Замітка «Дякуємо Червоній армії» (с. 2) містить оповідь-свідчення Л. Ромбома про нацистські злочини проти єврейської громади м. Умань. Йому самому, попри постійні переслідування, табірні жахіття, інші випробування, вдалося врятуватися під час Голокосту на українських теренах

The article “Thanks to the Red Army” (p. 2) contains a story-testimony of L. Rombom about the Nazi crimes against the Jewish community in Uman. He himself, despite the relentless persecution, camp horrors, and other trials, managed to escape during the Holocaust i ...

Упродовж 5–9 липня 1941 р. німецька зондеркоманда 10б разом із румунськими солдатами в м. Чернівці та його околицях знищила понад 2 300 євреїв (цей злочин отримав назву «кривавий липень – 1941»). Так, у рамках цієї «акції», 7–8 липня близько 400 осіб зігнали до місцевого палацу культури, де їх упродовж двох днів катували, а потім, провівши бічними вулицями до військового стрільбища (с. Біла), змусили викопати яму й розстріляли. Із серпня 1941 р. румунська адміністрація почала використовувати єврейське населення Чернівців на примусових роботах. ...

Хайка Ткач проживала в м. Дунаївці (Поділля). Знищена нацистами під час окупації. Абрам Феферман – військовослужбовець Червоної армії, загинув на території Німеччини

Khaika Tkach lived in Dunaivtsi (Podillia). She was killed by the Nazis during the occupation. Abram Feferman was a Red Army soldier and was killed in action in Germany

Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Освенцим». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту, документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Front, who documented crim ...

Робота створена відомим митцем Зіновієм Толкачовим – художником політуправління 1-го Українського фронту, який документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Майданек поблизу польського м. Люблін. За різними підрахунками, в Майданеку було знищено 80–300 тис. в’язнів (зокрема, близько 60 тис. євреїв)

Drawing was created by the famous artist Zіnovii Tolkachov – an artist of the Political Department of the 1st Ukrainian Front, who documented the crimes committed by the Nazis in concentrati ...

Належала невідомому бранцю концентраційного табору Майданек, ймовірно, єврейського походження (первісно на ній були нашиті вінкель «Зірка Давида» та номер 4394). За час існування концтабору (1941–1945), розташованого поблизу польського м. Люблін, через нього пройшло близько 300 тис. осіб, за різними підрахунками, тут було знищено 80–300 тис. в’язнів (зокрема, близько 60 тис. євреїв)

It belonged to an unknown prisoner of the Majdanek concentration camp, probably of Jewish origin (Winkel “Star of David” and number 4394 were originally s ...

Належав невідомому бранцю концентраційного табору Майданек, ймовірно, єврейського походження (первісно був нашитий разом із вінкелем «Зірка Давида» на табірну куртку). За час існування концтабору (1941–1945), розташованого поблизу польського м. Люблін, через нього пройшло близько 300 тис. осіб, за різними підрахунками, тут було знищено 80–300 тис. в’язнів (зокрема, близько 60 тис. євреїв)

It belonged to an unknown prisoner of the Majdanek concentration camp, probably of Jewish origin (it was originally sewn together with the winkel “S ...

19 жовтня 1941 р. нацисти під час окупації м. Бердянськ розстріляли понад 800 цивільних осіб у місцевості Мерлікова балка. Більшість із них – євреї. Серед розстріляних було 316 дітей. Масові знищення містян відбувалися впродовж усього періоду німецької окупації. Малюнок виконаний художницею Вірою Єніною під час її перебування у відпустці на рідній Бердянщині та мандрівки місцями боїв військ Південного (4-го Українського) фронту

On October 19, 1941, more than 800 civilians were shot by the Nazis in Merlikova Balka during the occupatio ...

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (с. 7–42). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (5 ілюстрацій використані в цьому номері) підготував графік Сава Бродськи ...

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (с. 15–46). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (2 ілюстрації використані в цьому номері) підготував графік Сава Бродськ ...

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (c. 23–51). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (5 ілюстрацій використані в цьому номері) підготував графік С ...

Робота народного художника України Ісаака Тартаковського. Учасник Другої світової війни. У 1941 р. потрапив у полон, із якого вдалося вирватися. Під час нацистської окупації перебував у м. Вінниця, де його переховувала українська родина Савчуків. Після вигнання гітлерівців із міста знову мобілізований до Червоної армії. По війні одружився із донькою рятівників – Лідією Савчук. У 1995 р. сім’я Степана і Надії Савчуків та їхня дочка удостоєні звання «Праведник народів світу». В 1988–1991 рр. створив серію полотен на тему Голокосту: «Світова скорб ...

Виготовлена на заводі Іони Зайцева, цегла використовувалася під час зведення контори єврейського кладовища. У вересні 1941 р. повз цю будівлю прямували до Бабиного Яру приречені на смерть євреї. Упродовж серпня – вересня 1943 р. тут квартирувався німецький контингент «зондеркоманди 1005», яка під час спеціальної акції «1005» (нім. «Sonderaktion 1005») займалася ліквідацією масштабних слідів скоєних нацистами військових злочинів та геноцидів, зокрема розкопкою та спалюванням решток тіл жертв київського урочища. У 1962 р. єврейське кладовище закр ...

Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Квіти Освенцима». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час його існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Flowers of Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Fron ...

Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Квіти Освенцима». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час його існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Flowers of Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Fron ...

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. В ньому зібрали 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941–1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. євреїв ...

Львівське єврейське гетто було третім за розмірами в Європі (восени 1941 р. тут перебувало 138 700 осіб). У гетто не вистачало води та харчів, медикаментів, житла тощо. Це спричинило масове голодування та знесилення, восени 1942 р. поширилась епідемія тифу. Працездатне населення гетто виконувало трудову повинність у Янівському таборі, а непрацездатних систематично знищували. Нацисти регулярно проводили «акції», коли людей відстрілювали цілими будинками й часто просто на вулицях. У червні 1943 р. м. Львів було проголошено «юденфрай» – вільним ві ...

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. У ньому було зібрано 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941 – 1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. ...

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. У ньому було зібрано 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941 – 1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. ...

Масове винищення євреїв у м. Станіслав (нині – м. Івано-Франківськ) розпочалося в серпні 1941 р. Лише за шість перших днів гітлерівці розстріляли 2 865 осіб. Найбільша акція знищення сталася 12 жовтня 1941 р. Тієї «чорної неділі» на єврейському цвинтарі розстріляно від 6 до 12 тис. осіб. У грудні 1941 р. німецька окупаційна влада міста створила гетто. Сюди від квітня 1942 р. звозили євреїв із інших місць примусового утримування, більшість із яких відразу відправляли до Янівського табору в м. Львів, концентраційних таборів на території Польщі ( ...