Цифрові колекції / Голокост
Holocaust
Об'єктів - 97
Дмитро Аршанський. 1930-ті

Dmytro Arshanskyi. 1930s

Дмитро Аршанський та його дружина Сара загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти Жанна і Фріна були врятовані родиною Боганчів. Більш ніж тиждень вони переховувалися в будинку цієї сім’ї. Пізніше Євдокії Боганчі вдалось отримати підробні документи на сестер та перевезти їх до м. Полтава, а потім до дитячого будинку в м. Кременчук. По війні сестри Аршанські емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. отримали почесне звання «Праведник народів світу»

Dmytro Arshanskyi and his wife Sarah died during the Holocaust ...

Доба Польова (Кодрянська). 1930-ті

Doba Polova (Kodrianska). 1930s

У вересні 1941 р. під час нацистської окупації Києва розстріляна у Бабиному Яру. Матеріали родини Польових були зібрані під час проведення акції в рамках гуманітарного музейного проекту «Непрочитані листи 41-го»

During the Nazi occupation of Kyiv she was shot dead in Babyn Yar in September 1941. The materials of the Polovyi family were collected during the humanitarian museum project “Unread Letters of 41st”

Дора Кардовська (Гіммельштейн). 1940

Dora Kardovska (Himmelshtein). 1940

Родина Гіммельштейнів, батьки, сестра та близькі родичі Дори Кардовської, була розстріляна нацистами на околицях м. Херсон у 1942 р. Сама ж вона пройшла через концентраційні табори Аушвіц (Польща) та Равенсбрюк (Німеччина). У червні 1945 р. повернулася додому

The Himmelstein family, Dora Kardowska's parents, sister and close relatives were shot dead by the Nazis on the outskirts of Kherson in 1942. She passed through the Auschwitz (Poland) and the Ravensbrück (Germany) concentration camps. In June 1945 she returned home

Дрейдли. 1930-ті–1940-ві

Dreidels. 1930–1940s

Дрейдл – дзиґа, що традиційно використовується для гри під час єврейського свята Ханука. Цими дрейдлами гралися єврейські діти в нацистському концентраційному таборі Аушвіц

Dreidl is a whirligig traditionally used to play during the Jewish holiday of Hanukkah. Jewish children played these dreidels in the Nazi Auschwitz concentration camp

Друкарська машинка письменника Анатолія Кузнєцова. 1955

Typewriter of the writer Anatolii Kuznietsov. 1955

Із початком нацистської окупації м. Київ у вересні 1941 р. 12-річний Анатолій став свідком трагічних подій. Дитячі враження від пережитого за тих часів стали основою відомого роману-документа Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр», уперше надрукованого в журналі «Юность» у 1966 р. Нещадна радянська цензура зробила твір невпізнанним. Однак навіть скорочена та з чималою кількістю купюр публікація мала значний резонанс у суспільстві

With the beginning of Nazi occupation of Kyiv the 12-year-old Anatoliy was a witness of the tragic events in Septem ...

Ескіз до роботи «Остання зустріч». 1945

Sketch for the work “Last Meeting”. 1945

Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Освенцим». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту, документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Front, who documented crim ...

Естер Бараш із донькою Галиною (копія). 1941

Ester Barash with her daughter Halyna (copy). 1941

Естер Бараш із родиною проживала в м. Ромни на Сумщині. Із початком німецько-радянської війни її чоловіка мобілізували на фронт. У місті розпочалося переслідування євреїв. Німецький солдат допоміг Естер із новонародженою донечкою втекти з місця збору євреїв. У тому натовпі залишилися її батьки та сестри. Жінка попросила притулку для дитини в родини Кобишів, а сама втекла. Вважається знищеною в період Голокосту. Після війни Панас і Уляна Кобиші офіційно удочерили врятовану Галинку. У 1995 подружжя удостоєне звання «Праведник народів світу»
...

Журнал. Юность. № 10. 10.1966

Magazine. Youth. № 10. 10.1966

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (c. 23–51). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (5 ілюстрацій використані в цьому номері) підготував графік С ...

Журнал. Юность. № 8. 08.1966

Magazine. Youth. № 8. 08.1966

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (с. 7–42). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (5 ілюстрацій використані в цьому номері) підготував графік Сава Бродськи ...

Журнал. Юность. № 9. 09.1966

Magazine. Youth. № 9. 09.1966

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (с. 15–46). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (2 ілюстрації використані в цьому номері) підготував графік Сава Бродськ ...

Заарештовані євреї. 1941

Arrested Jews. 1941

Упродовж 5–9 липня 1941 р. німецька зондеркоманда 10б разом із румунськими солдатами в м. Чернівці та його околицях знищила понад 2 300 євреїв (цей злочин отримав назву «кривавий липень – 1941»). Так, у рамках цієї «акції», 7–8 липня близько 400 осіб зігнали до місцевого палацу культури, де їх упродовж двох днів катували, а потім, провівши бічними вулицями до військового стрільбища (с. Біла), змусили викопати яму й розстріляли. Із серпня 1941 р. румунська адміністрація почала використовувати єврейське населення Чернівців на примусових роботах. ...

