The excerpt from the order of the minister of national defense of Poland № 978. 12.08.1947
Уродженець Хмельниччини. Від 1939 р. – в лавах Червоної армії, від липня 1941 р. – на штабних посадах дивізійного, згодом армійського рівня. Учасник оборонних боїв на Півдні України, битви за Кавказ, вигнання нацистів із Центральної та Південної України. Від червня 1944 р. – у Війську Польському, від жовтня 1944 р. – в Головному штабі Вiйська Польського. Учасник боїв на території Польщі та Німеччини, битви за Берлін. У складі парадного розрахунку Вiйська Польського 24 червня 1945 р. брав участь у Параді Перемоги в м. Москва. У 1945–1951 рр. пр ...
The ID of Dmytro Puzʹ. 15.08.1944
Уродженець Кіровоградщини. В жовтні 1941 р. евакуйований на Південний Урал ( м. Магнітогорськ), де працював електромонтажником. Із жовтня 1942 р навчався у радіороті спецшколи Українського штабу партизанського руху (м. Саратов). У серпні 1943 р. десантувався на Житомирщині та був направлений до польського партизанського з’єднання «Jeszcze Polska nie zginęła» «Ще Польща не згинула» під командуванням підполковника Роберта Сатановського. З’єднання діяло на теренах Волині та сучасного Люблінського воєводства Польщі до серпня 1944 р. Подальша участ ...
The gratitude of the regiment commanders to Nazar Tolstolyp on the occasion of the celebration the 1 st of May. 01.05.1945
Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ
From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...
The order of the Commander-in-Chief of the Polish Army №54 on the occasion of the celebration of the 28th anniversary of the Red Army. 23.02.1946
Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ
From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...
Small Land. 1948
Містить оповідь про партизанське з’єднання під командуванням Сидора Ковпака. В главі «Вісті з Києва» (150–152 стор.) зі слів двох киянок, як стверджує автор, йдеться про розстріли нацистами в Бабиному Яру. Передовсім мовиться про знищення радянських військовополонених, головно моряків та льотчиків, а також цивільних за вбивство німців – по 400 за кожного. Загалом на березень (1942 р.) називається цифра близько 90 тис. Окремо згадується про («Сирецький») табір, неподалік урвища: «обнесений дротом, яким пущено струм». Говориться про те, що туди к ...
In the days of war. 1945
Збірка воєнно-патріотичних віршів українського літератора, громадського діяча Миколи Бажана. Зокрема цикл поезій «Київські етюди» IV розділ – «Яр» присвячений Бабиному Яру (63-65 стор.). Автор малює моторошну картину: вкрите рештками жертв розстрілів урвище, оповите полум’ям від спалення їхніх тіл
Collection of military-patriotic poems of Ukrainian writer, public figure Mykola Bazhan. In particular, the cycle of poems “Kyiv Etudes” Chapter IV – “Yar” is dedicated to Babyn Yar (63-65 pages). The author describes a terrifying picture: a ...
Memoirs of Reuben Stein. 1996
29 вересня 1941 р. 15-річний Рувим із мамою Рахіллю та маленькою сестричкою Марією, як і всі київські євреї, вирушив до Бабиного Яру. Відчувши смертельну загрозу, мати наказала синові тікати. Хлопець стрибнув у водостічну трубу біля дороги, в якій просидів до пізньої ночі. Мама та сестричка були розстріляні. Декілька тижнів Рувим переховувався на околицях міста, збирав картоплю, ночував по горищах та сараях. Притулок підлітку надала знайома родина Бобровських – Марія та її сини Михайло і Микола. Вони допомогли зробити юнакові свідоцтво про наро ...
Racial nonsense of fascism. 1941
Із початком бойовища на Східному фронті в Радянському Союзі активно почав діяти пропагандистський апарат, націлений на деперсонізацію образу ворога, задля підняття бойового духу радянського населення у протистоянні з нацистською Німеччиною. Акцентним напрямком його діяльності став випуск літератури політично-ідеологічного змісту
When the fighting on the Eastern Front began in the Soviet Union, the propaganda apparatus was aimed at depersonalizing the image of the enemy, in order to raise the fighting spirit of the Soviet population in ...
