Цифрові колекції / Голокост
Holocaust
Об'єктів - 97
Розпорядження міського голови м. Львів д-ра Егона Геллера про створення єврейського житлового району. 15.06.1942

Order of the Mayor of Lviv Dr. Egon Hoeller about the establishment of a Jewish residential area. 15.06.1942

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. У ньому було зібрано 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941 – 1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. ...

Расовые бредни фашизма. 1941

Racial nonsense of fascism. 1941

Із початком бойовища на Східному фронті в Радянському Союзі активно почав діяти пропагандистський апарат, націлений на деперсонізацію образу ворога, задля підняття бойового духу радянського населення у протистоянні з нацистською Німеччиною. Акцентним напрямком його діяльності став випуск літератури політично-ідеологічного змісту

When the fighting on the Eastern Front began in the Soviet Union, the propaganda apparatus was aimed at depersonalizing the image of the enemy, in order to raise the fighting spirit of the Soviet population in ...

Портрет невідомої, яка врятувалася в 1941 р. з Бабиного Яру. 1946

Portrait of an unknown woman who escaped in 1941 from Babyn Yar. 1946

Дівчина, одна з небагатьох, хто зміг вибратися вночі з Бабиного Яру та знайти порятунок у місцевих жителів. У 1946 р. художниця Зінаїда Волковинська зробила її портрет у потязі під час поїздки з м. Кадіївка до м. Київ

A girl was one of the few who were able to escape at night from Babyn Yar and find salvation at the locals. In 1946 the artist Zinaida Volkovynska took her portrait in train while traveling from Kadiivka to Kyiv

Подружжя Ольга та Костянтин Омельченки. 1938

Olha and Kostiantyn Omelchenko. 1938

Напередодні німецько-радянської війни родина переїхала на околицю м. Києва у власний, ще недобудований будинок. Наприкінці вересня 1941 р. Ольга помітила, що в будинку навпроти хтось живе, а через деякий час у двері постукала нова сусідка – Етель Опенгейм, яка з двома маленькими дітьми та старою мамою дивом врятувалася від розстрілу в Бабиному Яру. Жінка важко перенесла втрату старшого сина, якого загубила в натовпі, що йшов на смерть. Подружжя Омельченків опікувалося єврейською родиною до кінця нацистської окупації. По війні сім’ї підтримували ...

Останній шлях. 1991

Last Path. 1991

Робота народного художника України Ісаака Тартаковського. Учасник Другої світової війни. У 1941 р. потрапив у полон, із якого вдалося вирватися. Під час нацистської окупації перебував у м. Вінниця, де його переховувала українська родина Савчуків. Після вигнання гітлерівців із міста знову мобілізований до Червоної армії. По війні одружився із донькою рятівників – Лідією Савчук. У 1995 р. сім’я Степана і Надії Савчуків та їхня дочка удостоєні звання «Праведник народів світу». В 1988–1991 рр. створив серію полотен на тему Голокосту: «Світова скорб ...

Ольга Іванцова. 1927

Olha Ivantsova. 1927

До нацистської окупації Києва працювала вчителем у школі. Чоловік Ольги, український вчений історик-археолог Іван Іванцов, у липні 1941 р. пішов на фронт, потрапив у оточення під Полтавою, повернувся до Києва, де 30 жовтня 1941 р. був розстріляний у Бабиному Яру. Ольга товаришувала із сусідкою, єврейкою Іриною Висоцькою, бабусею пізніше відомого актора і поета, виконавця власних пісень Володимира Висоцького. Ірина не була схожа на єврейку, але знищила свої документи. У грудні 1941 р. за доносом її викликали до гестапо, де вимагали документально ...

Окуляри. І пол. ХХ ст.

