Цифрові колекції / Голокост
Holocaust
Об'єктів - 159
50 злотих Польської Республіки. 1929

50 zlotys of the Republic of Poland. 1929

У фінансовій системі Генеральної губернії (німецька адміністративно-територіальна одиниця на польських та українських теренах у 1939–1945 рр.) супутньо з нововведеними гітлерівською адміністрацією платіжними засобами певний час мали обіг доокупаційні грошові знаки. Анексійний характер таких банкнот підкреслювався спеціальними печатками. Злоті Польської Республіки також використовувалися для розрахунків у єврейському гетто, яке функціонувало в м. Варшава від 1940 р. до повної збройної (через масове повстання) його ліквідації в 1943 р. Останніх й ...

778 трагічних днів Києва. – Київ, 1945

778 tragic days of Kyiv. – Kyiv, 1945

Містить відомості про окупацію нацистами м. Київ, пограбування промисловості, сільського господарства, населення; вивезення киян на примусові роботи до Німеччини; плюндрування і грабунок культурних та історичних цінностей; масове винищення мирних громадян, радянських військовополонених та трагедію Бабиного Яру

It contains the information about the occupation of Kyiv by Nazi invaders; robbery of industry, agriculture and population; deportation of the citizens of Kyiv on forced labor in Germany; devastation and robbery of cultural and ...

Акт Київської міської комісії сприяння Надзвичайній державній комісії зі встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників та їхніх спільників про загибель у 1942 р. чотирьох єврейських дітей, вихованців дитячого будинку № 6. м. Київ. 14.08.1944

Protocol of Kyiv City Commission for the Promotion of the Extraordinary State Commission for Ascertaining and Investigating Crimes Perpetrated by the German-Fascist Invaders and their Accomplices about the death of four Jewish children who were the pupils of Kyiv orphanage No. 6 in 1942. 14.08.1944

Містить прізвища дітей, а саме: Е. Сергієнка, М. Савчука, Ж. Неведомого, С. Курсової, які були забрані 14.08.1942 р. із дитячого будинку нацистами через їхнє єврейське походження

It contains the names of children, namely Е. Serhiienko, M. Savchuk, Zh. Nevedomyi, S. Kursova who were taken from an orphanage by Nazis because of their Jewish origin on 14.08.1942

Акт про злочини румунських окупантів у с. Бандурівка Вінницької області. 24.03.1944

Act on the crimes of the Romanian occupiers in Bandurivka village of Vinnytsia region. 24.03.1944

Свідчення мешканців с. Бандурівка Вінницької області про знищення в період із жовтня 1941 р. до червня 1942 р. 169 євреїв, депортованих із Бессарабії та Північної Буковини

Testimony of residents of Bandurivka village of Vinnytsia region about the extermination of 169 Jews deported from Bessarabia and Northern Bukovina in the period from October 1941 to June 1942

Акт про румунські злочини в м. Кодима Одеської області. 27.03.1944

Act on Romanian crimes in Kodyma town in Odesa region. 27.03.1944

Складений на основі свідчень жителів м. Кодима Одеської області про знищення близько 1,5 тис. євреїв упродовж липня – грудня 1941 р. Місцем останнього спочинку єврейського населення стало урочище поблизу міста, так званий Кодимський яр

Compiled on the basis of evidence of residents of Kodyma town in Odesa region about the extermination of about 1,5 thousand Jews during July – December 1941. A tract near the city, the so-called Kodyma ravine was the place of the last rest of the Jewish population

Анатолій і Наталія Терлецькі. 1946

Anatoliy and Nataliya Terletska. 1946

Під час нацистської окупації три українські родини з Донеччини та Миколаївщини (Сосновські, Домущеї, Чебанки) переховували одеських євреїв Терлецьких Анатолія, Наталію та їхню матір Іту в підвалі, на горищі будинку в занедбаній вугільній шахті й за підробленими документами визволили їх із Вознесенського табору. По війні Наталія Святна (Терлецька) зібрала необхідні матеріали, щоб віддячити рятівникам. У 2004 р. родина Домущеїв удостоєна звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, three Ukrainian families from Donetsk a ...

