Цифрові колекції / Голокост
Holocaust
Об'єктів - 159
Дмитро Аршанський. 1930-ті

Dmytro Arshanskyi. 1930s

Дмитро Аршанський та його дружина Сара загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти Жанна і Фріна були врятовані родиною Боганчів. Більш ніж тиждень вони переховувалися в будинку цієї сім’ї. Пізніше Євдокії Боганчі вдалось отримати підробні документи на сестер та перевезти їх до м. Полтава, а потім до дитячого будинку в м. Кременчук. По війні сестри Аршанські емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. отримали почесне звання «Праведник народів світу»

Dmytro Arshanskyi and his wife Sarah died during the Holocaust ...

Сара Аршанська. 1930-ті

Sarah Arshanska. 1930s

Сара та її чоловік Дмитро Аршанський загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти Жанна і Фріна були врятовані родиною Боганчів. Більше ніж тиждень вони переховувалися в будинку цієї сім’ї. Пізніше Євдокії Боганчі вдалось отримати підробні документи на сестер та перевезти їх до м. Полтава, а потім до дитячого будинку в м. Кременчук. По війні сестри Аршанські емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. отримали почесне звання «Праведник народів світу»

Sarah and her husband Dmytro Arshanskyi died during the Holocau ...

Цегла заводу Іони Майданського. Поч. ХХ ст.

Brick of Iona Maidanskyi’s factory. Beginning of the XXth century

Виготовлена на Катеринославському цегельному заводі, власником якого був представник місцевої єврейської громади Іона Майданський, відомий інженер та архітектор. У 1930 рр. працював у проєктних організаціях м. Дніпропетровськ (нині – м. Дніпро). У жовтні 1941 р., ймовірно, розстріляний нацистами в міському ботанічному саду. Його племінник Наум Майданський був знищений гітлерівцями в м. Дніпропетровськ в 1942 р.

It was made at the Katerynoslav Brick Factory, owned by a representative of the local Jewish community, Iona Maidanskyi, a we ...

Витяг про звірства і злодіяння нацистів у Кіровоградській області. [1944]

Extract of brutality and atrocities of the Nazis in Kirovohrad region. [1944]

Перша акція Голокосту на Кіровоградщині відбулася 23 серпня 1941 р., коли німецька зондеркоманда 4б у м. Кіровоград (нині – м. Кропивницький) у спеціально підготовленому таборі на Кущівці розстріляла кілька сотень чоловіків-євреїв. Шерег актів масового винищення в місті відбувся упродовж наступного місяця. Так, 19 вересня на Кущівці каральний підрозділ 1-ї мотопіхотної бригади СС знищив 290 євреїв-чоловіків. 30 вересня у протитанкових ровах за містом було розстріляно 4 200 євреїв, зокрема 600 військовополонених. Такі діяння нацистами були вчине ...

Барабанно-шаровий млин – «янівська костодробарка». ІІ. пол. ХІХ ст.

Drum-ball mill – “Yaniv bone crusher”. Second half of the XIXth century

Використовувався в Янівському таборі (м. Львів) для перемелювання людських кісток під час «операції 1005» (нім. Aktion 1005, Enterdungsaktion, секретна операція нацистів із ексгумації та знищення трупів на місцях масових убивств задля приховування слідів злочину). Первісно табір був призначений для утримування й дальшого «винищення через фізичний труд» галицького єврейства. Згодом – транзитний табір для примусових працівників на будівництві стратегічної магістралі IV, а також для визначених до відправлення в нацистський концтабір Белжець. Функц ...

Спогади Мовзеша Каца. 04.08.2008

Memories of Movzesh Kats. 04.08.2008

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після звільнення повернувся додому. Із родини залишилася тільки сестра Гіта

In May 1944, Movzesh, his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) were transferred in Khust ghetto, and then they were taken to Poland. From May 29, 1944 until April 11, 1945, he ...