Glasses. The 1st half of the XXth century

Особиста річ однієї із жертв масових розстрілів мирного населення в м. Київ. Окуляри знайдені жителем м. Київ підлітком Іллею Левітасом у Бабиному Яру в перші повоєнні місяці

Personal belonging of one of the victims of mass executions of civilians in Kyiv. In early postwar months glasses were found by Kyiv resident, teenager Illia Levitas at Babyn Yar

Оголошення міського комісара Беау щодо будівництва єврейського житлового району в м. Станіслав (нині – м. Івано-Франківськ) та пересування транспорту й людей між житловими районами арійців та євреїв. 16.12.1941

Announcement by the city commissioner Beau about the construction of a Jewish residential area in Stanislav (current Ivano-Frankivsk) and about the movement of transport and people between the residential areas of Aryans and Jews. 16.12.1941

Масове винищення євреїв у м. Станіслав (нині – м. Івано-Франківськ) розпочалося в серпні 1941 р. Лише за шість перших днів гітлерівці розстріляли 2 865 осіб. Найбільша акція знищення сталася 12 жовтня 1941 р. Тієї «чорної неділі» на єврейському цвинтарі розстріляно від 6 до 12 тис. осіб. У грудні 1941 р. німецька окупаційна влада міста створила гетто. Сюди від квітня 1942 р. звозили євреїв із інших місць примусового утримування, більшість із яких відразу відправляли до Янівського табору в м. Львів, концентраційних таборів на території Польщі ( ...

Оголошення гебітскомісара м. Бердичів щодо єврейського населення. 1942

Announcement of Gebietskommissar of Berdychiv regarding the Jewish population. 1942

Геноцид проти місцевого й нетутешнього єврейства відбувався одночасно зі встановленням німецької окупаційної влади в м. Бердичів (Житомирщина). Так, у серпні 1941 р. розпочався процес примусового відселення до гетто, створеного в районі міського базару, а вже у вересні 1941 р. стався розстріл – «Бердичівська трагедія» – одна з перших акцій із масового знищення євреїв. За час нацистської займанщини міста (липень 1941 р. – січень 1944 р.), тут було вбито понад 29 тис. євреїв. Незважаючи на загрозу смерті, близько 30 мешканців м. Бердичів було удо ...

Оголошення гебітскомісара Луцької округи Г. Лінднера. 13.12.1941

Announcement of Lutsk Gebietskommissar H. Lindner. 13.12.1941

У грудні 1941 р. гітлерівцями було створене Луцьке гетто. Там утримували 17–25 тис. євреїв з міста й довколишніх сіл. Їх використовували на важких фізичних роботах, будь-які контакти із зовнішнім світом заборонялися під загрозою розстрілу. 19–20 червня 1942 р., під час першої каральної акції в гетто розстріляно 2 тис. осіб. 19 – 23 серпня 1942 р. більшість мешканців Луцького гетто (15–16 тис. євреїв, у тому числі 5 тис. із навколишніх населених пунктів) розстріляно в с. Гнідава (нині – у складі м. Луцьк). Зберігся персональний список лише 584 о ...

Оголошення віцепрезидента єврейської ради (юденрату) м. Львів д-ра Генріка Ландесберга. 12.11.1941

Announcement of the Vice President of Jewish Council (Judenrat) of Lviv Dr. Henrik Landesberh. 12.11.1941

Львівське єврейське гетто було третім за розмірами в Європі (восени 1941 р. тут перебувало 138 700 осіб). У гетто не вистачало води та харчів, медикаментів, житла тощо. Це спричинило масове голодування та знесилення, восени 1942 р. поширилась епідемія тифу. Працездатне населення гетто виконувало трудову повинність у Янівському таборі, а непрацездатних систематично знищували. Нацисти регулярно проводили «акції», коли людей відстрілювали цілими будинками й часто просто на вулицях. У червні 1943 р. м. Львів було проголошено «юденфрай» – вільним ві ...

Носовичок «Люби та пам’ятай!». I пол. ХХ століття

Handkerchief "Love and Remember!". The 1st half of the XXth century

Особиста річ однієї із жертв масових розстрілів мирного населення в м. Київ. Носовичок знайдений жителем м. Київ підлітком Іллею Левітасом у Бабиному Яру в перші повоєнні місяці

Personal belonging of one of the victims of mass executions of civilians in Kyiv. In early postwar months a handkerchief was found by Kyiv resident, teenager Illia Levitas at Babyn Yar

Наказ № 35 цивільного губернатора Трансністрії проф. Георге Алексяну. 02.01.1942

Order No. 35 of Civil Governor of Transnistria professor Gheorghe Alexianu. 02.01.1942

Восени 1941 р. та взимку 1942 р. румунська окупаційна влада під керівництвом цивільного губернатора Трансністрії Георге Алексяну провела низку каральних акцій проти єврейства м. Одеса. Перші розстріли почалися вже в жовтні 1941 р. (у жовтні – листопаді 1941 р. тут загинуло близько 30 тис. осіб). 24 жовтня 1941 р. кілька сотень одеських євреїв було розстріляно в с. Дальник на Одещині. З листопада 1941 р. єврейське населення міста почали відправляти до таборів, облаштованих румунами в сільській місцевості, насамперед у с. Богданівка (Миколаївщина ...