Анкета Дори Кардовської (Гіммельштейн). 24.04.2008 (для музейного проєкту «Освенцим – спомини через роки»)

Questionnaire of Dora Kardovska (Himmelstein). 24.04.2008 (for the museum project “Auschwitz – Memories For Years”)

Родина Гіммельштейнів, батьки, сестра та близькі родичі Дори Кардовської, була розстріляна нацистами на околицях м. Херсон у 1942 р. Сама ж вона пройшла через концентраційні табори Аушвіц (Польща) та Равенсбрюк (Німеччина). У червні 1945 р. повернулася додому

In 1942 the Himmelstein family – parents, sister and close relatives of Dora Kardovska – were shot dead by the Nazis on the outskirts of Kherson. She passed through the Auschwitz (Poland) and Ravensbrück (Germany) concentration camps. In June 1945 she returned home

Анкета Мовзеша Каца. 04.08.2008 (для музейного проєкту «Освенцим – спомини через роки»)

Questionnaire of Movzesh Kats. 04.08.2008 (for the museum project “Auschwitz – Memories For Years”)

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після звільнення повернувся додому. Із родини залишилася тільки сестра Гіта

In May 1944 Movzesh, his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) were taken in the Khust ghetto (current Zakarpatska region, Ukraine). Then he deported to Poland. From May 29, 194 ...

Анкета Тільди Галперт (Аккерман). 01.02.2009 (для музейного проєкту «Освенцим – спомини через роки»)

Questionnaire of Tilda Halpert (Akkerman). 01.02.2009 (for the museum project “Auschwitz – Memories For Years”)

Проживала в м. Мукачево на Закарпатті. Від 19 березня 1944 р. разом із родиною перебувала в міському гетто. 20 травня 1944 р. вся сім’я Аккерманів відправлена до концтабору Аушвіц (Польща). Шість членів родини були знищені в газових камерах та спалені в крематорії. Тільда до 8 травня 1945 р. працювала на радіозаводі «Гагенук» (м. Райхенбах, Німеччина). У червні 1945 р. повернулася на батьківщину

She lived in Mukachevo of Zakarpatska region. From March 19, 1944, she was in the city ghetto with her family. On May 20, 1944, the Ackermans ...

Архівна довідка № 15/518 дружини Лазара Брагінського Єашиї Натанзон. 11.06.1973

Archivе certificate No. 15/518 of Lazar Brahinskyi.'s wife Yeashyia Natanzon 11.06.1973

Лазар Брагінський працював директором Київського центрального телеграфу. З перших днів війни забезпечував зв’язок радянських військ та виконував завдання з оповіщення цивільного населення. 17 вересня 1941 р. разом із підрозділами Червоної армії евакуювався з м. Київ. Під час відступу був контужений, потрапив у полон. Наприкінці вересня 1941 р. – розстріляний гітлерівцями (за одними даними – у Бабиному Яру, за іншими – на подвір’ї Київського центрального телеграфу). Дружина Єашия Натанзон з доньками евакуювалася в м. Сталiнград, згодом – у Кир ...

Біблія. Старий Заповіт. – Відень, 1878

Bible. Old Testament. – Vienna, 1878

Книга належала єврейській родині, яка, йдучи на неминучу загибель до Бабиного Яру у вересні – жовтні 1941 р., залишила її одній з українських родин Києва

The Bible belonged to a Jewish family who was going to inevitable death to Babyn Yar in September – October 1941 and left it to one Ukrainian family of Kyiv

Бабин Яр. 1943
Babyn Yar. 1943

Бабин Яр – урочище в м. Київ, якому судилося стати одним із найстрашніших прикладів жорстокості карально-репресивного механізму нацистської окупаційної влади, символом Голокосту в Україні. Від 29 вересня 1941 р., упродовж п’яти діб, у Бабиному Яру було знищено близько 52 тис. київських євреїв. Згодом в урвищі нацисти розстрілювали військовополонених, заручників із числа мирних мешканців, учасників радянського руху Опору, представників Українського визвольного руху. Упродовж двох років тут було знищено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та ...

Бабин Яр. 1943

Babyn Yar. 1943

Бабин Яр – урочище в Києві, якому судилося стати одним із найстрашніших прикладів жорстокості нацистської окупаційної влади, символом Голокосту в Україні. Тільки 29 та 30 вересня 1941 р., упродовж двох діб, у Бабиному Яру було вбито майже 34 тис. київських євреїв. Згодом в урвищі нацисти розстрілювали військовополонених, заручників із числа мирних мешканців, учасників радянського руху Опору, представників українського визвольного руху. Упродовж двох років тут було страчено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та представників інших національ ...

