Виготовлена на Катеринославському цегельному заводі, власником якого був представник місцевої єврейської громади Іона Майданський, відомий інженер та архітектор. У 1930 рр. працював у проєктних організаціях м. Дніпропетровськ (нині – м. Дніпро). У жовтні 1941 р., ймовірно, розстріляний нацистами в міському ботанічному саду. Його племінник Наум Майданський був знищений гітлерівцями в м. Дніпропетровськ в 1942 р.

It was made at the Katerynoslav Brick Factory, owned by a representative of the local Jewish community, Iona Maidanskyi, a we ...

Виготовлена на заводі Іони Зайцева, цегла використовувалася під час зведення контори єврейського кладовища. У вересні 1941 р. повз цю будівлю прямували до Бабиного Яру приречені на смерть євреї. Упродовж серпня – вересня 1943 р. тут квартирувався німецький контингент «зондеркоманди 1005», яка під час спеціальної акції «1005» (нім. «Sonderaktion 1005») займалася ліквідацією масштабних слідів скоєних нацистами військових злочинів та геноцидів, зокрема розкопкою та спалюванням решток тіл жертв київського урочища. У 1962 р. єврейське кладовище закр ...

Володимир Кравець зник безвісти на фронті в 1944 р. Павло Шостак зник безвісти на фронті в 1944 р. Юрій Білецький зник безвісти на фронті в 1941 р. Міля Мільнер розстріляний у Бабиному Яру. Юрій Матвєєв загинув на фронті в лютому 1944 р. Максим Мороз зник безвісти на фронті. Михайло Гіллер розстріляний у Бабиному Яру. Володимир Яблонський зник безвісти на фронті. Абрам Крефман разом із батьками й сестрою розстріляний у Бабиному Яру

Volodymyr Kravets has gone missing at the front in 1944. Pavlo Shostak has gone missing at th ...

Особиста річ однієї із жертв масових розстрілів мирного населення в м. Київ. Футляр для окулярів знайдений жителем м. Київ підлітком Іллею Левітасом у Бабиному Яру в перші повоєнні місяці

Personal belonging of one of the victims of mass executions of civilians in Kyiv. In early postwar months a case for glasses was found by Kyiv resident, teenager Illia Levitas at Babyn Yar

Софія Якубович разом із донькою Вірою, синами Борисом і Леонідом проживали у м. Корюківка. У грудні 1941 р. гітлерівці розстріляли хлопчиків, Софії з Вірою вдалося втекти. Кілька днів вони поневірялися лісами, дійшли до с. Рибинськ на Чернігівщині, де їх прихистила сім’я Ананенків (у 2000 р. Ганна Ананенко та її донька Феодосія Товстоног (Ананенко) удостоєні звання Праведника народів світу). По війні родина Якубовичів мешкала в м. Корюківка

Sofiia Yakubovych lived in Koriukivka village with her daughter Vira, sons Borys and Leonid. In ...

У жовтні 1941 р. в м. Чернівці румунська окупаційна влада створила найбільше тимчасове гетто на теренах губернаторства «Буковина», де перебувало близько 50 тис. євреїв. Звідси їх мали депортувати до «Трансністрії». У жовтні – листопаді 1941 р. було вивезено понад 28 тис осіб. Близько 16 тис. чернівецького єврейства, завдяки так званій авторизації залишилося на місці

In October 1941 in Chernivtsi the Romanian occupation authorities organized the largest temporary ghetto in Bukovyna Governorate, where there were about 50,000 Jews. They ...

Робота створена відомим митцем Зіновієм Толкачовим – художником політуправління 1-го Українського фронту, який документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Майданек поблизу польського м. Люблін. У листопаді 1943 р. тут проведена акція масового винищення євреїв під кодовою назвою «Ернтефест» («Свято врожаю»), під час якої вбито від 18 тис. до 40 тис. осіб. За різними підрахунками, в Майданеку знищено 80–300 тис. в’язнів (зокрема, близько 60 тис. євреїв)

Drawing was created by the famou ...

Робота створена відомим митцем Зіновієм Толкачовим – художником політуправління 1-го Українського фронту, який документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Майданек поблизу польського м. Люблін. За різними підрахунками, в Майданеку було знищено 80–300 тис. в’язнів (зокрема, близько 60 тис. євреїв)

Drawing was created by the famous artist Zіnovii Tolkachov – an artist of the Political Department of the 1st Ukrainian Front, who documented the crimes committed by the Nazis in concentrati ...

Належав невідомому бранцю концентраційного табору Майданек, ймовірно, єврейського походження (первісно був нашитий разом із вінкелем «Зірка Давида» на табірну куртку). За час існування концтабору (1941–1945), розташованого поблизу польського м. Люблін, через нього пройшло близько 300 тис. осіб, за різними підрахунками, тут було знищено 80–300 тис. в’язнів (зокрема, близько 60 тис. євреїв)

It belonged to an unknown prisoner of the Majdanek concentration camp, probably of Jewish origin (it was originally sewn together with the winkel “S ...