Anatoliy Bieliaev’s badge certificate “Young Participant of the Great Patriotic War”. 1972
Із родини репресованого кадрового військового. З початком бойових дій у Східній Європі, долучився до радянської підпільної організації в м. Лисянка. З 1943 р. – розвідник та зв’язківець місцевого партизанського загону, згодом – 27 армії 1-го Українського фронту. Брав участь у диверсійних операціях, де під час одного з боїв отримав важке поранення. Після одужання був направлений військкоматом до школи юнг Північного флоту на Соловецькі острови
His father was a repressed serviceman. With the beginning of hostilities in Eastern Europe, h ...
Anatoliy Bieliaev’s medal certificate “For Courage”. 02.04.1946
Із родини репресованого кадрового військового. З початком бойових дій у Східній Європі, долучився до радянської підпільної організації в м. Лисянка. З 1943 р. – розвідник та зв’язківець місцевого партизанського загону, згодом – 27 армії 1-го Українського фронту. Брав участь у диверсійних операціях, де під час одного з боїв отримав важке поранення. Після одужання був направлений військкоматом до школи юнг Північного флоту на Соловецькі острови
His father was a repressed serviceman. With the beginning of hostilities in Eastern Europe, h ...
Anatoliy Bieliaev’s medal certificate “For the Defense of Kyiv”. 29.12.1963
Із родини репресованого кадрового військового. З початком бойових дій у Східній Європі, долучився до радянської підпільної організації в м. Лисянка. З 1943 р. – розвідник та зв’язківець місцевого партизанського загону, згодом – 27 армії 1-го Українського фронту. Брав участь у диверсійних операціях, де під час одного з боїв отримав важке поранення. Після одужання був направлений військкоматом до школи юнг Північного флоту на Соловецькі острови
His father was a repressed serviceman. With the beginning of hostilities in Eastern Europe, h ...
Announcement of Lutsk Gebietskommissar H. Lindner. 13.12.1941
У грудні 1941 р. гітлерівцями було створене Луцьке гетто. Там утримували 17–25 тис. євреїв з міста й довколишніх сіл. Їх використовували на важких фізичних роботах, будь-які контакти із зовнішнім світом заборонялися під загрозою розстрілу. 19–20 червня 1942 р., під час першої каральної акції в гетто розстріляно 2 тис. осіб. 19 – 23 серпня 1942 р. більшість мешканців Луцького гетто (15–16 тис. євреїв, у тому числі 5 тис. із навколишніх населених пунктів) розстріляно в с. Гнідава (нині – у складі м. Луцьк). Зберігся персональний список лише 584 о ...
The letter from the Krakow District Department of the Union of Freedom and Democracy Fighters to Oleksiy Shapovalov. 18.12.1974
Уродженець м. Катеринослав (нині – м. Дніпро). Упродовж 1939–1941 рр. навчався у військовому училищі. Учасник оборонних боїв 1941 р. на території України. Від травня 1942 р. – розвідник резидентури штабу Південного фронту. Від червня 1942 р. до січня 1944 р. – учасник підпільної боротьби на північному сході Кіровоградщини. Упродовж січня – червня 1944 р. навчався у спецшколі Головного розвідувального управління Генерального штабу Червоної армії. Від червня 1944 р. до лютого 1945 р. – заступник командира розвідувальної групи «Голос», яка діяла в ...
The gratitude of the Medical Service of the Polish Army to Volodymyr Shushpan. 18.01.1946
Уродженець Житомирщини. У 1940 р. закінчив Коростенський медтехнікум і був призваний до Червоної армії. Під час німецько-радянської війни брав участь в оборонних боях у районі Перекопського перешийку (нині – АР Крим), битві за Кавказ, вигнанні нацистів із Херсонщини, де в грудні 1943 р. зазнав поранення. До квітня 1944 р. лікувався в госпіталі, ймовірно, паралельно проходячи навчання. Відтак був направлений до 1-ї інженерно-саперної бригади 1-ї армії Війська Польського. Учасник боїв на території Польщі й Німеччини, битв за Варшаву та Берлін. Пі ...