Листівка «Звірства німецьких катів у радянському місті Вінниця». 1944

Postcard “Atrocities of German executioners in the Soviet city of Vinnytsia”. 1944

У липні – грудні 1941 р. в м. Вінниця німецька окупаційна влада створила єврейські ради й трудові табори для євреїв. Перший розстріл єврейського населення міста відбувся не пізніше 29 липня 1941 р. (146 жертв). У першій половині серпня 1941 р. айнзацкоманда 6 розстріляла 600 місцевих євреїв. У вересні 1941 р. гітлерівці взялися до систематичного винищення єврейства у регіоні. 5 вересня 1941 р. було розстріляно 2 200 осіб, 12 вересня – 1 тис.осіб. У 1942 р. винищення євреїв у місті отримало новий імпульс. 16 квітня ліквідовано міський єврейськи ...

Расовые бредни фашизма. 1941

Racial nonsense of fascism. 1941

Із початком бойовища на Східному фронті в Радянському Союзі активно почав діяти пропагандистський апарат, націлений на деперсонізацію образу ворога, задля підняття бойового духу радянського населення у протистоянні з нацистською Німеччиною. Акцентним напрямком його діяльності став випуск літератури політично-ідеологічного змісту

When the fighting on the Eastern Front began in the Soviet Union, the propaganda apparatus was aimed at depersonalizing the image of the enemy, in order to raise the fighting spirit of the Soviet population in ...

Нагрудна нашивка «Зірка Давида». 1942

“Stars of David” badge. 1942

Належала Леонові Бухгольцу, уродженцю Львівщини. До початку Першої світової війни мешкав у м. Париж (Франція), після її закінчення переїхав до Австрії, де заснував власну справу, створив сім’ю. Члени родини дивом не постраждали під час «Кришталевої ночі», але їм заборонили жити у м. Відень, тому вони змушені були знову емігрувати до м. Париж. У період німецької окупації працював у головній канцелярії Союзу французьких євреїв. Від 1942 р. установа займалася вивезенням євреїв, переважно на схід – до «трудових» та концентраційних таборів. Саме з т ...

Анатолій і Наталія Терлецькі. 1946

Anatoliy and Nataliya Terletska. 1946

Під час нацистської окупації три українські родини з Донеччини та Миколаївщини (Сосновські, Домущеї, Чебанки) переховували одеських євреїв Терлецьких Анатолія, Наталію та їхню матір Іту в підвалі, на горищі будинку в занедбаній вугільній шахті й за підробленими документами визволили їх із Вознесенського табору. По війні Наталія Святна (Терлецька) зібрала необхідні матеріали, щоб віддячити рятівникам. У 2004 р. родина Домущеїв удостоєна звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, three Ukrainian families from Donetsk a ...

Оголошення гебітскомісара Луцької округи Г. Лінднера. 13.12.1941

Announcement of Lutsk Gebietskommissar H. Lindner. 13.12.1941

У грудні 1941 р. гітлерівцями було створене Луцьке гетто. Там утримували 17–25 тис. євреїв з міста й довколишніх сіл. Їх використовували на важких фізичних роботах, будь-які контакти із зовнішнім світом заборонялися під загрозою розстрілу. 19–20 червня 1942 р., під час першої каральної акції в гетто розстріляно 2 тис. осіб. 19 – 23 серпня 1942 р. більшість мешканців Луцького гетто (15–16 тис. євреїв, у тому числі 5 тис. із навколишніх населених пунктів) розстріляно в с. Гнідава (нині – у складі м. Луцьк). Зберігся персональний список лише 584 о ...

Лист Фрайди до Йоса Баренбаума. 02.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Fraida’s letter to Jos Barenbaum. 02.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Йос Баренбаум проживав у м. Дунаївці на Поділлі. Знищений під час Голокосту

Jos Barenbaum lived in Dunaivtsi in Podilia. He was killed during the Holocaust

Лист подружжя Ципесів до сина Ісаака. 01.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of the Tsypes to their son Isaak. 01.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Ісаак Ципес із дружиною Кларою Прешман і трьома дітьми напередодні німецько-радянської війни проживав у м. Харків. У липні 1941 р. в них народився син Леонід. Родина евакуювалася до м. Нижній Тагіл (нині – Свердловська область, РФ). Батько Ісаака Меєр Ципес із дружиною та іншими членами родини знищений гітлерівцями у серпні 1941 р. в м. Кам’янець-Подільський

Isaak Tsypes, his wife Klara Preshman and three children lived in Kharkiv on the eve of the German-Soviet war. In July 1941, their son Leonid was born. The family was evacuated ...