Залишки «печей» для ліквідації тіл, ексгумованих у Бабиному Яру. 1943–1944

Remains of “funeral pyres” for the disposal of dead bodies exhumed in Babyn Yar. 1943–1944

Залишки конструкцій «відкритих печей», де спалювалися ексгумовані тіла жертв Бабиного Яру у серпні – вересні 1943 р. з метою ліквідації слідів злочинів нацистів під час окупації м. Київ. У складі «зондеркоманди 1005» в’язні Сирецького табору розкопували трупи і знищували їх на «печах», які будували із огорожі Лук’янівського та надгробків Єврейського кладовищ. «Трупна команда» складала тіла та дрова на «печі» штабелями. Потім усе спалювалося. За свідченням колишніх бранців, таких «печей» було побудовано до тридцяти й на кожній знищено від 2 тис. ...

Залишки взуття розстріляних нацистами громадян. Бабин Яр. м. Київ. 1943

Remains of shoes of murdered people by Nazis. Babyn Yar. Kyiv. 1943

Урочище Бабин Яр у м. Київ стало одним із найстрашніших прикладів жорстокості карально-репресивного механізму нацистської окупаційної влади, символом Голокосту в Україні. Від 29 вересня 1941 р. впродовж п’яти діб у ньому було знищено близько 52 тис. київських євреїв. Згодом нацисти розстрілювали там військовополонених, заручників – мирних мешканців, учасників руху Опору. Упродовж двох років в урочищі було страчено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та представників інших національностей

The Babyn Yar is a ravine in Kyiv which was ...

Записник Абрама Езріля. 1940–1950

Notebook of Abram Ezril. 1940–1950

Доки Абрам Езріль перебував на фронті, його сім’я знаходилася в окупованому нацистами м. Київ і розділила трагічну долю єврейського населення міста. Найемоційніші нотатки були зроблені Абрамом під впливом смерті його рідних

While Abram Ezril was at the front, his family was in Nazi-occupied Kyiv and shared the tragic fate of the city's Jewish population. The most emotional notes were made by Abram under the influence of the death of his family

Звернення до єврейського населення президента єврейської ради (юденрату) м. Львів д-ра Адольфа Ротфельда. 12.11.1941

An appeal of the President of the Jewish Council (Judenrat) of Lviv Dr. Adolf Rotfeld to Jewish population. 12.11.1941

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. В ньому зібрали 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941–1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. євреїв ...

Значок «75 Бабин Яр». 2016 р.

Badge “75 Babyn Yar”. 2016

29 вересня 2016 р. у Києві відбулися загальнодержавні жалобні заходи з нагоди 75 річниці трагедії Бабиного Яру, де у 1941 р. лише за один день було страчено 22 тис. київських євреїв. За два роки нацистської окупації Києва в Бабиному Яру було розстріляно понад 100 тисяч осіб. Одним із символів пам’яті про страшну трагедію єврейського народу є значок «75 Бабин Яр»

On September 29, 2016 nationwide mourning events were held in Kyiv on the occasion of the 75th anniversary of the Babyn Yar tragedy, where only for one day in 1941, 22,000 Kyi ...

Клара та Софія Зельгенсон. 1930-ті

Klara and Sofiia Zelhenson. 1930s

Єврейська родина Зельгенсонів мешкала в м. Київ. Клара та її сім’я були розстріляні в Бабиному Яру. Софія, дружина військовослужбовця Георгія Єлевова, у 1941 р. разом із сином Борисом евакуювалася в тил. Георгій був учасником оборони України, потрапив у полон. У 1944 р. загинув у нацистському таборі для військовополонених

The Zelhensons were the Jewish family lived in Kyiv. Klara and her family were killed in Babyn Yar. Sofiia, the wife of military serviceman Heorhii Yelevov, and his son Borys were evacuated to the rear in 1941. Heorh ...

Ключ від дверного внутрішнього замка. І пол. ХХ ст.

Key of internal door lock. The 1st half of the XXth century

Особиста річ однієї із жертв масових розстрілів мирного населення в м. Київ. Ключ знайдений жителем м. Київ підлітком Іллею Левітасом у Бабиному Яру в перші повоєнні місяці

Personal belonging of one of the victims of mass executions of civilians in Kyiv. In early postwar months a key was found by Kyiv resident, teenager Illia Levitas at Babyn Yar

Куртка в’язня концтабору Майданек. 1940-ві

Jacket of a prisoner of the Majdanek concentration camp. 1940s

Належала невідомому бранцю концентраційного табору Майданек, ймовірно, єврейського походження (первісно на ній були нашиті вінкель «Зірка Давида» та номер 4394). За час існування концтабору (1941–1945), розташованого поблизу польського м. Люблін, через нього пройшло близько 300 тис. осіб, за різними підрахунками, тут було знищено 80–300 тис. в’язнів (зокрема, близько 60 тис. євреїв)

It belonged to an unknown prisoner of the Majdanek concentration camp, probably of Jewish origin (Winkel “Star of David” and number 4394 were originally s ...

Лазар Брагінський. 1940

Lazar Brahinskyi. 1940

Директор Київського центрального телеграфу. З перших днів війни забезпечував зв’язок радянських військ та виконував завдання з оповіщення цивільного населення. 17 вересня 1941 р. разом із підрозділами Червоної армії евакуювався з м. Київ. Під час відступу був контужений, потрапив у полон. Наприкінці вересня 1941 р. – розстріляний гітлерівцями (за одними даними – у Бабиному Яру, за іншими – на подвір’ї Київського центрального телеграфу)

Director of the Kyiv Central Telegraph. From the first days of the war, he provided communications f ...