Барабанно-шаровий млин – «янівська костодробарка». ІІ. пол. ХІХ ст.

Drum-ball mill – “Yaniv bone crusher”. Second half of the XIXth century

Використовувався в Янівському таборі (м. Львів) для перемелювання людських кісток під час «операції 1005» (нім. Aktion 1005, Enterdungsaktion, секретна операція нацистів із ексгумації та знищення трупів на місцях масових убивств задля приховування слідів злочину). Первісно табір був призначений для утримування й дальшого «винищення через фізичний труд» галицького єврейства. Згодом – транзитний табір для примусових працівників на будівництві стратегічної магістралі IV, а також для визначених до відправлення в нацистський концтабір Белжець. Функц ...

Барак приречених. 1960-ті

Barrack of people doomed to die. 1960s

Малюнок Євгена Кобитєва із серії «До останнього подиху». У 1941 р. червоноармієць потрапив у полон. У нацистському транзитному таборі для радянських військовополонених та цивільного населення «Хорольська яма» (дулаг-160) на Полтавщині, ризикуючи життям, робив портретні замальовки, які надалі стали основою його художніх робіт. Табір діяв від вересня 1941 р. до вересня 1943 р. Тут перебувало від 40 тис. до 100 тис. оточенців-червоноармійців, а також місцеве єврейське населення. За різними даними в «Хорольській ямі» загинуло від близько 37 тис. до ...

Бараки Янівського концтабору. 1940-ві

Barracks of the Yaniv concentration camp. 1940s

Нацистський табір у м. Львів був призначений для утримування та дальшого знищення євреїв Галичини через примусову працю. Пізніше сюди відправляли цивільних та військовополонених. За час його функціонування через табір пройшло понад 200 тис. осіб. Гітлерівці ліквідували табір у листопаді 1943 р., винищивши більшість його бранців

The Nazi camp in Lviv was intended to hold and further exterminate Galician Jews through forced labor. Later, civilians and prisoners of war were sent there. During its existence, more than 200,000 people passe ...

Бойовий листок «Мы победим» № 6. 10.09.1942

Combat leaflet "We will win" No. 6. 10.09.1942

Уміщує оповіді-свідчення очевидців, яким удалося врятуватися під час Голокосту на території Рівненщини та приєднатися до спецзагону НКГБ СРСР «Переможці» під командуванням Дмитра Медведєва

Contains stories-testimonies of eyewitnesses who managed to escape during the Holocaust in the Rivne region and join the special detachment of the NKGB of the USSR "Winners" under the command of Dmytro Medvediev

Будівля на вул. Мельникова. 1970-ті

Building in Melnykova Street. 1970s

Під час нацистської окупації м. Київ у серпні – вересні 1943 р. в цій будівлі квартирувався німецький контингент «зондеркоманди 1005», яка під час спеціальної акції «1005» (нім. «Sonderaktion 1005») займалася ліквідацією масштабних слідів скоєних нацистами воєнних злочинів та геноциду, зокрема розкопкою та спалюванням решток тіл жертв Бабиного Яру

In August-September 1943, during the Nazi occupation of Kyiv, the members of German "Sondercommando 1005" were housed in this building. During special action “1005” (“Sonderaktion 1005”) the ...

Відра. 1945

Buckets. 1945

Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Квіти Освенцима». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час його існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Flowers of Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Fron ...

Вінкель «Зірка Давида». 1940-ві

Winkel “Star of David”. 1940s

Спеціальне маркування-нашивка на одяг для соціальної стигмації євреїв відповідно до нацистської расової політики. Належав невідомому бранцю за номером 4394 концентраційного табору Майданек (первісно був нашитий на табірну куртку). За час існування концтабору (1941–1945 рр.), розташованого поблизу польського м. Люблін, через нього пройшло близько 300 000 осіб, за різними підрахунками було знищено 80–300 тис. в’язнів (у тому числі близько 60 тис. євреїв)

Special clothing garment patch for social stigma of Jews in accordance with Nazi ra ...