Лист Бориса Кехмана до дружини Марії. 1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Borys Kehman’s letter to his wife Mariya. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Родина Кехманів до війни мешкала в смт Нова Ушиця на Поділлі. Борис Кехман мобілізований на фронт у червні 1941 р. Учасник німецько-радянської війни від першого до останнього дня. 20 серпня 1942 р. в урочищі Трихів Ліс нацисти розстріляли понад 700 євреїв Новоушицького гетто, серед яких були дружина й троє дітей Бориса Кехмана

Before the war, the Kekhmans lived in Nova Ushytsia village in Podilia. Borys Kehman was mobilized on the frontline in June 1941. He participated in the German-Soviet war from the beginning to the end. On August ...

Ванда Василевська. Коричневий хижак. 1941

Wanda Vasylewska. Brown predator. 1941

Радянська пропагандистська брошура польської письменниці Ванди Василевської про злочини нацизму в перші два роки Другої світової війни. Однією з акцентних сюжетних ліній книжки є публіцистичний опис злодіянь гітлерівців проти євреїв на території Польщі

Soviet propaganda brochure of the Polish writer Wanda Wasylewska about the Nazi crimes in the first two years of the Second World War. The plot has got a description of the atrocities of the Nazis against the Jews in Poland

Саморобний ніж. 1939–1945

Handmade knife. 1939–1945

Належав невідомому в’язню нацистського концтабору. Використовувався під час шабату

It belonged to an unknown prisoner of the Nazi concentration camp. Used during the Sabbat

Лист Мойші Велленера до Іллі Векслера. 02.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Moisha Vellener to Illia Veksler July 2, 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Ілля Векслер з родиною до війни мешкав у м. Харків. Із початком війни родина евакуювалася до м. Нижній Тагіл (нині – Свердловська область, Російська Федерація). Мойша Велленер проживав у м. Кам’янець-Подільський, подальша доля невідома, ймовірно був знищений гітлерівцями під час Голокосту

Illia Veksler and his family lived in Kharkiv before the war. With the beginning of the war, the family was evacuated to Nyzhnii Tahil (current Sverdlovsk Region, Russia). Moisha Vellener lived in Kamianets-Podilskyi, the further fate is unknown, pro ...

Лист Мойші (прізвище невідоме) до Михайла Векслера. 02.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Moisha’s letter (surname is unknown) to Mykhailo Veksler. 02.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Подружжя Михайла та Сими Векслерів з донькою Хаєю проживали в м. Фрамполь на Поділлі (нині – с. Косогірка Хмельницької області). У 1942 р. вся родина розстріляна гітлерівцями

The Vekslers lived with their daughter Haia in Frampol in Podillia (current Kosohirka village of Khmelnytska region). In 1942 the whole family was shot by the Nazis

Лист Файги Феферман до матері – Хайки Ткач. 02.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Faiha Feferman to her mother Khaika Tkach. 02.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Хайка Ткач із родиною проживала в м. Дунаївці (Поділля). У 1942 р., разом із іншими євреями з Дунаєвецького гетто, розстріляна гітлерівцями в урочищі Солонинчик поблизу міста. Файга Феферман із сім’єю мешкала в м. Кам’янець-Подільський. Знищена під час німецької окупації в 1941 р.

Haika Tkach and her family lived in Dunaivtsi (Podillia). In 1942 she and other Jews from Dunaivtsi ghetto were shot by the Nazis in Solonynchyk ravine near the city. Faiha Feferman lived with her family in Kamianets-Podilskyi and was killed during the Naz ...

Третє листопада 1943 р. 1945

November 3, 1943. 1945

Робота створена відомим митцем Зіновієм Толкачовим – художником політуправління 1-го Українського фронту, який документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Майданек поблизу польського м. Люблін. У листопаді 1943 р. тут проведена акція масового винищення євреїв під кодовою назвою «Ернтефест» («Свято врожаю»), під час якої вбито від 18 тис. до 40 тис. осіб. За різними підрахунками, в Майданеку знищено 80–300 тис. в’язнів (зокрема, близько 60 тис. євреїв)

Drawing was created by the famou ...