеному місці. Від 29 вересня 1941 р. упродовж п’яти діб в урочищі Бабин Яр було розстріляно близько 52 тис. київських євреїв (переважно дітей, жінок, осіб літнього віку). Протягом двох років нацистської окупації тут було знищено понад 100 тис. осіб, у тому числі, українців, росіян, ромів тощо. Серед розстрі ...

Уродженець Закарпаття. У другій половині 1930-х рр. учителював, писав художні твори, публікувався в місцевих газетах. У грудні 1938 р. – березні 1939 р., в час становлення Карпатської України, був ув’язнений у таборі Думен, неподалік м. Рахів. Щоб уникнути репресій угорських окупантів, у ніч на 3 листопада 1939 р. нелегально перетнув кордон із СРСР. Був заарештований і засуджений до п'яти років виправних таборів. Покарання відбував на території Комі АРСР (північ європейської частини Росії). У лютому 1943 р. потрапив під спеціально оголошену амн ...

Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ

From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...

Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ

From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...

Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ

From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...

Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ

From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...

Близнючки Надія та Віра Кухаренко у 1944–1949 рр. здобували освіту за радянською роздільною системою навчання (хлопчики та дівчатка – окремо). На фото Надія без Віри, адже батьки не мали матеріальної можливості одягнути до школи обох дітей, тому сестри відвідували заняття по черзі

In 1944–1949 twins Nadiya and Vira Kukharenko studied at school that had a single-gender education. In the photo Nadiya is without her twin-sister, as their parents did not have the financial means to buy clothes for both children. That’s why the sisters att ...

Надія та Іван Варфоломії проживали в м. Хмільник на Вінниччині, виховували чотирьох дітей. Під час нацистської окупації України врятували від знищення Хаїма та Риву Вайнерів із сином Ісаком та їхню небогу Клару Грінберг. У 1993 р. визнані Праведниками народів світу

Nadiia and Ivan Varfolomii lived in Khmilnyk in the Vinnytsia region and had four children. During the Nazi occupation of Ukraine, they rescued Khaim and Riva Vainer, their son Isak and their niece Klara Hrinberh. In 1993, Nadiia and Ivan Varfolomii were recognized as the R ...

Належала Леонові Бухгольцу, уродженцю Львівщини. До початку Першої світової війни мешкав у м. Париж (Франція), після її закінчення переїхав до Австрії, де заснував власну справу, створив сім’ю. Члени родини дивом не постраждали під час «Кришталевої ночі», але їм заборонили жити у м. Відень, тому вони змушені були знову емігрувати до м. Париж. У період німецької окупації працював у головній канцелярії Союзу французьких євреїв. Від 1942 р. установа займалася вивезенням євреїв, переважно на схід – до «трудових» та концентраційних таборів. Саме з т ...

У період боїв за Одесу в 1941 р. силами педагогічного колективу та учнів школи № 125 із с. Крива Балка (неподалік Одеси) було організовано навчання у кам’яних катакомбах. Подібні навчальні заклади в той час отримали назву «школи мужності»

During the battles for Odesa in 1941, the education was organized in the catacombs on the initiative of the teaching staff and pupils of the local school № 125 from Kryva Balka village (near Odesa). At that time such educational institutions were called "schools of courage"