Нагрудна нашивка «Зірка Давида». 1942

“Stars of David” badge. 1942

Належала Леонові Бухгольцу, уродженцю Львівщини. До початку Першої світової війни мешкав у м. Париж (Франція), після її закінчення переїхав до Австрії, де заснував власну справу, створив сім’ю. Члени родини дивом не постраждали під час «Кришталевої ночі», але їм заборонили жити у м. Відень, тому вони змушені були знову емігрувати до м. Париж. У період німецької окупації працював у головній канцелярії Союзу французьких євреїв. Від 1942 р. установа займалася вивезенням євреїв, переважно на схід – до «трудових» та концентраційних таборів. Саме з т ...

Молоток чоботарський. І пол. ХХ ст.

Hammer for boots. The 1st half of the XXth century

Особиста річ однієї із жертв масових розстрілів мирного населення в м. Київ. Молоток знайдений жителем м. Київ підлітком Іллею Левітасом у Бабиному Яру в перші повоєнні місяці

Personal belonging of one of the victims of mass executions of civilians in Kyiv. In early postwar months a hummer was found by Kyiv resident, teenager Illia Levitas at Babyn Yar

Мовзеш Кац – водій у колгоспі с. Кошельово (нині – Хустський район Закарпатської області). 1946

Movzesh Kats – a driver on a collective farm in Koshelovo village (current Khust district, Transcarpathian region). 1946

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після визволення повернувся додому. Із родини залишилася лише сестра Гіта

In May 1944, together with his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) he was transferred to the ghetto in Khust, and then deported to Poland. From May 29, 1944 to April 11, 1945, h ...

Михайло Корхун із друзями. 12.07.1939

Mykhailo Korkhun with his friends. 12.07.1939

Усі хлопці мешкали в буд. № 47/17 на вул. Ярославській у м. Київ. Михайло Корхун у 1944 р. мобілізований на фронт. Яків Файнштейн розстріляний у Бабиному Яру. Валентин Дашевський загинув на фронті. Леонід Каганович разом із сестрами: 6-річною Раєю та 4-річною Миррою розстріляний у Бабиному Яру. Леонід Корхун разом із матір’ю та 19-річною сестрою розстріляний у Бабиному Яру. Олександр Супрунович – учасник оборони Одеси, поранений.

All the boys lived in house in Yaroslavska Street, 47/17 in Kyiv. Mykhailo Korkhun was mobilized to the fr ...

Мерлікова балка – місце розстрілів. 1944

Merlikova Balka – a place of execution. 1944

19 жовтня 1941 р. нацисти під час окупації м. Бердянськ розстріляли понад 800 цивільних осіб у місцевості Мерлікова балка. Більшість із них – євреї. Серед розстріляних було 316 дітей. Масові знищення містян відбувалися впродовж усього періоду німецької окупації. Малюнок виконаний художницею Вірою Єніною під час її перебування у відпустці на рідній Бердянщині та мандрівки місцями боїв військ Південного (4-го Українського) фронту

On October 19, 1941, more than 800 civilians were shot by the Nazis in Merlikova Balka during the occupatio ...

Марія Корхун. 31.08.1932

Mariia Korkhun. 31.08.1932

У вересні 1941 р. Марія Корхун разом із матір’ю Єлизаветою Корхун та 12-річним братом Леонідом були розстріляні в Бабиному Яру. Із родини вціліли її батько Йосип Корхун та брат Михайло

Mariia Korkhun, her mother Yelyzaveta Korkhun and her 12-year-old brother Leonid were shot in Babyn Yar in September 1941. Her father Yosyp Korkhun and her brother Mykhailo survived

Лялька. 1945

Doll. 1945

Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Квіти Освенцима». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час його існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Flowers of Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Fron ...