Nina Hudkova’s Certificate № 115. 11.02.1933
Ніна Гудкова у 1931 р. закінчила Київський медичний технікум Охматдиту з акушерським відділом. За направленням поїхала працювати в с-ще Білий Бичок (нині – с-ще Чагода Чагодощенського району, Вологодська область, Російська Федерація). У 1933 р. з чоловіком Петром Зайченком повернулася в Україну
In 1931, Nina Hudkova graduated from the Kyiv Medical College of Okhmatdyt with an obstetrics department. She went to work in the village of Bilyi Bychok (now the village of Chagoda, Chagoda district, Vologda region, Russian Federation). In 193 ...
Nina Hudkova’s Graduation Diploma (with distinction) № 342193 from the Pediatric Faculty of the 1st Kyiv Medical Institute. 15.07.1940
По закінченні 1-го Київського медичного інституту працювала лікарем-педіатром у Київській дитячій клінічній лікарні № 7. Під час нацистської окупації м. Київ очолювала дитячий будинок № 2. Протягом двох років опікувалася сиротами та дітьми без батьківського піклування. Переховувала 12 єврейських дітей. У 1993 р. визнана Праведником Бабиного Яру, у 1995 р. – Праведником народів світу
After graduating from the 1st Kyiv Medical Institute, she worked as a pediatrician at the Kyiv Children's Clinical Hospital № 7. During the Nazi occupatio ...
Certificate from the Kyiv City Health Department regarding Nina Hudkova’s work. 06.11.1943
По закінченні 1-го Київського медичного інституту працювала лікарем-педіатром у Київській дитячій клінічній лікарні № 7. Під час нацистської окупації м. Київ очолювала дитячий будинок № 2. Протягом двох років опікувалася сиротами та дітьми без батьківського піклування. Переховувала 12 єврейських дітей. У 1993 р. визнана Праведником Бабиного Яру, у 1995 р. – Праведником народів світу
After graduating from the 1st Kyiv Medical Institute, she worked as a pediatrician at the Kyiv Children's Clinical Hospital № 7. During the Nazi occupatio ...
Fraida’s letter to Jos Barenbaum. 02.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)
Йос Баренбаум проживав у м. Дунаївці на Поділлі. Знищений під час Голокосту
Jos Barenbaum lived in Dunaivtsi in Podilia. He was killed during the Holocaust
Letter of the Tsypes to their son Isaak. 01.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)
Ісаак Ципес із дружиною Кларою Прешман і трьома дітьми напередодні німецько-радянської війни проживав у м. Харків. У липні 1941 р. в них народився син Леонід. Родина евакуювалася до м. Нижній Тагіл (нині – Свердловська область, РФ).
Батько Ісаака Меєр Ципес із дружиною та іншими членами родини знищений гітлерівцями у серпні 1941 р. в м. Кам’янець-Подільський
Isaak Tsypes, his wife Klara Preshman and three children lived in Kharkiv on the eve of the German-Soviet war. In July 1941, their son Leonid was born. The family was evacuated ...
Borys Kehman’s letter to his wife Mariya. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)
Родина Кехманів до війни мешкала в смт Нова Ушиця на Поділлі. Борис Кехман мобілізований на фронт у червні 1941 р. Учасник німецько-радянської війни від першого до останнього дня. 20 серпня 1942 р. в урочищі Трихів Ліс нацисти розстріляли понад 700 євреїв Новоушицького гетто, серед яких були дружина й троє дітей Бориса Кехмана
Before the war, the Kekhmans lived in Nova Ushytsia village in Podilia. Borys Kehman was mobilized on the frontline in June 1941. He participated in the German-Soviet war from the beginning to the end. On August ...