Проживала в м. Мукачево на Закарпатті. Від 19 березня 1944 р. разом із родиною перебувала в міському гетто. 20 травня 1944 р. вся сім’я Аккерманів прибула до концтабору Аушвіц (Польща). Шість членів родини були знищені в газових камерах та спалені в крематорії. Від 21 серпня 1944 р. до 8 травня 1945 р. Тільда працювала на радіозаводі «Гагенук» (м. Райхенбах, Німеччина). 10 червня 1945 р. повернулася на батьківщину

She lived in Mukachevo in Transcarpathia. From March 19, 1944 she was in the city ghetto with her family. On May 20, 1944, ...

Проживала в м. Мукачево на Закарпатті. Від 19 березня 1944 р. разом із родиною перебувала в міському гетто. 20 травня 1944 р. вся сім’я Аккерманів прибула до концтабору Аушвіц (Польща). Шість членів родини були знищені в газових камерах та спалені в крематорії. Від 21 серпня 1944 р. до 8 травня 1945 р. Тільда працювала на радіозаводі «Гагенук» (м. Райхенбах, Німеччина). 10 червня 1945 р. повернулася на батьківщину

She lived in Mukachevo in Transcarpathia. From March 19, 1944 she was in the city ghetto with her family. On May 20, 1944, ...

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після звільнення повернувся додому. Із родини залишилася тільки сестра Гіта

In May 1944, Movzesh, his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) were transferred in Khust ghetto, and then they were taken to Poland. From May 29, 1944 until April 11, 1945, he ...

Сара та її чоловік Дмитро Аршанський загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти Жанна і Фріна були врятовані родиною Боганчів. Більше ніж тиждень вони переховувалися в будинку цієї сім’ї. Пізніше Євдокії Боганчі вдалось отримати підробні документи на сестер та перевезти їх до м. Полтава, а потім до дитячого будинку в м. Кременчук. По війні сестри Аршанські емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. отримали почесне звання «Праведник народів світу»

Sarah and her husband Dmytro Arshanskyi died during the Holocau ...

Належав невідомому в’язню нацистського концтабору. Використовувався під час шабату

It belonged to an unknown prisoner of the Nazi concentration camp. Used during the Sabbat

Установлення німецької окупаційної влади у м. Львів супроводжувалося мародерством, грабунками, масовими арештами та вбивствами. Найбільшим трагізмом прихід гітлерівців обернувся для єврейської громади, що налічувала тут близько 160 тис. осіб. Відбулися масові погроми, розстріли, виселення до спеціально відведених районів у північній частині міста – гетто. У грудні 1941 р. окупаційна адміністрація видала спеціальне розпорядження про реєстрацію чужинців, до яких було віднесено і місцевих євреїв

The establishment of German occupation in ...

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. У ньому було зібрано 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941 – 1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. ...

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. У ньому було зібрано 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941 – 1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. ...

Встановлення німецької окупаційної влади у м. Львів супроводжувалося мародерством, грабунками, масовими арештами та вбивствами. Найбільшим трагізмом прихід нацистів обернувся для єврейської громади, що налічувала тут близько 160 тис. осіб. Відбулися масові погроми, розстріли, виселення до спеціально відведених районів у північній частині міста – гетто. У липні 1941 р. окупаційна адміністрація видала спеціальні розпорядження, що забороняли місцевим жителям м. Львів самовільно займати житла євреїв. За порушення цих заборон було передбачено смертн ...

Робота народного художника України Ісаака Тартаковського. Учасник Другої світової війни. У 1941 р. потрапив у полон, із якого вдалося вирватися. Під час нацистської окупації перебував у м. Вінниця, де його переховувала українська родина Савчуків. Після вигнання гітлерівців із міста знову мобілізований до Червоної армії. По війні одружився із донькою рятівників – Лідією Савчук. У 1995 р. сім’я Степана і Надії Савчуків та їхня дочка удостоєні звання «Праведник народів світу». В 1988–1991 рр. створив серію полотен на тему Голокосту: «Світова скорб ...

Масове винищення євреїв у м. Станіслав (нині – м. Івано-Франківськ) розпочалося в серпні 1941 р. Лише за шість перших днів гітлерівці розстріляли 2 865 осіб. Найбільша акція знищення сталася 12 жовтня 1941 р. Тієї «чорної неділі» на єврейському цвинтарі розстріляно від 6 до 12 тис. осіб. У грудні 1941 р. німецька окупаційна влада міста створила гетто. Сюди від квітня 1942 р. звозили євреїв із інших місць примусового утримування, більшість із яких відразу відправляли до Янівського табору в м. Львів, концентраційних таборів на території Польщі ( ...